Постанова від 18.06.2025 по справі 910/1695/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. Справа№ 910/1695/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 18.06.2025

за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 (повний текст складено 30.05.2024)

у справі № 910/1695/24 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"

до відповідача 1 - Фонду державного майна України

до відповідача 2 - Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023, наказу Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 та визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень. а саме:

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України";

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661151 від 31.07.2023 09:24:21, прийняте приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 "Про закріплення державного майна на праві оперативного управління";

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661379 від 31.07.2023 09:33:35, прийняте приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 18.06.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" задовольнити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що спірне майно є складовою частиною Єдиного майнового комплексу та його передача має здійснюватися лише як Єдиний майновий комплекс, за рішенням Кабінету Міністрів України. Оскільки виділ спірного майна з Єдиного майнового комплексу ДП «УкрДГРІ» в окремий об`єкт нерухомого майна не відбувався.

Апелянт вказує, що відповідачі всупереч Положенню "Про порядок передачі об`єктів права державної власності" та за відсутності відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України передали окрему частину нерухомого майна Єдиного майнового комплексу, що знаходиться на балансі, господарському віддані ДП «УкрДГРІ» та розміщене за адресою вул. Каруни, 1, м. Дніпро до сфери управління Міністерства юстиції України та на баланс (оперативне управління) Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що відповідачами було грубо порушено норми Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.

Скаржник зазначає, що Кабінет Міністрів України є суб`єктом, який здійснює управління об`єктами державної власності та в силу закону наділений повноваженнями щодо розпоряджання ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1695/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

01.07.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/1695/24.

Суддя Тищенко А.І. 08.07.2024 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 залишено без руху. Роз`яснено Державному підприємству "Український державний геологорозвідувальний інститут", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 14.08.2024.

01.08.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Міністерства юстиції України надійшов відзивна апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 заперечує проти апеляційної скарги та просить суд у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 відмовити в повному обсязі.

01.08.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зазначає, що викладені аргументи як позовній заяві, так і в апеляційній скарзі державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" не відповідають дійсності, а зазначене вище підтверджує факт їх безпідставності та недоведеності, а отже ДніпроНДІСЕ просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін

14.08.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 12.08.2024 по 30.08.2024 у відпустці та судді Тищенко А.І. з 29.07.2024 по 30.08.2024 у відпустці.

19.08.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" надійшли заперечення на відзив, в якому позивач вказує на протиправність дій відповідачів, що не було враховано господарським судом міста Києва при розгляді справі по суті, отже рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 по справі № 910/1695/24 є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, а позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/1695/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 на 26.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 заяву представника Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" Коби Олексія Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 26.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 на 14.01.2025.

10.01.2024 (згідно дати звернення до системи "електронний суд") від Міністерства юстиції України до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про закриття провадження у справі № 910/1695/24 у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Так, відповідач-2 обґрунтовує клопотання тим, що з огляду на передачу (повернення) зі сфери управління Мін`юсту до сфери управління ФДМУ будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Каруни, буд. 1, м. Дніпро, правовий статус зазначеного нерухомого майна повернувся до стану, в якому перебував до моменту прийняття ФДМУ наказу від 15.05.2023 № 879 «Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України», скасування якого є предметом судового розгляду у справі № 910/1695/24, а тому на переконання Міністерства, провадження у справі № 910/1695/24 підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

14.01.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 06.01.2025 по 20.01.2025 у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко А.І., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 прийнято справу № 910/1695/24 до провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тищенко А.І. Призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/1695/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 на 18.03.2025. Запропоновано сторонам по справі надати свої міркування щодо заявленого Міністерством юстиції України клопотання про закриття провадження у справі № 910/1695/24 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

17.03.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження по справі.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Міністерством юстиції України не надано доказів на підтвердження скасування наказу Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України", скасування наказу Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 "Про закріплення державного майна на праві оперативного управління", скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661379 від 31.07.2023 09:33:35, прийняте приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, - врегулювання спірних питань між Позивачем та Відповідачами, отже відсутні правові підстави для закриття провадження.

18.03.2025 у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву у розгляді до 23.04.2025.

23.04.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025, з 28.04.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 18.05.2025. Крім того, суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025 та 28.04.2025 по 09.05.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 910/1695/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 на 18.06.2025

У судове засідання, що відбулось 18.06.2025 з`явились представники відповідачів та третьої особи, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».

Розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі № 910/1695/24 у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, колегія суддів відмовляє у його задоволенні оскільки

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)).

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.». У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 судом зроблено наступний правовий висновок: "

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.».

Аналогічний правовий висновок викладено у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №916/3006/23 від 30.08.2024 року.

Матеріали справи не містять доказів скасування оскаржуваних наказів та рішень або врегулювання спірних питань між позивачем та відповідачами, тому за висновком суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для закриття провадження, в свою чергу наказ від 27.12.2024 № 3119/7 про передачу зі сфери управління Мін`юсту з балансу Дніпропетровського НДІСЕ до сфери управління ФДМУ будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Каруни, буд. 1, м. Дніпро за висновком суду апеляційної інстанції не є доказом на підтвердження відсутності предмету спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.08.2020 Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1010-р "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна", за яким вирішено передати Фонду державного майна України, зокрема, єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (код ЄДРПОУ 01432032) зі сфери управління Державної служби геології та надр України.

27.07.2021 комісією з питань передачі єдиного майнового комплексу Українського державного геологорозвідувального інституту, складено акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу Український державний геологорозвідувальний інститут (код ЄДРПОУ 01432032) зі сфери управління Державної служби геології та надр України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №1010-р "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна".

Листом №43606/47675-27-23/15.4 від 15.05.2023 Міністерство юстиції України звернулося до Фонду державного майна України з проханням розглянути можливість передачі нежитлової будівлі та споруд загальною площею 2 345,8 кв.м, розташованих за адресою: вул.. Каруни, м. Дніпро, що обліковується на балансі Український державний геологорозвідувальний інститут до сфери управління Міністерства юстиції України.

Наказом Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023 «Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України» передано зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Українського державного геологорозвідувального інституту до сфери управління Міністерства юстиції України на баланс Дніпропетровскького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України нерухоме майно - будівлю загальною площею 2345,8 кв.м, за адресою: вул.. Каруни, 1, м. Дніпро (інвентарний номер 220).

Відповідно до пункту 2 вищезазначеного наказу Департамент управління державними підприємствами повинен делегувати представників для участі у створеній Міністерством юстиції України комісії з питань приймання-передачі майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу, а затверджений акт приймання-передачі надати Фонду державного майна України.

04.07.2023 складено акт приймання-передачі нерухомого майна зі сфери управління Фонду державного майна України з балансу Українського державного геологорозвідувального інституту до сфери управління Міністерства юстиції України на баланс Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Відповідно до вказаного акту об`єкт передачі розміщений за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Каруни, 1, загальна площа об`єкта, що передається складає 2345,8 кв. м.

Наказом Міністерства юстиції України №1668/7 від 10.07.2023 «Про закріплення державного майна на праві оперативного управління» закріплено за Дніпропетровським науково-дослідним інституттом судових експертиз Міністерства юстиції України на праві оперативного управління будівлю загальною площею 2345,8 кв. м, розташовану за адресою: вул. Каруни, 1, м. Дніпро.

В позовній заяві позивачем зазначено, що станом на 01.02.2024 останній має заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками та заборгованість зі сплати податків та зборів, а саме: заборгованість з виплати заробітної плати перед звільненими працівниками - 6351,3 тис. грн, заборгованість з виплати заробітної плати перед працюючими працівниками - 4 906,0 тис. грн, єдиний соціальний внесок - 4 061,6 тис. грн, податок з доходів фізичних осіб - 3 456,4 тис. грн, військовий збір - 255,8 тис. грн, податок на додану вартість - 318,4 тис. грн, земельний податок - 4 156,5 тис. грн. Загальна сума заборгованості по заробітній платі та податками (зборами) станом на 01.02.2024р. складає 23 496,0 тис. грн, що підтверджується довідкою позивача від 01.02.2024 № 01/02-24.

Згідно з довідкою позивача №29/12-23 від 29.12.2023 на балансі ДП «Українського державного геологорозвідувального інституту» перебуває адміністративна будівля загальною площею 2345,8 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни 1 (залишкова вартість станом на 01.12.2023 складає 25 103,45 грн) на земельній ділянці площею 0,4531 га (кадастровий номер 1210100000:01:091:0004).

Відтак, за твердженнями позивача, останній мав змогу погасити заборгованість за рахунок отриманих грошових коштів від продажу в процесі приватизації наявного в нього на балансі нерухомого майна, у тому числі й будівлі за адресою: вул.. Каруни 1, м. Дніпро.

Також позивач звернув увагу, що на момент прийняття Фондом державного майна України наказу №879 від 15.05.2023 все нерухоме майно позивача перебувало під арештом відповідно до постанов державних виконавців Оболонського районного відділу ДВС про арешт майна боржника № 49729322 від 16.02.2016 та № 60070386 від 21.10.2019.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 04.12.2023, на все нерухоме майно позивача 28.06.2017, 23.10.2023 зареєстровано обтяження - арешт, накладений Оболонським районним відділом ДВС, та 01.02.2022 - податкову заставу, накладену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Так, згідно з відомостями зі вказаного реєстру, все нерухоме майно позивача згідно з рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу №82730-53 від 26.01.2022 перебуває у податковій заставі із можливістю відчуження за погодженням з обтяжувачем.

Одночасно позивач звернув увагу на порушення Фондом державного майна України процедури прийняття рішення про передачу нерухомого майна позивача, яка передбачена Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482. Тобто, на думку позивача передача спірного майна могла і повинна була відбутися виключно за ріщенням Кабінету Міністрів України, у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу, як невід`ємна його частина.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" та клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі № 910/1695/24, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а провадження у справі № 910/1695/24 підлягає закриттю з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку характеру спірних правовідносин у справі, що розглядається, колегія суддів враховує їх відповідність таким критеріям публічно-правового спору:

- стороною (відповідачами) у цих спірних правовідносинах є суб`єкти владних повноважень - Кабмін та Мінюсту;

- спірні відносини мають адміністративно-правову природу, оскільки виникли з приводу реалізації суб`єктами владних повноважень функцій щодо здійснення управління об`єктами державної власності шляхом визначення органу виконавчої влади або державного колегіального органу, до управління якого передається об`єкт державної власності - єдиний майновий комплекс ДП "НВДА "Наукова";

- суб`єкти владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснюють управлінські повноваження щодо розпорядження об`єктом державної власності - відповідачами здійснено дії щодо розробки та ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії), а саме - розпорядження Кабміну №1010-р від 12.08.2020 "Про передачу об`єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна";

- спірні відносини регулюються нормами законодавства, яке є визначальним для регулювання саме публічно-правових (адміністративних) правовідносин, зокрема законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про управління об`єктами державної власності", "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Положенням № 1482;

- підставою для звернення із цим позовом до суду стала необхідність захисту права позивача на участь у процедурі прийняття рішення про передачу цілісного майнового комплексу, фактичним користувачем якого є підприємство, до відання Фонду держмайна та урахування інтересів та прав позивача у процесі ухвалення відповідного рішення суб`єктів владних повноважень.

Отже, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору.

Беручи до уваги наведене вище й ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спір у справі, що розглядається, належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки відповідачі при прийнятті спірного розпорядження та здійсненні підготовки проєкту цього розпорядження діяли як суб`єкти управління об`єктами державної власності та виконували покладені на них законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про управління об`єктами державної власності" та "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" публічно-владні управлінські функції.

Суд апеляційної інстанції враховує, що аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах виклав Верховний Суд у постанові від 2 червня 2022 року у справі № 910/13614/21, в якій погодився із судами попередніх інстанцій про необхідність закриття провадження у господарській справі № 910/13614/21 у частині визнання протиправним та нечинним з моменту його видачі розпорядження Кабміну від 20 листопада 2019 року № 1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду держмайна" у відповідній частині з огляду на те, що цей спір слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, у справі, що переглядається, спірні правовідносини не пов`язані із задоволенням Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" майнової вимоги та не стосуються захисту майнових або інших приватно-правових прав позивача. Натомість, спір у цій справі стосується правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, здійснених та прийнятих стосовно Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" у межах реалізації відповідачами публічно-владної функції щодо здійснення управління об`єктами державної власності".

Ураховуючи наведений вище правовий висновок Верховного Суду у справі зі спору, що виник із подібних правовідносин, колегія суддів, надаючи правову оцінку характеру спірних правовідносин у справі, що розглядається, враховує їх часткову відповідність таким критеріям публічно-правового спору (в частині позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу ФДМУ № 879) з огляду на те, що:

- стороною (відповідачами) у цих спірних правовідносинах є суб`єкти владних повноважень - ФДМУ та Мінюст України;

- спірні відносини мають адміністративно-правову природу, оскільки виникли з приводу реалізації суб`єктами владних повноважень функцій щодо здійснення управління об`єктами державної власності шляхом визначення органу виконавчої влади (Мінюсту України), до сфери управління якого передається об`єкти державної власності - один об`єкт нерухомості, які перебував на балансі Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут";

- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснює управлінські повноваження щодо розпорядження об`єктом державної власності - відповідачем-1 (Фондом) вчинено дії щодо розробки та ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії), а саме наказ від 15.05.2023 № 879 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України";

- спірні відносини регулюються нормами законодавства, яке є визначальним для регулювання саме публічно-правових (адміністративних) правовідносин, зокрема, Законами України "Про Кабінет Міністрів України", "Про управління об`єктами державної власності" та Положенням № 1482;

- підставою для звернення із цим позовом до суду стала необхідність захисту як права позивача на участь у процедурі погодження та прийняття ФДМУ рішення про передачу об`єктів державної власності, фактичним користувачем і балансоутримувачем яких є Підприємство, до відання Мінюсту України (іншого суб`єкта владних повноважень), так і врахування інтересів та прав позивача в процесі ухвалення відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд звертає увагу, що само по собі оформлення наказом ФДМУ № 879 передачі спірного майна з балансу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" на баланс Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України не свідчить про виникнення між позивачем і відповідачами господарського спору в частині визнання такого наказу протиправним та його скасування, оскільки, по-перше, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату, а тому баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 911/2531/17, від 06.06.2018 у справі № 922/2430/17, від 02.04.2019 у справі № 915/1002/16, від 23.06.2020 у cправі № 906/516/19, від 18.05.2021 у справі № 914/1898/18, від 25.05.2022 у cправі № 906/424/20).

По-друге, на відміну від права господарського відання, право особи утримувати певне майно на своєму балансі не входить до переліку речових прав, які в силу частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягають державній реєстрації, а тому спір з приводу перебування нерухомого майна на балансі того чи іншого суб`єкта господарювання не є спором про право цивільне, який мав би розглядатися в порядку господарського судочинства.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що, враховуючи встановлення апеляційним судом тієї обставини, що 31.07.2023 Реєстратором на виконання наказу ФДМУ № 879, як адміністративного акта приймалося оспорюване рішення № 68661151 виключно щодо державної реєстрації Мінюсту України, як уповноваженого органу управління об`єктом державної власності, а не про державну реєстрацією певного речового права, перелік яких визначено частиною 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", то в частині похідних позовних вимог про визнання протиправними та скасування вказаних рішення державного реєстратора між сторонами виник не спір про право, а публічно-правовий спір (щодо наявності у ФДМУ повноважень з управління державним майном), який також має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до імперативних положень статті 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на змішаний характер правовідносин у цій справі (публічно-правові та приватноправові), колегія суддів вважає, що всупереч вимогам статті 21 ГПК України суд першої інстанції помилково виснував про можливість об`єднаного розгляду в межах цієї справи в порядку господарського судочинства позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу ФДМУ № 879 та оспорюваного рішення № 68661151 (щодо державної реєстрації Мінюсту України, як уповноваженого органу управління об`єкту державної власності), прийнятих Реєстратором 15.05.2023, які насправді належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 "Про закріплення державного майна на праві оперативного управління", розгляд яких відноситься до юрисдикції господарського суду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на часткову належність цього спору (в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу ФДМУ № 879 та оспорюваного рішення № 68661151) до адміністративної юрисдикції, суд першої інстанції передчасно вирішив спір по суті в частині зазначених позовних вимог у порядку господарського судочинства, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду міста Києва від 14.05.2024 в цій частині позову.

Також, колегія суддів вбачає підстави для залишення оскаржуваного рішення в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним і скасування оспорюваного наказу Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 та визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661379 від 31.07.2023 в силі з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням.

Схожі за змістом правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 51), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.67), від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.13), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (пункт 180), від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (пункт 143).

Крім того, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52) і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 922/3013/19 (пункт 4.13), від 14.03.2023 у справі № 922/1796/19 (пункти 41, 42) сформульовано усталений правовий висновок про те, що позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність рішення (наказу, розпорядження) органу державної влади без заявлення вимоги про визнання його незаконним і скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

З огляду на те, що на час звернення Підприємства з позовом наказ Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 в частині закріплення спірного майна за Університетом на праві господарського відання вже був реалізований та вичерпав свою дію виконанням, (а саме, шляхом державного реєстрації вказаного речового права за третьою особою на підставі прийнятого 31.07.2023 Реєстратором оспорюваного рішення № 68661379), то позовна вимога про визнання протиправним і скасування оспорюваного наказу Мінюсту України є неефективним способом захисту прав Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", як балансоутримувача спірного майна, оскільки її задоволення не може забезпечити ефективного захисту прав та інтересів позивача, бо вимагає скасування в судовому порядку державної реєстрації права господарського відання Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України та повернення спірного майна з управління Університету.

Крім того, наказ Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023, скасування якого вимагає позивач, є актом ненормативного характеру, застосовується одноразово та з його прийняттям виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, за змістом висновки викладено в пункті 8.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 922/3562/21 (пункт 5.18), від 04.03.2025 у справі № 922/1341/22 (пункти 29, 32).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово виснувала про те, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)), що, в свою чергу, в контексті цього спору виключає відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України №166877 в зв`язку з її необґрунтованістю.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 та визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661379 від 31.07.2023 прийнятого приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області необхідно відмовити з мотивів неефективності обраного позивачем способу захисту свого права, а не в зв`язку з необґрунтованістю такої вимоги як похідної від позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України", як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 910/19086/23 від 08.04.2025.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду у відповідній частині.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхіднозалишити в силі в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №166877 від 10.07.2023 "Про закріплення державного майна на праві оперативного управління" та визнаня протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661379 від 31.07.2023 09:33:35, прийнятого приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, однак із мотивів, наведених у цій постанові, зокрема в частині вимоги про визнання протиправними та скасування оспорюваного наказу Мінюсту України №166877 від 10.07.2023 та визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень № 68661379 від 31.07.2023 слід відмовити в зв`язку з неефективністю обраного позивачем способу захисту своїх прав (оспорюваний наказ вичерпав свою дію виконанням), а не з підстав її необґрунтованості у зв`язку з тим, що воно є похідними вимогами.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 в частині відмови в позові про визнання протиправним та скасувати наказу Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України" та визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661151 від 31.07.2023 09:24:21, прийняте приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області - скасувати, провадження у справі № 910/1695/24 в цій частині закрити.

Абзацом 1 частини 2 статті 231 ГПК України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Оскільки при зверненні з позовом у межах цієї справи Підприємством помилково об`єднано і господарський суд першої інстанції передчасно розглянув в одному провадженні декілька вимог немайнового характеру (чотири), які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (дві вимоги - в порядку адміністративного судочинства, а інші дві - в порядку господарського судочинства), то суд апеляційної інстанції, керуючись відповідним застереженням, вміщеним у зазначеній процесуальній нормі, наразі не вбачає достатніх правових підстав роз`яснювати позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

При цьому колегія суддів вважає зауважує, що, виходячи зі змісту положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" і частин 5, 6 статті 130 ГПК України, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, або ж у разі закриття провадження у справі повністю (тобто не частково, як у цьому випадку) відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Керуючись ст. 2, 231, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/1695/24 скасувати в частині відмови в позові про:

- визнання протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №879 від 15.05.2023 "Про передачу державного майна до сфери управління Міністерства юстиції України";

- визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер 68661151 від 31.07.2023 09:24:21, прийняте приватним нотаріусом Бунякіною Оленою Валентинівною Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області.

Провадження у справі № 910/1695/24 в цій частині - закрити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі №910/1695/24 у частині відмови в задоволенні решти позовних вимог залишити в силі з мотивів, наведених у цій постанові.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 10.07.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

А.І. Тищенко