Рішення від 09.07.2025 по справі 640/17481/21

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року Справа№640/17481/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва 22.06.2021 звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1 «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 від 07.05.2021 № КВ 051210430495, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними в матеріалах справи матеріалами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно із п.1 «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.06.2024 №399 цей Порядок розроблено на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України.

У відповідності до п. 4 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Порядку №399 скеровано дану справу до Донецького окружного адміністративного суду.

28.04.2025 ухвалою суді прийнято до провадження позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.04.2021 (вх. № 073/09/01-Л-2904/7) до департаменту надійшло подане замовником будівництва, відповідачем, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) «Реконструкція приміщень садового будинку на вул. Сторожова, буд. № 61 (с/т «Зелений куточок») у Шевченківському районі м. Києва».

Відповідно до ст.41 Закону, згідно з Порядком № 553, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 07.05.2021 № КВ 05121043095 посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об`єкт з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень садового будинку на вул. Сторожова, буд. № 61 (с/т «Зелений куточок») у Шевченківському районі м. Києва». Зазначає, що Департаментом виконано обов`язок щодо розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за вказаною вище адресою.

Під час виїзду на місце 25.05.2021 посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки замовник будівництва або його уповноважені особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до п.9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Департамент листом від 21.05.2021 № 073-4359 запросив суб`єктів містобудування до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами, проте останні до Департаменту не з`явились, документів не надали.

Позивач вказує, що відсутня інформація щодо документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію на вул. Сторожовій, буд. 61 (с/т «Зелений куточок») у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 235,8 кв. м., а оскільки ОСОБА_1 не володіє на законних підставах садовим будинком (літ. А) на вул. Сторожова, 61, садове товариство «Зелений куточок» (Шевченківський район), м. Київ, загальною площею - 235,8 кв. м, вона не може бути замовником його реконструкції та не може затверджувати проектну документацію.

Таким чином, замовником будівництва, відповідачем, не належним чином затверджено проектну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 ».

Враховуючи вищенаведене, оскільки відбулися зміни техніко-економічних показників об`єкта в частині збільшення загальної площі об`єкта будівництва, що потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва.

З огляду на викладене вище, замовником будівництва, відповідачем, наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 від 07.05.2021 № КВ 051210430495. в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердження проектної документації та відомостей про характеристику житлових будинків (за наявності), чим порушено вимоги абз. 3 ст. 23, Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 1 ч. 1 ст. 31. ч. 8 ст. 36 Закону.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою направлено відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою, визначеною у відповіді на запит суду щодо доступу до персональних даних : вул. Петрицького, 51/73, м. Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до поштового конверту, який було надіслано на адресу відповідача, останній був повернутий на адресу суду.

Крім того, Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV (далі Закон №3262-IV) визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

У абз.1 ч.2 ст.2 Закону №3262-IV встановлено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

При цьому, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону №3262-IV). Отже, забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.

Ухвалу суду від 10.08.2021 та 28.04.2025 також скеровано до Єдиного державного реєстру судових рішень, у відповідності до положень Закону №3262-IV. 30.04.2025 на офіційному сайті суду опубліковано повідомлення про процесуальний документ у адміністративній справі у справі №640/17481/21.

Відтак, судом вжито всіх процесуальних заходів щодо забезпечення повідомлення відповідача про прийняте рішення за поданою позовною заявою.

За таких обставин суд вважає, що виконав необхідні заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Заяв із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.04.2021 (вх. № 073/09/01-Л-2904/7) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради надійшло подане замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 ».

Замовником будівництва, ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 07.05.2021 № КВ 051210430495 наведено дані, зокрема, що проектна документація «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » розроблена ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Модулор» під керівництвом головного архітектора проекту Цвелиха Ігоря Валентиновича (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 001709) та затверджена листом замовника, ОСОБА_1 , від 26.04.2021 № б/н;

відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_2 ;

загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 235,8 кв. м, поверховість - 2 поверхи;

характеристика інших нежитлових приміщень (за наявності): фундамент - залізобетон, стіни - цегла, загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва, кв. м - 235,8.

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначено, що не отримувались згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються;

земельна ділянка згідно з ч.4 ст.34 Закону, № 3038-VI від 17.02.2011, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

На підставі постанови КМУ від 23.05.2011 №553 посадовим особам видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.05.2021.

Матеріали справи містять лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 21.05.2021 №073-4359 на адресу ОСОБА_1 у якому адресант зазначає, що посадовим та/або уповноваженим особам необхідно прибути до Департаменту 27.05.2021 о 10:00 за адресою: вул. Хрещатик, 32-а, 2 й поверх, каб. 221, м. Київ та надати певний пакет документів за наведеним переліком. Доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача матеріали справи не містять.

У позовній заяві Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва пояснив, що відповідальні особи відповідача на об`єкті перевірки були відсутні, на лист Департаменту не з`явилися.

Вважаючи наявними підстави для звернення до суду, позивач подав адміністративний позов.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон №3038-VI) в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно ч.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з ч. 1 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У ч.2 вказаної статті визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно ч. 5 ст. 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно ч.1 ст.31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

У відповідності до положень ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у ч.1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч.2 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У ч.7 ст.36 Закону №3038-VI визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч.8 Закону №3038-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону №3038-VI, у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому КМУ.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факту здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 по справі № 160/20027/21.

У свою чергу, згідно з п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:

видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;

звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:

у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;

у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Як вже вказано судом ст.41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

У п.16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено судом ОСОБА_1 звернулась до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) із повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.05.2021 №КВ 05121043095 на об`єкт «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 ».

На підставі постанови КМУ від 23.05.2011 №553 посадовим особам видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.05.2021 вище вказаного об`єкту

Матеріали справи містять лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 21.05.2021 №073-4359 на адресу ОСОБА_1 у якому адресант зазначає, що посадовим та/або уповноваженим особам необхідно прибути до Департаменту 27.05.2021 о 10:00 за адресою: вул. Хрещатик, 32-а, 2 й поверх, каб. 221, м. Київ та надати певний пакет документів за наведеним переліком.

Доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступ до об`єкта будівництва, відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки. У подальшому Департамент листом запросив ОСОБА_1 прибути до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. ОСОБА_1 до Департаменту не з`явився, документів не надала.

Аналізуючи наведені обставини справи, суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів проведення станом на дату звернення до суду з позовом щодо об`єкту «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » планової чи позапланової перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, ст.376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.11.2022 у справі №420/4209/19 та від 23.02.2023 у справі №420/6488/18.

Пунктами 13-14 Порядку №533 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, зокрема, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до абз. 8 п.12 Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Водночас, судом встановлено, що контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували факт знаходження перевіряючих на місці проведення позапланової перевірки у заплановану дату, обмеження доступу до об`єкта будівництва та відсутність відповідальних осіб відповідача, оскільки за цим фактом жодний акт про недопуск до перевірки або про відсутність відповідальних осіб відповідача не складався.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем було порушено процедуру проведення відповідної перевірки, а також про відсутність її наслідків станом на дату звернення позивача до суду, зокрема припису про усунення порушень, наявність якого є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу у зв`язку з його невиконанням, а відтак позовні вимоги не є такими, що підлягають задоволенню.

У постанові від 13.04.2022 справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27.04.2021 справа № 640/5473/20, від 15.06.2022 справа № 826/15946/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 7, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 32А, м. Київ, 01001; ІК в ЄДРПОУ 40224921) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про припинення права на виконання будівельних робіт, - відмовити.

Повний текст рішення складено 09.07.2025.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова