Рішення від 15.07.2025 по справі 539/2522/25

Справа № 539/2522/25

Провадження № 2/539/1161/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2025 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справузапозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» про стягнення заборгованості за договором оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Попова І.П. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2023 рік у розмірі 12957,14 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4542,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,39 га, яка розташована на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області, кадастровий номер 5322886200:05:003:0511, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 10.10.2014 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач передала в строкове платне користування вказану земельну ділянку строком на 10 років. 02.08.2018 відповідно до Додаткової угоди про зміну сторони та внесення змін до Договору оренди землі б/н від 10.10.2014, термін дії договору було продовжено до 21.09.2022, та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» набуло право оренди на вищевказану земельну ділянку. Встановлена орендна плата у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 12957,14 грн. за рік оренди (п. 4.1. Додаткової угоди). Згідно з п. 11 Договору, орендна плата виплачується протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця. У зв`язку з введенням на території України воєнного стану та внесенням змін до деяких законодавчих актів України, тобто в силу Закону, строк дії договору оренди землі автоматично було продовжено на 1 (один) рік без волевиявлення сторін та без підписання додаткової угоди до договору строком до 21.09.2023. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №348127153 від 27.09.2023 право оренди за відповідачем припинено 22.09.2023. 13.03.2024 позивач направила на адресу відповідача досудову претензію, в якій просила погасити борг та виконати зобов`язання з виплати орендної плати за 2023 рік. Відповідь на претензію не надходила, плата за користування земельною ділянкою не отримана. Станом на дату подачі позовної заяви ТОВ «РАЙЗ-СХІД» не виконало зобов`язання по виплаті орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою за 2023 рік.

23.05.2025 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Попова І.П. не з`явились. Представник позивача надала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача за наявними в справі матеріалами. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від представника відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого представника відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання представником відповідача відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутностісторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,39 га, яка розташована на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером №5322886200:05:003:0511, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ЯГ №343471від 10.09.2008.

10.10.2014 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,39 га, кадастровий номер 5322886200:05:003:0511, що знаходиться на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області, строком на 10 (десять) років, з орендною платою в розмірі 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 5184,35 грн.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

02.08.2018 між позивачем та ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено додаткову угоду №б/н про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди землі №б/н від 10.10.2014. Новим орендарем стало ТОВ «РАЙЗ-СХІД», оренду плату було встановлено у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 12957,14 грн., строк дії договору було встановлено до 21.09.2022.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №150952912 від 24.12.2018, номер запису про інше речове право: 11277183, 22.09.2015 був зареєстрований договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 10.10.2014, видавник: ПрАТ «Райз-Максимко», ОСОБА_1 , строк дії 21.09.2022.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав №348127153 від 27.09.2023, номер запису про інше речове право: 11277183, 22.09.2015 був зареєстрований договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 10.10.2014, видавник: ПрАТ «Райз-Максимко», ОСОБА_1 , строк дії 21.09.2022, інше речове право припинено 22.09.2023.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», що набрав чинності 07 квітня 2022 року, розділ X «Перехідні положення» ЗК України були доповнені пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти.

У свою чергу, Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (далі Закон № 2698-IX), який набрав чинності 19листопада 2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».

Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 563/376/22-ц.

Враховуючи, що строк договору оренди землі від 10 жовтня 2014 року закінчився 21 вересня 2022 року, тобто до набрання чинності Законом № 2698-IX, то такий договір оренди землі підлягав автоматичній пролонгації вважається поновленим на один рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначила, що орендар свої зобов`язання по виплаті орендної плати за 2023 рік щодо земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 5322886200:05:003:0511 не виконав, а тому просила стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 12957,14 грн.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до норм ч.1 ст. 93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Виходячи з вищенаведеного, на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості з орендної плати за спірний період повністю або частково відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, оскільки відповідач не виконав обов`язок, визначений ст. 25 Закону України «Про оренду землі»,не сплатив позивачу кошти за користування орендованою земельною ділянкою за 2023 рік, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12957,14 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди землі є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією №1708-1463-3536-5656 від 22.05.2025 про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1211,20 грн.

Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4542,00 грн. підтверджуються: договором №21 від 21.05.2025 про надання правової допомоги адвокатом Поповою І.П.; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_2 ; актом надання послуг на правову допомогу згідно договору №21 про надання правової (правничої) допомоги від 21.05.2025 з підписами сторін, за яким вартість юридичних послуг складає 4542,00 грн. (зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції тривалістю 1 год. 1514,00 грн.; копіювання документів тривалістю 0,5 год. 757,00 грн.; підготовка та подача позовної заяви тривалістю 1,5 год. 2271,00 грн.).

В пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

В постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостоюстатті 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач не звернувся з клопотанням про зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу, не спростував їх розмір та не довів неспівмірність цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертоїстатті 137 ЦПК України, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20) та від 02.10.2024 у справі № 434/9485/13-ц (провадження № 61-9407св24).

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 4542,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями10,12,13,76,141,247,258,259,263-265,268,273,280-282, 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» про стягнення заборгованості за договором оренди землі задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2023 рік за договором оренди землі б/н від 10.10.2014 у розмірі 12957,14 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень чотирнадцять копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 4542,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД», код ЄДРПОУ41104731, місцезнаходження: 37200, Полтавська область, Миргородський район, місто Лохвиця, вулиця Аеродромна, будинок 1/1.

Суддя О.Л. Овчаренко