Ухвала від 01.07.2025 по справі 442/1685/25

Справа № 442/1685/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/413/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12025141110000292 за апеляційними скаргами прокурора Дрогобицької ОП Львівської області ОСОБА_6 , заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2025 року, стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич, Дрогобицького району, Львівської області, громадянина України, безробітного, який не є депутатом, не є адвокатом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов`язаного, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

встановила:

Прокурори подали апеляційні скарги на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2025, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.308 КК України, за якою призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення воліз позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з обігом наркотичних засобів та психотропних речовим строком на 1 рік та зконфіскацією майна.

На підставі ст.75 КК Українизвільнено ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1ст.76 КК Українизобов`язано ОСОБА_8 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.

Обраний під час досудового розслідування ОСОБА_8 запобіжний захід, у виді особистого зобов`язання, до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України.

Прокурори,кожен окремо,в апеляційнихскаргах,які позмісту єідентичними, просять вирок судупершої інстанції стосовно ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання, виключивши з нього додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Вважати ОСОБА_8 винуватим за ч. 2 ст. 308 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з обігом наркотичних засобів та психотропних речовим, на строк 1 рік без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України вважати ОСОБА_8 звільненим від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.

Виключити з резолютивної частини вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2025 стосовно ОСОБА_8 посилання про призначення покарання у виді конфіскації майна.

Не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, прокурори вважають, що вказане судове рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає зміні.

Апелянти покликаються,що призастосуванні положенняст.75КК Україниконфіскація майна,як додатковепокарання,не можебути призначена. Правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №183/163/14.

Апелянти наголосилина тому,що згідно з ч. 1 ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

Усупереч наведеному, суд першої інстанції, звільнивши вироком від 28.03.2025 ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, призначив йому додаткове покарання у виді конфіскації майна, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Судом першої інстанції встановлено, 20.02.2019 ОСОБА_8 , страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27.03.2012, підписавши заяву про отримання наркотичних засобів і виконання призначень лікаря, та, підписавши інформаційний лист для хворого або особи, яка здійснює за ним догляд (члена сім`ї, опікуна або піклувальника), про правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, недопущення їх використання не за медичним призначенням (бланк затверджений наказом МОЗ України 07.08.2015 № 494), розпочав проходження замісної підтримуючоїтерапії (ЗПТ) у КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР, (ЄДРПОУ 19163609), яка розташована за адресою: м.Дрогобич, вул.Січових Стрільців, 22, під час якої, за призначенням лікаря у період часу із 20.02.2019 по 10.09.2024 отримував для прийому лікарський засіб «Tab Methadoni», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон».

У подальшому, у ОСОБА_8 , який дізнався про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не раніше 10.09.2024, виник злочинний умисел на незаконне заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства, з метою його подальшого неконтрольованого використання.

З цією метою, ОСОБА_8 , реалізуючи свій намір на шахрайське заволодіння наркотичним засобом «метадон», діючи умисно, всупереч вимог п.п. 7, 11, 15 Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27.03.2012, Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», будучи попередженим про кримінальну відповідальність, на підставі поданої заяви про отримання наркотичних засобів та укладеного договору про надання медичних послуг на платній основі, розпочав проходження замісної підтримуючої терапії у ТОВ «Аксіома Медікал», (ЄДРПОУ 44168405), яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Олени Степанівни, 49, розпочав та проходив лікування у період час із 10.09.2024 по 30.12.2024, де отримував для прийому лікарський засіб «Tab Methadoni», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон».

Однак, ОСОБА_8 в порушення Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, шляхом обману, а саме: замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, не повідомивши лікуючого лікаря КНП «Дрогобицька міська поліклініка» МР про отримання ним ЗПТ в іншому закладі охорони здоров`я, та, не припинивши отримувати ЗПТ в ТОВ «Аксіома Медікал», одночасно, незаконно, шляхом шахрайства, продовжував отримувати для самостійного прийому в амбулаторних умовах наркотичний засіб «Tab Methadoni», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон» в КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР, що на вул.Січових Стрільців, 22 у м.Дрогобичі, в загальній кількості 626 таблетки (з них 63 таблетки по 0,005 грам кожна, 57 таблеток по 0,010 грам кожна, 506 таблетки по 0,025 грам кожна) всього масою 13,535 грами, тобто у великих розмірах, за період часу з 10.09.2024 по 30.12.2024.

Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник-адвокат ОСОБА_11 судом апеляційної інстанції були належним чином повідомлений про розгляд справи, але не прибули в суд, однак захисник ОСОБА_11 скерував клопотання про розгляд справи без його та довірителя участі, апеляційні вимоги прокурора підтримують.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомив про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора ОСОБА_9 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно дост.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_12 за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 308 КК України, тобто заволодів наркотичнимизасобами шляхомшахрайства,у великихрозмірах,є правильною.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст. 308 КК України вчинено за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК Україниперевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги прокурора знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Так ч.1ст.77 КК України передбачено, що у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

Однак суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання, вищезазначених вимог не дотримався та призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області при призначенні ОСОБА_8 покарання не застосував закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до ст. 413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України - є підставою для зміни вироку суду першої інстанції.

Дане порушення є таким, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення в частині призначення покарання.

Відповідно до ч.4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст.408 КПК України, змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

У даному випадку становище обвинуваченого не погіршується, оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення в частині виключення додаткового покарання у виді конфіскації майна, що не погіршує становище обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є зокрема застосування закону, який не підлягає застосуванню, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З врахуванням зазначеного вище,колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, які відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, про те, що висновок суду, викладений у судовому рішенні, містить істотні суперечності, що є вагомою підставою для зміни вироку суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-

постановила :

Апеляційні скарги прокурора Дрогобицької ОП Львівської області ОСОБА_6 , заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2025 року, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України - змінити в частині призначеного покарання.

Виключити з вироку посилання на призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Вважати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 2 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з обігом наркотичних засобів та психотропних речовим, на строк 1 (один) рік без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися у вказані органи для реєстрації.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: