Рішення від 14.07.2025 по справі 754/6330/25

Номер провадження 2/754/4807/25

Справа №754/6330/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Панченко О.М.,

секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасса груп", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Дроботько О.В. звернувся через «Електронний суд» до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Грасса груп» третя особа: ТОВ "Глобал Строй-3" про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2015 року мати позивача, ОСОБА_1 , уклала з ТОВ «Київмонтажбуд» та ТОВ «Глобалстрой-3» договір № КМБ/03/126 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Майнові права передбачали право набуття у майбутньому власності на квартиру. Мати позивача сплатила 100% вартості майнових прав - 453 596 грн, що підтверджено довідкою про фінансування. Будинок мав бути введений в експлуатацію у III кварталі 2016 року. 27.07.2017 року сторони підписали додаткову угоду, замінивши продавця на ТОВ «Грасса Груп». ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла. 08.02.2021 року позивач, ОСОБА_1 , як спадкоємець, уклав додаткову угоду, якою його визнано новим покупцем за Договором. Станом на сьогодні будинок не введено в експлуатацію, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо завершення будівництва та передачі документів, необхідних для оформлення права власності на квартиру. Позивач вважає, що невиконання умов Договору порушує його права як добросовісного набувача майнових прав. Крім того, відсутність державної реєстрації його прав створює ризик претензій третіх осіб. У зв`язку з цим позивач просить: - Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , майнове (речове) право на об`єкт не завершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на п`ятому поверсі секції 3, що є складовою об`єкту капітального будівництва, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038, будівельна адреса: АДРЕСА_3 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 01.05.2025 року позовну заяву залишено без руху.

06.05.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача надійшла нова редакція позовної заяви.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

09.06.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про зміну найменування Відповідача у справі з ТОВ «Трасса груп» на ТОВ «Грасса груп».

Ухвалою суду від 10.06.2025 року, що занесена до протоколу судових засідань закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду Відповідач повідомлявся належним чином, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Досліджуючи матеріали справи, судом було встановлено наступне.

14 жовтня 2015 року ОСОБА_1 , матір`ю Позивача, укладено договір №КМБ/03/126 купівлі - продажу майнових прав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалстрой - 3».

За умовами вказаного Договору Покупець ( ОСОБА_1 ) купує майнові права на об`єкт нерухомості, що є складовою та невід`ємною частиною Об`єкту капітального будівництва за будівельною адресою АДРЕСА_3 , що виражена у вигляді квартири, з наступними характеристиками: секція - 3, об`єкт - квартира АДРЕСА_2 , кількість кімнат - 1, загальна площа 37,18 м2; поверх 3.

Об`єкт капітального будівництва розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:096:0038.

Згідно п.1.3. Договору майнові права - це всі права на об`єкт нерухомості, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд». Майнові права відчужуються покупцю, який у зв`язку з цим набуває у майбутньому право власності на Об`єкт нерухомості.

На виконання взятих на себе зобов`язань мати позивача сплатила 100% вартості майнових прав Об`єкта нерухомості, що становила 453 596,00 грн. Продавець видав покупцю довідку про фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості.

За змістом п.2.4. Договору запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва мав відбутись в 3 кварталі 2016 року.

27.07.2017 року сторонами Договору було укладено Додаткову угоду про заміну сторони у зобов`язані, за якою Продавця - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд» замінено на іншу юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Грасса Груп» (ЄДРПОУ 40994849).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.10.2020 року.

08.02.2021 року позивачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № КМБ/03/126 купівлі продажу майнових прав від 14.10.2015року.

За п.1 укладеної Додаткової угоди замінено сторону покупця ОСОБА_1 на її спадкоємця ОСОБА_1 .

Також, права на спадщину ОСОБА_1 після його матері ОСОБА_1 , 30.09.2020 р. підтверджується : довідкою №06/02-14/2021 від 20.01.2021 року; свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.11.2021 року зареєстрованим за №770; витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що майнові права на Об`єкт нерухомості за цим Договором закріплюються за Покупцем у момент видачі Довідки про здійснення 100% оплати майнових прав, зазначеної у пункті 4.2. даного договору.

П.3.2.Договору визначено, що право власності на Майнові права переходить від Продавця до Покупця після підписання Акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, для підписання якого та отримання інших документів Покупець має з`явитися до Продавця протягом 30-ти днів з моменту отримання відповідного повідомлення. При наявності поважних причин Покупець має письмово попередити про них Продавця та отримати згоду Продавця на продовження терміну підписання Акту.

Пунктом 5.4.3. Договору визначено, що Покупець зобов`язується прийняти від Продавця майнові права в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Окрім того, пунктом 8.4. Договору закріплено, що у разі дострокового розірвання Договору Сторони домовляються, що Акт передачі майнових прав, оформлений у відповідності до цього Договору, вважатиметься анульованим та таким, що не породжує прав та обов`язків для будь-якої Сторони та третіх осіб з моменту розірвання цього Договору.

Враховуючи наведені пункти договорів 5.4.3. та 8.4. слідує, що за Договором у Покупця виникає обов`язок прийняти майнові права, у випадку дострокового розірвання договору анулюється така передача, однак механізму отримання за вказаним у п. 5.4.3 Акту приймання передачі майнових прав не визначено.

Спірна квартира є об`єктом фінансування в об`єкті будівництва - житловому багатоквартирному будинку, будівництво якого не завершено та який не введено в експлуатацію. Після завершення будівництва така квартира стає окремим майном. До завершення будівництва об`єкта фінансування та після виконання договірних зобов`язань з оплати погодженої сторонами вартості квартири до позивача переходять майнові права на спірну квартиру.

На теперішній час придбаний позивачем вище вказаний об`єкт нерухомості не введено в експлуатацію. Первинним покупцем в повному обсязі виконано взяті зобов`язання за Договором купівлі-продажу майнових прав, права за яким передано позивачу, тож позивач вправі вимагати виконання з боку відповідача.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність»

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки .

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч 3 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У Постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Статтею ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

Судом також встановлено, що будівництво об`єкту не завершене, будинок не введений в експлуатацію.

Відтак, до завершення будівництва об`єкта нерухомості, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_4 , що є складовою об`єкту капітального будівництва, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038, будівельна адреса: АДРЕСА_3 .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 травня 2019 року в рамках справи № 760/17864/16-ц, провадження № 61-699св17 (ЄДРСРУ № 81722147) підтвердив раніше сформовану позицію викладену у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 6-14-39цс19 та від 27 лютого 2019 року у справі № 6-14-606цс18, яка полягає в тому, що у разі невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань, а також, відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові № 14-461 цс19 від 09 жовтня 2019 року.

Оскільки укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є інвестиційним договором, а тому невиконання відповідачем зобов`язань за договором призводить до порушення прав позивача, і саме через порушення відповідачем строку прийняття об`єкта фінансування в експлуатацію та порушення строку його передачі позивачу у останнього відсутня можливість зареєструвати право власності на цей об`єкт у встановленому законом порядку.

За таких обставин, з боку відповідача порушується право позивача про визнання за ним майнових прав на закріплений за ним Об`єкт незавершеного будівництва.

Враховуючи те, що відповідач не виконує належним чином узятих на себе зобов`язань, а також, враховуючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_3 не введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд прийшов до висновку, що права позивача порушені, оскільки відповідач свої зобов`язання щодо передачі об`єкта інвестування в експлуатацію для здійснення реєстрації прав власності за позивачем на об`єкт інвестування, не виконує .

Тобто, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зазначених зобов`язань , що свідчить про порушення майнових прав позивача на вищевказаний об`єкт, які він очікував отримати.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання майнових прав за ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на об`єкт незавершеного будівництва однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на п`ятому поверсі секції 3, що є складовою об`єкту капітального будівництва, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038, будівельна адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 190, 328, 331, 530 ЦК України, Законом України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 77-83, 89, 95, 141, 259, 263, 265, 268, 280-283, 287 ЦПК України, суд,- ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасса груп", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 , майнове (речове) право на об`єкт не завершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , на п`ятому поверсі секції 3, що є складовою об`єкту капітального будівництва, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038, будівельна адреса: АДРЕСА_3 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасса груп" (ЄДРПОУ - 40994849, адреса: 04073, м.Київ, вул. Степана Бандери, буд.28 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 3628,77 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2025 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко