Рішення від 10.07.2025 по справі 320/41744/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 року м. Київ справа №320/41744/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд»

до Київської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» з адміністративним позовом до Київської митниці про визнання визнання протиправними та скасування рішень UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023 про коригування митної вартості товарів.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для митного оформлення імпортованого товару подано відповідачу митні декларації № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023, № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023, № 23UA100340319911U0 від 13.07.2023, № 23UA100340326115U9 від 18.10.2023 та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів, за ціною договорів щодо подібних (аналогічних) товарів, в результаті чого було збільшено митні платежі, відповідно, необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.12.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» (ідентифікаційний код 37783352) зареєстровано в якості юридичної особи 23.06.2011.

Основним видом діяльності позивача є 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Інші види діяльності:

10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками

78.10 Діяльність агентств працевлаштування

82.92 Пакування

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність

69.10 Діяльність у сфері права

69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування

73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки

52.10 Складське господарство

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2020 між позивачем (далі - покупець) та компанією SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD. (Китай) (далі - продавець) було укладено контракт № 04/11.

Згідно з п. 2.1. Контракту № 04/11 від 04.11.2020р., найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість продукції, що поставляється, визначаються сторонами цього контракту в інвойсах (проформах-інвойсах), оформлених продавцем на підставі заявки.

Відповідно до Інвойсу № YL23001 від 15.02.2023р. вартість товару становить 13 780,40 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу, а саме:

-4 134,00 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023;

-9 646,40 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 10.04.2023.

Крім того, Позивачем в митній декларації № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023 були заявлені складові митної вартості в загальній сумі 311 180,98 грн., яка складається із:

- 185 779,52 грн., яка є вартістю морського фрахту (морського перевезення) за межами державного кордону України по маршруту QINGDAO, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA (контейнери MSKU3617727, MRKU7508240), що підтверджується Довідкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023 та Рахунком на оплату № 6192 від 14.04.2023;

- 55 401,46 грн. портових витрат за межами території України, що підтверджується Довідкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023 та Рахунком на оплату № 6192 від 14.04.2023;

- 70 000,00 грн., яка є вартістю автоперевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом Констанца - Констанца - пункт пропуску Орлівка-Ісакча, що підтверджується Довідкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020р., Інвойс № YL23001 від 15.02.2023р., банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023 та від 10.04.2023, Договір на транспортно- експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, Довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, Довідка про надання транспортно- експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, Рахунок на оплату № 6192 від 14.04.2023, Коносамент № ZYTC230202201, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.04.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.04.2023.

Відповідно до Інвойсу № YL23018-1 від 28.04.2023р. вартість товару становить 13 220,00 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу відповідно до банківських платіжних документів в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023 разом з вартістю товару за іншим Інвойсом № YL23018-2 від 06.05.2023р.

Крім того, Позивачем в митній декларації № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023 були заявлені складові митної вартості в загальній сумі 340 087,98 грн., яка включає транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом Qingdao - Gdansk - Ягодин, до митного кордону України (контейнери TLLU2141895, TRLU9179682., авто НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ).

Вказані числові значення складових митної вартості підтверджуються Довідкою щодо транспортних витрат та страхування вантажу № 160623/3 від 26.06.2023 та Рахунком на оплату № 1494 від 16.06.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020р., Інвойс № YL23018-1 від 28.04.2023р., банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023, Договір транспортного експедирування № ФТП/46М від 03.03.2015, Довідка щодо транспортних витрат та страхування вантажу № 160623/3 від 26.06.2023, Рахунок на оплату № 1494 від 16.06.2023, Коносамент № SZZY23040083 від 05.05.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 22.06.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 22.06.2023.

Відповідно до Інвойсу № YL23018-2 від 06.05.2023р., вартість товару становить 17 825,00 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу відповідно до банківських платіжних документів в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023 разом з вартістю товару за іншим Інвойсом № YL23018-2 від 06.05.2023р.

Крім того, Позивачем були заявлені складові митної вартості в загальній сумі 267 625,19 гри, що Відповідач сам визнає в графі 17 Заявлені декларантом складові митної вартості нарахування до ціни договору Оскаржуваного рішення 3, яка складається із:

- 92 152,87 грн., яка є вартістю морського фрахту (морського перевезення) за межами державного кордону України по маршруту Qingdao, Китай - порт Gdansk Польща;

- 15 878,08 грн., яка є вартістю портових розвантажувальних робіт в порту Польщі;

- 31 756,16 грн., яка є вартістю оформлення документів в порту Польщі;

- 127 838,08 грн., яка є вартістю автоперевезення за межами території України.

Вказані складові митної вартості підтверджуються Довідкою що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 07.07.2023 та Рахунком-проформою № 1052626650-0034 від 03.07.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020р., Інвойс № YL23018-2 від 06.05.2023р., банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023, Договір транспортного експедирування № КН 81 FS від 31.12.2021, Заявка № 34 від 10.05.2023, Довідка що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 07.07.2023, Рахунок-проформа № 1052626650-0034 від 03.07.2023, Коносамент № 1052626650 від 16.05.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 4407 від 05.07.2023, Міжнародна товарно- транспортна накладна (CMR) № 7410 від 05.07.2023.

Відповідно до Інвойсу № YL23047 від 30.06.2023р. вартість товару становить 12 800,00 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу, а саме:

- 3 840,00 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 15.06.2023;

- 8 960,00 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 26.09.2023.

Позивачем були заявлені складові митної вартості в загальній сумі 247 602,00 грн., яка складається із:

- 80 115,00 грн., яка є вартістю міжнародного морського перевезення по маршруту BUSAN, KOREA - GDANSK, POLAND;

- 44 835,00 грн. локальних портових витрат GDANSK, POLAND;

- 122 652,00 грн., яка є вартістю перевезення вантажів за маршрутом Гданськ, Польща - міжнародний пункт пропуску Ягодин, Україна.

Вказані складові митної вартості підтверджуються Довідкою про надання транспортно- експедиційних послуг № 10 від 10.10.2023 та Рахунком на оплату № 6850 від 10.10.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020р., Інвойс № YL23047 від 30.06.2023р., банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 15.06.2023 та від 26.09.2023, Договір на транспортно- експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, Заявка № 23 від 01.10.2023, Довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 10 від 10.10.2023, Рахунок на оплату № 6850 від 10.10.2023, Коносамент № ZM23070415 від 15.07.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 5692/1 від 10.10.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 5692/2 від 10.10.2023.

Водночас, Карткою відмови № UA100360/2023/000151 Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, яким відкориговано вартість товарів, шо підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: імбир маринований білий - 2932 ящ. (800г.+600г.) х 10 уп./ящ. Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN. (код УКТЗЕД 2008999990).

Карткою відмови № UA100340/2023/000262 Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: імбир маринований рожевий - 1500 ящ. імбир маринований білий - 1600 ящ. (800г.+600г.) х 10 уп./ящ. Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN. (код УКТЗЕД 2008999990).

Карткою відмови № UA100340/2023/000281 Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100340319911U0 від 13.07.2023р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: імбир маринований рожевий Стандарт - 1150 ящ. (800г.+600г.) х 10 уп./ящ. імбир маринований рожевий Селект - 1600 ящ. (1000г.+400г.) х 10 уп./ящ.Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN. (код УКТЗЕД 2008999990).

Карткою відмови № UA100340/2023/000431 Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100340326115U9 від 18.10.2023р. та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: імбир маринований рожевий Стандарт - 3200 ящ. (800г.+600г.) X 10 уп./ящ. Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN. (код УКТЗЕД 2008999990).

Позивач вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Разом з тим митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а, адміністративне провадження №№ К/9901/7255/21, від 01.12.2023 у справі № 810/3766/16.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, відповідачем встановлено розбіжності.

Так, в оскаржуваних рішеннях митний орган зазначив підстави відмови в прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, яким суд надає наступну оцінку.

Згідно частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частини 1 статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин 2, 3 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Щодо відомостей про митну вартість задекларованих товарів, їх договірну (контрактну) ціну та вартість.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2022 у справі №240/10401/19 сформував правовий висновок, згідно з яким, декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Враховуючи вказаний висновок Верховного Суду, наприклад Тернопільський окружний адміністративний суд у своєму Рішенні від 04.10.2022р. по справі № 500/3214/22 вказав, що право витребувати документи, які передбачені частиною третьої статті 53 МК України реалізується наступним чином:

1) декларант подав документи, які, передбачені частиною другою статті 53 МК України;

2) митний орган здійснив перевірку поданих документів на предмет установлення обставин, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України;

3) митний орган за результатами перевірки поданих документів декларантом документів, що передбачені частиною другою статті 53 МК України встановив: (а) розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару (обов`язковою ознакою, є те, що такі розбіжності «повинні мати вплив». Тобто, сама по собі наявність певних розбіжностей в

документах, які не можуть «мати вплив» на визначення митної вартості товару, не може бути підставою для витребування документів); (б) документи містять ознаки підробки; (в) документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; (г) відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

4) митний орган визначив перелік документів, які, у зв`язку із встановленими обставинами, викликають в нього обгрунтований сумнів;

5) митний орган надіслав на адресу декларанта письмову вимогу.

Слід зазначити, що в картках відмови Відповідача наведений вичерпний перелік документів (з номерами, датами, кодами документів), які були подані Позивачем Відповідачу разом з митними деклараціями, і на підставі яких декларантом (Позивачем) визначено митну вартість товару та її складові, а саме:

- Контракт № 04/11 від 04.11,2020р.;

- інвойси № YL23001 від 15.02.2023р., № YL23018-1 від 28.04.2023р., № YL23018-2 від 06.05.2023р., № YL23047 від 30.06.2023р. до нього;

- банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023, від 10.04.2023, від 24.02.2023, від 22.06.2023, від 15.06.2023, від 26.09.2023;

- довідками про вартість транспортно-експедиційних послуг та транспортні витрати № 20/04 від 20.04.2023, № 20/04 від 20.04.2023, № 160623/3 від 26.06.2023, б/н від 07.07.2023, № 10 від 10.10.2023;

- рахунки на оплату послуг та витрат № 6192 від 14.04.2023, № 1494 від 16.06.2023, № 1052626650-0034 від 03.07.2023, № 6850 від 10.10.2023.

Суд зазначає що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач не врахував надані позивачем документи які є достатніми для встановлення митної вартості декларованих товарів.

Конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов`язується із вимогами до суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).

В даному ж випадку відповідач не навів конкретних підстав витребовувати будь-яких додаткових документів у позивача, оскільки документи, які надавали можливість встановити митну вартість декларованих товарів, надані позивачем відповідачу разом з митною декларацією

Інші складові, що включені Позивачем до митної вартості товарів безпосередньо підтверджуються наданими Позивачем довідками про вартість транспортно-експедиційних послуг та транспортні витрати № 20/04 від 20.04.2023, № 20/04 від 20.04.2023, № 160623/3 від 26.06.2023, б/н від 07.07.2023, № 10 від 10.10.2023 та рахунками на оплату послуг та витрат № 6192 від 14.04.2023, № 1494 від 16.06.2023, № 1052626650-0034 від 03.07.2023, № 6850 від 10.10.2023.

Щодо документів, поданих до митного оформлення товарів.

В Оскаржуваних рішеннях Відповідач не вказав які саме суттєві розбіжності в документах, що впливають на митну вартість товарів, ним виявлено. Надані Позивачем інвойси, банківські платіжні документи в іноземній валюті, довідки про вартість транспортно-експедиційних послуг та транспортні витрати, рахунки на оплату послуг та витрат, на переконання суду, не містять розбіжностей, що впливають на митну вартість товарів.

Таким чином, відповідач не зазначив конкретні документи, що викликають у нього обґрунтований сумнів щодо правильності зазначення числових значень у декларації позивача.

В пункті 3) частини другої статті 53 МК України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). В цьому контексті Відповідачем неправомірно не враховано інформацію щодо вартості товарів, яка міститься в інвойсах, і які були надані Позивачем Відповідачу, про що прямо зазначено у картках відмови.

Крім того, в Постанові Верховного Суду 22.10.2020 у справі №320/2455/19 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак навіть ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Крім того, в Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, суд касаційної інстанції зазначив, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Розбіжності в документах, на підставі яких здійснюється коригування митної вартості товарів, повинні мати вплив на визначення числового значення їх митної вартості. Неістотні ж недоліки в рахунку-фактурі, який містить відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання числового значення митної вартості товару, який підлягає відображенню в митній декларації, оскільки він містить повну інформацію, яка дає змогу ідентифікувати господарську операцію. Окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.

Щодо непідтвсрдження числових значень складових митної вартості товарів.

В оскаржуваних рішеннях Відповідач не вказав, які саме числові значення складових митної вартості товарів і в яких саме документах на думку Відповідача не є підтвердженими.

Згідно з п. 6) ч. 2 ст. 53 МК України, транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не є основними документами, які підтверджують митну вартість товарів, і можуть бути лише одними з них, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Як зазначено вище, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів, що кореспондує приписам п. 6) ч. 2, ч. 5 та ч. 6 ст. 53 МК України.

Оскільки, наприклад, такими транспортними документами з морського та автомобільного міжнародного перевезення вантажів як коносаменти та/або міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) не передбачене вказання числових значень митної вартості товарів та/або її складових.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. .

Аналіз та оцінка всіх поданих декларантом (Позивачем) документів Відповідачу, зокрема іпвойсів, довідок, рахунків та банківських платіжних документів в іноземній валюті (swift) свідчить про підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Щодо використання Відповідачем для обрахунку митної вартості товару інформації з інших митних декларацій.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №818/1186/17, адміністративне провадження №К/9901/51204/18, вказав, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мас містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17, яка не врахована судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.

Верховний суд у постанові від 10.05.2023 у справі №815/1780/17, касаційне провадження №К/9901/45694/18, зазначив, що колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, зазначеною у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19, адміністративне провадження №К/9901/1809/20 визначено, що як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Відповідач у спірних рішеннях не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Ненаведення в рішенні митного органу будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної вартості товару не дає можливості встановити правильність такої вартості.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.

Так, суд зауважує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування другорядних методів можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування основного.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.53 МК України у відповідача є право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за першим методом за ціною договору, тільки тоді коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №826/5868/16.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки Київської митниці про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020.

Так, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Крім того, відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.

Поряд з цим судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, зазначені відповідачем у спірних рішеннях обставини не можуть бути підставою для витребування додаткових документів, оскільки виключно на підставі частини третьої статті 53 МК України митний орган може витребувати додаткові документи.

Поряд з цим суд враховує, що згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18 у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

З оскаржуваних рішень судом вбачається, що відповідач не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірному рішенні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено подання позивачем разом з митними деклараціями необхідних та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідач в електронному повідомленні зобов`язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.

Суд зазначає, що документи подані декларантом (позивачем) за переліком, передбаченим частиною другою статті 53 МК України, а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його ціни) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

Таким чином, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023 про коригування митної вартості товарів.

Суд вважає, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 26 840 грн., який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці № UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023 про коригування митної вартості товарів, рішення Київської митниці № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023 про коригування митної вартості товарів, рішення Київської митниці № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023 про коригування митної вартості товарів та рішення Київської митниці № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 66, код ЄДРПОУ 37783352) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.