Рішення

від 07.12.2010 по справі 18/1113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1113

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" грудня 2010 р. Справа № 18/1113

 Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді  Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:       Краснобокий О.В., довіреність від 28.10.2009р.;     

від відповідача:  не з'явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)  

до Спільного підприємства "Мікро Мет" (м.Житомир)

про стягнення 185075,00грн.,

Спір вирішено у  більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторони  (а.с.69).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 185075,44грн. заборгованості.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав заяву про уточнення позовних вимог за №08/12176 від 06.12.2010р. (а.с.74-75), в якій уточнив підстави позову, також подав документи, які підтверджують наявність заборгованості перед позивачем у розмірі  185075,00грн., а саме: договори купівлі-продажу №6,7 від 26.01.2009р., копії накладних, актів приймання  металу та довіреностей на отримання матеріальних цінностей (оригінали яких оглянуто в судовому засіданні).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчить підпис на повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с.73).

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,  платіжним дорученням від 17.10.2007 року ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач) перерахував СП "Мікро Мет" (відповідач) 4450,27грн. предоплати  за автомобіль згідно рахунку №70 від 15.10.2007р. (а.с.77), однак в подальшому автомобіль не був придбаний, тому у відповідача  виникла перед позивачем заборгованість по рахунку №63 бухгалтерського обліку (розрахунки з постачальниками робіт, послуг).

Станом на 01.01.2009р. ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач) по рахунку №36 бухгалтерського  обліку (розрахунки з замовниками робіт, послуг) заборгувало СП "Мікро Мет" кошти в сумі  1729,16грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2008р. складала 2721,11грн. (4450,27грн. - 1729,16грн.).    В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.78), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, та з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем станом на 31.12.2008р. в сумі 2719,43грн.

26.01.2009 року між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (продавець, позивач) та СП "Мікро Мет" (покупець, відповідач) укладено договори купівлі-продажу №6 та №7, за умовами яких продавець зобов'язався передати покупцеві брухт та відходи чорних і кольорових металів (а.с.80-81).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання вимог договорів в період з 09.02.2009р. по 31.12.2009р. передав відповідачу брухт та відходи чорних та кольорових металів на загальну суму 403860,42грн., що підтверджується належно оформленими накладними, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, актами приймання чорних металів та довіреностями на отримання матеріальних цінностей   (а.с.82-130), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні.  

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому  товару  виконав частково на суму 193209,48грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.131).

30.12.2009р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу №52 (а.с.133), за умовами якого СП "Мікро Мет" продав, а ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" придбав транспортний засіб, автомобіль марки УАЗ-3163-121 за ціною 175848,75грн., що підтверджується  видатковою накладною №122 від 30.12.2009р. (а.с.134), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні.

30.12.2009р. між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (сторона-2, позивач) та СП "Мікро Мет" (сторона-1, відповідач) підписано угоду про зарахування зустрічних вимог №16-п/09 (а.с.132), відповідно до якої сторона-1 та сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, прийшли до згоди на підставі ст.601 ЦК України про залік взаємних вимог на суму 175848,75грн.

Таким чином, станом  на 01.01.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 37521,62грн. (2719,43грн. + 403860,42грн. - 193209,48грн. - 175848,75грн.). Відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 37521,63грн., що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2010р., підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками сторін (а.с.65), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

11.01.2010р. між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (продавець, позивач) та СП "Мікро Мет" (покупець, відповідач) укладено договори купівлі-продажу №1 та №2, за умовами яких продавець зобов'язався передати покупцеві брухт та відходи чорних  і кольорових металів (а.с.80-81).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з січня по червень 2010р. передав відповідачу брухт та відходи чорних та кольорових металів на загальну суму 211793,61грн., що підтверджується накладними, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, актами приймання чорних металів та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.30-66), оригінали яких оглянуто в засіданні суду.

29.01.2010р.   між сторонами укладено договір №12 (а.с.135), на виконання якого відповідач  передав позивачу  запасні частини та з'єднання до автомобіля ЗИЛ-131 на загальну суму 64239,84грн., що підтверджується накладною №1 від 01.02.2010р. (а.с.66).

01.03.2010р. між сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних вимог (а.с.67), за умовами якої позивач та відповідач, маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, прийшли до згоди про залік взаємних вимог на суму 64239,84грн. на підставі ст.601 ЦК України.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась на суму 64239,84грн., та станом на 01.02.2010р. складала  185075,4грн. (37521,63грн. +211793,61грн. - 64239,84грн.)

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.08.2010р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, та з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 185075,44грн. (а.с.14).

Гарантійним листом за №80 від 31.05.2010р. відповідач гарантував позивачу погашення заборгованості в період з 02-03 червня 2010р. шляхом продажу позивачу автомобіля Niva Shevrolet LC (а.с.9), однак гарантійних обов'язків не виконав, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначалось вище, результати взаєморозрахунків під час здійснення господарської діяльності сторони поетапно оформляли актами звірок взаєморозрахунків (а.с.14, 65, 78).

Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем у сумі 185075,44грн., про що свідчить акт звірки розрахунків  станом на 16.08.2010р., підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с.14).

При цьому, слід зазначити, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Проте, акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи та що зміст акту звірки розрахунків відповідає первинним документам.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

За таких обставин, суд у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України  прийшов до висновку про задоволення заявленого позову щодо стягнення 185075,40грн.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі до  ст. 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 629, 639, 655, 692 ЦК України, керуючись  ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спільного підприємства "Мікро-Мет" (10025, м.Житомир, вул.Промислова, 6, код ЄДРПОУ 24706868)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м.Житомир, вул.Пушкинська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622)

- 185075,40грн. - основного боргу;

- 1850,75грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.      

                                                                                                                                                       Повне рішення складено 13.12.2010р.

Віддрукувати: 3 прим.    1 - в справу  2 - позивачу 3- відповідачу (рек. з повідомленням)