Ухвала від 14.07.2025 по справі 909/824/25

Справа № 909/824/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14.07.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

(вул. Б. Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська

область, 76009)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Макар Тетяни Василівни

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за теплову енергію, витрачену на загально будинкові потреби в розмірі 31 295, 58 гривень, з яких: 24 039, 88 гривень - основний борг, 5 724, 43 гривень - інфляційні втрати, 1 500, 91 гривень - 3 % річних, 30, 36 гривень - пеня,

В С Т А Н О В И В:

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. № 6010/25 від 09.07.2025) до відповідача Фізичної особи - підприємця Макар Тетяни Василівни про стягнення заборгованості за теплову енергію, витрачену на загально будинкові потреби в розмірі 31 295, 58 гривень, з яких: 24 039, 88 гривень - основний борг, 5 724, 43 гривень - інфляційні втрати, 1 500, 91 гривень - 3 % річних, 30, 36 гривень - пеня.

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 15 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яке не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх.

Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності (частина 1 статті 320 Цивільного кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/122/20, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 30.06.2020 у справі № 235/445/18.

Водночас наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими. Так, неодмінними ознаками господарської діяльності є сфера суспільного виробництва з метою задоволення не власних потреб виробника, а інших осіб, поєднання приватного інтересу, наприклад, в одержанні прибутку та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 749/230/15-ц, № 904/1182/17, № 922/2972/17.

Якщо стороною спору про надання комунальних послуг є громадянин як фізична особа - власник об`єкта нерухомого майна, який має статус суб`єкта підприємницької діяльності, і якщо немає доказів використання його майна у господарській діяльності, це зумовлює наслідки у вигляді зміни юрисдикційності такої справи і відповідно закриття провадження у ній, оскільки на час відкриття місцевим господарським судом провадження розгляд цієї справи належав до повноважень суду цивільної юрисдикції, тому що у цьому спорі вказана особа виступає як фізична особа - власник нерухомого майна, а не суб`єкт підприємницької діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 920/50/19, у постанові КГС Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 920/657/23.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Фізичної особи - підприємця Макар Тетяни Василівни заборгованості за оплату поставленої теплової енергії в період з 01.12.2021 по 01.05.2025 до приміщення, що належить відповідачу на праві власності, а також стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3 % річних та пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Підставою позову позивачем зазначено, що нежитлове приміщення за адресою вулиця Незалежності, 38/2 у м. Івано-Франківську відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2021 належить на праві власності відповідачу.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів здійснення відповідачем господарської діяльності у зазначеному нежитловому приміщенні за адресою вулиця Незалежності, 38/2 у м. Івано-Франківськ в період з 01.12.2021 по 01.05.2025.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів статей 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- надання доказів здійснення відповідачем господарської діяльності у нежитловому приміщенні за адресою вулиця Незалежності, 38/2 у м. Івано-Франківськ в період з 01.12.2021 по 01.05.2025.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.

5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

6. Ухвала набирає законної сили 14.07.2025 та не підлягає оскарженню.

Суддя В. В. Михайлишин