Рішення від 11.07.2025 по справі 160/29683/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 рокуСправа №160/29683/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

07.11.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-2), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн", в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 р. №702 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині призову на військову службу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- визнати протиправним та скасувати пункт 20 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.08.2024 р. №148 щодо зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

???- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання (неприйняття рішення про надання) ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

???- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не врахував надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до наказу Міністерства економіки України від 14.06.2024 №222.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито провадження у справі № 160/29683/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.12.2024 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що на момент видачі наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 року № 702 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» військовозобов`язаний ОСОБА_1 відстрочки від призову, в тому числі бронювання не мав. При оновленні даних в системі АІТС «Оберіг», станом на 10:00 годин після проведення заходів відбору, на військову службу за призовом за мобілізацією, на даного громадянина були оформлені військово-облікові документи. Та о 13:00 06.08.2024 р. він був направлений до визначеного навчального центру. По прибуттю до навчального центра о 15:30, даний громадянин на особистому телефоні почав показувати в додатку «Резерв +», що він заброньований з часом бронювання 15:09. Виходячи з того, що станом на 15:00 на момент доставки до навчального центру, на даного громадянина в ІНФОРМАЦІЯ_3 були відсутні документи про зміну військово-облікових даних його бронювання, ОСОБА_1 був прийнятий до військової частини НОМЕР_3 до зарахований до списків особового складу. Відповідно, з огляду на вищевикладені обставини, вважаємо, що в діях ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні ознаки незаконного призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний ОСОБА_1 бездіяльності відносно позивача. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.

15.12.2024 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що з моменту набуття позивачем статусу військовослужбовця підстави для його звільнення з військової служби регламентовано ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу відсутні.

16.12.2024 від третьої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення.

14.01.2025 на адресу суду від позивача надійшли відповіді на відзиви, в яких було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.

17.03.2025 на адресу суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Евро Ойл Продакшн про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду, 03.06.2025 позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з означеним позовом.

Продовжено розгляд справи 160/29683/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Евро Ойл Продакшн про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуваю у трудових відносинах з ТОВ "Евро Ойл Продакшн", що підтверджується наказом вказаного Товариства.

Наказом Міністерства енергетики України №222 від 14.06.2024 року «Про визначення підприємства паливно-енергетичного комплексу критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол №27)» ТОВ "Евро Ойл Продакшн", код ЄДРПОУ 42794130, визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

06.08.2024 ТОВ "Евро Ойл Продакшн" забронювало ОСОБА_1 з 06.08.2024, що підтверджується результатом бронювання в Порталі Дія за заявою №20240806-103019, та позивачу було надано відстрочку від мобілізації до 06.08.2025 року.

Однак, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 №702 ОСОБА_1 було призвано на військову службу до військової частини НОМЕР_1 (що підтверджується Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.08.2024 №1/10085). Безпосередньо зазначений наказ або виписка з наказу мені не надавались.

Згодом, Військовою частиною НОМЕР_1 , враховуючи вищезазначений наказ відповідача-1, було видано наказ №148 від 06.08.2024, яким позивача з 06.08.2024 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення з 07.08.2024 року, призначено на посаду майстра відділення забезпечення підготовки взводу забезпечення.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

У статті 1 Закону №3543-XII містяться визначення понять "мобілізація" та "особливий період", відповідно до яких: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону №3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Приписами частини 5 статті 4 Закону №3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частина 9 статті 1 Закону №2232-XII визначає такі категорії громадяни України щодо військового обов`язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) за направленням або за призовом (частина 2 статті 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом №3543-XII.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з частиною 3 статті 25 Закону №3543-ХІІ порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (далі - Порядок №76).

Згідно з пунктом 2 Порядку №76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Відповідно до пункту 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов`язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.

Таким чином, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Приписами пункту 9 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них.

Положенням пунктів 80 - 81 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.

В той же час додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пунктом 1 яких встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

- перебувати на військовому обліку за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

- не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

- подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Зі змісту наведених норм слідує, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок щодо повідомлення органів ТЦК про відповідне бронювання, а й органи ТЦК зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.

Згідно з пунктом 3 Порядку №76 заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: строку проведення мобілізації, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку, та військовозобов`язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі; строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку; 12 місяців, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку; строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Як встановив суд, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову до 06.08.2025 відповідно до наказу Мінекономіки від 14.06.2024 №222.

Тобто, наявність наказу Мінекономіки від 14.06.2024 №222, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про те, що відносно позивача була проведена визначена законодавством процедура бронювання, надання відстрочки від призову позивачу погоджене Генеральним штабом Збройних Сил України.

З матеріалів справи вбачається і відповідачем-1 не заперечується той факт, що 06.08.2024 позивач повідомив ТЦК по внесення його до списку бронювання, однак відповідач стверджує, що станом на дату видачі спірного наказу про призов на військову службу така інформація була не підтвердженою..

Водночас, матеріали справи містять як копію витягу з наказу Мінекономіки від 14.06.2024 №222 так і витяг з Резерв+, з якого достеменно вбачається, що з 06.08.2024 ОСОБА_1 з заброньованим.

Доказів визнання протиправним та скасування наказу Мінекономіки від 14.06.2024 №222 не надано.

Водночас, згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 №702 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" та відповідно до наряду ІНФОРМАЦІЯ_4 на призов військовозобов`язаних під час мобілізації призвано на військову службу під час оголошення загальної мобілізації в Україні та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 11 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов`язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов`язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Однак, у порушення вимог частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, Порядку №76, достеменно володіючи інформацією про надання відстрочки позивачу, відповідач-1 прийняв рішення про призов на військову службу під час мобілізації громадянина ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв наказ "Про призов на військову службу під час мобілізації", а тому його слід скасувати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач станом на час видачі оскаржуваного наказу про призов на військову службу по мобілізації мав статус особи, якій надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а отже наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 №702 є протиправним, не ґрунтується на Законі та підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

Як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2024 №148 в частині зарахування до списків особового складу та призначення ОСОБА_1 майстром відділення забезпечення підготовки взводу забезпечення також є протиправним і підлягає скасуванню, як прийнятий на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 №702.

При цьому, з огляду на те, що самим Наказом Мінекономіки вже надано відстрочку позивачу у вигляді бронювання, то вимога щодо зобов`язання відповідача надати відстрочку позивачу в порядку ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку " розгляду не підлягає.

Оскільки позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , то у відповідності п.п. 9-11 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затверджений Постановою КМУ від 27.01.2023 №76 відповідач-1 на підставі рішення про бронювання зобов`язаний зарахувати військовозобовязаного ОСОБА_1 на спеціальний облік.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 4 844,80 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.08.2024 №702 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині призову на військову службу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Визнати протиправним та скасувати пункт 20 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.08.2024 №148 щодо зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності п.п. 9-11 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затверджений Постановою КМУ від 27.01.2023 №76 зарахувати військовозобов`язаного ОСОБА_1 на спеціальний облік.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко