Рішення від 11.07.2025 по справі 201/2129/24

Справа № 201/2129/24

Провадження № 2/201/296/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Тоцькій Л.В.,

за участі адвоката Логвінова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка зазначила, що є власницею будинку АДРЕСА_1 .

23.05.2022р. у її будинку на підставі постанови від 22.05.2022р. керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва Ходаківського С.П. було проведено обшук.

Вказуючи на те, що дозвіл на проведення обшуку був наданий прокурором з порушеннями положень ст.234 КПК України і в будинку АДРЕСА_1 , а не в будинку позивачки, посилаючись на завдання впродовж обшуку шкоди майну, на закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 27.04.2022р. за № 42022102070000148, в межах котрого був проведений обшук, просить стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України матеріальну шкоду в сумі 737 625грн 20коп, моральну шкоду в сумі 200 000грн, вирішити питання судових витрат.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Логвінов С.С. позовні вимоги підтримав, просить задовольнити.

Представник Київської міської прокуратури Стретович М. подала відзив, яким позов не визнала, зазначивши, що слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва був об?єктивно позбавлений можливості виконати повноваження з розгляду клопотання про надання дозволу на обшуку в кримінальному провадженні.

До Подільської окружної прокуратури міста Києва 22.05.2022р. о 18 год 45 хв (вихідний день) від ДЗНД СБ України надійшла відповідь на доручення, в якій вказано, що особи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення, мають намір 23.05.2022р. знищити речі та документи, які можуть бути використані як докази їх протиправної діяльності. За таких обставин затримка в проведенні слідчих дій могла призвести до втрати речових доказів, у зв?язку з чим, такі повноваження були виконані керівником Подільської окружної прокуратури міста Києва на підставі п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України, який своєю постановою від 22.05.2022р. надав дозвіл на проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищезазначеної постанови керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва проведено обшук в АДРЕСА_1 , в ході обшуку вилучено кошти у розмірі 55 тис доларів США та комп?ютерну техніку. В подальшому на грошові кошти слідчим суддею було накладено арешт. Оскільки безперешкодно потрапити в будинок було неможливо, бо двері були замкнені, було прийнято рішення про їх відкриття. Всі присутні під час обшуку особи, в тому числі й адвокат позивачки, розписались в протоколі обшуку і не вказували на розбіжність адрес у постанові про надання дозволу на проведення обшуку і за фактичним його проведенням.

Окрім цього вказує, що кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 27.04.2022р. за № 42022102070000148 триває, постанова про його закриття, на яку посилається позивачка, скасована постановою першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 09.09.2022р.

Представник Київської міської прокуратури - Армашова І.М. викладену у відзиві позиція підтримала. Також вказує на те, що провадження у справі підлягає закриттю, про що подане відповідне клопотання, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000148 від 27.04.2022 триває, а скарги на рішення та дії слідчого чи прокурора, пов`язані з проведенням обшуку, мають розглядатися відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, а саме під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Представник Державної казначейської служби України Паращенко Ю.О. позов не визнала, вказуючи на те, що служба є неналежним відповідачем. Також звернула увагу суду на судову практику стосовно вказівки рахунків у таких спорах.

Суд, вислухавши представників сторін, допитавши свідків, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою від 22.05.2022р. керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва Ходаківський С.П., розглянувши клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва Денисової Т.О. у кримінальному провадженні №42022102070000148 від 27.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 110-2 КК України, надав дозвіл слідчим групи слідчих Подільського УП ГУНІ у м. Києві та прокурорам групи прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні No42022102070000148 від 27.04.2022 на проведення обшуку офісного приміщення в якому ОСОБА_2 здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, провулок Барикадний, 5А, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання та вилучення речей, документів, чорнових записів, комп?ютерної техніки, ноутбуків, планшетів, ПВОМ (персональні електронні обчислювальні машини), мобільних телефонів (в тому числі інформації на мобільних додатках «Viber», «WhatsApp», «Telegram», тощо), флеш-карт, карт пам?яті, програмно-апаратного обладнання та магнітних носіїв інформації - на яких міститься інформація та документи щодо отримання ліцензії ТОВ «Твоя Беттінгова Компанія» (ЄДРПОУ 44339797) на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, та які мають відношення до власників бренду організатора азартних ігор «ІХВЕТ», а також грошових коштів від вказаної незаконної діяльності без підтверджуючих документів про їх походження та інших документів, які можуть мати важливе доказове значення під час досудового розслідування кримінального провадження (т.1, а.с.16-19).

На підставі цієї постанови 23.05.2022р. було проведено обшук, про що складено протокол із вказівкою адреси проведення будинок АДРЕСА_1 , з переписом вилученого майна (а.с.20-24).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за параметрами: АДРЕСА_1 відомості відсутні (т.1,а.с.142).

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що живе в будинку АДРЕСА_2 останні 20 років, сусідній з нею будинок АДРЕСА_1 це адмінбудівля, туди люди ходять на роботу та з роботи. Власник цього будинку позивачка ОСОБА_4 , користувався ним ОСОБА_5 (товариш свідка, дружать останні 18 років. О 08.00год. 23.05.2022р. свідок побачила по камерах зовнішнього спостереження свого будинку незнайомого чоловіка, вдягненого у цивільне. Вийшла до нього, спитала, що він шукає. Він відповів, що будинок АДРЕСА_1 . Свідок пояснила, що з цього заїзду такого будинку немає, провулок глухий, можливо, він є з іншого заїзду, з АДРЕСА_3 . Надалі бачила цього чоловіка на місці проведення обшуку в ОСОБА_4 , він був до останнього. По його поведінці зробила висновок, що це керівник, від людей, які стовпились біля воріт будинку АДРЕСА_1 , де проходив обшук, почула, що це співробітник СБУ. Після того, як поговорила із цим чоловіком, була вдома, займалася побутовими справами. Приблизно о 12-13год. цього ж дня почула гуркіт, ніби працювали відбійні молотки, які щось ламають. Свідок вийшла на балкон свого будинку, звідки видно будинок ОСОБА_4 , побачила людей у формі. Двоє з них брали інструменти, ще троє були в балаклавах. Форма була зеленкуватого кольору. На території будинку АДРЕСА_1 було два мікроавтобуси, один білого кольору, один темного. З білого мікроавтобусу виходили люди у формі, з темного тягали інструменти. Люди у формі були зі зброєю. Чоловіка, який зранку у неї розпитував про будинок АДРЕСА_1 також побачила. З самого будинку чула гуркіт. Свідок одразу зателефонувала ОСОБА_6 , тому що передала йому на сейфове зберігання власні 100 000 доларів США, і саме в будинку АДРЕСА_1 , сусідньому з її будинком, користувачем котрого є ОСОБА_7 , ці грошові кошти й зберігалися. Коли свідок вийшла до воріт будинку АДРЕСА_1 і намагалася знімати на мобільний телефон те, що відбувається, то люди у формі вибили телефон у неї з рук і розбили. Свідок пішла додому зателефонувала адвокату Катерині Дубровській і чекала її вдома. Періодично виходила в провулок. Припинився гуркіт о 16.00 год. ОСОБА_8 приїхала приблизно о 18.00-19.00год., свідок вийшла із нею на вулицю, ОСОБА_7 вже стояв біля воріт. Його не пустили, рівно як і інших. Всі стояли в провулку. Свідок бачила, як з будинку АДРЕСА_1 в мікроавтобус виносили коробки. Все це робилося без власників будинку. Зайти до будинку змогли лише тоді, коли люди у формі на мікроавтобусах поїхали, біля опівночі. Коли зайшла у будинок АДРЕСА_1 , то побачила, що вхідні металеві двері вигорнуті й перекошені, двері в кабінет ОСОБА_9 відкриті. Сейф на місці був пустий. Бачила все добре, бо було вуличне освітлення. В будинку все було перевернуто, вскриті шафи, вибита стіна (діра в ній), металеві двері вибиті силою, меблі валялися, навколо все засипано будівельним пилом.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з 08.00год. він разом із ОСОБА_11 на прохання ОСОБА_2 робили ревізію опалення в підвалі в будинку АДРЕСА_1 . Роботи було небагато, на пару годин, в будинок вони зайшли через боковий вхід, центральний був замкнений. Працювали болгаркою, а коли зупинились, біля 09.00год, то почули, що хтось кличе, запитує, чи є люди. Вони з ОСОБА_12 вийшли з підвалу надвір, побачили чоловіка у цивільному одязі, спитали, що він робить на подвір`ї. Чоловік спитав, скільки робітників працює, забрав у свідка телефон і звелів йти за ним. Білий мікроавтобус вже стояв на подвір`ї, свідок побачив 7-6 чоловік, у зеленій формі, вони військові, ще були 2 молоді жінки. Ламати вхідні двері будинку почали приблизно о 10-11год ранку, монтировкою і кувалдою. Другий мікроавтобус служби МНС приїхав біля обіду або в обід, привіз інструменти. Свідок впевнений, що приїхав мікроавтобус саме МНС, в ньому було не більше 6 осіб. Вони пиляли щось у будинку, був шум, який припинився о 17.00год. З будівлі носили коробки в білий мікроавтобус, скільки було коробок, свідок не знає. Біля 17.00-18.00 год. свідку повернули телефон. ОСОБА_2 приїхав приблизно 19.00год., на територію будинку його не впустили. Не впускали нікого, ворота були обмотані цепом. Коли свідок зміг вийти з території домоволодіння у провулок, то вийшов і залишався там приблизно до 23.30год. ОСОБА_2 своїм автомобілем перегородив виїзд із будинку, щоб люди, які обшукували, не могли виїхати із двору. Але вони мікроавтобусом потрощили паркомісця, бордюри, кущі, розчистили собі дорогу і поїхали. Коли свідок зміг зайти до будинку, то побачив, що внутрішні стіни в ньому потрощені молотками, пробита сходова клітина, підвал також був потрощений. Припускає, що стіни простукували молотком. Меблі всі були перевернуті. До цього обшуку приміщення було в повному порядку. Події того дня пам`ятає, бо в цей день у нього був день народження, і його чекали рідні та близькі, але поїхати з місця проведення обшуку він не міг, бо його не випускали, і зателефонувати також не міг, допоки йому не повернули телефон. Керував проведенням обшуку той чоловік у цивільному одязі, який водив свідка по будинку.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 23.05.2022р., о 08.00 год., в його будинок по АДРЕСА_4 , увірвалися озброєні люди в масках, не менше ніж 5 осіб, і проводили обшук. Гостювали у ОСОБА_9 в той день його син ОСОБА_13 , та батько і син ОСОБА_14 . На молодших хлопців спершу одягли наручники, хоча вони супротиву не здійснювали, потім зняли. Свідок побачив по камерах, що, окрім обшуку в нього вдома, щось відбувається на АДРЕСА_1 , на вулиці перед вхідними дверима. Це будинок його покійного товариша ОСОБА_15 , з його дружиною (позивачкою у справі) в свідка товариські відносини. Вона самотня хвора жінка, тому ОСОБА_9 їй допомагав, слідкував за будинком і користувався ним, оплачував комуналку, мав ключі від усіх дверей та генеральну довіреність на розпорядження. Він віддав ключі від будинку ОСОБА_16 , і попросив його поїхати і з`ясувати, що відбувається. Після 16.00год. обшук у ОСОБА_2 завершився і він поїхав на АДРЕСА_1 до ОСОБА_4 . На територію будинку його не впустили. Побачив там автоматників, мікроавтобуси, бачив, як в мікроавтобус носили коробки, їх було до 10 штук. Бачив біля будинку адвокатку Бобровську. Були поняті, ходили туди-сюди, купували каву. Коли він побачив, що виносять коробки, то викликав поліцію, потім Бобровській стало погано, викликав їй швидку. Він пропонував відчинити будинок сам, казав, що в нього є ключі і генеральне доручення, він уповноважений представник, бо власниця будинку хвора жінка, в неї в ДТП загинула вся сім`я, їй в магазин вийти велика проблема. Йому сказали, що розберуться без нього. Потрапити до будинку ОСОБА_4 зміг опів-на-дванадцяту ночі. Побачив вирізані двері, в тому числі вхідні, деякі двері були зламані навпіл. Були також вирізані дверцята в сейфах. Ці сейфи 5 класу, тому вирізати в них дверцята було дуже важко. Стіни були в дірках, стелі також. Побиті були відеокамери, підвал, 1 поверх і обладнання другого поверху. На сходовій клітині сигналізація була видовбана разом зі стіною, вирвані мереживні проводи, сигналізація, пожежна сигналізація. З сейфу пропало 145 000 доларів США. Було вилучено 10 комп`ютерів, комутатор 1-2.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 23.05.2022р. зранку зі своїм батьком був у гостях у ОСОБА_18 . Їх розбудили озброєні особи. ОСОБА_5 віддав свідку ключі від будинку АДРЕСА_1 і попросив туди поїхати. Свідок приїхав біля 12.00-13.00 на Барикадний, побачив людей в камуфляжі, автомобілі 2 мікроавтобуса, та легковий лексус. Сказав людям біля воріт, що має ключі, може надати доступ. На вулицю біля вхідних воріт на територію домоволодіння були люди в цивільному. Свідку не надали ніякої інформації, на територію не пустили. Він повернувся до ОСОБА_9 додому, його туди також не пустили. Він знову поїхав на Барикадний. Бачив, як в мікроавтобус вантажили коробках, які винесли з будинку, це було від обіду до 17.00, точніше не скаже. В 18.36 свідок потрапив на територію будинку по АДРЕСА_1 . Поняті хлопець і дівчина, туди-сюди ходили. Він зробив зауваження, і його виставили знов на вулицю за ворота. Бачив виламані ворота ганку, вхідні двері. Також бачив, що в приймальній ОСОБА_2 одна з дверей вибита, на сходах між поверхами все також було виламано. ОСОБА_2 приїхав на ОСОБА_19 вже близько 17.00год., його не впустили. Будинком АДРЕСА_1 повністю користувався ОСОБА_2 , як давно свідку невідомо.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будинку АДРЕСА_1 є позивачка (т.1, а.с.139-141).

Актом від 24.05.2022р. (т.1, а.с.25-132) виявлені та зафіксовані пошкодження в буд. АДРЕСА_1 .

Рішенням № 129дп-22 КДКП притягнуто керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_20 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у видідогани, датою вчинення ОСОБА_20 дисциплінарного проступку слід вважати 12, 20, 29 травня 2022 року, а саме винесення та підписання постанов про надання дозволу на проведення обшуків у кримінальних провадженнях №(конфіденційна інформація) у м. Львові та у м. Києві (т.1, а.с.148-158).

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 25/22 від 30.12.2022р. судового експерта Ткаленко О.М. (т.1, а.с.159-202), вартість ремонтно-відновлювальних робіт, проведення яких необхідне для усунення наслідків незаконних злочинних дій групи осіб, які пошкодили нежитлову будівлю та майно розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які є власністю ОСОБА_1 з врахуванням вартості робіт по усуненню наслідків заміни кабельних комунікацій охоронної сигналізації (ТОВ «БІГПРОМБУД») та вартості робіт по виготовленню, доставки та монтажу пофарбованих металевих дверних блоків (ТОВ «МТ

10-ІНВЕСТ»), складає 737 625грн 20коп.

Вартість послуг експерта ОСОБА_21 згідно договору № 25-22 від 05.10.2022р. та акту здачі-приймання (т.1, а.с.203-207) становить 28 000грн, сплачені позивачкою 11.10.2022р., про що в матеріалах справи мається квитанція № ПН 9719 (т.1, а.с.208).

Позиція суду

Стосовно матеріальної шкоди

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (ч.ч.1,2 ст. 1176 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодуванняшкоди,завданої незаконнимирішеннями,діями чибездіяльністю органу,що здійснюєоперативно-розшуковудіяльність,органу досудовогорозслідування,прокуратури абосуду,встановлюється законом(ч.ч.5,6цієї жстатті).

Тому за відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч.6 цієї ж статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, завдану органом державної влади, їх посадовими та службовими особами, передбачені нормами статей 1167, 1173, 1174 ЦК України, відповідно до яких:

-моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;3) в інших випадках, встановлених законом;

-шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхпосадової або службової особипри здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (статті 1173, 1174 ЦК України).

Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акту; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.

За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження №12-199гс18) вказано, що:

«5.9.Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

5.10.Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:неправомірні діїцього органу,наявність шкодита причиннийзв`язокміж неправомірнимидіями ізаподіяною шкодою,і довестинаявність цихумов маєпозивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

5.30.Щодо посилання в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на виключну правову проблему в питанні самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, Велика Палата Верховного Суду визначає, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Участинахпершій,третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостійстатті 81 ЦПК Українивизначено, щоцивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,кожна сторона повинна довести ті обставини, які маютьзначення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що постановою від 22.05.2022р. керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Ходаківського С.П. у кримінальному провадженні No42022102070000148 від 27.04.2022 надано дозвіл на проведення офісного приміщення в якому ОСОБА_2 здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, провулок Барикадний, 5А, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (…).

Позивачка вказує, що незаконність низки постанов про проведення обшуків, винесених керівником прокуратури Ходаківським С. П., повністю доведена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 129дп-22 від 31 серпня 2022, а також є очевидним порушення процедури винесення постанов про проведення обшуку, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Але вказане рішення не стосується обшуку, проведеного у позивачки. ОСОБА_20 вчинені дисциплінарні проступки12, 20, 29 травня 2022 року (винесення та підписання постанов про надання дозволу на проведення обшуків), а не 22.05.2022р.

Тому суд відхиляє доводи позивачки у цій частині.

Разом із цим судом встановлено і учасниками справи не спростовується, що на підставі постанови від 22.05.2022р. керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Ходаківського С.П. наступного дня в м. Дніпрі, а саме - 23.05.2022р. - було проведено обшук.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 суду пояснили,що фактичнообшук проведенийв будинку АДРЕСА_1 ; при чому свідок ОСОБА_23 ще до початку обшуку пояснювала невідомому чоловіку в цивільному одязі, який надалі був присутній впродовж всього обшуку, що будинку АДРЕСА_1 не існує, а свідок ОСОБА_2 пояснював, що він дійсно користується будинком позивачки.

Тому суд відхиляє твердження представника прокуратури про те, що обшук проведений в будинку АДРЕСА_1 , оскільки свідки у справі, в тому числі й сам ОСОБА_2 , який, згідно постанови про надання дозволу на проведення обшуку «здійснює в цьому будинку свою діяльність», пояснили, що обшук проведений в будинку АДРЕСА_5 . Внесення зауважень у протокол обшуку є правом, а не обов`язком. Інших доказів того, що обшук проведений саме в будинку АДРЕСА_1 суду не подано і в судовому засіданні не здобуто.

Відтак дозвіл на проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 не надавався.

За положеннями ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті, а саме: слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогамистатті 234цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255цього Кодексу.

Доказів надання добровільної згоди на проникнення до будинку АДРЕСА_1 позивачки як власника, або ОСОБА_2 як користувача суду не подано.

Доказів невідкладеного звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку будинку позивачки після його проведення суду також не подано, рівно як і ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

Тому по справі доведена неправомірність дій органу державної влади.

Наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою доведена шляхом подання суду висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 25/22 від 30.12.2022р. судового експерта Ткаленко О.М., згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт, з врахуванням вартості робіт по усуненню наслідків заміни кабельних комунікацій охоронної сигналізації (ТОВ «БІГПРОМБУД») та вартості робіт по виготовленню, доставки та монтажу пофарбованих металевих дверних блоків (ТОВ «МТ 10-ІНВЕСТ»), складає 737 625грн 20коп; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , які вказували на виявлені пошкодження будинку після обшуку; актом від 24.05.2022р., яким зафіксовані ці пошкодження.

Представники прокуратури та казначейства кількість та характер пошкоджень, а також суму шкоди не оспорювали.

Відтак позивачкою доведені неправомірні дії органу державної влади, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є підставою для стягнення з Державного бюджету України заподіяної майнової шкоди.

Щодо компенсації моральної шкоди

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністюоргану державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Позивачу безумовно завдано моральну шкоду, пов`язану з протиправним пошкодженням її майна, але з врахуванням того, що вона цим майном не користується і в оренду його також не здавала, то суд вважає заявлену до стягнення суму моральної шкоди завищеною, і вважає за потрібне стягнути моральну шкоду в сумі 20 000грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Також слід вказати, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі

№ 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21) зазначено, що «кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобтокошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Стосовно судових витрат

Позивачкою сплачено 7 375грн30коп судового збору з вимогу майнового характеру (т.1, а.с.213), 3 028грн за вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 200 000грн (т.1, а.с.214), 28 000грн вартості послуг експерта (т.1, а.с.208).

Враховуючи, що згідно п.11 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органівдосудовогорозслідування, прокуратури або суду, то сплачений позивачкою судовий збір слід їй повернути.

Понесені витрати на проведення експертизи в сумі 28 000грн розподілити пропорційно задоволеної суми вимог, стягнувши з Державного бюджету України на користь позивачки 22 624грн 71коп (28 000 суми судових витрат, що сплачена х 757625,20 задоволена сума позову / 937625,20 заявлена сума позову).

Також згідно п.2 договору № 19/24 від 22.01.2024р., укладеного між адвокатом Логвіновим С.С. та позивачкою, остання в день підписання цього договору сплатила адвокату 100 000грн винагороди (т.1, а.с.209).

Суд бере до уваги, що, як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (див. постанову Верховного Суду від 17.02.2022 № 120/2553/19-а).

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020р. у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомогивизначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг тавитраченого адвокатом часу.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 17.01.2024р. у справі № 910/1692/23).

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Відповідні висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022р. у справі № 910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022р. у справі № 916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21.

Крім того, судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України(відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»як "форма винагороди адвоката", але в розумінніЦК Українистановить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною,суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розмірута/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так іоцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21, провадження № 12-14гс22).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорарусторона може доводити неспівмірність витрату тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Верховного Суду від 12.01.2023р. у справі № 910/8342/21).

Суд бере до уваги те, щовідповідачсвоїм правом на подачу письмових заперечень та клопотання про зменшення розміру судових витратне скористався.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (див. постанову Верховного Суду від 13.02.2024р. у справі № 922/1583/23).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (див. постанову Верховного Суду від 01.02.2023р. у справі № 160/19098/21).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4ст. 137 ЦПК України(див. постанови Верховного Суду від 31.08.2023р. у справі № 824/20/23, від 08.09.2021р. у справі № 206/6537/19).

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022р. у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність тарозумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023р. № 910/7032/17).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріюреальностіадвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критеріюрозумностіїхнього розміру, виходячи зконкретних обставин справита фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критеріюреальностіадвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критеріюрозумності та пропорційностіїхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024р. у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) вказано на необхідність врахування принципупропорційностізадоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат зважаючи на обсяг задоволених судом вимог.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Враховуючи все зазначене в сукупності, предмет та складність питання, яке було предметом розгляду судом, обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (як до подання позову, так і представництво), суд вважає що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 30000грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

Відтак позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 737 625 гривень 20 копійок майнової шкоди, 20 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, 52 624грн 71коп судових витрат, з яких 30 000 витрат на професійну правничу допомогу, а всього 810 249грн 91коп.

Керуючись ст.ст.12,13,19,81,131,223,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 737 625 гривень 20 копійок майнової шкоди, 20 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, 52 624 гривні 71 копійку судових витрат, а всього 810 249 (вісімсот десять тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 91 копійку.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 надміру сплачений судовий збір згідно квитанції до платіжної інструкції № ПН 126879 від 20 лютого 2024 року в сумі 3 028 гривень та згідно квитанції до платіжної інструкції № ПН 126863 від 20 лютого 2024 року в сумі 7 376 гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6

Відповідач: Київська міська прокуратура, код ЄДРПОУ 02910019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, б. 45/9

Відповідач: Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6

Суддя: Д.О. Покопцева

СЕКРЕТАР С/З ТОЦЬКА Л.В.