Рішення

від 07.12.2010 по справі 20/82/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.10                                                                                        Справа №  20/82/10

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Приватного підприємства “Ріел Транс” (79066, м. Львів, вул. Полуботка, 11, кв.143),    

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрплитторг” (69068, м.Запоріжжя, вул.Червона,3)

про стягнення суми 14 000  грн.  

                                                                                                         Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача      –Забродін О.М.(адвокат, свідоцтво №541, дов. б/н від 25.10.2010р.);

Від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Укрплитторг” на користь ПП “Ріел Транс”  суми 14000 грн. заборгованості за договором  № 02/06 від 02.06.2010р. на транспортне обслуговування.

Ухвалою господарського суду від 05.11.2010р. порушено провадження у справі №20/82/10, судове засідання призначено на 07.12.2010р.

У судовому засіданні 07.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

             Позивач підтримав позовні вимоги,  викладені у позовній заяві, які мотивовано тим, що згідно з умовами договору на транспортне обслуговування № 02/06 від 02.06.2010р. на підставі заявок відповідача позивач надав послуги перевезення вантажу, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000058 від 20.07.2010р., №ОУ-000066 від 09.08.2010р., вантажними накладними СМR. Для проведення розрахунків за надані послуги відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №СФ-00058 від 16.07.2010р. на суму 10 000грн. та рахунок-фактуру №СФ-000066 від 09.08.2010р.  на суму 10000 грн. Зобов’язання по оплаті ТОВ “Укрплитторг”  виконало частково, сплативши 09.08.2010р. суму 4000грн. та 26.08.2010р. –суму 2000грн. Направлена позивачем претензія вих.№115 від 08.09.2010р. залишена без відповіді. На підставі ст.ст.173,375 ГК України, ст.ст. 525,526,530, 908,909,914,916,929 ЦК України, ст.ст.1,2,6,12,15,54,44-46,47-1,49 ГПК України просить стягнути з відповідача суму  14000 грн. основного боргу та судові витрати, в тому числі 1200грн. витрат на оплату послуг адвоката.

               07.12.2010р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, згідно з яким просить на підставі п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, ст.526 ЦК України, п.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1999р. “Про деякі питання, пов’язані із застосуванням індексу інфляції” додатково  стягнути з відповідача 873,02грн. інфляційних втрат та 3% річних відповідно до розрахунку. У клопотанні позивач зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних не включено до позовних вимог, оскільки з моменту прострочення заборгованості до часу подання позовної заяви пройшло більше місяця і загальний розмір інфляційних втрат та 3% річних не був таким значним.

              Відповідач у судове засідання не з’явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвала суду направлена відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та яка згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області №15-7/7592 від 06.12.2010р. є адресою місцезнаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 69068, м.Запоріжжя, вул.Червона, буд.3. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення  ухвала суду отримана відповідачем 16.11.2010р.

 Суд  визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

           04.06.2010р. між ТОВ “Укрплитторг” (замовник, відповідач у справі) та ПП “Ріел Транс” (Перевізник, позивач) укладено договір №02/06 на транспортне обслуговування, згідно з яким сторони домовилися про здійснення транспортно-експедиційного обслуговування по організації перевезень внутрішніх по території України, експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, надання інших послуг на умовах цього договору.

            Сторонами узгоджено, що організація кожного перевезення оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення (п.2.2)

           Відповідно до умов договору вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих замовленнях замовника, які є невід’ємною частиною договору. Розрахунок за виконані послуги проводяться протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу СМR, згідно з оригіналом рахунку перевізника, якщо інше не зазначено в замовленні. Для оплати послуг перевізник повинен надавати наступні документи: акт виконаних робіт; оригінал СМR; рахунок за надані послуги; податкова накладена (п.п.6.1-6.3).

            Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р. (п.11.3)

Матеріали справи свідчать, що на підставі замовлення відповідача  №4/02/06 від 16.07.2010р. згідно з СМR, актом №ОУ-000058 здачі-прийняття робіт (надання послуг) було здійснено перевезення вантажу на вищезазначених умовах договору по маршруту м.Раковнік (ЧР) –м.Запоріжжя загальною вартістю послуг 10000грн. Крім того, на підставі замовлення відповідача  №5/02/06 від 03.08.2010р. згідно з СМR, актом №ОУ-000066 здачі-прийняття робіт (надання послуг) було здійснено перевезення вантажу на вищезазначених умовах договору по маршруту м.Раковнік (ЧР) –м.Запоріжжя загальною вартістю послуг 10000грн.

Для проведення розрахунків ПП “Ріел Транс” було виставлено ТОВ “Укрплитторг”  рахунок-фактуру №СФ-00058 від 16.07.2010р. на суму 10000грн., а також рахунок-фактуру №СФ-00066 від 09.08.2010р. на суму 10000грн.

Відповідно до виписки по картки рахунку з 01.06.2010р. –30.09.2010р., виписок по особовому рахунку відповідач на підставі виставлених рахунків здійснив часткову оплату за перевезення вантажів в загальному розмірі 6 000 грн.(09.08.2010р. та 26.08.2010р.)

08.09.2010р. позивач направив відповідачу претензію щодо сплати 14000грн. заборгованості, яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 05.10.2010р., однак залишена без відповіді.

У зв’язку з тим, що повного розрахунку за надані  послуги ТОВ “Укрплитторг”   не здійснив, в листопаді 2010р. ПП “Ріел Транс” звернулося з позовом до господарського суду Запорізької області, за яким порушено провадження у даній справі.  

          Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню  на наступних підставах.

Статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержанні вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Положення цієї глави  поширюються також на випадки, коли обов’язки експедитора виконуються перевізником.

         Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

         Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з  ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).    

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

        Відповідач доказів належного виконання своїх зобов’язань щодо повної сплати вартості отриманих послуг по перевезенню вантажів, заборгованість за які складає   14000 грн., суду не надав. За таких обставин, вимоги в частині стягнення  заявленої суми боргу відповідають вимогам чинного законодавства України, підтверджені відповідними доказами  та підлягають задоволенню повністю.

           Розглянувши клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, а саме: додатково  стягнути з відповідача 873,02грн. інфляційних втрат та 3% річних відповідно до розрахунку, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання. По-перше, вихід за межі позовних вимог є правом суду. По-друге, оскільки при пред’явленні позову стягнення інфляційних втрат та 3% річних взагалі не заявлялося, ст.625 ЦК України у підставі позову не вказувалась, по суті це є окремі позовні вимоги, які підлягають доказуванню як в частині періоду нарахування так і розміру сум. Позивач не позбавлений права заявити позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та 3% річних в окремому позовному провадженні.

Згідно з ст.49 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідача.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати з оплати послуг адвоката.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

Як слідує із матеріалів справи, сума 1200 грн. витрат на оплату послуг адвоката заявлена, оскільки для захисту своїх порушених прав позивач повинен був звернутися до суду, для цього звернутися за послугами  при складанні процесуальних документів  та для  представництва інтересів у суді до адвоката. Представником позивача було надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 541, видане головою Рівненської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  02.10.2006 р., договір №3-10 про на надання професійних адвокатських послуг від 14.10.2010р., укладений між ПП “Ріел Транс” та адвокатом Забродіним О.М., акт приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2010р. до договору від 14.10.2010р. на суму 1200грн. із обґрунтуванням розрахунку суми, платіжне доручення №293 від 29.10.2010р. на суму 1200грн. Суд визнає обґрунтованими та співрозмірними із складністю справи вимоги щодо стягнення суми 1200грн. на оплату послуг адвоката.  

Керуючись  ст.ст.44,49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.        

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРПЛИТТОРГ” (69068, м.Запоріжжя, вул.Червона, буд.3, код ЄДРПОУ 35627975) на користь приватного підприємства “Ріел Транс”(79056, м.Львів, вул. Полуботка,11/143, код ЄДРПОУ 35898327, п/р 26000189639980 в ФКБ “Фінанси та кредит” у м.Львові, МФО 325923)  суму 14 000грн. 00 коп. основного боргу, суму  140 грн. витрат на сплату державного мита, суму 236грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, суму 1200грн. витрат на оплату послуг адвоката.  

          Видати наказ.

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова

Рішення підписано  у повному обсязі   13 грудня 2010 р.