Рішення

від 06.12.2010 по справі 64/303-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

64/303-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р.                                                            Справа № 64/303-10

вх. № 9070/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача -  не з"явився;   відповідача – Кобеляцький М.М. (дов. № 52-Юр від 05.11.2010 року);    

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СВИТЯЗЬ"  

до  Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків  

про стягнення 94749,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свитязь», м. Львів  звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Аквамарин», м. Харків, в якій просить суд стягнути суму заборгованості в розмірі 94749,45 грн., та судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 006-152 від 03.11. 2008 року, укладеного сторонами, не сплатив в повному обсязі вартість поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

02.11.2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області надійшли супровідним листом (вих.. № 753 від 28.10.10) документи, на виконання вимог ухвали суду від 14.10.10 р., в якому позивач повідомляє суд, що ТОВ «Свитязь» поставив відповідачу товар на суму 159858,42 грн..  Весь нереалізований товар відповідач ПП «Аквамарин» повернув станом на 15.09.10 р. на загальну суму 14872,50 грн., та просив суд розглянути справу без участі представника позивача.

12.11.2010 р. позивач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу 64/303-10 за поданими документами, без участі представника ТОВ «Свитязь». Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.11.2010р. розгляд справи був відкладений, у зв"язку з неподанням сторонами витребуваних додаткових документів.

06 грудня 2010 року представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області надав пояснення в яких визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, в клопотанні про розгляд справи без участі представника ТОВ «Свитязь», просив розглянути справу за поданими документами.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Свитязь» (позивач) та ПП «Аквамарин» (відповідач) був укладений договір постачання товарів № 006-152 від  03.11.2008 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується передавати товар, а покупець (відповідач) зобов"язується прийняти та своєчасно здійснити їх оплату на умовах договору, відповідно до специфікації товару.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 159858,42грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме  накладними ( арк. справи № 16-45), а відповідач його прийняв.

Згідно з п. 6.1. Договору, в редакції погодженій в Протоколі розбіжностей до Договору, ПП «Аквамарин» зобов*ячалося проводити оплату за товар протягом 14 календарних днів з моменту його фактичної реалізації.

Проте ПП «Аквамарин» договірне зобов*язання належним чином не виконувало та порушувало строки розрахунків.

Відповідно до п. 2.2.4. у редакції Протоколу розбіжностей до Договору, відповідач зобов*язався щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, надавати постачальнику звіт про залишки нереалізованого товару. На підставі надісланого ПП «Аквамарин» звіту, станом на 09.08.2010 р. вартість залишків нереалізованого відповідачем товару становить 15 349, 62.

Крім того, станом на 15 вересня 2010 року відповідач повернув весь нереалізований товар, що підтверджується накладними на повернення товару (арк. справи № 46-50).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов"язання за договором  виконав в повному обсязі. Позивачем було поставлено товару на суму 159 858,42 грн., проте відповідач, в порушення умов договору, не здійснив своєчасну та повну оплату отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі  94 749,45 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість в сумі 94 749,45 грн. не сплатив,  проте визнав суму позовних вимог в повному обсязі у судовому засіданні  06.12.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, та те, що визнання позову відповідачем не порушує  права та охоронювані законом інтереси будь-яких інших осіб, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов*язання з оплати поставленого позивачем товару за Договором № 006-152 від 03.11.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов*язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар, - вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 94749,45 грн. обгрунтовані та такі, що визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України, ст.. 193 Господарського кодексу України, зобов*язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 94 749,45 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 947,49 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611,612,625,629,692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-     

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги задовільнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Аквамарин» (61036, м. Харків, вул. Дизельна,3/5, код.31634863, р/р 26001805822891 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016, ІПН316348620390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь» (79022 м. Львів, вул. Городоцька,174,код.13815844, р/р 26003066028601 в Львівському відділенні АТ "Сведбанк", МФО 300164, ІПН 138158413039) 94 749,45 грн. заборгованості, 947,49 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2010 року.