Постанова від 11.07.2025 по справі 620/8085/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8085/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тандем Інвест» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Тандем Інвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року позивач, Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- стягнути з Приватного підприємства «Тандем Інвест» (код ЄДРПОУ: 33579726) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області. Чернігівський район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA778999980313141230000025522, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 64 666,67 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1 267,63 грн. пені.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року адміністративний позов задоволено:

Стягнуто з Приватного підприємства «Тандем Інвест» (код ЄДРПОУ: 33579726) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області. Чернігівський район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA778999980313141230000025522, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 64666,67 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1267,63 грн. пені.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує, що на підприємстві працювало та перебувало в штаті лише 3 особи, тобто, менше 8 осіб, що свідчить про відсутність подання відповідної звітності та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Решта осіб працювали за цивільно-правовими договорами, які не включаються до облікової кількості штатних працівників.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Тандем Інвест» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Тандем Інвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

21 лютого 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, вказуючи, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій формується в автоматизованому режимі на підставі поданої звітності.

Після надходження матеріалів справи до суду ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Тандем Інвест» є юридичною особою та згідно вимог чинного законодавства України відповідач несе обов`язок по обов`язковому працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Згідно копії листа Чернігівської філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 24.04.2024 № 16.3/ Приватним підприємством «Тандем Інвест» звітність за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за 2023 рік з відміткою для осіб з інвалідністю не подавалась.

Оскільки відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню за одне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте ними, то позивачем складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік в розмірі 64666,67 грн.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідачем не було вжито всіх можливих заходів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до нормативів встановлених Законом.

Щодо працівників, які працювали відповідно до умов цивільно-правового договору, суд зазначив, що для визначення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу на рік враховуються всі категорії працівників облікового складу за виключенням працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом, а тому позивачем правомірно сформовано розрахунок у відповідності до даних щодо середньооблікової кількості штатних працівників за звітний 2023 рік задекларованих відповідачем.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Положеннями статті 19 Закону №875-XII (в редакції Закону України № 2682-IX від 18.10.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю»), окрім іншого, передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з частинами 2 та 4 статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Так, Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, розміщено в електронному кабінеті відповідача.

За таким розрахунком, підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік, склала 9 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), - повинно складати - 1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 129333,33 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік в розмірі 64666,67 грн.

Також позивачем проведено розрахунок пені, нарахованої за не сплачену вчасно суму адміністративно-господарських санкцій, в розмірі 1267,63 грн.

В свою чергу, відповідач посилається на те, що на підприємстві працювало та перебувало в штаті лише 3 особи, тобто, менше 8 осіб, що свідчить про відсутність подання відповідної звітності та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Решта осіб працювали за цивільно-правовими договорами, які не включаються до облікової кількості штатних працівників.

Апелянт наголошує, що згідно з додатками 1 до податкових розрахунків за 1-4 квартали 2023 відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам в графі 04 рядок 08 код категорії застрахованої особи стоїть цифра 1 для трьох працівників на умовах трудового договору, а цифра 26 - працівники, які отримали винагороду цивільно-правовими договорами.

Тобто, згідно вказаного додатку до розрахунку рахується 3 штатних працівника на підприємстві, яким виплачено заробітну плату та сплачено ЄСВ, також у цьому додатку зазначені працівники за цивільно-правовими угодами, які не відносяться до штатних працівників.

В додатках 4 ДФ до податкових розрахунків за 1-4 квартали 2023 відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, в графі 6 ознака доходу 101 - у трьох осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); 7 осіб - ознака доходу 102 суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; 2 особи - ознака доходу 157 дохід, виплачений самозайнятій особі.

Даючи правову оцінку обставинам щодо осіб, які залучалися відповідачем до роботи на підставі цивільно-правових договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики від 28 вересня 2005 року №286 (далі- Інструкція №286) в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно з пп.2.6.1., 2.6.2. п. 2.6. цієї Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств; залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

За змістом п.3.2 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

За таких обставин чітко законодавством визначено, що до облікового складу штату працівників не включаються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом та за цивільно-правовими договорами, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

Згідно з додатками до відзиву, наданими до суду першої інстанції, а саме копіями додатків 1, 4 ДФ до податкових розрахунків за 1-4 квартал 2023 року, в 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 3 особи. Так, згідно з додатками 1 до податкових розрахунків за 1-4 квартали 2023 відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам в графі 04 рядок 08 код категорії застрахованої особи стоїть цифра « 1» для трьох працівників на умовах трудового договору, а цифра « 26» - працівники, які отримали винагороду цивільно-правовими договорами, тобто, лише 3 штатних працівника на підприємстві на умовах трудового договору, решта - працівники за цивільно-правовими угодами, які не відносяться до штатних працівників, як було зазначено вище.

Також в додатках 4 ДФ до податкових розрахунків за 1-4 квартали 2023 відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, в графі 6 ознака доходу 101 - у трьох осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); 7 осіб - ознака доходу 102 суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; 2 особи - ознака доходу 157 дохід, виплачений самозайнятій особі.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що матеріалами апеляційної скарги підтверджується, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача менша встановленого ст.19 Закону № 875- XII нормативу (3 особи), то відповідно у відповідача відсутній обов`язок по створенню робочих місць та працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а відтак і відсутній обов`язок, встановлений ст.20 Закону №875- XII щодо сплати адміністративно-господарської санкції.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів вважає, що Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як суб`єкт владних повноважень, не довело належними та допустимими доказами, що Приватне підприємство «Тандем Інвест» у 2023 році мало обов`язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Тандем Інвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тандем Інвест» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Тандем Інвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Ю.К. Черпак