Постанова від 11.07.2025 по справі 440/12408/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 р. Справа № 440/12408/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк) від 13.12.2024 року по справі № 440/12408/24

за позовом ОСОБА_1

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (далі відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава щодо нарахування та виплати за період з 20 травня 2023 року по 31 серпня 2024 року грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії), грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, компенсації невикористаних щорічних відпусток за 2018-2024 роки, компенсації відпусток, передбачених пунктом 12 частини першоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2017-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 допостанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;

зобов`язати Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава нарахувати та виплатити за період з 20 травня 2023 року по 31 серпня 2024 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, щомісячну премію), грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, компенсацію невикористаних щорічних відпусток за 2018-2024 роки, компенсацію відпусток, передбачених пунктом 12 частини першоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2017-2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2023року та 01 січня 2024 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, допостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(в редакції, яка діяла до 19 травня 2023 року включно) та з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 відмволено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що порядок виплат грошового забезпечення врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом, а саме:постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(зі змінами відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704»). Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава здійснював розрахунок посадового окладу та окладу за званням згідно з тарифним розрахунком (додатки 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704) та розміром прожиткового мінімуму, що зазначений у Постанові №704. Відповідно донаказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260начальник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава має 27 розряд посадового окладу та згідно додатку № 1 Постанови № 704 застосовується тарифний коефіцієнт3,12. Позивач отримував грошове забезпечення з розрахунку цього розряду та за коефіцієнтом, що зазначений у додатку 1 до Постанови № 704, що підтверджується розрахунковими листами Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава за 2023 та 2024 рік. Враховуючи викладене, КЕВ м. Полтава діяв в спосіб та в межах, передбачених чинними нормами законодавства України, що діяли в період виникнення спірних правовідносин, що стосуються нарахування грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідач по справі не скориставсяправом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційноїскарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу з 14.01.2022 на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава Сил логістики Збройних Сил України, що підтверджується довідкою про проходження військової служби Харківського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 583/3788 від 07.08.2024 (а.с. 15).

Згідно із Витягом із наказу ТВО начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (по стройовій частині) від 31 серпня 2024 року № 158 (а.с. 32-33) полковника ОСОБА_1 , начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава Харківського квартирно- експлуатаційного управління, звільненого з військової служби наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 серпня 2024 року № 204 у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), відповідно до пункту третього частини п`ятоїстатті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема наказано:

- вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- з 31 серпня 2024 року виключити із списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава та всіх видів забезпечення;

- виплатити грошову компенсацію за неотримане майно на підставі довідки № 1187 від 27 серпня 2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , у розмірі 220277 (двісті двадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 10 коп.;

- виплатити надбавку в розмірі 10% посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 390% посадового окладу з « 01» по « 31» серпня 2024 року (згідно тарифного розряду 27 за посадами та розмірами посадових окладів військовослужбовців квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава);

- відповідно до абзаців першого та третього пункту 14 статті 10іЗакону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(зі змінами) виплатити грошову компенсацію: за 35 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2018 рік, за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2019 рік, за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2020 рік, за 25 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2021 рік, за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2022 рік, за 20 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2023 рік,за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2024 рік;

- відповідно до пункту 12 частини першоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплатити грошову компенсацію (строком 14 календарних днів на рік) за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки загальною тривалістю 126 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- виплатити одноразову грошову допомогу, у разі звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1993 року № 393 та до підпункту 2 пункту 2статті 15 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(зі змінами) у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше, за 37 років в календарному обчисленні.

Згідно із Витягом із наказу начальника Харківського квартирно-експлуатаційного управління (по строй овій частині) від 31 серпня 2024 року № 174 (а.с. 33-зворот 34) полковника ОСОБА_1 , начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава Харківського квартирно- експлуатаційного управління, звільненого з військової служби наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 серпня 2024 року № 204 у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), відповідно до пункту третього частини п`ятоїстатті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема наказано:

- вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- з 31 серпня 2024 року виключити із списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава та всіх видів забезпечення;

- виплатити грошову компенсацію за неотримане майно на підставі довідки №1187 від 27 серпня 2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , у розмірі 259926 грн 98 коп.;

- виплатити надбавку в розмірі 10% посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 390% посадового окладу з « 01» по « 31» серпня 2024 року (згідно тарифного розряду 27 за посадами та розмірами посадових окладів військовослужбовців квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава);

- відповідно до абзаців першого та третього пункту 14статті 10 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(зі змінами) виплатити грошову компенсацію: за 35 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2018 рік, за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2019 рік, за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2020 рік, за 25 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2021 рік, за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2022 рік, за 20 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2023 рік,за 45 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2024 рік;

- відповідно до пункту 12 частини першоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»виплатити грошову компенсацію (строком 14 календарних днів на рік) за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки загальною тривалістю 126 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- виплатити одноразову грошову допомогу, у разі звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1993 року № 393 та до підпункту 2 пункту 2статті 15 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(зі змінами) у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше, за 37 років в календарному обчисленні.

Позивач вважає, що відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, його грошове забезпечення у період з 20 травня 2023 року по 31 серпня 2024 року повинно обчислюватися виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року відповідно, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 20 травня 2023 року обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється зі сталої величини1762,00 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного календарного року, суд доходить висновку, що з набранням чинності Постановою № 481, положення якої діяли протягом всього періоду спірних правовідносин, у відповідача не виникло обов`язку щодо обчислення розміру грошового забезпечення позивача за період з 20 травня 2023 року по 31 серпня 2024 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року та станом на 01 січня 2024 року відповідно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу"(далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зістаттею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704(далі - Постанова №704), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 1),тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби (додаток 12); схему тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, закладів вищої освіти Міністерства фінансів, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, ліцеїстів військових ліцеїв, військово-морських ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, ліцеїв цивільного захисту, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та ліцеїв з військово-спортивною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (додаток 13); схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 14) допостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Слід також зазначити, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, згідно якого внесено зміни до вказаного вище пункту 4 Постанови № 704.

Тобто з 29 січня 2020 року (день набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, а саме: для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому,постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704(далі -Постанова № 481) внесено зміну до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"(Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374) шляхом викладення абзацу першого в такій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Постанова № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.

Тож, починаючи з 20 травня 2023 року, пункт 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, при розрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.

Отже, з 20 травня 2023 року обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється зі сталої величини1762,00 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного календарного року, суд доходить висновку, що з набранням чинності Постановою № 481, положення якої діяли протягом всього періоду спірних правовідносин, у відповідача не виникло обов`язку щодо обчислення розміру грошового забезпечення позивача за період з 20 травня 2023 року по 31 серпня 2024 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року та станом на 01 січня 2024 року відповідно.

Стосовно вимоги про нарахування та виплату одноразової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 допостанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно із Витягом із наказу ТВО начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (по стройовій частині) від 31 серпня 2024 року № 158 (а.с. 32-33) полковника ОСОБА_1 , начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава Харківського квартирно- експлуатаційного управління, звільненого з військової служби наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 серпня 2024 року № 204 у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), відповідно до пункту третього частини п`ятоїстатті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, питання нарахування одноразової грошової допомоги не є спірним між сторонами.

Спірним в цій частині позовних вимог є питання застосування до обрахунку розміру одноразової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 допостанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затвердженоНаказом Міністерства оборониУкраїни 07.06.2018№ 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 5 Розділу ХХХІІ Порядку визначено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

Отже, розмір одноразової грошової допомоги розраховується станом на момент звільнення виходячи з місячного грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою на день виключення зі списків особового складу.

Враховуючи дату звільнення позивача 31.08.2024, розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні повинен розраховуватися з його грошового забезпечення, яке розраховувалось з 1762 грн, що відповідає нормам визначеним упостанові Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України".

Стосовно вимоги про перерахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2017-2024 роки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла до 19.05.2023), колегія суддів зазначає таке.

Згідно Витягу із наказу ТВО начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (по стройовій частині) від 31 серпня 2024 року №158 (а.с. 32-33) полковника ОСОБА_1 , начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава Харківського квартирно- експлуатаційного управління, звільненого з військової служби наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 серпня 2024 року № 204 у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), відповідно до пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вже зазначалось, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі Постанова № 481), якою внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Постановою № 481, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.

З урахуванням змін, внесених Постановою №481, пункт 4 Постанови №704 передбачає обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн.

Отже, станом на день звільнення грошове забезпечення позивача розраховувалось відповідно до Постанови № 704, з урахуванням змін внесених до неї Постановою № 481, тобто з розрахункової величини 1762,00 грн.

Відповідно до п. 6 Розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки розраховується станом на момент звільнення виходячи з місячного грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою на день виключення зі списків особового складу.

Враховуючи дату звільнення позивача - 17.08.2024, розрахунок компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки розрахований з його грошового забезпечення, яке розраховувалось з 1762 грн, що відповідає нормам визначеним у постанові Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України".

Щодо посилань позивача у додаткових пояснень на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі№ 320/29450/24судова колегія зазначає таке.

Виходячи зі змісту приписів частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, а саме: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому скасуванняакта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Отже, у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 814/396/17, від 18.04.2018 у справі № 810/3687/16, від 20.08.2019 у справі № 817/368/16, від 10.09.2019 у справі № 826/3785/16, від 20.05.2020 у справі № 817/57/17.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1540/3828/18 Верховний Суд також вказав, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З огляду на наведене, постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин лише з 18 червня 2025 року.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог оскаржуваного рішення суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 року по справі № 440/12408/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов