05/246-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2010 р. Справа № 05/246-10
вх. № 8570/5-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Ніколаєнко Д.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-Трейд" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (м. Харків)
про стягнення 33880,71 грн.,
ВСТАНОВИВ:
За уточненими позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 20625,92 грн., штрафні санкції за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 2335,35 грн., інфляційні за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 7342,83 грн. та 3% річних за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 1576,61 грн., а також завдані збитки за оплату наданих юридичних послуг в розмірі 2000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №252/08РХ від 05.02.08 р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
05.02.08 р. був укладений договір №252/08РХ (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 договору асортимент та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації (додаток №2 до договору). Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обов'язку покупця замовляти чи купувати цей товар.
Згідно п. 2.2 вказаного договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.
Відповідно до п. 7.1 цього ж договору ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток до даного договору) у національній валюті України – гривні.
Згідно п. 7.2 договору ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення покупця, накладних на товар та актів про виявлені недоліки товару, які підтверджують кількість фактично прийнятого покупцем товару, поставленого постачальником згідно даного договору.
Відповідно до п. 7.4 договору загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору.
Згідно п. 7.7 договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений продавцем товар протягом 7 календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 78625,92 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000092 від 06.02.08 р., №РН-0000147 від 22.02.08 р., №РН-0000151 від 25.02.08 р. та довіреності відповідача про отримання товару серії ЯОФ №622799 від 04.02.08 р.
Відповідач оплатив отриманий по договору товар в загальній сумі 58000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 20625,92 грн.
05.07.10 р. позивач надіслав відповідачу претензію на суму 20625,92 грн., яку відповідач залишив без задоволення та відповіді.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати реалізованого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 2335,35 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а позивачем не надано доказів, що встановлюють дату реалізації відповідачем товару. В зв'язку з чим зроблений позивачем розрахунок пені за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. є безпідставним.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 7342,83 грн. та 3% річних за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 1576,61 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено дати, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто дати реалізації товару. Отже, зроблений позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. є безпідставним.
Крім того, 30.06.10 р. позивач уклав з ТОВ „Юридична фірма „Інститут правового консалтингу” договір №3 про надання юридичних послуг, згідно якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ „Юридична фірма „Інститут правового консалтингу”) протягом дії цього договору приймає на себе зобов'язання надати замовнику за плату юридичні послуги по питанням, пов'язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних майнових та особистих немайнових прав.
Згідно п. 1.1.1 договору №3 про надання юридичних послуг від 30.06.10 р. (надалі – договір №3) замовник доручає виконавцю надати юридичну допомогу щодо стягнення заборгованості з ТОВ „Караван будівельний Харків” відповідно до договору №252/08 р. від 05.03.08 р.
Відповідно до п. 4.1 договору №3 вартість наданих юридичних послуг, які передбачені в п.1.1 договору встановлюються за згодою сторін у розмірі 25% від стягненої суми.
Згідно п. 4.1.1 договору №3 в якості авансу замовник сплачує виконавцю 2000,00 грн., які враховуються при здійсненні кінцевих розрахунків у вартість наданих юридичних послуг. При остаточному визначенні вартості наданих юридичних послуг сторони домовились врахувати: сума авансу та 50% витрат на оплату за відрядження включаються у вартість наданих юридичних послуг; 25% відраховуються від суми, стягненої з боржника за вирахуванням погоджених сторонами витрат (державне мито, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплати виконавчого провадження тощо).
Позивач перерахував ТОВ „Юридична фірма „Інститут правового консалтингу” попередню оплату в сумі 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1314 від 02.07.10 р.
Дану суму попередньої оплати за договором №3 позивач безпідставно вважає збитками, завданими відповідачем, оскільки: по-перше, відповідач не є стороною за договором №3; по-друге, згідно ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); по-третє, договір №252/08 р. від 05.03.08 р., що зазначений в договорі №3, не є предметом розгляду даного спору.
Позивач не надав суду доказів спричинення відповідачем збитків на суму 2000,00 грн., наявності прямого причинного зв'язку між сплаченою попередньою оплатою за договором №3 та порушенням відповідачем свого зобов'язання за договором, а також обґрунтованого розрахунку суми понесених збитків.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 2000,00 грн. не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач не надав суду доказів наявності залишку нереалізованого товару, сплати заборгованості та будь-яких заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в позові в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 2000,00 грн., пені за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 2335,35 грн., інфляційних за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 7342,83 грн. та 3% річних за період з 28.02.08 р. по 14.09.10 р. в сумі 1576,61 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168 м. Харків, вул. Герої праці, 7. Код ЄДРПОУ 34859030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-Трейд" (01021 м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, к.43. Код ЄДРПОУ 33060124) заборгованість за договором №252/08РХ від 05.02.08 р. в сумі 20625,92 грн., державне мито в сумі 206,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143,67 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст рішення підписаний 14.12.10 р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2010 |
Оприлюднено | 20.12.2010 |
Номер документу | 12881055 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні