Рішення

від 06.12.2010 по справі 64/328-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

64/328-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р.                                                            Справа № 64/328-10

вх. № 9482/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача -  Норцов В.В., Храмцова В.М. дов від 12.11.10р.  відповідача -  не з*явився       

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південдіпрошахт", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокварц", м. Харків  

про стягнення 63000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство з проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№43-154 від 18.10.10), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокварц" суму боргу у розмірі 63000,00грн.; судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач не сплатив у повному обсязі вартість виконаних позивачем робіт, на виконання умов договору №№8357 на створення (передачу) науково-технічної (проектної) продукції від 15.03.10.

16 листопада 2010 року відповідач до канцелярії господарського суду Харківської області надав клопотання про відкладання розгляду справи не раніше 27 грудня 2010 року.

Суд, розглянувши це клопотання відмовляє у його задоволені, оскільки справу вже було відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням їм відзиву на позовну заяву з документами в його обгрунтування.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного то об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник  позивача в судовому  засіданні  підтримує  заявлені позовні вимоги у повному  обсязі, проти заявленого клопотання відповідачем про відкладання розгляду справи заперечував в повному обсязі.

Відповідач   відзив  на позовну  заяву та витребувані  господарським судом  документи не  надав, представник  відповідача  на виклик господарського суду не з'явився,  про час та місце  засідання  суду  був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши  матеріали справи , судом встановлено, що між позивачем  та відповідачем укладено  договір   на виконання  передачу  науково-технічної (проектної) продукції №8257 від 15.03.2010р.

Згідно  з умовами  п.1.1. договору замовник (відповідач у справі) доручає, а  виконавець (позивач у справі)  виконує  проект  розробки "Жихарського кар'єра виробничих  пісків "ТОВ "Технокварц".

В п.1.2. договору сторони  передбачили, підставу для  виконання  науково-технічної (проектної)  продукції:

- Лист ТОВ "Технокварц" №1202 від 12.02.2010р.

-Завдання  на виконання  проекту  розробки "Жихарський  кар'єр виробничих пісків".

Відповідно  до п.3.1. договору  та Протоколу  про узгодження  договірної ціни, який є  додатком  до  цього договору сторони  збільшили  вартість  договірної ціни  до 90000,0грн.

Пунктами 3.2, 3.4 договору сторони  передбачили, що  замовник (відповідач у справі) до початку  робіт  перераховує виконавцю (позивачу у справі) аванс в розмірі 30% вартості  проектних  робіт згідно  календарного плана (Додаток№2), залишок 70% по цьому  договору відповідач  перераховує  на протязі  тридцяти календарних  днів  з дати   підписання  акту виконаних робіт в  безготівковій формі, шляхом  перерахування  грошових  коштів  на поточний  рахунок  виконавця , вказаний в п.6. даного договору (юридична адреса сторін).

На виконання  умов  договору  позивач  свої  зобов'язання  за  цим  договором виконав, вищезазначені  роботи  були  прийняті  відповідачем, про  що свідчить  акт здачі прийомки  науково-технічної  продукції  по  договору додатковій угоді) №8257 від 15.03.2010р., підписаний обома сторонами, але  свої  зобов'язання  щодо оплати виконаних  робіт, здійснив частково, лише  здійснивши авансовий  платіж  в сумі 27 000,0грн., що підтверджується  банківською випискою позивача  з філії ПАТ ПІБ  в м. Харкові за 19.04.2010р.,враховуючи вищевикладене, заборгованість складає 63000,0грн.  

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума  боргу,  відповідачем не оспорена, відповідач  не надав  суду  доказів погашення суми  боргу, а  також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача  щодо стягнення  з відповідача 63000,0грн. основного боргу  обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона  повинна  довести  ті обставини  на які вона посилається   як  на підставу своїх  вимог  та  заперечень.

Господарський суд приймає тільки  ті  докази , які  мають  значення  для справи. Обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні  бути підтверджені  певними  засобами доказування , не можуть підтверджуватись  іншими  засобами  доказування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 630,0 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 610, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-     

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовільнити повністю.

Стягнути  з  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Технокварц» (м.Харків, Київський  р-н, вул.Артема,б.4,код 34470607, р/р 26009000856901, в АТ "АСТРА БАНК", м. Харків, МФО 380548)  на користь Відкритого  акціонерного  товариства з проектування  будівництва  підприємств вугільної  промисловості «Південдіпрошахт» (61051, м.Харків, Київський р-н, вул.Пушкінська, буд.5, код 00167606, р/р 26005301811058 в філ. від. "Промінвестбанку", м. Харків, МФО 351458)  63000,0грн. основного боргу, витрати по сплаті  державного мита в сумі 630,00грн., витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.     

Наказ видати після вступу  рішення в  законну силу.   

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2010 року.