Рішення від 10.07.2025 по справі 420/9862/25

Справа № 420/9862/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10 липня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182, м. Київ, 01024) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (далі ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ») до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.

Рішення суду від 02.07.2025 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000163/2 від 28.03.2025 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

04.07.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, у якій він просить стягнути на користь ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» витрати, пов`язані із залученням перекладача з перекладу митних документів по справі у розмірі 2400 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 24780 грн.

В обґрунтування заяви представник зазначив, що в позовній заяві заявлено, що орієнтовний розрахунок судових витрат на час подання позову складав сплачений судовий збір та 24 780 грн. витрат на правову допомогу. Втім виконання ухвали суду від 07.04.2025 року щодо надання перекладу документів потягнуло за собою додаткові судові витрати в розмірі 2 400 грн.

Вказана заява з додатками доставлена в електронний кабінет Одеської митниці через Підсистему «Електронний суд» 04.07.2025 року. Станом на 10.07.2025 року жодних заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Вивчивши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються вказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).

Враховуючи, що справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то судом розглянуто заяву про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.(ч.3,5 ст. 137 КАС України).

Судом встановлено, що позивач скористався послугами перекладача щодо здійснення офіційного перекладу письмових доказів з англійської на українську мову. Такі докази були надані до суду з метою доведення своєї правової позиції щодо протиправності рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000163/2 від 28.03.2025 року.

На підтвердження наданих послуг з перекладу та їх оплати позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення долучено наступні документи: рахунок на оплату №47 від 08.04.2025 р. та платіжна інструкція №315 від 09.04.2025

Згідно з рахунку на оплату №47 від 08.04.2025 перекладачем ФОП ОСОБА_1 надано ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» послуги з перекладу з англійської на українську мову загальною вартістю 2400 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №315 від 09.04.2025 ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 2400 грн.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 року по справі №160/7049/19 зазначив, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, отже понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних із залученням перекладача, а саме - за надану позивачу послугу перекладача з перекладу товаросупровідних та/чи інших документів.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду та вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача витрат за надану позивачу послугу перекладача з перекладу документів по даній справі у розмірі 2400 грн, про що необхідно ухвалити додаткове рішення.

Також представник ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 24780 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Частиною 1 ст.140 КАС України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом цієї справи надані копії документів, укладених між адвокатом Шевченко М.В. та ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» в особі керівника Михальової О.А,: договір№1/2902-ю/24 про надання правової/правничої допомоги від 29.02.2024 року, додаткова угода №5 від 02.04.2025 до договору №1/2902-ю/24 про надання правової/правничої допомоги від 29.02.2024 року, рахунок №08 від 02.04.2025 року, платіжна інструкція №288 від 03.04.2025 року, акт приймання-передачі від 03.07.2025 року наданої правової/правничої допомоги №7 до Договору про надання правової допомоги 1/2902-ю/24 від 29.02.204 року.

Згідно п.1.6. договору №1/2902-ю/24 від 29.02.2024 гонорар адвоката визначається сторонами за домовленості сторін.

Відповідно до п.1.9 цього договору за правову/правничу допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду/гонорар у розмірах визначених сторонами за загальною домовленістю і визначених адвокатом у виставлених рахунках і/або додаткових угодах до цього договору складених за кожною окремою судовою справою. Винагорода/гонорар у визначених сторонами розмірі сплачується адвокату не пізніше 10(десяти) банківських днів після виставлення рахунку та/або підписання додаткової угоди до цього договору.

02.04.2025 року сторони уклали додаткову угоду №5 до договору №1/2902-ю/24 від 29.02.2024 року, згідно п.2. якої сторони погодили, що розмір винагороди/гонорару адвоката за виконання доручення вказаного у п.1 цієї додаткової угоди складає 33040 грн. З яких 24780 грн. сплачується клієнтом на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди, а залишок узгодженої сторонами суми у розмірі 8260 грн. після закінчення судової справи (судового розгляду справи у апеляційному суді) і вивільнення/розблокування грошових коштів на митному рахунку клієнта.

02.04.2025 року адвокатом виставлено ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» рахунок №8 на загальну суму 24780,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правової/правничої допомоги від 03.07.2025 №7 до договору №1/2902-ю/24 від 29.02.2024 адвокатом Шевченко М.В. надано наступну правову допомогу: 1) ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом; 2) підготовка та подача документів до суду; 3) підготовка та подача відзиву на позов; 4) супровід справи в суді. Відповідно до положень договору та виставленого рахунку №8 від 02.04.2025 року на суму 24780 грн сторони визначили розмір гонорару, який сплачується шляхом переказу грошей на банківський рахунок.

Відповідно до платіжної інструкції №288 від 03.04.2025 ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» сплачено на користь ФОП ОСОБА_2 24780 грн.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, складність справи, об`єму наданих послуг, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24780 грн є неспівмірними зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним врахувати наступні висновки Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 сформований висновок, згідно якого розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Водночас Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд сформував правовий висновок, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.

При цьому особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які є реальними, необхідними, фактичними та доведеними належними доказами.

Враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом Шевченко М.В. послуг, в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь позивача, про що ухвалити додаткове рішення по цій справі.

Керуючись ст. ст.132, 137, 139, 248, 252, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із залучення перекладача та витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Прийняти по справі №420/9862/25 додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 37701463) витрати, пов`язані із залучення перекладача у розмірі 2400 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва