Рішення від 14.07.2025 по справі 320/5996/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2025 року м. Київ Справа №320/5996/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛАКХІМ»

В С Т А Н О В И В:

Податковий орган звернувся Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- стягнути з розрахункових рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЛАКХІМ» кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 917 753,31 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу, який відповідачем добровільно не сплачений.

У зв`язку з незначною складністю справи (п. 7 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)) справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.

Представником відповідача подано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, яке не задоволено внаслідок його необґрунтованості.

Так, п. 7 ч. 6 ст. 12 КАС прямо відносить справи про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження до справ незначної складності.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, встановлено, що платник податків (ідентифікаційний код 44192145, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд.12) має статус юридичної особи з 03.06.2021 та перебуває на податковому обліку в позивача.

Предметом позовних вимог є стягнення несплачених податкових зобов`язань платника податків, що виникли за наступних обставин.

Так, податковим органом проведено податкову перевірки за результатом якої складено винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2024 № 19106070803, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 917 753,31 грн за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, порушення вимог валютного законодавства.

Не погодившись з вказаним рішенням, платник податків оскаржив його до адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі № 320/17509/24, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, позовну заяву залишено без розгляду.

У зв`язку з цим податковим органом сформовано податкову вимогу від 02.12.2024 № 0024405-1303-2615 на вказану суму, яку надіслано на адресу платника податків та вручено 12.12.2024.

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків податковий борг не сплачений.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п/п 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 2 п. 42.5 ПК України).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що після залишення без розгляду позову у справі № 320/17509/24 платник податків повторно оскаржував в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 13.03.2024 № 19106070803, а отже нараховане на підставі нього грошове зобов`язання є узгодженим, тобто вважається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з приписами абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на вищевикладене, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, зокрема, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Беручи до уваги те, що відповідач доказів погашення податкового боргу не надав, податкову вимогу не оскаржив, позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути в дохід бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛАКХІМ» (ЄДРПОУ 44192145) місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд.12 кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 917 753 (два мільйони дев`ятсот сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 31 коп.

3. Копію рішення направити учасникам справи (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Сас Є.В.