Рішення від 14.07.2025 по справі 904/1983/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1983/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Вітерра" (54028, м. Миколаїв, вул. 4 Повздовжня, буд. 76; ідентифікаційний код 40968034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, м. Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської обл., вул. Нова, буд. 50-А; ідентифікаційний код 36933660)

про стягнення 120 137 грн. 00 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Вітерра" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1901/25 від 24.04.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" 120 137 грн. 00 коп. - заборгованості за послуги, надані за договором від 06.02.2025 №ВПАТ-012-ВАЕЗ-Ш.

Також просить розподілити судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№18594/25 від 01.05.2025) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 29.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 06.05.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 07.05.2025 о 18:19 год. (а.с. 48).

Суд зауважує, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 06.05.2025, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 14.07.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Вітерра", як перевізником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", як замовником, було укладено договір від 30.11.2023 №ВПАТ-135-ВОЕЗ на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір) (а.с. 6-7).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що перевізник зобов`язується протягом усього строку дії цього договору за завданнями замовника в обумовлені сторонами строки приймати довірений йому замовником вантаж, доставляти цей вантаж власним автомобільним транспортом до пункту призначення та видавати його визначеній замовником особі, яка має право на одержання такого вантажу, а замовник зобов`язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.

Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової або усної заявки замовника, у якій зазначається вся необхідна для виконання умов цього договору інформація, а саме: найменування замовника; найменування та реквізити вантажовідправника; найменування та реквізити вантажоодержувача; інформація про вантаж (найменування, характеристика, кількість, об`єм, пакування, тощо); адреса, дата та час (години) місць завантаження і розвантаження вантажу; вартість послуги (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору надання послуг по цьому договору фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника та засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування перевізника та замовника; вантажовідправника та вантажоодержувача; інформація про перевезений вантаж; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення.

Загальна сума цього договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (послуг) (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.5 Договору визначено, що факт надання послуги з перевезення підтверджується: документами, що підтверджують передавання вантажу від вантажовідправника перевізнику, передавання вантажу перевізником вантажоодержувачу згідно з чинним законодавством України, товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт (послуг).

Згідно з пунктом 4.6 Договору замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно з пунктом 4.5 цього договору. При здійсненні оплати замовник має право вартість послуг за рахунком-фактурою зменшити на суми заборгованості перевізника перед замовником відповідно до пунктів 5.3, 5.4.1 цього договору.

Підставою для виставлення рахунку-фактури є дані підписаного сторонами акту виконаних робіт (послуг), відмітки замовника у супровідних документах, а також акти, складені для підтвердження фактів, які можуть бути підставою для покладання на перевізника матеріальної відповідальності (пункт 4.7 Договору).

Відповідно до пункту 9.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024. Строк дії цього договору автоматично продовжується до 31 числа грудня місяця наступного календарного року якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення.

Доказів заявлення стороною про припинення дії Договору матеріали справи не містять, сторонами не надано.

Також сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 06.02.2025 до Договору, відповідно до пункту 1 якої вартість послуг на перевезення шроту соняшникового за маршрутом: Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, м. Верхівцеве, вул. Нова, 50-А - ДП МТП "Південний" 65481, Одеська обл., м. Південне - становить 0,95 грн/кг з ПДВ (а.с. 15).

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 28.02.2025 до Договору, відповідно до пункту 1 якої вартість послуг на перевезення шроту соняшникового за маршрутом: Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, м. Верхівцеве, вул. Нова, 50-А - Одеська обл., м. Одеса, Куліндоровський промвузел, 21 км Старокиївського шляху - становить 1,00 грн/кг з ПДВ (а.с. 23).

На виконання умов Договору позивачем у період з 11.02.2025 по 01.03.2025 включно було надано відповідачеві послуги з перевезення на загальну суму 120 137 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 11.02.2025 №9 на суму 46 797 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 8);

- від 01.03.2025 №19 на суму 73 340 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 16).

Також в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних та реєстрів товарно-транспортних накладних до актів виконаних робіт (а.с. 9-12, 18-22).

Як вбачається, позивачем у період з 11.02.2025 по 01.03.2025 включно було сформовано рахунки на оплату на загальну суму 120 137 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ, а саме:

- від 11.02.2025 №9 на суму 46 797 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 13);

- від 01.03.2025 №19 на суму 73 340 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 17).

Вказані рахунки на оплату було надіслано на електронну пошту уповноваженої особи замовника, яка була погоджена сторонами у пункті 2.3 Договору, а саме: galina.dnepragro@gmail.com на підтвердження чого позивачем надано роздруківки з електронної пошти позивача (а.с. 24-25).

Позивач зазначає, що з метою вирішення спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 24.03.2025 №24/03-25 про виконання зобов`язання з вимогою в строк не більше 7 днів перерахувати кошти в розмірі 120 137 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості. У додатках до вказаної вимоги зазначено копії: акту виконаних робіт №9 від 11.02.2025, акту виконаних робіт №19 від 01.03.2025, реєстру ТТН від 11.02.2025, реєстру ТТН від 01.03.2025, рахунку №9 від 11.02.2025, рахунку №19 від 01.03.2025, ТТН до рахунку №9 від 11.02.2025, ТТН до рахунку №19 від 01.03.2025. Вимога з додатками була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомлення з описом вкладення та отримана відповідачем 28.03.2025, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 26-29).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором, проте сплата за надані послуги відповідачем не проведена, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 120 137 грн. 00 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як вбачається, відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору від 30.11.2023 №ВПАТ-135-ВОЕЗ на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Як зазначалося вище, позивач виконав свої зобов`язання за Договором та у період з 11.02.2025 по 01.03.2025 включно надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу - шроту соняшника на території України на загальну суму 120 137 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг, копії яких містять в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних та рахунків на оплату.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.6 Договору замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно з пунктом 4.5 цього договору. При здійсненні оплати замовник має право вартість послуг за рахунком-фактурою зменшити на суми заборгованості перевізника перед замовником відповідно до пунктів 5.3, 5.4.1 цього договору.

Як вбачається, рахунки на оплату та ТТН до рахунків на оплату було надіслано на електронну пошту уповноваженої особи замовника, яка була погоджена сторонами у пункті 2.3 Договору, а саме: galina.dnepragro@gmail.com на підтвердження чого позивачем надано роздруківки з електронної пошти позивача.

Крім того, з метою вирішення спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 24.03.2025 №24/03-25 про виконання зобов`язання з вимогою в строк не більше 7 днів перерахувати кошти в розмірі 120 137 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості. У додатках до вказаної вимоги зазначено копії: акту виконаних робіт №9 від 11.02.2025, акту виконаних робіт №19 від 01.03.2025, реєстру ТТН від 11.02.2025, реєстру ТТН від 01.03.2025, рахунку №9 від 11.02.2025, рахунку №19 від 01.03.2025, ТТН до рахунку №9 від 11.02.2025, ТТН до рахунку №19 від 01.03.2025. Вимога з додатками була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомлення з описом вкладення та отримана відповідачем 28.03.2025, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що строк оплати наданих за Договором послуг є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи на загальну суму 120 137 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, що складені між позивачем та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по наданню послуг з перевезення вантажу - шроту соняшника на території України.

Позивач зазначає, що сплата за надані послуги відповідачем не проведена, доказів іншого матеріали справи не містять, відповідачем не надано.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028,00 грн - 2 422,40 грн).

Таким чином, позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

З урахуванням задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422 грн. 40 коп.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Вітерра" (54028, м. Миколаїв, вул. 4 Повздовжня, буд. 76; ідентифікаційний код 40968034) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, м. Верхівцеве, Кам`янського району Дніпропетровської обл., вул. Нова, буд. 50-А; ідентифікаційний код 36933660) про стягнення 120 137 грн. 00 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, м. Верхівцеве, Кам`янського району Дніпропетровської обл., вул. Нова, буд. 50-А; ідентифікаційний код 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Вітерра" (54028, м. Миколаїв, вул. 4 Повздовжня, буд. 76; ідентифікаційний код 40968034) 120 137 (сто двадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 00 коп. - заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

14.07.2025