Вирок від 07.07.2025 по справі 175/11489/24

Справа № 175/11489/24

Провадження № 1-кп/175/719/24

2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2025 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю захисника: адвоката ОСОБА_4

за участю обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024041570000455 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, розлученого,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

25 липня 2024 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ», моделі «2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений на автодорозі С-040422, в межах с. Ракшівка Дніпровського району Дніпропетровської області, працівниками правоохоронного органу Національної поліції України інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції ОСОБА_7 на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Після зупинки транспортного засобу, під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що у водія наявні ознаки стану сп`яніння, у зв`язку із чим працівник правоохоронного органу ОСОБА_7 запропонував обвинуваченому ОСОБА_5 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та повідомив про подальше складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_5 , з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, діючи з умислом, спрямованим на пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, того ж дня, висловив працівнику правоохоронного органу Національної поліції України інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції ОСОБА_7 пропозицію надання неправомірної вигоди у розмірі 6000 гривень 00 копійок за вчинення відносно нього дій, з використанням наданого поліцейському службового становища, а саме за не складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному відповідною санкцією статті (частиною статті). Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: диски із записами з нагрудної камери поліцейського залишити в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в загальній сумі 6000 гривень 00 копійок, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження згідно з постановою про визнання речовими доказами від 31 липня 2024 року, примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації згідно з ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 48 копійок.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: