Постанова від 09.07.2025 по справі 912/804/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2025 року м.Дніпро Справа № 912/804/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фермерського господарства "Колос"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2024р.

(суддя Тимошевська В.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 23.09.2024р.)

у справі

за позовом: Фермерського господарства "Колос", с. Ємилівка

до відповідача: Акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України", м. Київ

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, м. Київ

-приватного виконавця Кіровоградського виконавчого округу Золотарьової Тетяни Валентинівни, м. Кропивницький

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Фермерське господарство "Колос" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 14.02.2022р., який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем за №249 на підставі іпотечного договору №48 від 14.11.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Воєводою Світланою Миколаївною за №1049.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що виконавчий напис вчинено за відсутності письмової вимоги про усунення порушень та за наявності того, що заборгованість є спірною, про що свідчить наявність рішення суду у справі № 912/778/22. Вказано, що сума плати за вчинення виконавчого напису є необґрунтованою, завищеною та не є підтвердженою.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2024р. у справі № 912/804/24 у задоволенні позову відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, які вжито ухвалою суду від 03.04.2024р..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фермерське господарство "Колос" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що документи, надані Відповідачем на підтвердження наявності заборгованості подані не у повному обсязі. Зокрема відсутні докази, які повністю підтверджують нарахування сум, що заявлені банком. Надані банком документи містять суттєві розбіжності. Отже, заборгованість не є безспірною.

За доводами Апелянта суд не надав оцінки аргументам Позивача щодо необґрунтованості та завищення сум плати за вчинення виконавчого напису.

На підтвердження викладених у скарзі обставин до скарги додано лист банку від 20.08.2024.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач у відзиві зазначає, що посилання на недоведеність розміру нарахованих сум заявлених банком є безпідставними про що свідчать наявні у матеріалах справи докази. При цьому апелянтом нарахована Відповідачем сума, станом на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, не спростована.

Стосовно доводів скарги про те, що суд не надав оцінки аргументам Позивача про необгрунтованість та завищення плати у розмірі 20000,00грн плати, внесеної Банком за вчинення виконавчого напису, то розмір такої плати визначено та погоджено між нотаріусом та Відповідачем без будь-якої участі Позивача і не є підставою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/804/24.

Матеріали справи №912/804/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колос" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2024р. у справі № 912/804/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 02.04.2025.

02.04.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Дарміна М.О. у відпустці.

Ухвалою суду від 16.04.2025 у зв`язку із усуненням обставин, пов`язаних з неможливістю проведення судового засідання 02.04.2025р., призначено іншу дату проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги - 09.07.2025р

Ухвалою суду від 03.07.2025 задоволена заява Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи .

09.07.2025 Секретарем судового засідання Скородумовою Л.В. була встановлена неможливість проведення відеоконференції з представником Відповідача. У призначений час представник Банку не вийшов на зв`язок у програмі EasyCon. За таких обставин неможливо провести судове засідання у режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.

У судове засідання 09.07.2025 представники сторін не з`явилися.

Беручи до уваги, що неявка сторін належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 09.07.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

14.11.2018 між АТ "Державний ощадний банк України" (Банком) та ФГ "Колос" (Позичальником) укладено договір кредитної лінії №46 з додатками, за умовами якого Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором (том 1 а.с. 88-95).

Кредитом є грошові кошти Банку, які підлягають видачі Позичальнику та поверненню в порядку та на умовах, визначених Договором, у межах ліміту кредитування (пункт 1.1.).

Кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 13 листопада 2021 року (пункт 2.2.).

У п. 2.3.2. сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

до 31 серпня 2021 включно - 1 545 000,00 грн;

з 01 вересня 2021 по 30 вересня 2021 включно - 1 030 000,00 грн;

з 01 жовтня 2021 по 13 листопада 2021 включно - 515 000,00 грн.

Зазначено, що з метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний не пізніше першого Банківського дня наступного періоду здійснити погашення Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючою ліміту кредитування на такий наступний період.

У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення Основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору, Позичальник зобов`язується здійснити погашення Основної су ми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру Діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день згідно підпунктом 2.3.2. цього Договору.

Пунктом 2.7.1. Договору передбачено, що процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірах:

21,2% - застосовується за відсутності підстав для застосуванню розміру процентної ставки, зазначеного в підпункті 2.7.1.2. цього Договору; 2 цього Договору.

23,2% - застосовується за наявності порушення Позичальником зобов`язання, встановленого пунктом 5.3.7. Договору.

Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до повного погашення суми основного боргу за Договором (пункт 2.7.6.).

Нараховані за період з дня видачі Кредиту (траншу) або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником Кредиту (траншу) проценти (з урахуванням пп. 2.7.8. цього Договору) сплачуються Позичальником не пізніше 04 числа місяця, насту того за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення Кредиту - одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу або в інший строк, визначений цим Договором. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 04 грудня 2018 року (пункт 2.7.7.).

У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк має право застосувати до Позичальника санкції, зокрема, за порушення Позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та або сплати комісійних винагород та/бо процентів за користування Кредитом - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (підпункту 7.2.1. пункту 7.2.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором (пункт 10.6.).

14.11.2018 між сторонами укладено іпотечний договір № 48, яким забезпечувалось зобов`язання за кредитним договором № 46 від 14.11.2018 (том 1 а.с. 96-103).

Предметом Договору іпотеки є нежитлова будівля підсобного господарства загальною площею 1020,9 кв.м, яке розташовано в селищі міського типу Голованівськ по вул. Степова, 3 Голованівського району Кіровоградської області.

Договір іпотеки передбачає право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим Договором та Законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов зобов`язання (повністю або частково).

Згідно абз.2 п. 6.1. Договору іпотеки, при настанні зазначених у першому абзаці цього пункту Договору випадків Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення зобов`язання та/або зобов`язань, передбачених цим Договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом зазначеного тридцятиденного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення. Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання або вчинення виконавчого напису відповідно до умов цього Договору.

За змістом п.п.6.2.2 п. 6.2 Іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

14.02.2022 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що розташовано за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Степова, буд 3, загальною площею 1020,9 кв.м, яке передано в іпотеку стягувачу - АТ "Державний ощадний банк України" за Іпотечним договором № 48 від 14.11.2018 для задоволення вимог стягувача в загальній сумі 1 231 082,74 грн (т.1 а.с. 32, т. 2 а.с. 2).

Також судом встановлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.10.2022 у справі № 912/778/22 стягнуто солідарно з ФГ "Колос" та поручителів на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за Договором кредитної лінії № 46 від 14.11.2018 у розмірі 1 445 660,64 грн., з яких: 1 037 630,98 грн заборгованість за основним боргом, 136 447,83 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 57 110,21 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 4 387,36 грн 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів, 198 529,54 грн втрат від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту, 11 554,72 грн втрати від інфляції за несвоєчасне повернення процентів.

Позивач, посилаючись на наявність рішення суду у справі № 912/778/22, що, на його думку, свідчить про спірність суми, на відсутність вимоги про погашення боргу, а також безпідставну суму плати за вчинення виконавчого напису, вважає виконавчий напис від 14.02.2022 таким, що не підлягає виконанню, що і слугувало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.

За результатом розгляду поданого Позивачем позову місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке обґрунтовано тим, що суд не встановив правових підстав для визнання виконавчого напису від 14.02.2022 таким, що не підлягає виконанню. Позивач у встановленому законом порядку не спростував того, що сума заборгованості за кредитним договором, на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, була іншою ніж та, яка запропонована у ньому до стягнення та не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Щодо відшкодування стягувачу внесеної за вчинення виконавчого напису платежу, яке стягнуто з боржника за оспорюваним виконавчим написом, суд врахував, що зазначене відповідає нормам ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Закону України "Про іпотеку" передбачає право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. (ст. 33 Закону).

Закон України "Про нотаріат" встановлює, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ст. 88 Закону).

Порядок вчинення нотаріальних дій, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (пп. 1.1. п. 1 гл. 16 Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. (пп. 2.3. п. 2 гл. 16 Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (пп. 3.2. п. 3 гл. 16).

Пункт 1-2 вказаного Переліку передбачає, що для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до п. 6 гл. 16 Порядку, обрахування розміру суми стягнення:

- за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом;

- неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У цьому спорі, згідно з виконавчим написом від 14.02.2022, за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, переданого в іпотеку, задовольняються вимоги стягувача - АТ "Державний ощадний банк України" у сумі 1 231 082, 74 грн, у тому числі:

- 1 037 630,98 гри заборгованість зі сплати основного боргу (суми кредиту):

- 2 090,48 гри. заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне погашення процентів;

- 47 698,12 гри 3 % річних від простроченої суми основного боргу;

- 143 663,16 гри індекс інфляції за час прострочення сплати суми основного боргу

Період (строк), за який проводиться стягнення:

- заборгованості зі сплати основного боргу (суми кредиту) - з 08.12.2020 по 13 .11.2021;

- заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне погашення процентів - з 07.04.2020 по 07.07.2020;

- 3 % річних від простроченої суми основного боргу - з 15 .11.2019 по 13 .11.2021;

- індекс інфляції за час прострочення сплати суми основного боргу - з листопада 201 року по квітень 2021 року.

Також, суд враховує, що ст. 88 Закону України "Про нотаріат" містить умови вчинення виконавчих написів, а саме подання документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується документами, наданими стягувачем згідно з Переліком документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом. Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Матеріали даної справи свідчать про те, що на момент вчинення виконавчого напису від 14.02.2022 був відсутній спір щодо суми стягнення. Згідно з рішенням суду від 18.10.2022 у справі № 912/778/22 підтверджено наявність у ФГ "Колос" зобов`язання з повернення кредиту в розмірі 1 037 630,98 грн. Також підтверджено правомірність нарахування 3% річних на тіло кредиту в межах періоду з 15.11.2019 по 13.11.2021 та інфляційних по періоду листопад 2019 - грудень 2021.

Також суд встановив, що при вчинені оспорюваного виконавчого напису дотримано приписи законодавства щодо попереднього надсилання боржнику вимоги про усунення порушення. Банк надав приватному нотаріусу документи , які містять відмітку поштового відділення зв`язку про відправлення вимоги цінним листом з повідомленням про вручення на вказану в іпотечному договорі адресу. Заява Банку про вчинення виконавчого напису подана до нотаріуса після спливу 30 днів після надсилання вимоги про усунення порушення. До заяви Банку додано довідку АТ "Ощадбанку" від 14.02.2022 про ненадходження платежів у повному обсязі (т.1 а.с. 175, т. 2 а.с. 54).

Позивач у встановленому законом порядку не спростував того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення , не надав доказів погашення зазначеної суми заборгованості за кредитним договором як на час вчинення такого напису, так і на час розгляду даної справи судом.

Отже, з урахуванням положень наведених вище норм та фактичних обставин справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого напису від 14.02.2022 таким, що не підлягає виконанню, та у зв`язку з цим про відмову у позові.

Щодо відшкодування стягувачу внесеної за вчинення виконавчого напису платежу, яке стягнуто з боржника за оспорюваним виконавчим написом, суд зазначає, що таке відшкодування відповідає нормам ст. 89 Закону України "Про нотаріат", якими передбачено, що у виконавчому написі повинні зазначатися, у тому числі, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.

Також, умови іпотечного договору передбачають обов`язок ФГ "Колос", як іпотекодавця, відшкодовувати заставодержателю всі витрати, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Слід зазначити, що у будь-якому випадку, вартість вчинення виконавчого напису не являється предметом розгляду у даному випадку та не є підставою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, крім того Скаржник не надає доказів на підтвердження своєї позиції, контррозрахунків тощо. Викладене, у тому числі, спростовує відповідні доводи Скаржника.

При цьому заявляючи про недостатність доказів на підтвердження наявності заборгованості, апелянт не наводить які саме, на його думку, докази належним чином можуть підтвердити відповідні обставини.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди Скаржника з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, ці доводи не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

При цьому доданий до апеляційної скарги лист банку від 20.08.2024 є додатковим доказом у розумінні ст.269 ГПК України.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання до суду першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин.

За приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, під час розгляду справи у суді першої інстанції, Позивач не надавав вказаний лист, не наводить доводів на обґрунтування неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції раніше з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому у суду відсутні підстави для врахування листа банку від 20.08.2024 під час апеляційного перегляду справи. У зв`язку з чим, вказаний доказ апеляційний суд не приймає до увагу і відмовляє у його прийнятті.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колос" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2024р. у справі №912/804/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 14.07.2025

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Чус