Рішення від 08.07.2025 по справі 640/10524/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10524/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Качанка О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Пономарьової О.І.,

представника позивачів: Мілян М.В.,

представника відповідача 1: Кравця А.Г.,

представник відповідача 2: не прибув,

розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» (далі також - ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС», позивач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» (далі також - ТОВ «АЙ-ТЕРРА», позивач 2) з позовом до Державної казначейської служби України (далі також - відповідач 1, ДКС України) та Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2, ДПС України), у якому просять суд:

- зобов`язати Державну казначейську службу України повернути на поточний рахунок Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» в установі банку кошти у сумі 488388,00 грн, які згідно платіжного доручення № 2099 від 13.11.2020 були перераховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритий у Державному казначействі України на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА»;

- зобов`язати Державну податкову службу України не зменшувати (утриматися від зменшення) Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунку платника електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою України суми 488388,00 грн на поточний рахунок Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» в установі банку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 6 листопада 2020 року між Приватним підприємством «ІНФОЛ-СЕРВІС» (по договору - «Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» (по договору - «Постачальник») було укладено Договір № П06112020\1, відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався оплатити та прийняти товар відповідно до специфікації (серверне обладнання), на умовах даного договору.

У порядку виконання пункту 6.1 договору та згідно рахунку на оплату № 3 від 06.11.2020 ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» 13.11.2020 намагалося оплатити ТОВ «АЙ-ТЕРРА» 100% вартості серверного обладнання. Проте, під час здійснення платежу в Інтернет-банкінгу «Приват24» кошти у сумі 488388,00 грн, в т.ч. ПДВ - 81398,00 грн, за платіжним дорученням № 2099 від 13.11.2020 були помилково перераховані ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» не на розрахунковий рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в АТ КБ «Приватбанк», а на його рахунок в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Платіжним дорученням № 2099 від 13.11.2020 підтверджується, що: 1) зараховані на електронний ПДВ-рахунок кошти в сумі 488388,00 грн не є сумою, необхідною для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ (в графі «Призначення платежу» зазначено: «Сплата за серверне обладнання по рах. № 3 від 06.11.2020 р. у сумі 406990,00 грн, ПДВ - 20% - 81398,00 грн»). 2) зазначені кошти надійшли на електронний ПДВ-рахунок не від платника податку, якому було відкрито цей рахунок (тобто, не з поточного рахунку ТОВ «АЙ-ТЕРРА»). 3) надходження коштів на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в СЕА ПДВ, а не на його розрахунковий (поточний) рахунок у банку (як то передбачено умовами договору № П06112020\1 від 06.11.2020 та рахунком на оплату № 3 від 06.11.2020), свідчить про те, що такі кошти (зараховані на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в СЕА ПДВ), в силу положень пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України були отримані ТОВ «АЙ-ТЕРРА» без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Разом із тим, не будучи розпорядником електронного ПДВ-рахунку та в силу положень пунктів 200-1.5 та 200-1.7 статті 200-1 ПК України, ТОВ «АЙ-ТЕРРА» позбавлене можливості повернути ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» безпідставно отримані від нього кошти у сумі 488388,00 грн, в т.ч. ПДВ - 81398,00 грн, які за відсутності правових підстав, передбачених пунктом 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, неправомірно були зараховані Казначейством на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в СEA ПДВ.

На думку представника позивачів, при зарахуванні коштів відповідно до платіжного доручення від 13 листопада 2020 року № 2099 на суму 488388,00 грн, Державна казначейська служба України діяла не у передбачений законодавством спосіб, з порушенням пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, а тому зазначені кошти у сумі 488388,00 грн були неправомірно зараховані на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» та мають бути повернуті Державною казначейською службою України їх законному власнику, - ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС», і при цьому положення пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України застосуванню не підлягають.

В позові вказується, що хоча кошти у сумі 488388,00 грн були зараховані на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в СЕА ПДВ, але при цьому не відбулося збільшення показника ?ПопРах на таку суму та, відповідно, не відбулося збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, що виключає можливість застосування пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України для врегулювання наявного між сторонами спору.

ТОВ «АЙ-ТЕРРА» позбавлене можливості подати контролюючому органу у складі податкової декларації з ПДВ заяву щодо перерахування на свій поточний рахунок у банку коштів у сумі 488388,00 грн (які були безпідставно зараховані на електронний ПДВ-рахунок) для їх подальшого перерахування (повернення) на поточний рахунок законного власника цих коштів - ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС», згідно статті 1212 Цивільного кодексу України.

Внаслідок неправомірних дій Казначейства на електронному ПДВ-рахунку ТОВ «АЙ-ТЕРРА» обліковується «заморожена» сума грошових коштів 488388,00 грн, на яку не було збільшено реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ. Зазначена сума не може бути використана ТОВ «АЙ-ТЕРРА» для реєстрації податкових накладних та не може бути перерахована на поточний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» чи повернута на поточний рахунок ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» в загальному порядку, передбаченому пунктом 200.1-6 статті 200-1 ПК України, а отже фактично є вилученою з господарського обігу. Зазначене порушує право власності ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» на належні йому грошові кошти, оскільки їх знаходження на електронному ПДВ-рахунку ТОВ «АЙ-ТЕРРА» виключає можливість вільного користування та розпорядження ними.

Оскільки грошові кошти у сумі 488388,00 грн, перераховані за платіжним дорученням № 2099 від 13 листопада 2020 року, були зараховані на електронний ПДВ-рахунку ТОВ «АЙ-ТЕРРА» всупереч вимогам закону, то належним способом захисту порушеного права ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС», на думку представника позивачів, є зобов`язання Державну казначейську службу України здійснити повернення вказаних коштів на поточний рахунок ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» в установі банку. При цьому, оскільки таке повернення коштів здійснюється не на поточний рахунок платника податку (ТОВ «АЙ-ТЕРРА») та в порядку іншому, ніж передбачений в пункті 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України, то таке повернення коштів не має впливати на значення показника ?ПопРах і, відповідно, на суму реєстраційного ліміту.

Виходячи з цього, заходом забезпечення прав та інтересів ТОВ «АЙ-ТЕРРА» на належні йому грошові кошти в СЕА ПДВ, зокрема суму реєстраційного ліміту, є зобов`язання Державну податкову службу України не зменшувати (утриматися від зменшення) суму реєстраційного ліміту, шляхом зменшення показника ?ПопРах під час повернення Державною казначейською службою України коштів у сумі 488388,00 грн на поточний рахунок ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» в установі банку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 12.07.2021 надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог та вказав, що кошти у сумі 488388,00 грн згідно платіжного доручення від 13.11.2020 № 2099 було помилково перераховано ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» не на розрахунковий рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА», а на його рахунок СЕА ПДВ. Казначейство ніяких дій протиправних, неправомірних дій по відношенню до позивачів не вчиняло.

Відповідач 1 вказує, що твердження щодо неправомірності дій Казначейства чи бездіяльності є безпідставними.

Електронні ПДВ-рахунки не є банківськими рахунками у розумінні глави 72 Цивільного кодексу України та рахунками, якими платник податку може розпоряджатися самостійно. Кошти, які знаходяться на цих рахунках, носять «технічний» характер та спрямовуються на цілі, передбачені виключно приписами Податкового кодексу України.

Казначейство, яке є окремою юридичною особою, не має жодних правових підстав змінювати отримувача чи будь-які інші реквізити при здійсненні казначейського обслуговування даного рахунку.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 та пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України перерахування коштів з рахунків у СЕА ПДВ до бюджету або на поточний рахунок платника за його заявою здійснюється Казначейством на підставі реєстру ДПС.

Здійснення перерахування коштів можливе виключно лише на підставі реєстру, отриманого від ДПС і лише у автоматичному режимі.

На вказаний відзив позивачами подано відповідь, в якій вказано, що «зараховуючи» кошти відповідно до платіжного доручення від 13.11.2020 № 2099, Казначейство діяло не у передбачений законодавством спосіб, у зв`язку із чим зазначені кошти у сумі 488388,00 грн були неправомірно (з порушенням пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України) зараховані на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА», внаслідок чого такі кошти не були враховані Державною податковою службою України для збільшення показника ?ПопРах на суму 488388,00 грн та, відповідно, не відбулося збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

На думку позивачів, якщо Казначейство з технічної точки зору змогло зарахувати кошти всупереч нормам статті 200-1 Податкового кодексу України, то відповідно Казначейство може і повернути власнику (ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС») ці кошти поза порядком, передбаченим п. 200.1-5 та 200.1-6 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідачем 2 також до суду подано відзив на позовну заяву, вказуючи, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел не передбачено.

За даними ІТС Податковий блок 13.11.2020 кошти у сумі 488388.00 грн було перераховано на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» № НОМЕР_1 з рахунку НОМЕР_2 , який належить ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС». Згідно з даними СЕА ПДВ показник ?ПопРах не було збільшено на суму поповнення коштів у розмірі 488388,00 грн. Зважаючи на викладене, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.08.2021 позивачі подали до суду відповідь на відзив відповідача 2, в якому вказали, що поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість в СЕА ПДВ за рахунок інших джерел, зокрема з поточних рахунків інших суб`єктів, Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, не передбачено.

Безпідставно зараховані Казначейством на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» кошти ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» у сумі 488388,00 грн неправомірно, за відсутності будь-яких правових підстав, утримуються на такому рахунку і навіть ТОВ «АЙ-ТЕРРА», як власник електронного ПДВ-рахунку, позбавлене можливості розпоряджатися ними згідно з нормами Податкового кодексу України, оскільки ДПС України не врахувала ці кошти для збільшення показника ?ПопРах та, відповідно, не відбулося збільшення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначений суддя Качанок О.М.

Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято справу судом до свого провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.03.2025 Державною казначейською службою України до суду подано додаткові пояснення, в яких вказано, що зарахування коштів у сумі 488388,00 грн здійснено після автоматичної перевірки реквізитів «Отримувач», «Код отримувача», «Рахунок отримувача», «Банк отримувача», а також відповідності коду ЄДРПОУ отримувача і його номеру рахунку, що були вказані в платіжному дорученні.

Оскільки помилок та розбіжностей щодо вищевказаних реквізитів не було встановлено, кошти в автоматичному режимі були зараховані за призначенням.

Казначейство, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, в частині обслуговування рахунків в СЕА ПДВ не наділене повноваженнями щодо здійснення контролю стосовно джерел (рахунків), з яких здійснюється поповнення рахунків в СЕА ПДВ.

На думку відповідача 1 питання повернення коштів у сумі 488388,00 грн, помилково сплачених ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» на рахунок в СЕА ПДВ лежить у площині вирішення ДПС. Лише після отримання реєстру ДПС про перерахування коштів в сумі 488388,00 грн на користь зазначених суб`єктів господарської діяльності Казначейство зможе забезпечити його виконання, тобто перерахування спірної суми коштів.

Оскільки протягом часу перебування спірної суми коштів на рахунку Казначейство не отримувало реєстру ДПС для перерахування 488388,00 грн з вищевказаного рахунку в СЕА ПДВ на банківський рахунок одного з позивачів, то позовні вимоги до Казначейства є безпідставними.

19.03.2025 відповідачем 2 до суду також подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що договірні відносини між суб`єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС України, усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.

Нормами чинного законодавства України не встановлено повноважень органів Державної казначейської служби України відмовити платнику, який подав до банку оформлений платіжний документ, на проведення відповідного зарахування коштів на рахунок, зазначений в платіжному документі одержувача, з підстав невідповідності підстави платежу приписам Податкового кодексу України.

Водночас, органи Державної податкової служби України на стадії здійснення банківського платежу одним суб`єктом господарювання на рахунок в СЕА ПДВ іншого платника податку також не наділені повноваженнями на не зарахування відповідних сум на такий електронний рахунок, позаяк жодним чином не супроводжують здійснення платіжної операції.

У разі прийняття рішення платником податку про перерахування на поточний рахунок наявної на рахунку в СЕА ПДВ суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного (податкового) періоду та суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві.

Перерахування коштів на поточний рахунок платника відповідно до поданої заяви може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому вказаним кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Спірна ситуація виникла в межах господарських правовідносин позивача та його контрагента і не була пов`язана зі сплатою грошових зобов`язань до бюджету. Сплачені позивачем контрагенту кошти до бюджету не зараховувалися.

Ухвалою від 28.04.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Від ДПС України 17.06.2025 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких вказується, що за даними ІКС ДПС Податковий блок 13.11.2020 кошти у сумі 488388,00 грн перераховано на електронний рахунок № UA118999980385179001000187369 ТОВ «АЙ-ТЕРРА», з рахунку № НОМЕР_2 який належить ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС». Показник ?ПопРах ТОВ «АЙ-ТЕРРА» не було збільшено на зазначену суму поповнення. Станом на поточну дату, згідно з реєстром транзакцій на електронному рахунку ТОВ «АЙ-ТЕРРА» № UA118999980385179001000187369, відкритому у СЕА ПДВ, обліковується переплата в сумі 489131,00 грн, сформована, у тому числі, за рахунок коштів, сплачених з рахунку ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС», як оплата за серверне обладнання.

В додаткових поясненнях вчергове вказано, що правовідносини у даній справі склалися між двома суб`єктами господарювання щодо зарахування коштів за товар по договору № П06112020\1 від 06.11.2020, у зв`язку з їх сплатою на бюджетний рахунок постачальнику товару.

На думку ДПС України, саме ТОВ «АЙ-ТЕРРА» має право на повернення коштів на свій поточний рахунок. Кошти, які були зараховані на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» можуть бути повернуті виключно на його поточний рахунок або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з ПДВ.

Перерахування грошових коштів на електронний рахунок ПДВ платника податку іншими юридичними чи фізичними особами та використання грошових коштів для цілей інших, ніж зазначено вище, не передбачено. Фактичною підставою позову є наявність спору між позивачами щодо повернення коштів у сумі 488388,00 грн, що були перераховані на рахунок системи електронного адміністрування ПДВ ТОВ «АЙ-ТЕРРА» згідно платіжного доручення № 2099 від 13.11.2020.

Тому, ДПС України вважає, що наявність спору про право унеможливлює розгляд даної справи за правилами адміністративного судочинства та підсумовуючи просить відмовити у задоволенні позову.

Водночас, представником позивачів 17.06.2025 до суду подано заперечення проти доводів відповідачів.

Вказано, що спір у даній справі стосується реалізації ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» права на повернення коштів, які були помилково ним перераховані та всупереч податкового законодавства зараховані Державною казначейською службою України на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» у СЕА ПДВ та обліковуються ДПС України поза межами реєстраційного ліміту ПДВ.

Законодавство не передбачає поповнення рахунку платника у СЕА ПДВ за рахунок коштів, перерахованих із поточного рахунку контрагента. У даному випадку Державна казначейська служба України, зараховуючи кошти ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» на рахунок електронного адміністрування ПДВ ТОВ «АЙ-ТЕРРА», діяла протиправно, всупереч положенням п. 200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України.

За таких обставин, грошові кошти у сумі 488388,00 грн, які були помилково перераховані ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» та протиправно зараховані Казначейством на рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в системі електронного адміністрування ПДВ, не можуть прирівнюватися до грошових коштів, які сплачені одним суб`єктом господарювання на користь іншого.

У межах спірних правовідносин має місце випадок, за якого кошти у сумі 488388,00 грн, які були зараховані на електронний рахунок для сплати ПДВ, не збільшили для ТОВ «АЙ-ТЕРРА» ліміт ПДВ у СЕА, тобто, не надійшли в розпорядження ТОВ «АЙ-ТЕРРА», що, у свою чергу, виключає можливість звернення ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» до ТОВ «АЙ-ТЕРРА» з вимогами про повернення коштів, як і повернення таких коштів щонайменше на рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» без наслідків для свого реєстраційного ліміту, - зменшення свого реєстраційного ліміту ПДВ на таку суму.

Якщо повернення вказаної суми коштів відбуватиметься за процедурою, передбаченою у пункті 21 Порядку № 569 (на підставі реєстру, підготовленого та поданого ДПС України до Казначейства), то фактично така транзакція здійснюватиметься не за рахунок коштів ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» (обліковуються поза реєстраційним лімітом ПДВ), а в межах суми реєстраційного ліміту ПДВ, поповненого за кошти ТОВ «АЙ-ТЕРРА». Це призведе до безпідставного позбавлення ТОВ «АЙ-ТЕРРА» коштів у сумі 488388,00 грн, на які товариство має право реєструвати податкові накладні та сплачувати податкові зобов`язання з ПДВ, в той час як перераховані підприємством «ІНФОЛ-СЕРВІС» кошти у сумі 488388,00 грн, які обліковуються поза реєстраційним лімітом ПДВ, і надалі там знаходитимуться і в ТОВ «АЙ-ТЕРРА» не буде можливості розпоряджатися цими коштами

Ухвалами суду від 15.05.2025, 16.05.2025, 28.05.2025, 26.06.2025 та 01.07.2025 задоволено клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, подібні викладеним у позові та запереченнях проти доводів відповідачів.

Представник відповідача 1 щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Приватне підприємство «ІНФОЛ-СЕРВІС» зареєстровано як юридична особа 31.12.1999, про що до реєстру внесено реєстраційний запис за № 15881200000008005. Основний вид діяльності: КВЕД: 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» зареєстровано як юридична особа 17.03.2014, про що до реєстру внесено реєстраційний запис за № 15881020000013835. Основний вид діяльності: КВЕД: 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання.

06.11.2020 між Приватним підприємством «ІНФОЛ-СЕРВІС» (по договору - «Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» (по договору - «Постачальник») було укладено Договір № П06112020\1, відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався оплатити та прийняти товар відповідно до специфікації (серверне обладнання), на умовах даного договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за такою схемою: попередня оплата у розмірі 100% від вартості товару, що складає 488388,00 грн, в т.ч. ПДВ - 81398,00 грн, перераховується Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Згідно з платіжним дорученням № 2099 від 13.11.2020 кошти у сумі 488388,00 грн перераховані ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» на розрахунковий рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» в АТ КБ «Приватбанк», на його рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з реєстру транзакцій по ТОВ «АЙ-ТЕРРА» із ІКС ДПС «Податковий блок» 13.11.2020 вказана сума коштів перерахована на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» (№ UA118999980385179001000187369), з рахунку № НОМЕР_2 , який належить ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС».

Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду поданої ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» заяви (вх. № 52260/10/16-31/ЕКПП від 14.12.2020) про повернення на поточний рахунок НОМЕР_2 в установі Полтавського ГРУ АТ КБ «Приватбанк», помилково сплачених кошів по податку на додану вартість в сумі 488388,00 грн, листом від 28.12.2020 № 47940/10/16-31-04-11-19 повідомило, що ГУ ДПС у Полтавській області не має можливості повернути на поточний рахунок ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» помилково сплачені на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» кошти в розмірі 488388,00 грн.

Окрім цього, листом від 04.02.2021 № 2316/6/16-31-1806-19 Головне управління ДПС у Полтавській області повідомило ТОВ «АЙ-ТЕРРА» про неможливість повернення на його поточний рахунок помилково сплачених коштів у сумі 488388,00 грн.

Листом від 25.03.2021 № 05.2-16-06/2494 Головне управління Держказначейства у Полтавській області повідомило ТОВ «АЙ-ТЕРРА», зокрема, що згідно п. 20, п. 21 та п. 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569, перерахування коштів з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється Казначейством на підставі реєстру, отриманого від ДФС. Інформацію про стан свого електронного рахунка (щодо сум поповнення, списання, залишку на рахунку тощо) платник податку має право отримувати в ДФС. ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Вважаючи порушеними права щодо неповернення помилково зарахованих коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1статті 43 цього Кодексу.

За правилами пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;

коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Викладене свідчить, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків. Повернення коштів іншому платнику податків норма пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України не передбачає. При цьому положення пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України свідчить, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника не зараховуються кошти, які надійшли на цей рахунок від інших платників податків (окрім випадків, передбачених підпунктом «в» цього пункту).

У свою чергу, пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.4-1 статті 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Суд звертає увагу, що під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу (підпункт 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Натомість, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Суд враховує, що сплачені ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» згідно з платіжним дорученням № 2099 від 13.11.2020 грошові кошти не належать до грошових зобов`язань, які сплачені до відповідного бюджету, у розумінні положень Податкового кодексу України.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДПС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.

На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.

У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДПС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.

Пунктами 26-27 Порядку № 569 передбачено, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

У разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Отже, електронний рахунок платника податку на додану вартість відкривається Казначейством останньому на безоплатній основі та виключно з цього рахунку здійснюються розрахунки з бюджетом у частині сплати цього податку. Відтак, зарахування коштів на такий рахунок неможливо ототожнювати із зарахуванням коштів до бюджету. Повернення за правилами статті 43 Податкового кодексу України коштів з такого рахунку допускається виключно у випадку, коли після анулювання реєстрації платника податку кошти з цього рахунку переховано до бюджету і вони перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за результатами останнього звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що позивачі звертались до податкового органу з заявою про повернення коштів, однак отримали відмову, яка мотивована неможливістю повернення на поточний рахунок платника податку в даному випадку помилково сплачених на електронний рахунок коштів у сумі 488388,00 грн.

Тобто, склалася ситуація, коли ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» не може повернути собі кошти, які помилково були зараховані в СЕА ПДВ ТОВ «АЙ-ТЕРРА», оскільки кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на рахунок іншого платника.

У свою чергу, ТОВ «АЙ-ТЕРРА» не може скористатися такими коштами, оскільки не відбулося поповнення ліміту електронного рахунку платника ПДВ останнього.

Так, згідно з витягом з реєстру транзакцій по ТОВ «АЙ-ТЕРРА» із ІКС ДПС «Податковий блок» 13.11.2020 кошти у сумі 488388,00 грн перераховано на електронний рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «АЙ-ТЕРРА», з рахунку № НОМЕР_2 , який належить ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС».

Також в матеріалах справи наявні скріншоти з реєстру операцій СЕА ПДВ ТОВ «АЙ-ТЕРРА».

З вказаного вище витягу вбачається, що сплачені ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» кошти були зараховані на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА», однак ці суми не поповнили ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку пункту 200-1.6 статті 200-1 ПК України. Фактично, вказані кошти зараховані на вказаний ПДВ рахунок товариства, однак, він не має можливості ними розпоряджатись.

При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається у визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі.

Як вказувалось, нормами пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не можуть зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.

Поряд із цим, суд вважає, що відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні цього спору.

У розрізі наведеного, повертаючись до положень Порядку № 569, суд звертає увагу, що за загальним правилом право розпорядження коштами на рахунку в СЕА ПДВ належить двом особам - платнику податку і податковому органу. Проте, за відсутності участі коштів, що надійшли на такий рахунок від іншого платника податку, у формуванні реєстраційного ліміту, можливість розпоряджатися такими коштами у платника податку відсутня, що свідчить, що таке право залишається лише за податковим органом.

Уже згаданими вище нормами пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок. У свою чергу вказана прогалина у нормативному механізмі зарахування коштів на рахунок у СЕА ПДВ не може бути перешкодою у можливості реалізації особою права на повернення помилково перерахованих коштів на власний рахунок.

При вирішенні даного спору судом враховано висновки Верховного суду, викладені у постанові від 18 серпня 2022 року у справі № 580/4761/20 при вирішенні спору у подібних правовідносинах, в якій судом зазначено: «Очевидно, що, у випадку, якщо ТОВ «Дізарт К» та ТОВ «Прайд 2016» на час розгляду цієї справи використали помилково перераховані позивачем кошти на їх електронні рахунки ПДВ для власних господарських потреб, - вирішення даного спору виходить за межі адміністративної юрисдикції та перетікає у площину господарських взаємовідносин».

Так, як уже зазначалось, згідно з витягом з реєстру транзакцій по ТОВ «АЙ-ТЕРРА» із ІКС ДПС «Податковий блок» 13.11.2020 кошти у сумі 488388,00 грн перераховано на електронний рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА» з рахунку ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС».

З наявних у матеріалах справи скріншотів з реєстру операцій СЕА ПДВ ТОВ «АЙ-ТЕРРА» вбачається, що кошти в сумі 488388,00 грн не поповнили ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «АЙ-ТЕРРА».

Відтак, судом встановлено, що в реєстрі операцій відсутній запис (датою операції 13.11.2020) про поповнення рахунку на суму 488388,00 грн.

Тобто, з цих відомостей вбачається, що незважаючи на зарахування 13.11.2020 на рахунок в СЕА ПДВ суми 488388,00 грн, зазначена операція не призвела до збільшення реєстраційного ліміту для ТОВ «АЙ-ТЕРРА», оскільки кошти були перераховані не з власного поточного рахунку і перебувають там без жодного руху, що не заперечується ДПС України.

З приводу посилання представника позивачів на те, що «зараховуючи» кошти відповідно до платіжного доручення № 2099 від 13.11.2020, Казначейство діяло не у передбачений законодавством спосіб, у зв`язку із чим зазначені кошти у сумі 488388,00 грн були неправомірно (з порушенням пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України) зараховані на електронний ПДВ-рахунок ТОВ «АЙ-ТЕРРА», суд зазначає таке.

Нормами чинного законодавства України не передбачено повноважень органів Державної казначейської служби України відмовити платнику, який подав до банку оформлений платіжний документ, на проведення відповідного зарахування коштів на рахунок зазначеного в платіжному документі одержувача, з підстав невідповідності підстави платежу приписам Податкового кодексу України.

Водночас, органи Державної податкової служби України на стадії здійснення банківського платежу одним суб`єктом господарювання на рахунок в СЕА ПДВ іншого платника податку також не наділені повноваженнями на не зарахування відповідних сум на такий електронний рахунок, позаяк не супроводжують здійснення платіжної операції.

Як вже мовилось, правові основи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) регулюються статтею 200-1 Податкового кодексу України та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість». СЕА ПДВ працює в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку № 569.

Списання коштів з ПДВ-рахунку платника податку відбувається у визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі.

При цьому, кошти з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника за чітко визначеною процедурою та при дотриманні певних умов, про що вже вказувалось вище.

Тому, вимоги про зобов`язання Держказначейства України повернути на поточний рахунок ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» в установі банку кошти у сумі 488388,00 грн, які згідно платіжного доручення № 2099 від 13.11.2020 були перераховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритий у Державному казначействі України на ім`я ТОВ «АЙ-ТЕРРА», задоволенню не підлягають.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

За даних обставин, слід врахувати, що втручання у право мирного володіння майном позивача має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Однак, у разі відсутності відповідного механізму повернення коштів, слід застосовувати одну з основоположних засад податкового законодавства, визначену підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, а саме, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, зважаючи на відсутність законодавчого механізму повернення помилково сплачених на електронний рахунок у СЕА ПДВ, які обліковуються поза межами реєстраційного ліміту, суд приходить до висновку про можливість поширення на спірні правовідносини загальних правил повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, визначених статтею 43 ПК України.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2025 у справі № 320/45550/23.

У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, обираючи спосіб захисту порушених прав, суд зважає й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та зміст заявлених позовних вимог, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача 1 буде прийняття рішення про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо неповернення Приватному підприємству «ІНФОЛ-СЕРВІС» помилково сплачених грошових коштів у сумі 488388,00 грн;

- зобов`язання Державної податкової служби України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» помилково перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платіжним дорученням № 2099 від 13 листопада 2020 року кошти у сумі 488388,00 грн.

Стосовно вимоги позивача 2 у частині зобов`язання Державну податкову службу України не зменшувати (утриматися від зменшення) Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунку платника електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою України суми 488388,00 грн на поточний рахунок Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» в установі банку, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, у суду немає підстав вважати, що відповідач 2 буде зменшувати суму податку, на яку платник податку ТОВ «АЙ-ТЕРРА» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у майбутньому, а отже вимога позивача 2 задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною. Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 7326,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2410 від 12.04.2021.

Разом з тим, ТОВ «АЙ-ТЕРРА» був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн (платіжне доручення № 622 від 12.04.2021).

З огляду на те, що позовні вимоги ПП «ІНФОЛ-СЕРВІС» підлягають задоволенню частково, відповідно до приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує йому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3663,00 грн.

Враховуючи, що позов ТОВ «АЙ-ТЕРРА» не підлягає задоволенню, розподіл судових витрат в цій частині не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30668603, місцезнаходження: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Української Повстанської Армії, буд. 3-а, кв. 17) до Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неповернення Приватному підприємству «ІНФОЛ-СЕРВІС» помилково сплачених грошових коштів у сумі 488388 (чотириста вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» помилково перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платіжним дорученням № 2099 від 13 листопада 2020 року кошти у сумі 488388 (чотириста вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» - відмовити.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-ТЕРРА» (код ЄДРПОУ 39137129, місцезнаходження: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Головко, буд. 10, кв. 71) відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «ІНФОЛ-СЕРВІС» сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 3663 (три тисячі шістсот шістдесят три) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано 11.07.2025.

Суддя О.М. Качанок