Постанова від 11.07.2025 по справі 320/41593/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/41593/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Бужак Н.П.,

Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" до Державної аудиторської служби України, третя особа: Акціонерне товариство "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 25.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-07-20-011867-а.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що метою діяльності ПрАТ "КЕВРЗ" є отримання прибутку, товариство базується виключно на комерційній основі та не використовує кошти державного та/або місцевого бюджетів, самостійно визначає цінову політику своєї діяльності та несе економічні ризики від такої діяльності, а тому не є замовником в силу Закону України "Про публічні закупівлі".

Зверну увагу суду на те, що власником 100% акцій ПрАТ "КЕВРЗ" є АТ "Укрзалізниця", а не держава. Крім того, рішенням АТ "Укрзалізниця" від 12.08.2022 № 11/4/22 зобов`язано ПрАТ "КЕВРЗ" здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг незалежно від їх вартості у порядку, передбаченому для незамовників Розділом ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині третій статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки єдиним акціонером товариства є АТ "Українська залізниця" у статутному капіталі якого державна частка акцій складає 100%, частина видів діяльності товариства визначена в пункті 4 Статуту свідчить про те, що останній здійснює діяльність, зокрема з метою задоволення потреб держави.

Додатково зазначив про те, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" не передбачають здійснення публічних закупівель виключно за кошти Державного бюджету України чи місцевих бюджетів.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало до суду письмові пояснення відповідно до яких просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки ПрАТ "КЕВРЗ" не є державним підприємством, не використовує кошти державного та/або місцевого бюджетів при провадженні господарської діяльності, водночас діяльність товариства ґрунтується виключно на комерційній основі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 02.10.2023 № 290 розпочато, моніторинг закупівлі токарного верстату з ЧПК з фрезерною функцією, здійсненої ПрАТ "КЕВРЗ" № UА-2023-07-20-011867-а за результатами якого 25.10.2023 прийнято висновок, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 5 та 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до вказаного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-07-20-011867-а Держаудитслужбою, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", зобов`язано ПрАТ "КЕВРЗ" здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом недопущення встановлених порушень в подальшому, притягнення осіб, винних у встановлених порушеннях до відповідальності та в подальшому здійснювати закупівлі з дотриманням вимог Закону та Особливостей і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погоджуючись із прийнятими висновком Державної аудиторської служби України звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивач забезпечує потреби держави або територіальної громади, і його діяльність не здійснюється на промисловій основі, враховуючи той факт, що у його статутному капіталі державна частка акцій засновника становить 100%, він є замовником у розумінні Закону №922 та мав би здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, з урахуванням Особливостей.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості).

Згідно з п. 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У відповідності до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша).

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя).

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок проведеного Державною аудиторською службою України моніторингу закупівлі UA-2023-07-20-011867-а складено висновок, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 5 та 10 Особливостей.

Згідно з пунктами 1-3 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про публічні закупівлі", постановах Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 "Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків" та від 14.09.2020 № 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу".

Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Положення частин п`ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев`ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.

Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII.

Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

За результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).

Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу).

Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до цього пункту, та зміни до договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, оприлюднюються відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що здійснюючи закупівлю UA-2023-07-20-011867-а він не є замовником у розумінні Закону № 922-VIII, оскільки метою діяльності товариства є отримання прибутку, товариство не використовує кошти державного та/або місцевого бюджетів при провадженні господарської діяльності, зокрема під час здійснення закупівель, провадить власну господарську діяльність на комерційній основі, самостійно визначає цінову політику діяльності та несе економічні ризики від такої діяльності. Крім того, 100% акцій ПрАТ "КЕВРЗ" належить АТ "Укрзалізниця", а не державі, що свідчить про відсутність державної форми власності товариства.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону №922-VIII замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону №922-VIII до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:

1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад;

2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування);

3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;

4) юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб`єкта господарювання;

- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об`єктивних критеріїв.

Частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1.2 Статуту ПрАТ "Київський електровагоноремонтний завод" (далі - товариство) затвердженого рішенням акціонера від 25.07.2023 №9/4/23, Товариство утворене (засновано) відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 23.04.2001 № 238 шляхом перетворення державного підприємства "Київський державний електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" у відкрите акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" (із змінами) та перейменоване на приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", а також на приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод" згідно з Законом України "Про засудження коміністичного та націонал-соціалістичного (нациського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до пункту 1.3 Статуту Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства "Київський державний електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року".

Пунктом 5.6 Статуту визначено, що єдиним акціонером товариства є акціонерне товариство "Українська залізниця", ідентифікаційний код 40075815. Вищий орган товариства - загальні збори (пункт 9.1).

Пунктом 4.2 Статуту визначено предмет діяльності товариства, зокрема:

1) ремонт магістральних електропоїздів, вагонів дизель-поїздів, тягових двигунів, допоміжних машин, колісних пар для рухомого складу з метою забезпечення перевезень пасажирів на залізничному транспорті України та залізницях країн СНД;

2) ремонт залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу;

3) забезпечення приміських перевезень залізничним транспортом;

4) виготовлення запасних частин для ремонту рухомого складу залізниць України та машинобудівної продукції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, важливим елементом для розуміння поняття "замовник" у контексті Закону № 922-VIII є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби:

на комерційній чи промисловій основі;

на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов`язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.

Так, ознака закупівлі на промисловій основі може тлумачитися як придбання ресурсів для власного виробництва спрямованого на отримання власного прибутку, що дозволяє підприємству підвищити ефективність власного виробництва чи управління бізнесом, вдосконалити технологічні процеси, або економити ресурси тощо.

Ознака діяльності на комерційній основі - пропозиція товарів чи послуг суто з метою отримання прибутку на ринку, де рішення щодо вибору товарів та їх ціни приймають споживачі самостійно, і всі економічні ризики щодо результатів такої діяльності несе сама юридична особа (держава чи місцеве самоврядування не покривають витрати суб`єкта господарювання і не регулюють ціни на його продукцію).

Діяльність юридичних осіб не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної суспільної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Різниця в забезпеченні потреб у вище перелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов`язання перед державою чи громадою, що установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність добровільно на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.

У разі якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються не на комерційній чи промисловій основі необхідно визначитись щодо наявності ознак, встановлених пункту 1 статті 2 Закону.

Відповідно до пункту 3частини першої статті 2 Закону № 922-VIII, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, проте вони є розпорядниками чи одержувачами бюджетних коштів є замовниками у розумінні Закону.

Поняття розпорядник та одержувач бюджетних коштів необхідно розглядати в контексті бюджетного законодавства, оскільки їх визначення наведені у пунктах 47 та 38 частини 1 статті 2 Бюджетного Кодексу України:

розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету;

одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Таким чином, якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону № 922-VIII, незалежно від розміру такого фінансування і мають дотримуватися вимог Закону № 922-VIII, керуючись вартісними межами, визначеними Закону № 922-VIII, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою.

Відповідно до частини першою статті 92 Цивільного кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та Законом.

Отже, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах юридичної особи.

Юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, то зазначені суб`єкти вважаються замовниками у розумінні Закону № 922-VIII та мають дотримуватися вимог Закону № 922-VIII під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 922-VIII до замовників відносяться юридичні особи, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарські організації (державні, комунальні підприємства тощо) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону № 922-VIII та мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

Судом встановлено, що ПрАТ "КЕВРЗ" утворено шляхом перетворення та перейменування державного підприємства, яке було засновано наказом Міністерства транспорту України, власником та єдиним акціонером є АТ "Українська залізниця" (засновником та власником якого є Держава Україна, в особі Кабінету Міністрів України), предметом діяльності товариства є, зокрема, надання послуг обслуговування залізничного транспорту. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ "Українська залізниця" володіє 100% корпоративних прав ПрАТ "КЕВРЗ".

Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки позивач забезпечує, в тому числі, потреби держави, власником та єдиним акціонером є АТ "Українська залізниця", яке є замовником в розумінні Закону № 922-VIII, відповідно ПрАТ "КЕВРЗ" є замовником у розумінні Закону №922 та має здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, з урахуванням Особливостей.

Посилання апелянта на рішенням АТ "Українська залізниця" від 12.08.2022 № 11/4/22 не спростовує висновків суду та не може слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо долученого позивачем висновку науково-правової експертизи від 21.01.2025, то колегія суддів наголошує на тому, що в порушення абзацу другого частини другої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) на розгляд експерту поставлене питання права, яке не потребує спеціальних знань та яке не охоплене предметом, визначеним у частині першій статті 112 КАС, в порушення частини шостої статті 104 КАС висновок не містить відомостей про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З наведених підстав, суд відхиляє вказаний висновок.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод" - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.П. Бужак

Суддя М.І. Кобаль