Ухвала від 14.07.2025 по справі 524/1648/25

Справа № 524/1648/25

Провадження 1-в/524/44/25

УХВАЛА

14.07.2025 року Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

представника ДУ "Кременчуцька виховна колонія" ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

засудженного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду м. Кременчука клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховна колонія» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відносно засудженого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Костянтинів, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 19.06.2024 року Ширяївським районним судом Одеської області за ст.185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, з встановленням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

2) 29.11.2024 року Київським районним судом м.Одеси за ст.185 ч.4, ст. 71 ч.1 КК України до 5-ти років 1-го місяця позбавлення волі , про приведення у відповідність до вимог закону вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

У клопотанні начальника державної установи «Кременчуцька виховна колонія» зазначено, що 09 серпня 2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 5 Кримінального кодексу України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинну діяльність, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким Законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.

Відповідно до вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року ОСОБА_6 вчинив ряд кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.4 КК України, якими було завдано збитки:

- 18.12.2023 року на загальну суму 2617,66 грн.

- 25.12.2023 року на загальну суму 1850 грн.

- 01.02.2024 року на загальну суму 5800 грн.

- 12.02.2024 року на загальну суму 5000 грн.

Законом України від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна», були внесені зміни та зазначено наступне: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п?ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п?яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п?яти до десяти діб.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу IV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2023 року становить 2684 грн.

Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом?якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних розмірів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінальних правопорушень 18.12.2023 року та 25.12.2023 року не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_6 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачена відповідальність ст. 51 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ч. 2 ст. 51 КУпАП, Закону України від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», на підставі п.п.13, 14 ст. 537; ст. 539 КПК України, ч. 1 ст. 5, ст. 74 КК України, начальник ДУ "Кременчуцька виховна колонія" просить суд привести вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX у зв?язку з усуненням кримінальної караності діяння шляхом декриміналізації в частині епізодів від 18.12.2023 року та від 25.12.2023 року.

Суд, вислухавши думку представника колонії ОСОБА_4 , яка підтримує доводи заявленого клопотання і на питання суду пояснила , що державною установою "Кременчуцька виховнаколонія "виконуєтьсявідносно ОСОБА_6 вирок Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024 року , а вирокШиряївським районнимсудом Одеськоїобласті від 19.06.2024року згідно вимогкримінально -виконавчого кодексуУкраїни виконувавсяорганом пробації,з клопотаннямабо поданнямпро приведення увідповідність довимог законувироку Київського районного судум.Одеси від29.11.2024року виховнаколонія досуду незверталась ,висновок прокурора, яка підтримала клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховна колонія» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відносно засудженого ОСОБА_6 про приведення вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року у відповідність до вимог закону на підставі ст. 5 ч.1 КК України , наполягала на його задоволенні, захисника, який підтримує клопотання , наполягає на його задоволенні, засудженого, який підтримує думку захисника , наполягає на задоволенні клопотання , дослідивши подані матеріали клопотання та особову справу засудженого , вважає що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно п.13 ч.1ст.537КПК України підчас виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74Кримінального кодексу України

Відповідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України), 11, 13, 13-2 ч.1 ст.537цього Кодексу.

09.08.2024 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.

Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Частина 2ст.74 КК Українивстановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує злочинність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання.

Якщо покарання особі призначене за сукупністю злочинів або сукупністю вирків і один із вчинених нею злочинів декриміналізовано - вона звільняється від покарання, призначеного окремо за декриміналізований злочин, після чого суд повинен заново визначити остаточне покарання без урахування того, від якого особу було звільнено.

Із вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року ( а.с. 7-13) вбачається , що ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.Згідно ст. ст. 75, 104 КК України звільнено засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.Згідно ст. 76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Як вбачається з клопотання вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року, який просить привести у відповідність начальник установи, ОСОБА_7 засуджено до позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК України.

Згідност.13 КВК Україниздійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання звипробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей до трьох років забезпечує уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень.

Даних про те, що державною установою «Кременчуцька виховна колонія» виконується вирок Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року матеріали клопотання не містять, також в судовому засіданні представник ДУ "Кременчуцька виховна колонія» ОСОБА_4 пояснила , що державною установою виконання покарань виконується відносно ОСОБА_6 вирок Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024 року , а вище зазначений судом вирок від 19.06.2024 року згідно вимог кримінально - виконавчого кодексу України виконувався органом пробації, з клопотанням або поданням про приведення у відповідність до вимог закону вироку Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024року виховна колонія до суду не зверталась.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024 року , яким йому призначене остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 71 КК України з урахуванням вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року, однак клопотання начальника ДУ "Кременчуцька виховна колонія" не містить вимоги про приведення у відповідності до вимог закону вироку суду від 29.11.2024року . Невідбута частина покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024року частково приєднана за вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.11.2024року , тому приведення у відповідність до вимог закону покарання за вироком вказаним в клопотанні є неможливим.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст.537,539 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховна колонія» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_6 про приведення у відповідність до вимог закону вироку Ширяївського районного суду Одеської області від 19.06.2024 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.

Головуючий суддя: ОСОБА_8