Рішення від 15.07.2025 по справі 903/513/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2025 року Справа № 903/513/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/513/25

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укрнафта

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНКО

про стягнення 260 400 грн.

Встановив: Публічне акціонерне товариство Укрнафта звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНКО про стягнення 260 400 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно договору про закупівлю №13/3206-МТР від 12.08.2024 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 19.05.2025 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача Публічного акціонерного товариства Укрнафта та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 19.05.2025.

Ухвала суду від 19.05.2025 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНКО та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 19.05.2025.

У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

29.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНКО через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-87/2368/25, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

03.06.2025 від позивача через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив за вх.№01-87/2433/25.

03.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНКО через відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за вх.№01-87/2438/25.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

12.08.2024 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНКО» (далі - Постачальник, Відповідач) укладений Договір про закупівлю №13/3206-МТР (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупцеві у погоджені сторонами строки «Вагон-будинки побутові відповідно до коду ДК 021:2015:44210000-5 - Конструкції та їх частини (Вагон-будинки побутові) Лот 2 44210000-5 - Конструкції та їх частини (Вагон-будинки побутові 9 м «Захід» (далі - Товар), а Покупець - прийняти та оплатити Товар.

Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки Товару, інформація про технічні якісні та кількісні характеристики, умови, гарантії, місце поставки Товару, визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком №1 до цього Договору та є його невідною частиною.

Так, відповідно до Додатку 1 до Договору Постачальник зобов`язувався поставити Товар в асортименті та кількості на загальну вартість 4 320 000,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок за весь Товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками строків відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) по кожній партії Товару.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що датою поставки Товару та моментом отримання Покупцем Товару від Постачальника вважається дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).

Відповідно до Специфікації Додатку 1 до Договору строк поставки встановлюється протягом 90 календарних днів з моменту підписання Договору. Відтак, поставка Товару мала б бути здійснена у строк до 10.11.2024 року.

На виконання умов Договору, постачальником відповідно до видаткових накладних №74 від 01.11.2024 року, №75 від 01.11.2024 року, №101 від 04.11.2024 року, №105 від 07.11.2024 року, №108 від 18.11.2024 року поставлено товар - п`ять Вагон-будинків побутових.

Під час приймання Товару ПАТ «Укрнафта» виявлені недоліки, які полягали не лише у відсутності технічної (супровідної) документації, а й у невідповідності технічним та якісним вимогам Товару, визначеним у Додатку №1 до Договору. Перелік виявлених недоліків підтверджується актами приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №900/13775 від 05.11.2024 року, №901/13926 від 05.11.2024 року, №950/14666 від 08.11.2024 року, №968/15061 від 11.11.2024 року, №16076 від 20.11.2024 року та визнані постачальником, що підтверджується листом від 29.11.2024 року №1025.

Отже судом встановлено, що на дату поставки Товар не відповідав умовам Договору та мав недоліки, які були усунуті лише 06.12.2024 року, що як наслідок призвело до порушення Постачальником взятих на себе зобов`язань за Договором.

В силу приписів ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 7.1. Договору при недотриманні Постачальником строків поставки, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару за прострочення до 30 днів та 10% - за прострочення 30 днів і більше.

Сторони домовилися, що позовна давність за цим Договором стосовно стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в три роки (п. 10.3 Договору).

Отже, позивач здійснив розрахунок штрафних санкцій (за прострочення строку постачання Товару): (А х 5%) + (А х 10%) = В, де А- вартість непоставленого вчасно Товару; В - розмір штрафних санкцій. (3 432 000,00 грн х 5% = 171 600,00 грн.) + (888 000,00 грн. х 10% = 88 800,00 грн.) = 260 400,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу листом від 28.01.2025 року №01/01/13/10/28/02-02/01/1195 про сплату штрафу в сумі 260 400,00 грн за недотриманням строків поставки товарів, а саме простроченням строку поставки товару по накладних №74 від 01.11.2024, №75 від 01.11.2024, №101 від 04.11.2024, №105 від 07.11.2024 до 30 днів, а по накладній №108 від 18.11.2024 року на 30 днів і більше.

Відповідач листом вих. №45 від 31.01.2025 повідомив позивача, що вимога покупця щодо сплати штрафу не підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 260 400 грн. за порушення строку поставки товару згідно п. 7.1. договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З огляду на погоджений сторонами у п. 7 Специфікації строк поставки, відповідач мав виконати свій обов`язок за Договором та поставити позивачу товар до 10.11.2024 включно.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що датою поставки Товару та моментом отримання Покупцем Товару від Постачальника вважається дата підписання сторонами відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).

Відповідно до пункту 5.6. Договору, у разі виявлення при прийомі Товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності Покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це Постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків Товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення Постачальником. Постачальник зобов`язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків Товару.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про те, що покупець в силу узгодженого сторонами п. 5.6. договору взяв на себе зобов`язання добросовісно діяти при прийомці товару не зволікати з підписанням відповідних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

Судом встановлено факт поставки товару відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №74 від 01.11.2024, №75 від 01.11.2024, №101 від 04.11.2024, №105 від 07.11.2024 №108 від 18.11.2024 року та актами приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №900/13775 від 05.11.2024 року, №901/13926 від 05.11.2024 року, №950/14666 від 08.11.2024 року, №968/15061 від 11.11.2024 року, №16076 від 20.11.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань з поставки товару позивачу.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1 Договору при недотриманні постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення до 30 днів та 10% вартості несвоєчасно поставленого товару - за прострочення 30 днів і більше. У випадку непоставки товару постачальник сплачує покупцю 10% вартості непоставленого товару.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив:

1) за накладною №74 від 01.11.2024 вагон-будинок доставлено в узгоджене сторонами місце - м. Борислав на ГСЛ Борислав та відвантажено 23.10.2024 року згідно товарно-транспортної накладної №10142 від 21.10.2024 року, в якій міститься відмітка про прийняття відповідальною особою товару на склад та зазначено дату - 23.10.2024 року.

Згідно умов договору ПрАТ «ЕНКО» завчасно письмово сповістило Покупця про дату та час надходження Товару в погоджений пункт призначення, що підтверджується листами зі сторони постачальника про поставку продукції №908 від 17.10.2024 та зі сторони ПАТ «Укрнафта» про готовність прийняти товар №01/01/13/1028/02-02/01/9680 від 17.10.2024

Факт поставки товару по накладній №74 від 01.11.2024 року та прийняття на склад покупця підтверджується також актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №900/13775 від 05.11.2024 року, який було надіслано відповідачем листом про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/10913 від 13.11.2024 року.

В Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №900/13775 від 05.11.2024 року зазначено:

-В графі «Час початку приймання продукції (товару)» - 09-00 01.11.24;

-В графі «Час закінчення приймання» - 11-20 05.11.24.

Із долученого до позовної заяви акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №900/13775 від 05.11.2024 року в графі «Час закінчення приймання» зазначено « 11-20 06.12.24» та в кінці акту зроблено запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

Водночас, у надісланому 13.11.2024 року на електронну адресу ПрАТ «ЕНКО» Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №900/13775 від 05.11.2024 року, який долучено до відзиву, в графі «Час закінчення приймання» зазначено « 11-20 05.11.24» і відсутній запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

2) за накладною №75 від 01.11.2024 вагон-будинок доставлено в узгоджене сторонами місце - м. Борислав на ГСЛ Борислав та відвантажено 25.10.2024 року згідно товарно-транспортної накладної №10143 від 24.10.2024 року.

Згідно умов договору ПрАТ «ЕНКО» завчасно письмово сповістило Покупця про дату та час надходження Товару в погоджений пункт призначення, що підтверджується листами зі сторони Постачальника про поставку продукції №933 від 22.10.2024 та зі сторони ПАТ «Укрнафта» про готовність прийняти товар №01/01/13/1028/02¬02/01/9893 від 22.10.2024.

Факт поставки товару по накладній №75 від 01.11.2024 року та прийняття на склад Покупця підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №901/13926 від 05.11.2024 року, який було надіслано відповідачем листом про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/10913 від 13.11.2024 року.

В Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №901/13926 від 05.11.2024 року зазначено:

-В графі «Час початку приймання продукції (товару)» - 09-00 01.11.24;

-В графі «Час закінчення приймання» - 11-20 05.11.24.

Із долученого до позовної заяви акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №901/13926 від 05.11.2024 року в графі «Час закінчення приймання» зазначено « 11-20 06.12.24» та додатково в кінці акту зроблено запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

Водночас, у надісланому 13.11.2024 року на електронну адресу ПрАТ «ЕНКО» Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №901/13926 від 05.11.2024 року, який долучено до відзиву, в графі «Час закінчення приймання» зазначено « 11-20 05.11.24» і відсутній запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

3) за накладною №101 від 05.11.2024 вагон-будинок доставлено в узгоджене сторонами місце - м. Борислав на ГСЛ Борислав та відвантажено 05.11.2024 року згідно товарно-транспортної накладної №10145 від 04.11.2024 року, в якій міститься відмітка про прийняття відповідальною особою товару на склад та зазначено дату - 05.11.2024 року.

Згідно умов договору ПрАТ «ЕНКО» завчасно письмово сповістити Покупця про дату та час надходження Товару в погоджений пункт призначення, що підтверджується листами зі сторони Постачальника про поставку продукції №957 від 31.10.2024 та зі сторони ПАТ «Укрнафта» про готовність прийняти товар №01/01/13/1028/02¬02/01/10349 від 31.10.2024.

Факт поставки товару по накладній №101 від 05.11.2024 року та прийняття на склад Покупця підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №950/14666 від 08.11.2024 року, який було надіслано відповідачем листом про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/10913 від 13.11.2024 року.

В Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №950/14666 від 08.11.2024 року зазначено:

-В графі «Час початку приймання продукції (товару)» - 09-00;

-В графі «Час закінчення приймання» - 11-20.

Із долученого до позовної заяви акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №950/14666 від 08.11.2024 року в графі «Час початку приймання продукції (товару)» зазначено « 09-00 08.11.24» , в графі «Час закінчення приймання» « 11-20 06.12.24» та додатково в кінці акту зроблено запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

Водночас, у надісланому 13.11.2024 року на електронну адресу ПрАТ «ЕНКО» Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №950/14666 від 08.11.2024 року, який долучено до відзиву, в графі «Час початку приймання продукції (товару)» зазначено « 09-00», в графі «Час закінчення приймання» зазначено « 11-20» і відсутній запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

4) за накладною №105 від 07.11.2024 вагон-будинок доставлено в узгоджене сторонами місце - м. Борислав на ГСЛ Борислав та відвантажено 08.11.2024 року згідно товарно-транспортної накладної №10146 від 07.11.2024 року.

Згідно умов договору ПрАТ «ЕНКО» завчасно письмово сповістити Покупця про дату та час надходження Товару в погоджений пункт призначення, що підтверджується листами зі сторони Постачальника про поставку продукції №967 від 04.11.2024 та зі сторони ПАТ «Укрнафта» про готовність прийняти товар №01/01/13/1028/02-02/01/10449 від 04.11.2024.

Факт поставки товару по накладній №105 від 07.11.2024 року та прийняття на склад Покупця підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №968/15061 від 11.11.2024 року (копія додається), який було надіслано відповідачем листом про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/10913 від 13.11.2024 року.

В Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №968/15061 від 11.11.2024 року зазначено:

-В графі «Час початку приймання продукції (товару)» - 09-00;

- В графі «Час закінчення приймання» - 11-20.

Із долученого до позовної заяви акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №968/15061 від 11.11.2024 року в графі «Час початку приймання продукції (товару)» « 09-00 11.11.24» , в графі «Час закінчення приймання» « 11-20 06.12.24» та додатково в кінці акту зроблено запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

Водночас, у надісланому 13.11.2024 року на електронну адресу ПрАТ «ЕНКО» Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №968/15061 від 11.11.2024 року, який долучено до відзиву, в графі «Час початку приймання продукції (товару)» зазначено « 09-00», в графі «Час закінчення приймання» зазначено « 11-20» і відсутній запис «Недоліки усунуто, зауваження знято 06.12.24».

5) за накладною №108 від 18.11.2024 вагон-будинок доставлено в узгоджене сторонами місце - с. Лопянка на ГСЛ Долина та відвантажено 20.11.2024 року згідно товарно-транспортної накладної №10147 від 18.11.2024 року. Про затримку поставки відповідача повідомлено листом №977 від 06.11.2024 року, що відбулася не з вини постачальника, у зв`язку з затримкою надання дозволу на негабаритні перевезення, про що відповідача не заперечував.

Згідно умов договору ПрАТ «ЕНКО» завчасно письмово сповістити Покупця про дату та час надходження Товару в погоджений пункт призначення, що підтверджується листами зі сторони Постачальника про поставку продукції №998 від 12.11.2024 та зі сторони ПАТ «Укрнафта» про готовність прийняти товар №01/01/13/1028/02¬02/01/10843 від 12.11.2024.

Факт поставки товару по накладній №108 від 18.11.2024 року та прийняття на склад Покупця підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №16076 від 20.11.2024 року, який було надіслано відповідачем листом про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/11400 від 25.11.2024 року.

В Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №16076 від 20.11.2024 року зазначено:

- В графі «Час початку приймання продукції (товару)» - 21.11.2024 р.

-В графі «Час закінчення приймання» нічого не зазначено.

-В графі «Час розкриття вагону, контейнеру, автофургона, тари» - 20.11.2024р. 16:05:00.

Із долученого до позовної заяви акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №16076 від 20.11.2024 року в графі «Час закінчення приймання», дописано « 26.12.2024 13-30» та додатково в кінці акту зроблено запис «Згідно акту-розгляду зауважень недоліки усунуто, зауваження знято 26.12.24».

Водночас, у надісланому 26.11.2024 року на електронну адресу ПрАТ «ЕНКО» Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №16076 від 20.11.2024 року, який долучено до відзиву, в графі «Час закінчення приймання» відсутній будь-який запис, як і відсутній запис «Згідно акту-розгляду зауважень недоліки усунуто, зауваження знято 26.12.24».

14.11.2024 року від ПАТ «Укрнафта» отримано лист про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/10913 від 13.11.2024 року, до якого долучено Акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання):

-№900/13775 від 05.11.2024 року по накладній №74 від 01.11.2024 року;

-№901/13926 від 05.11.2024 року по накладній №75 від 01.11.2024 року;

-№950/14666 від 08.11.2024 року по накладній №101 від 04.11.2024 року;

-№968/15061 від 11.11.2024 року по накладній №105 від 07.11.2024 року.

Відповідно до даного листа ПАТ «Укрнафта» повідомило, що за результатами вхідного контролю по поставлених 4-ьох вагон-будинках в м. Борислав на ГСЛ Борислав (видаткові накладні №74 та №75 від 01.11.2024, №101 від 04.11.2024, №105 від 07.11.2024), було виявлено відсутність технічної документації згідно переліку, у зв`язку з чим вимагало усунення виявлених недоліків та надання необхідної документації. Також зазначено, що до повного усунення зауважень, поставлений за видатковими накладними Товар оприбутковуватись та оплачуватись не буде.

Також, 26.11.2024 року від ПАТ «Укрнафта» отримано лист про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/11400 від 25.11.2024 року, до якого долучено Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №16076 від 20.11.2024 року.

Відповідно до даного листа, ПАТ «Укрнафта» повідомило, що за результатами вхідного контролю по поставленому вагон-будинку в с. Лопянка на ГСЛ Долина (видаткова накладна №108 від 18.11.2024) було виявлено недоліки та відсутність документації згідно переліку, у зв`язку з чим вимагало усунення виявлених недоліків та надання необхідної документації. Також зазначено, що до повного усунення зауважень, поставлений за видатковою накладною Товар оприбутковуватись та оплачуватись не буде.

Відповідно до пункту 5.6. Договору, у разі виявлення при прийомі Товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності Покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це Постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків Товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення Постачальником. Постачальник зобов`язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків Товару.

Лист про невідповідність поставленого товару №01/01/13/1028/02-02/01/10913 наплавлено ПрАТ «ЕНКО» 13.11.2024 року, до якого було долучено акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання).

Отже, акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання), були оформлені та підписані позивачем, зокрема:

-акт №900/13775 від 05.11.2024 року по накладній №74 від 01.11.2024 року через 14 днів після фактичної передачі товару в розпорядження Покупця (23 жовтня 2024 року);

-акт №901/13926 від 05.11.2024 року по накладній №75 від 01.11.2024 року через 12 днів після фактичної передачі товару в розпорядження Покупця (25 жовтня 2024 року);

-акт №950/14666 від 08.11.2024 року по накладній №101 від 04.11.2024 року через 4 дні після фактичної передачі товару в розпорядження Покупця (05 листопада 2024 року);

-акт №968/15061 від 11.11.2024 року по накладній №105 від 07.11.2024 року через 4 дні після фактичної передачі товару в розпорядження Покупця (08 листопада 2024 року).

23.01.2025 року ПрАТ «Укрнафта» проведено оплату за поставлений товар повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №7815УГ25 від 23.01.2025 року

Суд дослідивши, долучені до матеріалів справи докази вважає, що:

- по накладній №74 від 01.11.2024 року товар було передано (вручено, відвантажено на склад) покупця 23.10.2024 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною, а Покупцем зі своєї сторони здійснено приймання товару за кількість та якістю 05 листопада 2024 року, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №900/13775 від 05.11.2024 року;

-по накладній №75 від 01.11.2024 року товар було передано (вручено, відвантажено на склад) покупця 25.10.2024 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною, а Покупцем зі своєї сторони здійснено приймання товару за кількість та якістю 05 листопада 2024 року, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №901/13926 від 05.11.2024 року;

-по накладній №101 від 05.11.2024 року товар було передано (вручено, відвантажено на склад) покупця 05.11.2024 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною, а Покупцем зі своєї сторони здійснено приймання товару за кількість та якістю 08 листопада 2024 року, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №950/14666 від 08.11.2024 року;

-по накладній №105 від 07.11.2024 року товар було передано (вручено, відвантажено на склад) покупця 08.11.2024 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною, а покупцем зі своєї сторони здійснено приймання товару за кількість та якістю 11 листопада 2024 року, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №968/15061 від 11.11.2024 року;

-по накладній №108 від 18.11.2024 року товар було передано (вручено, відвантажено на склад) покупця 20.11.2024 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною, а покупцем зі своєї сторони здійснено приймання товару за кількість та якістю 20 листопада 2024 року, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №16076 від 20.11.2024 року.

Отже, ПрАТ «ЕНКО» товар по накладних №74 від 01.11.2024 року, №75 від 01.11.2024 року, №101 від 05.11.2024 року було вручено та передано покупцю своєчасно в обумовлений договором строку до 10 листопада 2024 року.

Товар по накладній №105 від 07.11.2024 року та по накладній №108 від 18.11.2024 року було поставлено відповідачем з порушенням встановленого строку поставки, однак період прострочення не перевищував 29 днів.

Відтак, за перерахунками суду правомірним є нарахування відповідачу штрафу по накладній №105 від 07.11.2024 року у розмірі 42 900,00 грн. (858 000,00 грн.*5%) та штрафу по накладній №108 від 18.11.2024 року у розмірі 44 400,00 грн. (888 000,00 грн.*5%), що в загальному становить 87 300,00 грн.

Водночас, відповідно до п.п. 15.1, 15.2 Договору під час укладання цього договору постачальник не пізніше дати його підписання надає забезпечення виконання договору в розмірі 5% його вартості, що складає 216 000,00 грн. Забезпечення вноситься у формі банківської гарантії, яка надана банком та гарантує забезпечення виконання договору і повинна бути дійсна до кінця дії договору та протягом 90 календарних днів після закінчення строку дії договору.

Відповідач зазначає, що на виконання умов пунктів 15.1. та 15.2 договору, Постачальником було надано забезпечення виконання Договору у вигляді банківської гарантії.

Згідно умов Договору про надання гарантії №41040/ЮГ-24 від 29.07.2024 р. укладеного з АТ «КБ «ГЛОБУС» (Гарантом), останнім 29 липня 2024 року видано ПАТ «Укрнафта» банківську гарантію №41040 (копія додається), якою Гарант цим гарантував належне виконання принципалом зобов`язань по виконанню договору та безумовно зобов`язався протягом п`яти банківських після отримання вимоги бенефіціара (відповідача) сплатити йому повну суму банківської гарантії у розмірі 216 000,00 грн.

25.02.2025 року ПАТ «Укрнафта» (бенефеціар) звернувся до АТ «КБ «ГЛОБУС» із вимогою про сплату коштів за банківською гарантією №41040 від 29.07.2024 року за вих. №01/01/13/04/03/527 від 25.02.2025 року, що була надана на користь Відповідача, в розмірі 216 000,00 грн., у зв`язку з порушенням строку поставки Товару.

АТ «КБ «ГЛОБУС» листом № 1-621 від 28.02.2025 року повідомив ПрАТ «ЕНКО» про необхідність здійснення гарантійного платежу в розмірі 216 000,00 грн., у зв`язку з чим просив перерахувати кошти у зазначеному розмірі на рахунок банку.

04.03.2025 ПрАТ «ЕНКО» сплатило на користь АТ «КБ «ГЛОБУС» грошові кошти у розмірі 216 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №251 від 04.03.2025 року.

Водночас, 04.03.2025 року АТ «КБ «ГЛОБУС» здійснив сплату на користь ПАТ «Укрнафта» в розмірі 216 000,00 грн. на виконання зобов`язань за Банківською гарантією №41040 від 29.07.2024 року, на підставі Вимоги №01/01/13/04/03/527 від 25.02.2025 року, про що листом № 1-635 від 04.03.2025 року повідомив ПрАТ «ЕНКО».

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Отже, гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Виходячи з Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321, видачі гарантії передує укладення договору між гарантом та боржником про надання фінансових послуг з видачі гарантії. Вказаний договір виступає зв`язуючим ланцюгом між основним договором принципала і беніфеціара, оскільки у договорі про видачу гарантії вказується, що гарантія видається на прохання принципала у зв`язку з його обов`язком перед бенефіціаром за основним договором, та гарантією, видача якої є основним обов`язком гаранта за цим договором.

Згідно з розділом І вказаного Положення гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до статті 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (частина перша статті 565 Цивільного кодексу України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 зазначила, що відповідно до статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач своїм правом за банківською гарантією скористався, звернувся до банка-гаранта з відповідною вимогою на суму 216 000,00 грн. та отримав її, що підтверджується листом повідомленням №1-365 від 04.03.2025.

У свою чергу, у зв`язку з виплатою банківської гарантії, зобов`язання відповідача за Договором у цій частині припиняється, а банк-гарант отримує право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові.

Оскільки позивач отримав від банка-гаранта кошти в сумі 216 000,00 грн. за вимогою про неналежне виконання договору про закупівлю №13/3206-МТР від 12.08.2024, за несвоєчасну поставку товару нарахованого штрафу, що є предметом даного судового спору, а суд встановив, що підставним є нарахування відповідачу штрафу в загальному розмірі 87 300,00 грн., суд вважає, що обов`язок зі сплати штрафу у відповідача перед позивачем відсутній.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 145, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяВ. М. Дем`як