Рішення від 11.07.2025 по справі 420/13880/25

Справа № 420/13880/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Лебедь В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» (місцезнаходження: 65010, м. Одеса, вул. Бригадна, буд. 131; код ЄДРПОУ 33387508) до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000162/1, від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000168/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000169/1, від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000172/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000261, від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000267, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000268, від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000279,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000162/1, від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000168/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000169/1, від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000172/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000261, від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000267, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000268, від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000279..

Ухвалою від 07.05.2025 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

21.05.2025 року представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

23.05.2025 року представником позивача надано відповідь на відзив та заяву про стягнення судових витрат.

28.05.2025 року представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення на відповідь на відзив.

29.05.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив, позивач зазначає, що під час здійснення імпорту товару, ввезено на митну територію України товари та подано до Одеської митниці для митного оформлення за електронними митними деклараціями відповідні товари, однак відповідачем, в свою чергу, було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів па підставі рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» Одеському окружному адміністративному суду.

Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (далі ТОВ «ОДЄТЕКС») зареєстроване як юридична особа 21.02.2005 р., а основними видами діяльності Товариства є виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу (основний КВЕД: 13.95); ткацьке виробництво (КВЕД: 13.20); виробництво трикотажного полотна (КВЕД: 13.91); виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (КВЕД: 13.92); виробництво килимів і килимових виробів (КВЕД: 13.93); виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток (КВЕД: 13.94); виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення (КВЕД: 13.96); виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у. (КВЕД: 13.99); виробництво робочого одягу (КВЕД: 14.12); виробництво штучних і синтетичних волокон (КВЕД: 20.60); виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (КВЕД: 22.21); виробництво тари з пластмас (КВЕД: 22.22); виробництво інших меблів (КВЕД: 31.09); виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів (КВЕД: 32.50); виробництво іншої продукції, н.в.і.у. (КВЕД: 32.99); оптова торгівля текстильними товарами (КВЕД: 46.41); оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (КВЕД: 46.47); оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД: 46.75); неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД: 46.90); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД: 68.20); надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (КВЕД: 77.39).

Між «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.» (продавець), з одного боку, та ТОВ «ОДЄТЕКС» (покупець), з іншого боку, було укладено контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302 (далі Контракт № ВР/0302).

Відповідно до п.п. 1.1 Контракту № ВР/0302 постачальник продає, а покупець приймає та оплачує полімерну сировину (поліетилен високого та низького тиску, лінійний поліетилен, поліпропілен та інші) для виробництва різноманітної продукції.

Асортимент, кількість, ціна, умови (строки) оплати та поставки, та інші умови поставки вказуються в Проформах-Інвойс на кожну окрему поставку або серію поставок (п. 1.2 Контракту № ВР/0302).

Ціна на Товар встановлюється в доларах США з урахуванням базису поставки, включаючи вартість тари, пакування, маркування, а також, з урахуванням інформації про перевезення (п. 2.1 Контракту № ВР/0302).

Ціна одиниці Товару та його загальна вартість може бути змінена лише за згодою Сторін (п. 2.2 Контракту № ВР/0302).

Загальна ціна даного Контракту складається з вартості всіх окремих партій Товару та складає до 2 000 000,00 (двох мільйонів) доларів США (п. 2.3 Контракту № ВР/0302).

Ціна партії Товару, закріплена у відповідній Проформі є твердою та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 2.6 Контракту № ВР/0302).

Товар постачається виключно на умовах та в строки визначені цим Договором та проформами-інвойс на кожну окрему партію Товару (п. 3.1 Контракту № ВР/0302).

Умови поставки за даним Контрактом визначаються Сторонами у відповідності з Інкотермс-2020 та вказуються в проформі-инвойс на кожну окрему поставку (п. 3.2 Контракту № ВР/0302).

03.02.2025 р. «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.», на виконання умов п. 1.2 Контракту № ВР/0302 було направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» проформу інвойс за № 857Р000039, яким встановлювалася загальна кількість Товару 144 000 кг, а саме: HDPE Advancene EE 5001AAH, яку зобов`язувалося поставити «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.» , вартість 1,22 долари США за 1 кг, загальна вартість Товару 175 680 доларів США, яку мало сплатити ТОВ «ОДЄТЕКС».

Умови поставки: 20 % - передоплата, 80 % - при доставці. Визначено порт відвантаження продавцем Товару та умови поставки: FCA Incoterms 2020, Constanta, Romania.

04.02.2025 р. ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило грошовий переказ на користь «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.» у сумі 35 136 доларів США, що дорівнювало 20 % вартості Товару, встановленою проформою інвойсом від 03.02.2025 р. № 857Р000039.

Коносаментом № MEDUFE462710 підтверджується забезпечення «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.» навантаження Товару, зазначеного у проформі інвойсі від 03.02.2025 р. № 857Р000039, на борт судна, з метою його доставки до погодженого сторонами місця: Constanta, Romania, загальною кількістю 144 000 кг та розподілено по 24 000 кг у контейнерах №№ TGBU9860924, MSMU6818794, MSNU7438241, CAAU5907987, MEDU8936766, TGBU5721031.

З урахуванням розміру поставки його оформлення було розділено на низку інвойсів, митне оформлення яких було здійснено окремо, а саме:

Інвойс від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001957;

Інвойс від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001955;

Інвойс від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001954;

Інвойс від 27.03.2025 р. № 530500/2025І25002037;

Інвойс від 27.03.2025 р. № 530500/2025І25002036;

Інвойс від 31.03.2025 р. № 530500/2025І25002084.

Вид, обсяг та вартість товару у кожному інвойсі ідентична: Товар HDPE Advancene EE 5001AAH, упакований у 900 мішків по 25 кг кожний на 15 палетах, загальною вагою 22 500 кг. Вартість 27450 доларів США.

27.03.2025 р., у зв`язку з прибуттям Товару, визначеного у інвойсі від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001957 та який перевозився згідно міжнародною автотранспортною накладною CMR від 25.03.2025 р. (реєстраційні номери тягача, напівпричепа: АЕ4791XB, AE1844XG), на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500009912U8 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: полімери поліпропілену в первинних формах (гранульовані) марка HDPE Advancene EE 5001AAH 22 500 кг. Гранульований полімер етилену в первинній формі, високої щільності 0,95 г/см3, індекс текучості розплаву 1 г/10 хв відповідно до сертифікату аналізу. Використовується у власному виробництві поліетиленової плівки. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка Advancene. Виробник The Egyptian Ethylene Derivatives Co. Країна виробництва EG.

У графі 22 МД заявлена ціна товару 27 450 дол. США, курс валюти 41,4836, у графі 46 відомості про митну вартість товару зазначена сума: 1 171 991,66 грн.

До митної декларації за № 25UA500500009912U8 було додано наступні документи:

- комерційну пропозицію від 31.01.2025 р.;

- контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302;

- проформу інвойс від 03.02.2025 р. № 857Р000039;

- платіжну інструкцію від 04.02.2025 р. № 357;

- коносамент № MEDUFE462710;

- платіжну інструкцію від 12.03.2025 р. № 367;

- сертифікат аналізу від 25.03.2025 р.;

- інвойс від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001957;

- міжнародну автотранспортну накладну CMR від 25.03.2025 р.;

- сертифікат походження № А240191154;

- виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568;

- виписку з рахунку від 12.03.2025 р. № 14068021;

- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;

- рахунок на оплату від 26.03.2025 р. № 711;

- довідку про транспортні витрати від 27.03.2025 р. № 2703/34;

- довідку про склад товару від 27.03.2025 р.;

- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

28.03.2025 р., у зв`язку з прибуттям Товару, визначеного у інвойсі від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001955 та який перевозився згідно міжнародною автотранспортною накладною CMR від 25.03.2025 р. (реєстраційні номери тягача, напівпричепа: АЕ1018XА, FT5821XG), на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500010100U6 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: полімери поліпропілену в первинних формах (гранульовані) марка HDPE Advancene EE 5001AAH 22 500 кг. Гранульований полімер етилену в первинній формі, високої щільності 0,95 г/см3, індекс текучості розплаву 1 г/10 хв відповідно до сертифікату аналізу. Використовується у власному виробництві поліетиленової плівки. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка Advancene. Виробник The Egyptian Ethylene Derivatives Co. Країна виробництва EG.

У графі 22 МД заявлена ціна товару 27 450 дол. США, курс валюти 41,4836, у графі 46 відомості про митну вартість товару зазначена сума: 1 171 991,66 грн.

До митної декларації за № 25UA500500010100U6 було додано наступні документи:

- комерційну пропозицію від 31.01.2025 р.;

- контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302;

- проформу інвойс від 03.02.2025 р. № 857Р000039;

- платіжну інструкцію від 04.02.2025 р. № 357;

- коносамент № MEDUFE462710;

- платіжну інструкцію від 12.03.2025 р. № 367;

- сертифікат аналізу від 25.03.2025 р.;

- інвойс від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001955;

- міжнародну автотранспортну накладну CMR від 25.03.2025 р.;

- сертифікат походження № А240191154;

- виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568;

- виписку з рахунку від 12.03.2025 р. № 14068021;

- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;

- рахунок на оплату від 26.03.2025 р. № 712;

- довідку про транспортні витрати від 27.03.2025 р. № 2703/35;

- довідку про склад товару від 28.03.2025 р.;

- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

31.03.2025 р., у зв`язку з прибуттям Товару, визначеного у інвойсі від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001954 та який перевозився згідно міжнародною автотранспортною накладною CMR від 25.03.2025 р. (реєстраційні номери тягача, напівпричепа: НОМЕР_1 , АЕ8762ХF), на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500010289U1 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: полімери поліпропілену в первинних формах (гранульовані) марка HDPE Advancene EE 5001AAH 22 500 кг. Гранульований полімер етилену в первинній формі, високої щільності 0,95 г/см3, індекс текучості розплаву 1 г/10 хв відповідно до сертифікату аналізу. Використовується у власному виробництві поліетиленової плівки. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка Advancene. Виробник The Egyptian Ethylene Derivatives Co. Країна виробництва EG.

У графі 22 МД заявлена ціна товару 27 450 дол. США, курс валюти 41,4787, у графі 46 відомості про митну вартість товару зазначена сума: 1 171 783,04 грн.

До митної декларації за № 25UA500500010289U1 було додано наступні документи:

- комерційну пропозицію від 31.01.2025 р.;

- контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302;

- проформу інвойс від 03.02.2025 р. № 857Р000039;

- платіжну інструкцію від 04.02.2025 р. № 357;

- коносамент № MEDUFE462710;

- платіжну інструкцію від 12.03.2025 р. № 367;

- сертифікат аналізу від 26.03.2025 р.;

- інвойс від 25.03.2025 р. № 530500/2025І25001954;

- міжнародну автотранспортну накладну CMR від 25.03.2025 р.;

- сертифікат походження № А240191154;

- специфікацію від 25.03.2025 р. № 11366;

- лист ТОВ «ОДЄТЕКС» № 65;

- виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568;

- виписку з рахунку від 12.03.2025 р. № 14068021;

- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;

- рахунок на оплату від 26.03.2025 р. № 713;

- довідку про транспортні витрати від 27.03.2025 р. № 2703/33;

- довідку про склад товару від 31.03.2025 р.;

- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

31.03.2025 р., у зв`язку з прибуттям Товару, визначеного у інвойсі від 27.03.2025 р. № 530500/2025І25002037 та який перевозився згідно міжнародною автотранспортною накладною CMR від 27.03.2025 р. (реєстраційні номери тягача, напівпричепа: ВА4303ЕР, ВА1445XF), на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500010297U8 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: полімери поліпропілену в первинних формах (гранульовані) марка HDPE Advancene EE 5001AAH 22 500 кг. Гранульований полімер етилену в первинній формі, високої щільності 0,95 г/см3, індекс текучості розплаву 1 г/10 хв відповідно до сертифікату аналізу. Використовується у власному виробництві поліетиленової плівки. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка Advancene. Виробник The Egyptian Ethylene Derivatives Co. Країна виробництва EG.

У графі 22 МД заявлена ціна товару 27 450 дол. США, курс валюти 41,4787, у графі 46 відомості про митну вартість товару зазначена сума: 1 171 543,72 грн.

До митної декларації за № 25UA500500010297U8 було додано наступні документи:

- комерційну пропозицію від 31.01.2025 р.;

- контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302;

- проформу інвойс від 03.02.2025 р. № 857Р000039;

- платіжну інструкцію від 04.02.2025 р. № 357;

- коносамент № MEDUFE462710;

- платіжну інструкцію від 12.03.2025 р. № 367;

- сертифікат аналізу від 27.03.2025 р.;

- інвойс від 27.03.2025 р. № 530500/2025І25002037;

- міжнародну автотранспортну накладну CMR від 27.03.2025 р.;

- сертифікат походження № А240191154;

- специфікація від 27.03.2025 р. № 11381;

- лист ТОВ «ОДЄТЕКС» № 66;

- виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568;

- виписку з рахунку від 12.03.2025 р. № 14068021;

- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;

- рахунок на оплату від 27.03.2025 р. № 723;

- довідка про транспортні витрати від 28.03.2025 р. № 2803/33;

- довідка про склад товару від 31.03.2025 р.;

- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

31.03.2025 р., у зв`язку з прибуттям вказаного Товару, визначеного у інвойсі від 27.03.2025 р. № 530500/2025І25002036 та який перевозився згідно міжнародною автотранспортною накладною CMR від 27.03.2025 р. (реєстраційні номери тягача, напівпричепа: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500010299U6 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: полімери поліпропілену в первинних формах (гранульовані) марка HDPE Advancene EE 5001AAH 22 500 кг. Гранульований полімер етилену в первинній формі, високої щільності 0,95 г/см3, індекс текучості розплаву 1 г/10 хв відповідно до сертифікату аналізу. Використовується у власному виробництві поліетиленової плівки. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка Advancene. Виробник The Egyptian Ethylene Derivatives Co. Країна виробництва EG.

У графі 22 МД заявлена ціна товару 27 450 дол. США, курс валюти 41,4787, у графі 46 відомості про митну вартість товару зазначена сума: 1 171 543,72 грн.

До митної декларації за № 25UA500500010299U6 було додано наступні документи:

- комерційна пропозиція від 31.01.2025 р.;

- контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302;

- проформа інвойс від 03.02.2025 р. № 857Р000039;

- платіжна інструкція від 04.02.2025 р. № 357;

- коносамент № MEDUFE462710;

- платіжна інструкція від 12.03.2025 р. № 367;

- сертифікат аналізу від 28.03.2025 р.;

- інвойс від 27.03.2025 р. № 530500/2025І25002036;

- міжнародну автотранспортну накладну CMR від 27.03.2025 р.;

- сертифікат походження № А240191154;

- специфікація від 27.03.2025 р. № 11380;

- виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568;

- виписку з рахунку від 12.03.2025 р. № 14068021;

- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;

- рахунок на оплату від 27.03.2025 р. № 722;

- довідка про транспортні витрати від 28.03.2025 р. № 2803/33;

- довідка про склад товару від 31.03.2025 р.;

- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

03.04.2025 р., у зв`язку з прибуттям вказаного Товару, визначеного у інвойсі від 31.03.2025 р. № 530500/2025І25002084 та який перевозився згідно міжнародною автотранспортною накладною CMR від 31.03.2025 р. (реєстраційні номери тягача, напівпричепа: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за № 25UA500500010729U0 на Товар: полімери пропілену в первинних формах: полімери поліпропілену в первинних формах (гранульовані) марка HDPE Advancene EE 5001AAH 22 500 кг. Гранульований полімер етилену в первинній формі, високої щільності 0,95 г/см3, індекс текучості розплаву 1 г/10 хв відповідно до сертифікату аналізу. Використовується у власному виробництві поліетиленової плівки. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Торгівельна марка Advancene. Виробник The Egyptian Ethylene Derivatives Co. Країна виробництва EG.

У графі 22 МД заявлена ціна товару 27 450 дол. США, курс валюти 41,3162, у графі 46 відомості про митну вартість товару зазначена сума: 1 167 025,71 грн.

До митної декларації за № 25UA500500010729U0 було додано наступні документи:

- комерційна пропозиція від 31.01.2025 р.;

- контракт від 03.02.2025 р. № ВР/0302;

- проформа інвойс від 03.02.2025 р. № 857Р000039;

- платіжна інструкція від 04.02.2025 р. № 357;

- коносамент № MEDUFE462710;

- платіжна інструкція від 12.03.2025 р. № 367;

- пакувальний лист від 28.03.2025 р.;

- накладну про доставку від 28.03.2025 р.;

- сертифікат аналізу від 31.03.2025 р.;

- інвойс від 31.03.2025 р. № 530500/2025І25002084;

- міжнародну автотранспортну накладну CMR від 31.03.2025 р.;

- сертифікат походження № А240191154;

- виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568;

- виписку з рахунку від 12.03.2025 р. № 14068021;

- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;

- рахунок на оплату від 31.03.2025 р. № 749;

- довідка про транспортні витрати від 01.04.2025 р. № 0104/55;

- довідка про склад товару від 03.04.2025 р.;

- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.

За результатом здійснення митного оформлення та після надання додаткових пояснень стосовно вказаних поставок відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості:

від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000162/1,

від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1,

від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1,

від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000168/1,

від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000169/1,

від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000172/1,

та картки відмови в прийнятті митної декларації:

від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000261,

від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000264,

від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000266,

від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000267,

від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000268,

від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000279.

У якості підстав для прийняття вказаних рішень Одеською митницею вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності:

від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000261: в прайс-листі від 31.01.2025 зазначено, що ціни актуальні на березень 2025 року, але пропозиція діє до 06.02.2025 року; вага брутто товару в інвойсі від 25.03.2025 №530500/2025I25001957 не відповідає вазі, вказаній в МД, експортній декларації країни відправлення та CMR; в графі 44 митної декларації вказано документ від 25.03.2025 № 25ROCT1900QS4044B0 під кодом 0821, який не відповідає цьому документу; дата CMR, зазначена в графі 44 відрізняється від дати на самому документі; дата сертифіката EUR.1 № А24 0191154 в графі 44 МД не співпадає з датою на документі;

від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000264: вага брутто товару в інвойсі від 25.03.2025 №530500/2025I25001955 не відповідає вазі, вказаній в МД та CMR, відсутній акт зважування про підтвердження фактичної ваги; дата CMR, зазначена в графі 44 не має підтвердження на самому документі;

рішення №266-279: сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.03.2025 № А24 0191154 реквізити інвойсу (номер та дата), дата коносаменту, не відповідають даним документів, наданих до митного оформлення.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Оскільки товар, що поставлявся, є ідентичним, і фактично розділений на шість поставок з метою зручності митного оформлення, суд вважає за потрібне здійснити дослідження спірних рішень не окремо по кожному рішенню, а дослідити окремо причини, з яких оскаржувані рішення було прийнято.

З огляду на це суд зазначає наступне.

Серед усіх наведених рішень можна виокремити наступні зауваження митного органу:

1) у сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.03.2025 № А24 0191154 реквізити інвойсу (номер та дата), дата коносаменту, не відповідають даним документів, наданих до митного оформлення;

2) вага брутто товару в інвойсі не відповідає вазі, вказаній в МД та CMR, відсутній акт зважування про підтвердження фактичної ваги; дата CMR, зазначена в графі 44 не має підтвердження на самому документі;

3) в прайс-листі від 31.01.2025 зазначено, що ціни актуальні на березень 2025 року, але пропозиція діє до 06.02.2025 року;

4) в графі 44 митної декларації вказано документ від 25.03.2025 № 25ROCT1900QS4044B0 під кодом 0821, який не відповідає цьому документу; дата CMR, зазначена в графі 44 відрізняється від дати на самому документі;

5) дата сертифіката EUR.1 № А24 0191154 в графі 44 МД не співпадає з датою на документі.

По кожному із вказаних зауважень суд наголошує на такому.

Стосовно відомостей, що визначені у сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.03.2025 № А24 0191154, суд звертає увагу на особливості шляху товару, що в кінцевому результаті оформлювався позивачем, та адресатом наведеного сертифікату.

Виробником Товару, що було пред`явленого до митного оформлення є саме «The Egyptian Ethylene Derivatives Co». Відповідно, «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.» попередньо придбало Товар поліетилен EE 5001AAH у виробника, а потім за окремим Контрактом відчужило на корить позивача.

Відтак, сертифікаті про походження № А240191154 видано за наслідками виникнення договірних відносин купівлі-продажу товарів, зокрема, і поліетилену EE5001AAH, між виробником товару, «The Egyptian Ethylene Derivatives Co», з одного боку та «BAMBERGER POLYMERS EUROPE B.V.», у зв`язку з чим, даний документ і містить реквізити інвойсу складеного між ними, а не інвойсу, виданого позивачу та в результаті наданого до митного оформлення.

Стосовно визначення ваги брутто в митній декларації та CMR суд приймає позицію позивача стосовно того, що це лише технічна описка, яка була допущена при оформленні товару. Суд зауважує, що подібна помилка була допущена лише щодо однієї з поставок, і вона не носить систематичний характер та не направлена на спотворення значення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 р. № 826/10527/17 зазначив, що наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність документа в цілому.

При цьому, варто зауважити, що технічна помилка у заповненні митній декларації, яка не стосуються ціни товару, не впливає на числові значення митної вартості та правильність її визначення, а відповідну інформацію орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 р. № 460/2674/20.

Аналогічно цьому суд оцінює доводи щодо того, в графі 44 митної декларації вказано документ від 25.03.2025 № 25ROCT1900QS4044B0 під кодом 0821, який не відповідає цьому документу; дата CMR, зазначена в графі 44 відрізняється від дати на самому документі, та зауваження про те, що дата сертифіката EUR.1 № А24 0191154 в графі 44 МД не співпадає з датою на документі. Ці помилки є одиночними та не впливають на визначення вартості товару. За сукупністю всіх поданих документів однозначно встановлюється той факт, що у цих графах допущено помилки, а не спростовується вартість оформлюваного товару.

Щодо зауважень митного органу щодо цін та строків їх чинності, що визначені у прайс-листі, суд звертає увагу, що визначальним документом для визначення вартості товару є інвойс. Прайс-лист, хоч і відображає інформацію щодо вартості, на переконання суду носить інформаційний узагальнюючий характер та свідчить про можливі коливання ціни на ринку. Однак, пріоритетним у даному випадку є саме контракт та виданий щодо нього інвойс.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Посилання в оскаржуваних рішеннях на митну декларацію від 06.02.2025 р. № 408020/2025/4504 при визначенні відповідачем митної вартості товару суперечить вищевикладеним висновкам Верховного Суду, адже, Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про безпідставність оскарженого рішення.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної з декларантом консультації обрано другорядний метод (резервний) визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз ЄАІС.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З урахуванням виключно окремих недоліків, що були допущені при складанні документації, вартість товару за одиницю була підвищена до 1,33 дол. США за кг сировини.

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДМСУ закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши наступне:

«Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду відхиляє як безпідставні, посилання скаржника на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять» (висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 20.09.2023 р. по справі № 815/5783/17).

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Враховуючи викладене, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.

Більше того, на вимогу митного органу додаткова інформація була надана.

Зокрема, на кожну з шести поставок позивачем додатково було надано:

комерційну пропозицію від 31.01.2025 р.;

виписку з рахунку від 04.02.2025 р. № 6642568 та від 12.03.2025 р. № 14068021

інформацію від біржових організацій про вартість товару або сировини від 31.01.2025 р.;

коносамент;

технічна інформація про товар;

сертифікат аналізу;

договір перевезення.

Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку, який мав наслідком порушення прав позивача.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.12.2023 р. по справі № 380/23618/21 зроблено наступні правові висновки щодо застосування означених норм права: «Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд вважає, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, суд звертає особливу увагу, що зауваження митного органу носять суто формальний характер та стосуються не суті перевезеного товару, а дотримання всіх точностей щодо номерів та дат документів при їх перехресному аналізі.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено 2422.40 грн. судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422.40 грн.

Крім цього, представник позивача просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.

Згідно з ч.1,2ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до наданих Одеською митницею заперечень, представник просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, з підстав того, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.

Адже, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року 3 028 гривень. Також статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено в 2025 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 8 000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 48,00 гривень.

Таким чином, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн. становить 8,26 прожиткові мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2025 року, або 3 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 500 годин роботи.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між АО «ЩИТ» та ТОВ «Одєтєкс» 11.09.2023 року було укладено договір №1-109 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, АО приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту за плату правову допомогу з представництва його інтересів в Державній митній службі України та її структурних підрозділах, в адміністративних судах всіх інстанцій з питання оскарження рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України. (п. 1.1 договору)

За послуги, що надаються АО в межах цього договору, клієнт сплачує грошові кошти в розрахунку вартості однієї години надання послуг 800 грн. (п. 4.1 договору).

Також, судом встановлено, що між сторонами укладено додаткову угоду №2 від 27.12.2024 року щодо строку дії договору.

Факт надання послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих правових послуг №29 від 23.05.2025 року, відповідно до якого, АО надано такі послуги:

1. Проведення усної консультації - 15 хв.;

2. Підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви (справа № 420/13880/25), витрачений час - 26 год.;

3. Підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду відповіді на відзив по справі № 420/13880/25, час 5 год.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи наведений у акті наданих послуг з правової (правничої) допомоги перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже існує стала сформована судова практика з розгляду цієї категорій справ, суд доходить висновку, що наведені у цьому опису витрати пов`язані зі переліченими діями є неминучими та фактичними, але вартість цих послуг в розмірі 25 000,00 грн є значно завищеною та нерозумною.

Тому на переконання суду співмірними витратами на виконання цих робіт та розумними, які належать відшкодуванню саме відповідачем є сума в розмірі 15 000,00 грн., а решта сплати покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» (місцезнаходження: 65010, м. Одеса, вул. Бригадна, буд. 131; код ЄДРПОУ 33387508) до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000162/1, від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000168/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000169/1, від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000172/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації від 28.03.2025 року №UA500500/2025/000261, від 29.03.2025 року №UA500500/2025/000165/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000167/1, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000267, від 01.04.2025 року №UA500500/2025/000268, від 03.04.2025 року №UA500500/2025/000279 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 28.03.2025 р. № UA500500/2025/000162/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.03.2025 р. № UA500500/2025/000261.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 29.03.2025 р. № UA500500/2025/000165/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.03.2025 р. № UA500500/2025/000264.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 01.04.2025 р. № UA500500/2025/000167/1 про коригування митної вартості товарів

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 01.04.2025 р. № UA500500/2025/000266.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 01.04.2025 р. № UA500500/2025/000168/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.04.2025 р. № UA500500/2025/000267.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 01.04.2025 р. № UA500500/2025/000169/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.04.2025 р. № UA500500/2025/000268.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 03.04.2025 р. № UA500500/2025/000172/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.04.2025 р. № UA500500/2025/000279.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» (код ЄДРПОУ 33387508) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн., 40 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2025 року.

СуддяО.М. Тарасишина