Рішення від 15.07.2025 по справі 903/389/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2025 року Справа № 903/389/25

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від позивача: Дудчак В.Б. ордер серія ВС №1351098 від 01.03.2025

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/389/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд Стиль» про стягнення 486767,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» сформував в системі «Електронний суд» позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд Стиль» про стягнення 486767,21 грн основної суми заборгованості, а також 5842,00 грн судовий збір та 50000,00 грн витрати на правничу допомогу.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що ТОВ «АГРОБУД СТИЛЬ» не зареєстровано в ЄРПН податкових накладних на поставлені товари на загальну суму 8521310,63 грн, яку Позивачем сплачено в повному обсязі, але стосовно якої не сформовано в користь ТОВ «АГРО ФОНД» податковий кредит в розмірі 14%, що становить суму 486767,21 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 07.04.2025 була отримана відповідачем 10.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610245507979 (а.с. 72).

Строк для подання відзиву - до 24.04.2025 включно.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, а саме п.2.3. договору, одночасно з товаром постачальник передає наступні документи:

-видаткова накладна;

- рахунок-фактура;

- товарно-транспортної накладної.

Однак, до матеріалів справи не долучено рахунків фактури, як це передбачено умовами договору, а також відсутні докази часткової оплати за поставлений товар на суму 8521310,63 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2025 суд перейщов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/389/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27 травня 2025 року о 10:00 год. Зобов`язано позивача та відповідача протягом 10 днів з моменту отримання ухвали подати до суду:

- докази часткової оплати товару та докази оплати за перевезення;

- рахунки- фактури;

- баланс за останній звітній період з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період 2024 року в розрізі контрагента;

- інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних (далі-ЄРПН), що відповідачем в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні щодо поставлених та повністю проплачених Позивачем Товарів згідно Договору поставки № Т-30/05/24.

20.05.2025 представник позивача сформував в системі Електронний суд заяву на виконання вимог ухвали суду, якою долучив до матеріалів справи докази часткової оплати товару; рахунки - фактури; баланс за останній звітній період з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього, оборотно -сальдову відомість по рахунку 631 за період 2024 року в розрізі контрагента; інформацію сформовану Позивачем згідно Єдиного реєстру податкових накладних про те, що Відповідачем в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні щодо поставлених та повністю проплачених Позивачем Товарів згідно Договору поставки № Т-30/05/24.

Разом з цим, позивачем не виконано вимог ухвали суду щодо подачі доказів оплати за перевезення вантажу.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що дані документи у Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд відсуні.

В судовому засіданні судоми поставлено питання, щодо витребування у ГУ ДПС у Волинській області документів на підтвердження взаємовідносин піж позивачем та перевізниками.

Представник позивача не заперечив щодо витребування у ГУ ДПС у Волинській області документів.

Протокольною ухвалою від 27.05.2025 суд витребував у ГУ ДПС у Волинській області документів на підтвердження взаємовідносин піж позивачем та перевізниками, та відклав розгляд підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 27.05.2025 зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан,4, vl.official@tax.gov.ua) та Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35. E-mail: officevp.lv.office@tax.gov.ua) протягом 5-ти днів з моменту отримання ухвали подати до суду: інформацію щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд (код ЄДРПОУ 39137820) з:

ТОВ Ірина, код ЄДРПОУ 23959952 (перевезення - 30.05.2024),

ТОВ Волмаро, код ЄДРПОУ 45081671 (перевезення - 12.06.2024),

ТОВ Проміньагро, код ЄДРПОУ 44660342 (перевезення - 12.07.2024, 18.07.2024, 24.07.2024, 16.08.2024, 29.08.2024, 30.08.2024),

ФОП Данилович Д.В., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (перевезення - 17.07.2024),

ТОВ Метагро, код ЄДРПОУ 42672010 (перевезення - 05.08.2024),

ФОП Ростанюк В.В., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (перевезення - 14.08.2024),

ФОП Сус Йосип Йосипович, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (перевезення - 16.08.2024),

ТОВ РІАЛ-Сервіс, код ЄДРПОУ 34745445 (перевезення - 20.08.2024),

ФОП Бортник В.В., (перевезення - 30.08.2024),

ТОВ Зерноторг 1, код ЄДРПОУ не відомо (перевезення - 10.09.2024),

ТОВ Транс-Ассіст, код ЄДРПОУ 45537197 (перевезення - 17.09.2024),

ТОВ АС-Транс, код ЄДРПОУ 34411604 (перевезення - 20.09.2024),

ТОВ Транскомпані Груп, код ЄДРПОУ 40813786 (перевезення - 21.09.2024),

ФОП Клумчук Р.М. ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (перевезення - 26.09.2024), а також інформацію з наявних баз даних у ІКС Єдине вікно подання електронної звітності, які б свідчили про реальність здійснення взаємовідносин між ТОВ Агро Фонд та вищевказаними перевізниками за період з 30.05.2024 по 26.09.2024. А також витяг із матеріалів проведених перевірок де досліджено факт таких взаємовідносин. Повідомлено ТОВ Агро Фонд та ТОВ Агробуд Стиль про відкладення підготовчого судового засідання на 10 червня 2025 року о 10:15 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача.

02.06.2025 представник позивача сформував в системі Електронний суд заяву, якою долучив додаткові докази, а саме докази, які станом на 02.06.2025 встановлені ТОВ «АГРО ФОНД», щодо взаємовідносин, в частині надання послуг Позивачу з перевезень товарів із: ТОВ «Ірина» (перевезення - 30.05.2024); ТОВ «Волмаро»; (перевезення - 12.06.2024); ТОВ «Проміньагро», (перевезення 12.07.2024, 18.07.2024, 24.07.2024, 16.08.2024, 29.08.2024, 30.08.2024); ФОПДанилович Д.В., (перевезення - 17.07.2024); ТОВ «Метагро», (перевезення 05.08.2024); ФОП Ростанюк В.В. (перевезення - 14.08.2024); ФОП Сус Йосип Йосипович, (перевезення - 16.08.2024); ТОВ «РІАЛ-Сервіс», (перевезення 20.08.2024); ФОП Бортник В.В., (перевезення - 30.08.2024); ТОВ «Зерноекспорт-1», (перевезення - 10.09.2024), ТОВ «Транс-Ассіст», (перевезення - 17.09.2024), ТОВ «АС-Транс», (перевезення - 20.09.2024); ТОВ «Транскомпані Груп», (перевезення 21.09.2024); ФОП Клумчук Р.М. (перевезення - 26.09.2024).

Ухвалою суду від 10.06.2025 продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 календарних днів до 09.07.2025. Розгляд підготовчого засідання відкладено на 17 червня 2025 року о 12:15 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача. Повторно зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан,4, vl.official@tax.gov.ua) та Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35. E-mail: officevp.lv.office@tax.gov.ua) протягом 5-ти днів з моменту отримання ухвали подати до суду документи.

Протокольною ухвалою від 17.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 15.07.2025 о 12:45 год в режимі відеоконференції за заявою представника позивача. Повторно зобов`язав Головне управління ДПС у Волинській області та Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виконати вимоги ухвали суду від 27.05.2025 та від 10.06.2025.

19.06.2025 на адресу суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшла відповідь №6204/5/03-20-04-04-05 від 16.06.2025, в якій вказано, що за даними ІКС «Податковий блок» ТОВ «Агро Фонд» з 01.01.20263 перебуває на обліку в Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, а тому у Головному управлінні ДПС у Волинській області відсутня запитувана інформація.

190.6.2025 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надіслало до суду відповідь №2128/6/33-00-52-08 від 13.06.2025, в якій зазначено, що відповідно наявної Інформації в органах ДПС, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», даних податкової звітності з податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено, що за даними ЄРПН відповідно до запитуваних СГД за період з 30.05.2024 по 26.09.2024 встановлено, що ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820) отримано послуги з транспортних перевезень, про що свідчать дані ЄРПН від наступних перевізників ТОВ "РІАЛ-СЕРВІС"(34745445), ТОВ "ТРАНСКОМПАНІ ГРУП" (40813786), ТОВ "Метагро"( 42672010), ТОВ ПРОМІНЬАГРО"( 44660342), ТОВ Волмаро"( 45081671), ТОВ "ТРАНС-АССІСТ" (45537197), ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на загальну суму 5317123,4 грн, в т.ч. ПДВ 886187,3грн.

ФОП Ростанюк В.В. (3069411354), ФОП Сус Й.Й. (3063822518), ФОП Клумчук Р.М. (3456113055), ФОП Бортник В.В. не є платниками ПДВ, в зв`язку з чим інформація в органах ДПС, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», даних податкової звітності з податку на додану вартість та ЄРПН - відсутня, що не дає можливості проаналізувати взаємовідносини ТОВ «АГРО ФОНД» з вищезазначеними платниками.

Крім того повідомлено, що перевірки ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820) в яких досліджувався факт взаємовідносин з вище переліченими СГД за період з 30.05.2024 по 26.09.2024 не проводились.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 18.06.2025.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, 30.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОБУД СТИЛЬ» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (далі - Покупець) укладено Договір поставки № Т-30/05/24 (далі Договір, а.с.6-7).

У відповідності до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця зернові, олійні культури (надалі-Товар), а Покупець приймає товар і оплачує його згідно умов, передбачених даним Договором і відповідними Специфікаціями Товару, які є його невід`ємною частиною.

Згідно пунктами 1.2. Договору, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість, ціна, місце поставки товару узгоджуються у додатках (Специфікаціях Товару), що укладаються Сторонами на кожну окрему партію Товару та становлять невід`ємну частину даного Договору.

Згідно п.2.1. Договору встановлено, що поставка Товару здійснюється на умовах відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010), обумовлених Сторонами в специфікаціях до даного Договору.

Одночасно з товаром постачальник передає наступні документи:

-видаткова накладна;

- рахунок-фактура;

- товарно-транспортної накладної (п.2.3. договору).

Пунктом 3.3. Договору Сторони передбачили, що право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту завантаження в автотранспорт Покупця та підписання накладної, що свідчить про передачу товару.

В силу п.п. 3.5., 3.6. Договору визначено, що дата відвантаження Товару узгоджується сторонами шляхом обміну листами по електронній пошті, телефонних повідомленнях. Датою поставки Товару є дата, що вказана у видатковій накладній.

У відповідності до п.5.4. договору, оплата товару здійснюється -100% вартості товару по факту завантаження товару на складі продавця. У разі не реєстрації постачальником податкової (-их) накладної (-них) більше ніж на місяць на поставлений товар в Єдиному реєстрі постачальник зобов`язується відшкодувати покупцю вартість податкового кредиту загальної вартості поставленого товару.

В період з 30.05.2024 по 25.09.2024 сторонами підписані специфікації №1-7 до Договору поставки № Т-30/05/24.

На виконання умов Договору відповідно до підписаних видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та виставлених рахунків Постачальником проведено поставку Покупцю Товару - олійні та зернові культури зокрема, Товару соя, що вказано у специфікаціях:

- 30 травня 2024 року в кількості 24,580 тони на суму 432 608 грн. (видаткова накладна №1 від 30.05.2024 та товарно-транспортна накладна №1 від 30.05.2024);

- 12 червня 2024 року в кількості 25,98 тони на суму 441 660 грн. (видаткова накладна № 2 від 12.06.2024 та товарно-транспортна накладна № 2 від 12.06.2024);

- 12 липня 2024 року в кількості 34,480 тони на суму 574 092 грн. (видаткова накладна № 4 від 12.07.2024, товарно-транспортна накладна №4-1 від 12.07.2024 та товарно-транспортна накладна № 4-2 від 12.07.2024 );

- 17 липня 2024 року в кількості 24,9 тони на суму 409 605 грн. (видаткова накладна № 5 від 17.07.2024 та товарно-транспортна накладна № 5 від 17.07.2024);

- 18 липня 2024 року в кількості 27,85 тони на суму 455 347,50 грн. (видаткова накладна № 6 від 18.07.2024 та товарно-транспортна накладна № 6 від 18.07.2024);

- 24 липня 2024 року в кількості 26,100 тони на суму 422 820 грн. (видаткова накладна № 7 від 24.07.2024 та товарно-транспортна накладна № 7 від 24.07.2024);

- 05 серпня 2024 року в кількості 27,220 тони на суму 453 213 грн. (видаткова накладна № 11 від 05.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 11 від 05.08.2024);

- 14 серпня 2024 року в кількості 26,220 тони на суму 445 740 грн. (видаткова накладна № 12 від 14.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 12 від 14.08.2024);

- 16 серпня 2024 року в кількості 25,260 тони на суму 429 420 грн. (видаткова накладна № 13 від 16.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 13 від 16.08.2024);

- 16 серпня 2024 року в кількості 36,820 тони на суму 625 940 грн. (видаткова накладна № 14 від 16.08.2024, товарно-транспортна накладна № 14 від 16.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 14-1 від 16.08.2024);

- 20 серпня 2024 року в кількості 23,520 тони на суму 397 488 грн. (видаткова накладна № 15 від 20.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 15 від 20.08.2024);

- 29 серпня 2024 року в кількості 54,98 тони на суму 832 947 грн. (видаткова накладна № 16 від 29.08.2024, товарно-транспортна накладна № 16 від 29.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 16-1 від 29.08.2024 );

- 30 серпня 2024 року в кількості 52,46 тони на суму 805 261 грн. (видаткова накладна № 17 від 30.08.2024, товарно-транспортна накладна № 17 від 30.08.2024 та товарно-транспортна накладна № 17-1 від 30.08.2024 );

- 10 вересня 2024 року в кількості 26,140 тони на суму 399 942 грн. (видаткова накладна № 17/А від 10.09.2024, товарно-транспортна накладна № 17/А від 10.09.2024);

- 17 вересня 2024 року в кількості 51,980 тони на суму 790 096 грн. (видаткова накладна № 18 від 17.09.2024, товарно-транспортна накладна № 18-1 від 17.09.2024 та товарно-транспортна накладна № 18-2 від 17.09.2024);

- 20 вересня 2024 року в кількості 26 тон на суму 410 800 грн. (видаткова накладна № 19 від 20.09.2024, товарно-транспортна накладна № 19 від 20.09.2024);

- 21 вересня 2024 року в кількості 25 тон на суму 395 000 грн. (видаткова накладна № 20 від 21.09.2024, товарно-транспортна накладна № 20 від 21.09.2024);

- 26 вересня 2024 року в кількості 27 тон на суму 437 400 грн. (видаткова накладна № 22 від 26.09.2024, товарно-транспортна накладна № 22 від 26.09.2024).

Оплату за отриманий Товар було проведено ТОВ «АГРО ФОНД» в повному обсязі, однак в порушення вимог договірних зобов`язань Продавцем не проведено реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

З отриманої ТОВ «АГРО ФОНД» інформації з Єдиного реєстру податкових накладних (далі-ЄРПН) вбачається, що станом на 31.03.2025 ТОВ «АГРОБУД СТИЛЬ» не виконало Вимогу №1 ТОВ «АГРО ФОНД» від 29.10.2024 року, зокрема, в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні щодо поставлених та повністю проплачених Позивачем Товарів згідно Договору поставки № Т-30/05/24.

ТОВ «АГРОБУД СТИЛЬ» не зареєстровано в ЄРПН податкових накладних на поставлені Товари на загальну суму 8521310,63 грн, яку Позивачем сплачено в повному обсязі, але стосовно якої не сформовано в користь ТОВ «АГРО ФОНД» податковий кредит в розмірі 14%, що становить суму 486767,21 грн.

З метою врегулювання даного предмету спору ТОВ «АГРО ФОНД» було скеровано (поштовим зв`язком та на електронну скриньку) Відповідачу ТОВ «АГРОБУД СТИЛЬ» претензію №1 від 16.03.2025 про грошові вимоги. Однак, станом на 02.04.2025 Відповідачем суму заборгованості в користь Позивача погашено не було, будь-якої інформації щодо її погашення Відповідачем Позивачу не надано.

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що ТОВ «АГРОБУД СТИЛЬ» належним чином не оформив податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями та не зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив його права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 486767,21 грн та таким чином завдав позивачу збитків у зазначеному розмірі, ТОВ «АГРО ФОНД» звернулося до суду з відповідним позовом.

Так, відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Ключовим у цьому питанні є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

За таких обставин, беручи до уваги те, що на відповідача, умовами договору покладено обов`язок в установлені ПК України терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, враховуючи те, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України), а також те, що позивачем втрачено право на податковий кредит, тому у даному випадку існує прямий причинно- наслідковий зв`язок, обґрунтований вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України та пункту 201.10 статті 201 ПК України, між відсутністю факту належної реєстрації Відповідачем податкової накладної та не включенням сум податку на додану вартість до податкового кредиту Позивача в аналогічному обсязі.

Подібні ж правові висновки наведені в Постанові Верховного суду від 31 січня 2023 року по справі № 904/72/22.

Разом з тим, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/284/21).

Як слідує з постанов Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Касаційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №911/224/19, без надання доказів того, що постачальник неправомірно не зареєстрував податкову накладну та що саме через це покупець не отримав податковий кредит, покупець не зможе через суд навіть стягнути з постачальника збитки у вигляді втраченого ним податкового кредиту.

Таким чином, у даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації в установлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, рішення податкового органу про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо відповідач зареєстрував би податкові накладні із господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, в порушення ст.201 ПК України не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже і скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

При цьому, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення операцій.

Окрім цього, у п.15 постанови від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, за висновками Великої Палати, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Таким чином бездіяльністю відповідача завдано збитків позивачу на суму 486767,21 грн.

За частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, сума ПДВ по спірній господарській операції мала бути додана позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно встановленого податковим законодавством порядку. Такі дії з боку позивача можливі лише за наявності належно оформлених та зареєстрованих відповідачем, як продавцем, податкових накладних.

При цьому слід відзначити, що Верховний Суд звертав увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, не вчинення відповідачем дії по реєстрації податкових накладних на суму 486767,21 грн позбавляє позивача права на отримання податкового кредиту на суму 486767,21 грн та є збитками (втраченою вигодою, яка полягає у неможливості зменшити податкові зобов`язання та призвела до перерахування до бюджету понаднормових платежів).

Тобто, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. При цьому вина відповідача презюмується.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача збитків підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 486767,21 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 5841,20 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд Стиль» (вулиця Шопена,22 А, місто Луцьк, 43005, код ЄДРПОУ 45370639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» (вулиця Привокзальна,17, село Звиняче, Луцький район, Волинська область, 45725, код ЄДРПОУ 39137820) 486767,21 грн (чотириста вісімдесят шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень 21 коп.) збитків, а також 5841,20 грн. (п`ять тисяч вісімсот сорок одна гривня 20 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 15.07.2025.

СуддяІ. О. Гарбар