Рішення від 08.07.2025 по справі 921/158/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/158/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Дідур А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бережанської окружної прокуратури, м. Бережани Тернопільської області, в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ, в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, м. Київ

до відповідача-1 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, м. Тернопіль

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР, м.Тернопіль

про визнання недійсним правочину,

за участю представників:

позивача-1:Стефанів І.І., завідувач юридичного сектору, довіреність №28/104/9-Д від 28.04.2025;

позивача-2: не з`явився;

відповідача-1: Кавійчик В.П., адвокат, ордер серії ВО №1102181 від 08.04.2025;

Хоміцький А.І., начальник юридичного відділу, довіреність №08/-04/6 від 01.01.2025;

відповідача-2: Сталенний Ю.М., адвокат, ордер серії ВО №1102250 від 08.04.2025;

прокуратури: Ємець Д.В., прокурор відділу представництва інтересів держави в суді, довіреність №15-19вих-25 від 06.01.2025.

Зміст позовних вимог, позиція прокуратури.

Виконувач обов`язків керівника Бережанської окружної прокуратури, м. Бережани Тернопільської області, звернувся 18.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, м. Київ до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, м. Тернопіль та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», м. Тернопіль, про визнання недійсною додаткової угоди № 12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021, вказуючи, що оскаржуваною угодою безпідставно продовжено термін дії договору про надання послуг з поточного ремонту автодороги загального користування державного значення, з огляду на відсутність відповідних асигнувань з Державного бюджету України, що є порушенням бюджетного законодавства України (статті 19, 23, 48 Бюджетного кодексу України).

Прокуратура наголошує на тому, що оскаржувана додаткова угода (№12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021) є недійсною з підстав, визначених частиною 2 статті 215 та статтею 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечить інтересам держави та встановленим законом вимогам.

Зазначає, що на момент оголошення державної закупівлі (05.05.2021) та укладання договору (06.07.2021) сума бюджетних асигнувань на ремонт автомобільної дороги Т-09-03 Галич-Підгайці-Сатанів км 107+000-132+100 у Тернопільській області становила лише 100 тис. грн, тоді як зобов`язання за договором сягали 468 911 043,00 грн, що суперечить вимогам статей 23 та 48 Бюджетного кодексу України, адже свідчить про взяття замовником бюджетних зобов`язань без бюджетних асигнувань. Посилання Відповідача-1 на постанови Кабінету Міністрів України, котрі прийняті після укладення основного договору, теж не передбачали повного фінансування об`єкта, або взагалі такий виключався з переліку об`єктів фінансування на відповідний рік. Жодний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не підтверджує наявності достатнього фінансування за виконані роботи по даному об`єкту.

Вважає, що строк дії договору пролонговано до 31.12.2025, внаслідок чого переведено короткострокові відносини у довгострокові, що є порушенням закону та принципу ефективного використання бюджетних коштів та спотворює предмет договору.

Оскільки ним заявлено вимогу про визнання недійсною додаткової угоди №12, то обраний спосіб захисту (визнання додаткової угоди недійсною) є ефективним та адекватним, оскільки спрямований на попередження порушення та відновлення порушеного інтересу держави. Даний спосіб захисту не передбачає двосторонньої реституції, оскільки стосується додаткової угоди, а не основного договору.

Щодо численних звернень органів місцевого самоврядування про необхідність ремонту автодороги, то такі на думку прокуратури стосуються загального стану дороги та можливості ремонту силами громад, а не співфінансування робіт за основним договором; зауважує, що впродовж терміну дії договору раніше пропозицій щодо співфінансування не надходило, і це питання не ініціювалося; підставою позовних вимог є факт взяття бюджетного зобов`язання замовником за відсутності бюджетного призначення, а не питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерних пропозицій, яке відповідач помилково ототожнює. У даному випадку вбачає прокуратура як державний, так і суспільний інтерес.

Оскільки уповноважені державою органи на здійснення функцій щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, якими за доводами прокуратури є Державна аудиторська служба України та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, не здійснюють заходи щодо усунення виявлених порушень бюджетного законодавства у спірних правовідносинах, прокурор зазначає про наявність підстав для здійснення представницьких функцій з метою захисту інтересів держави відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 ГПК України.

Позиція Державної аудиторської служби України.

У поясненнях №002500-17/4282-2025 від 04.04.2025 Державною аудиторською служби України зазначено, що Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом моніторингу закупівлі, перевірки закупівель, державного фінансового аудиту та інспектування.

Бережанська окружна прокуратура звернулася до Західного офісу Держаудитслужби з листом від 08.01.2025 щодо з`ясування можливих порушень законодавства при закупівлі послуг за державні кошти за укладеним між відповідачами договором.

Вказує, що Держаудитслужбою не здійснювався державний фінансовий контроль та не проводилася перевірка даної закупівлі та виконання договору № 9П від 06.07.2021, додаткової угоди № 12 від 27.12.2024, а порушені прокуратурою питання Держаудитслужбою будуть враховані під час планування в майбутньому планових заходів державного фінансового контролю.

Повноваження Держаудитслужби не передбачають вжиття заходів щодо усунення порушень поза межами заходів державного фінансового контролю. Оскільки Держаудитслужбою не проводилися відповідні заходи фінансового контролю, відтак вона позбавлена можливості надати пояснення щодо наявності чи відсутності будь-яких порушень законодавства.

Водночас зауважує, що єдиним учасником спірної закупівлі №UA-2021-05-05-001668-b було ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», котре стало переможцем, тому ця обставина може свідчити про відсутність змагальності та конкуренції, що є обов`язковою умовою публічних закупівель. Проте, встановлення такого порушення (антиконкурентних узгоджених дій) належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету України, а не Держаудитслужби

Щодо права Держаудитслужби на звернення до суду з окремим позовом, то серед інших аргументів зазначено, що Держаудитслужба вправі звертатися до суду лише у випадку незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства. Повноваження Держаудитслужби щодо звернення до суду здійснюються виключно за результатами відповідних заходів державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю може порушувати питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, лише перед відповідними державними органами.

Натомість, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, або у разі відсутності такого органу. Прокурор повинен обґрунтувати наявність таких обставин та надати докази, що відповідний орган не здійснює захист інтересів держави або здійснює його неналежно.

Оскільки законодавством не передбачено можливості Держаудитслужбі самостійно звертатися до суду з позовними заявами (що, на думку Держаудитслужби, є прогалиною законодавства), а органи прокуратури повинні захищати інтереси держави, вважає, що Бережанська окружна прокуратура обґрунтовано звернулася до суду з даним позовом.

Позиція позивача-2.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України вказує, що не є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено повноваження щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель, контролю за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету. Агентство не уповноважено державою на здійснення моніторингу, проведення перевірок закупівель, державного фінансового аудиту та інспектування.

Основним завданням Агентства є, серед іншого, реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, а також здійснення заходів з будівництва, ремонту, модернізації інфраструктури та інших об`єктів. Служби відновлення та розвитку інфраструктури (раніше служби автомобільних доріг) виконують функції замовника робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.

Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Органи контролю не мають права втручатися у проведення закупівель.

Агентство не має правових підстав втручатися в діяльність Служби як замовника робіт, оскільки державне регулювання та контроль у сфері закупівель має здійснюватися уповноваженими органами влади.

Таким чином, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України заперечує підставність представництва його інтересів прокуратурою у даній справі.

Вважає, що оскільки Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області не є бюджетною установою, а виступає одержувачем бюджетних коштів, до спірних правовідносин норми частини 3 статті 48 Бюджетного кодексу України не можуть бути застосовані, а договір № 9П від 06.07.2021 не є недійсним в силу закону.

Заперечення відповідача-1.

Службою відновлення та розвитку інфраструктури позовні вимоги прокуратури заперечуються з підстав законності укладення оскаржуваного правочину, правильність бюджетного фінансування та необґрунтованості підстав для представництва інтересів держави прокуратурою.

На думку Служби, прокуратура не має повноважень на звернення з даними позовними вимогами в інтересах Державного агентства відновлення та Державної аудиторської служби. За позицією Держаудитслужби, частина позовних вимог Бережанської окружної прокуратури належить до сфери управління Антимонопольного комітету України; котрий здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Держаудитслужба має право звертатися до суду в інтересах держави лише у випадку, якщо підконтрольна установа не забезпечила усунення виявлених порушень законодавства під час здійснення державного фінансового контролю. Однак порушення, про які стверджує прокуратура, не були виявлені під час здійснення державного фінансового контролю; ДАСУ має виключний і вичерпний перелік випадків, у яких вона може звертатися до суду з позовом. Оскарження чинної додаткової угоди №12 не належить до сфери повноважень Держаудитслужби.

Держаудитслужбою не відмовлено прокуратурі у перевірці викладених фактів під час планових заходів державного фінансового контролю, що свідчить про передчасність пред"явлення позову.

Аналогічно, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури не має повноважень звертатися з даним позовом, оскільки не є суб`єктом владних повноважень у розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель або цільового використання бюджетних коштів. Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету належить до повноважень органів державного фінансового контролю.

Відповідач зазначає, що жодна з підстав для визнання договору нікчемним, передбачених ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» (наприклад, укладення договору без проведення процедури закупівлі, порушення вимог, укладення під час оскарження, порушення строків, або невідповідність назви предмета закупівлі фактично закупленим товарам), під час укладення договору №9П від 06.07.2021 відсутня. Жодних скарг щодо процедури закупівлі UA-2021-05-05-001668-b у встановлені строки не подавалося.

Закупівля розпочата відповідно до Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2023 роки (постанова КМУ № 382 від 21.03.2018).

Реєстрація бюджетних зобов`язань здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань, доведених головним розпорядником коштів (Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України) та календарного графіку фінансування (ст. 48 Бюджетного Кодексу України).

Служба використовує бюджетні кошти на підставі Плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного Кодексу України).

Таким чином, зобов`язання за договором виникають лише з моменту надходження коштів на рахунок Служби відновлення. Звернення органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт на автодорозі Т-09-03 Галич - Підгайці - Сатанів підтверджують необхідність у виконанні робіт, передбачених договором № 9П від 06.07.2021.

Кошти на ремонт даної ділянки дороги Т-09-03 Галич-Підгайці-Сатанів були передбачені постановами Кабінету Міністрів України у 2021, 2022 та 2023 роках на загальну суму 247,1 млн. грн. Бюджетна декларація на 2025-2027 роки, схвалена постановою КМУ від 28 червня 2024 року № 751, підтверджує заплановане фінансування Державного дорожнього фонду, що свідчить про середньострокове планування та продовження фінансування даного об`єкту.

Додаткові угоди на продовження строку дії Договору укладались з врахуванням форс-мажорних обставин, а саме воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. За договором виконано 50% робіт, а об`єкт є незавершеним.

Тому, додатковою угодою № 12 від 27.12.2024 термін дії договору № 9П було продовжено до 31.12.2025. Ця угода була оприлюднена в системі публічних закупівель.

Окрім того, на думку відповідача, орган прокуратури обґрунтовує порушення інтересів держави лише припущеннями, а не конкретними, належними та допустимими доказами порушення інтересів держави.

Заперечення відповідача-2.

ТОВ ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР позовні вимоги заперечує та вважає їх безпідставними, зазначивши, зокрема про те, що в ході процедури публічної закупівлі, яка передувала укладенню договору № 9П від 06.07.2021, порушень законодавства не було, а моніторинг процедури закупівлі Держаудитслужбою не здійснювався і жодних висновків про порушення не складено.

Тендерний комітет замовника (Служби відновлення) ретельно розглянув тендерну пропозицію ТОВ "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" і визнав її такою, що відповідає всім вимогам тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі".

Укладення оскаржуваного правочину було зумовлено об`єктивними обставинами, а саме:

- відсутністю фінансування з Державного бюджету України, що унеможливило своєчасне виконання робіт;

- необхідністю завершення робіт з поточного ремонту автомобільної дороги, оскільки значний обсяг робіт залишився невиконаним, а договір є єдиним документом, що регулює ці відносини.

Додаткова угода про продовження строку дії договору укладена з метою дотримання принципу безперервності процесу виконання робіт та збереження вже виконаних робіт, які могли бути зіпсовані без їх завершення.

Вважає, що визнання недійсною додаткової угоди без розірвання основного договору не призведе до відновлення порушених інтересів держави, оскільки основний договір №9П від 06.07.2021 залишається чинним. Жодні негативні наслідки для бюджету не настали, не встановлено неефективного, незаконного використання бюджетних коштів чи зловживань.

Дії прокуратури щодо пред`явлення цього позову можуть призвести до неможливості завершення об`єкта будівництва та потенційних збитків для товариства, яке вже здійснило значні матеріальні витрати, пов`язані з підготовкою до виконання робіт (закупівля матеріалів, укладення субпідрядних договорів, найм працівників), і у разі визнання недійсним договору ці витрати можуть розглядатися як збитки товариства.

Окрім того, відповідач-2 ставить під сумнів обґрунтованість втручання прокурора у ці правовідносини, оскільки вважає, що Державна аудиторська служба України не мала підстав для звернення до суду через відсутність висновків про порушення. Наводить інші доводи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.04.2025, котре відкладено до 06.05.2025.

Ухвалою суду від 06.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 15.05.2025, в якому оголошувалася перерва до 03.06.2025, 18.06.2025 та 03.07.2025.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи та заперечення, наведені у заявах по суті з посиланням на долучені до справи докази.

Представник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в судові засідання жодного разу не з`явився, а у клопотанні, наведеному у додаткових поясненнях №2 від 20.06.2025 (вх.№4636 від 23.06.2025), просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 03.07.2025 судом відкладено ухвалення судового рішення та його проголошення до 08.07.2025.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У судовому засіданні 08.07.2025 судом відповідно до ст.240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення.

Фактичні обставини справи.

05.05.2021 Службою автомобільних доріг у Тернопільській області, правонаступником якої є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області відповідно до положення №Н-253 від 14.06.2023 та наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №Н-133 від 31.03.2023, опубліковано Оголошення про проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою із закупівлі послуг ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич - Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) очікуваною вартістю 483 414 498,00грн з ПДВ (ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-05-001668-b, https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-05-05-001668-b). Відповідно до умов проекту договору, фінансування послуг (робіт) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з п. 4.4 Інформації щодо умов складання та подання тендерної пропозиції, строки поставки товарів, надання послуг, виконання робіт - до 31.12.2021.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

Усі зміни до Договору вносяться в період його дії письмово, з укладанням додаткової угоди до Договору, що стає невід`ємною частиною цього Договору і набирає чинності після його підписання уповноваженими особами Сторін (п.22 Інформації щодо умов складання та подання тендерної пропозиції).

Тендерна документація також містила Технічне завдання: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич-Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області, у якому наведено найменування робiт і витрат, їх обґрунтування, одиницю виміру та кількість.

Участь у процедурі відкритих торгів взяло 2 учасники: ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада» та ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» (Реєстр отриманих тендерних пропозицій/пропозицій, Протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій). За результатами проведення процедури відкритих торгів переможцем даної закупівлі визначено ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» з пропозицією у 468 911 043,00грн (Протокол засідання тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від 24.06.2021, Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, Звіт про результати проведення процедури закупівлі від 06 липня 2021 року знаходяться в матеріалах справи).

06.07.2021 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» як Виконавцем укладено договір №9П (далі - договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався на умовах, визначених договором, власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог кошторисної документації, будівельних норм та правил, ДСТУ та СОУ надати послуги на об`єкті:ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич-Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов`язався прийняти за актами виконаних робіт за формою КБ-2в, та довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 і оплатити надані послуги (п.1.1, 6.2.2, 6.4.1 договору).

Склад та обсяги послуг (робіт), що є предметом договору, визначаються на підставі кошторисної документації та договірної ціни. Обсяги послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.2, 1.3 договору).

Згідно з п.2.1 договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає вимогам кошторисної документації, будівельних норм, ДСТУ та СОУ.

Після приймання послуг з поточного середнього ремонту Виконавець надає Замовнику Гарантійний паспорт на надані послуги (прийняті роботи) з вказаними гарантійними строками експлуатації по основних конструктивних елементах (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна цього договору дорівнює ціні пропозиції учасника (переможця) торгів і становить 468 911 043,00 грн (в тому числі 78 151 840,50 грн ПДВ). Договірна ціна є невід`ємною частиною цього договору та наводиться в Додатку № 1 до договору. Ціна даного договору є твердою.

При цьому пунктом 3.3 договору передбачено можливість зміни ціни договору за згодою сторін у випадку зміни обсягів закупівлі, залежно від реального фінансування.

Пунктом 4.1 договору визначено, що Замовник має право у межах одержаних асигнувань, перерахувати Виконавцю аванс для придбання і постачання необхідних для надання послуг (виконання робіт) матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання в розмірі до 30% вартості послуг (робіт). Виконавець зобов`язується надати послуги (виконати роботи) по отриманому авансу протягом 90 календарних днів з дня його отримання. По закінченні вказаного терміну Виконавець повертає невикористані суми авансу на розрахунковий рахунок Замовника. Порядок надання авансу здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Фінансування послуг (робіт) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (п.4.2 договору).

Згідно п.4.3, 4.4 договору, розрахунки Замовником проводяться тільки за фактично надані послуги (виконані роботи); бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених Планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування Замовник письмово повідомляє про це Виконавця. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за цим Договором в розумінні пункту 2 частини першої статті 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами ф. КБ-2в і ф.КБ-3.

Ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на реєстраційний рахунок Замовника для оплати наданих послуг (виконаних робіт) за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства Сторони визнають обставиною, що має місце не з вини Замовника (п.4.11 договору). Замовник має право відтермінувати проведення оплати за виконані роботи, згідно підписаних актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3) у випадку відсутності поступлення коштів на рахунок Замовника по об`єкту (п.6.1.10 договору).

Згідно з п.4.12 договору, вартість наданих послуг (виконаних робіт), що підлягають оплаті визначаються зі всіх складових вартості послуг (робіт), розрахованих у договірній ціні. Оплата за надані послуги (виконані роботи) здійснюється в безготівковому порядку, валютою платежу є гривня.

Місцем надання послуг (виконання робіт) є автомобільна дорога загального користування державного значення Т-09-03 Галич-Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області (пункт 5.1 договору).

Згідно п.5.2 договору, Виконавець надає послуги (виконує роботи) у відповідності з затвердженою кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами та графіками надання послуг (виконання робіт).

Відповідно до п.5.4 договору роботи за договором повинні бути виконані у терміни відповідно до календарного графіку надання послуг (виконання робіт), що оформляється додатком до Договору і є його невід`ємною частиною (Додаток № 2 до договору).

Сторонами також узгоджено у договорі можливість перегляду строків договору, зокрема у разі: відсутності фінансування; виникнення несприятливих погодних умов, що не дає технологічної можливості виконанню даного виду робіт, виникнення інших обґрунтованих обставин. Перегляд термінів надання послуг (виконання робіт) оформлюється Додатковою угодою (п.5.6 договору).

Водночас, згідно з п.6.1.9 договору, Замовник вправі змінювати обсяг робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

У розділі 10 договору сторонами передбачено випадки внесення змін у договір та його розірвання.

Зокрема, відповідно до п.10.1 договору, усі зміни до договору вносяться в період його дії письмово, з укладанням додаткової угоди до договору, що стає невід`ємною частиною цього договору і набирає чинності після його підписання уповноваженими особами сторін.

Згідно з п.10.3 договору, Замовник може розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Виконавця не менш як за 10 днів, зокрема у випадку: відсутності фінансування за цим договором; виявлення недоцільності, або неможливості продовжувати роботи на об`єкті, в тому числі на підставі рішень відповідних контролюючих органів.

Відповідно до 15.2 договору передача виконаних робіт виконавцем і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт. В період за п`ять днів до кінця звітного періоду, Виконавець надає Замовнику складені у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ (п.15.3 договору).

Пунктом 16.1 договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 3) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 5) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 6) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 7) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Договір набрав законної сили 06.07.2021 та був укладений на строк до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків діяв до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором (п.17.1 договору).

Згідно з п.17.2 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Додатками до договору є Договірна ціна (додаток № 1) та календарний графік надання послуг (виконання робіт-додаток № 2).

У подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору, якими зокрема, вносились зміни до вищевказаного правочину в частині строку його дії та доповнено договір додатком № 3 "Очікуваний обсяг фінансування в розрізі років" (а.с. 73 на звороті, 83, 94, 98 том І).

Так, 18.11.2021 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, відповідно до умов якої, керуючись пп.3 п.16.1 договору №9П від 06.07.2021, сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору у зв`язку з затримкою фінансування витрат замовника, виклавши п.17.1 договору в такій редакції: договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором; доповнено п.4.2 договору абзацом наступного змісту: обсяг бюджетних коштів на 2021 рік передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 р. №1153) та становить 68 500 000,00 грн; доповнено договір Додатком №3 «Очікуваний обсяг фінансування в розрізі років» та викладено його в редакції, згідно з якою загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 68 500 000,00 грн; 2022 рік 400 411 043,00 грн).

25.11.2021 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, відповідно до умов якої внесено зміни до абзацу 2 п.4.2 договору, виклавши його у наступній редакції: обсяг бюджетних коштів на 2021 рік передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року №1153) та становить 68 500 000,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 р. №1152) та становить 39 500 000,00 грн. Внесено зміни в Додаток №3 договору, згідно з яким загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 108 000 000,00 грн; 2022 рік 360 911 043,00 грн).

09.12.2021 сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору, відповідно до умов якої внесено зміни в абзац 2 п.4.2 договору, виклавши його у наступній редакції: осяг бюджетних коштів на 2021 рік передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) та становить 68 579 800,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 р. №1152) та становить 39 500 000,00 грн. Внесено зміни в Додаток №3 до договору , згідно з якими загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 108 079 800,00 грн; 2022 рік 360 831 243,00 грн).

22.12.2021 сторонами підписано додаткову угоду №4 до договору, відповідно до умов якої внесено зміни в абзац 2 п.4.2 договору, виклавши його у наступній редакції: обсяг бюджетних коштів на 2021 рік передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) та становить 118 579 800,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 рку №122 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1339) та становить 39 500 000,00 грн. Внесено зміни в Додаток №3 до договору , згідно з якими загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 310 831 243,00 грн.

18.02.2022 сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору, відповідно до умов якої на підставі пп. 3 п. 16.1 договору продовжено термін дії договору до 31.12.2023 у зв`язку з затримкою фінансування витрат Замовника, внісши відповідні зміни в п.17.1 договору; внесено зміни до п.4.2 договору, виклавши його у наступній редакції: фінансування послуг (робіт) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Обсяг бюджетних коштів на 2021-2022 роки передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) та становить 118 579 800,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1339) та становить 39 500 000,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 №65 «Деякі питання дорожнього господарства» та становить 48 000 000,00 грн. Внесено зміни в Календарний графік надання послуг (виконання робiт) (додаток №2 до договору) та в Додаток №3 до договору, згідно з якими загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 48 000 000,00 грн., 2023 рік 262 831 243,00).

04.03.2022 сторонами підписано додаткову угоду №6 до договору, відповідно до умов якої на підставі п. 10.1 договору внесено зміни до п.4.2 договору, виклавши його у наступній редакції: фінансування послуг(робіт) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Обсяг бюджетних коштів на 2021-2022 роки передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) та становить 118 579 800,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства»(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1339) та становить 39 500 000,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 №65 «Деякі питання дорожнього господарства» та становить 49 350 000,00 грн. Внесено зміни в Додаток №3 до договору , згідно з якими загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 49 350 000,00 грн, 2023 рік 261 481 243,00грн).

12.04.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору, відповідно до якої на підставі підпункту 2 пункту 16.1 договору доповнено пункт 16.8 договору абзацом наступного змісту: у разі настання документально підтверджених обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), визначених розділом 9 договору, Замовник залишає за собою право не застосовувати до Виконавця штрафні санкції, передбачені умовами договору та чинним законодавством України, що виникли внаслідок дії таких обставин. Підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України. Строк дії договору в такому випадку продовжується на строк дії таких обставин. Строк дії договору може бути продовжений на строк, достатній для повного виконання своїх зобов`язань, але не більше ніж на 90 календарних днів, відповідно до п.3 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі.

Термін виконання робіт може бути продовжений у разі виникнення об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовником, пов`язаних із Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922- VIII, погодних умов, що унеможливлюють виконання відповідних робіт, відповідно до будівельних норм і правил. У такому випадку Замовник звільняється від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором.

03.08.2022 сторонами підписано додаткову угоду №8 до договору, відповідно до умов якої на підставі підпункту 2 пункту 16.1 договору викладено абзац 2 п.4.2 договору у наступній редакції: фінансування послуг (робіт) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Обсяг бюджетних коштів на 2021-2022 роки передбачено: постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) та становить 118 579 800,00 грн; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1339) та становить 39 500 000,00 грн.; постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 №65 «Деякі питання дорожнього господарства»(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2022 р. №803) та становить 67 878 014,00 грн.» Оплата виконаних робіт(послуг) здійснюється з урахуванням вимог 39 статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (із змінами від 31 травня 2022 року №2290-ІХ.

Внесено зміни в Додаток №3 до договору, згідно з якими загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 67 878 014,00 грн, 2023 рік 242 953 229,00грн).

30.11.2023 сторонами підписано додаткову угоду №11, відповідно до умов якої на підставі підпункту 3 п. 16.1 договору у зв`язку з затримкою фінансування витрат Замовника внесено зміни до п.17.1, згідно з якими визначено, що договір діє до 31.12.2024; внесено зміни в Додаток №2 до договору «Календарний графік надання послуг(виконання робіт) та в Додаток №3 до договору, згідно з якими загальний обсяг фінансування становить 468 911 043,00 грн (у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 66 878 014,00 грн, 2023 рік 0,00грн, 2024 рік 243 953 229,00грн.

27.12.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 12 до договору, за змістом якої керуючись пп. 3 п. 16.1 договору сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору у зв`язку з затримкою фінансування витрат Замовника та, відповідно, внесено зміни в п.17.1 договору, згідно з якими договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором; Додаток №2 «Календарний графік надання послуг(виконання робіт)» та Додаток №3 «Очікуваний обсяг фінансування у розрізі років» викладено в новій редакції. Зокрема, згідно очікуваного обсягу фінансування в розрізі років загальний обсяг фінансування визначено в сумі 468 911 043,00 грн, у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 66 878 014,00 грн, 2023 рік 0,00грн, 2024 рік 0,00грн, 2025 рік - 243 953 229,00грн.

Як зазначає відповідач-1, процедура закупівель розпочата за наявною потребою: відповідно до Переліку завдань і заходів з виконання Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018 - 2023 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року №382 «Про затвердження Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2023 роки» (зі змінами) на підставі проектно-кошторисної документації.

За результатами проведених процедур по вищезазначених у постанові закупівлях укладено договори, в тому числі договір №9П від 06.07.2021. Після укладення договорів згідно з статтею 48 Бюджетного Кодексу України реєстрація бюджетних зобов`язань по договору здійснювалася виключно в межах бюджетних асигнувань, доведених головним розпорядником коштів Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, та календарного графіку фінансування до договорів.

У «Календарному графіку фінансування» в графі «Інші джерела фінансування» обсяги фінансування передбачалися здійснення реєстрації бюджетних зобов`язань в наступному бюджетному році за умови доведення головним розпорядником коштів бюджетних асигнувань.

З урахуванням цього відповідач-1 вказує, що реєстрація бюджетних зобов`язань Службою в територіальному органі Державної казначейської служби України за вищезазначеним договором проводилася виключно в межах бюджетних асигнувань, на підставі погодженого головним розпорядником коштів Плану використання бюджетних коштів (зі змінами) за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», код економічної класифікації видатків бюджету 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм».

Окрім Плану використання бюджетних коштів, головним розпорядником бюджетних коштів забезпечено надання одержувачу бюджетних коштів інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» в розрізі джерел фінансування за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізаціїдержавних (регіональних) програм», зокрема: Паспорти бюджетних програм на 2021-2023 роки; Лімітні довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2021-2023 роки; Плани фінансування дорожнього господарства на 2021-2023 роки;Довідки про зміну до плану використання бюджетних коштів на 2021-2023 роки (а.с.40-170, том 3).

У додатку до договору «Календарний графік фінансування» обсяги фінансування в графі «Інші джерела фінансування» передбачалися для реєстрації бюджетних зобов`язань в наступному бюджетному році за умови доведення головним розпорядником коштів бюджетних асигнувань.

Кошти на оплату зокрема поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич - Підгайці - Сатанів км 107+000 - км 132+ 100 у Тернопільській області, передбачено постановами Кабінету Міністрів України, а саме:

- постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1241) в розмірі 118 579 800,00 грн;

- постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1339) в розмірі 39 500 000,00 грн;

- постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 року №65 «Деякі питання дорожнього господарства» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2022 року №803) в розмірі 49 350 000,00грн;

- постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 року №255 «Про затвердження переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування у 2023 році» в розмірі 17 528 014,00 грн.

Також, відповідно до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 751, на державний дорожній фонд у 2025 році заплановано кошти в обсязі 43 807,6 млн. гривень, у 2026 році - 124 002,7 млн. гривень, у 2027 році - 233 770,2 млн. гривень.

Як зазначено Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, договір № 9П від 06.07.2021 сторонами виконувався по мірі надходження коштів з бюджету, а строк дії продовжувався під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Листом № 2024/02.0-71 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що вартість виконаних робіт за договором складає 224 957 814,00 грн (Акти виконаних будівельних робіт №1 сф від 25 листопада 2021 року за вересень 2021 року на суму 39 млн 500 000 грн, №1/3ф від 22 листопада 2021 року за вересень 2021 року на суму 68 млн 500 000 грн; №2/3ф від 9 грудня 2021 року за вересень 2021 року на суму 79 800 грн, №3/3ф від 22 грудня 2021 року за вересень 2021 року на суму 9 400 000 грн, №4/3ф від 22 грудня 2021 року за вересень 2021 року на суму 40 600 000 грн, №5/3ф від 18 лютого 2022 року за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року на суму 48 млн грн; №6 від 4 серпня 2022 року за період з вересня 2021 року по березень 2022 року на суму 1млн 350 000 грн, №7 від 4 серпня 2022 року за період з листопада 2021 року по липень 2022 року на суму 16 714 309 грн, № 8 від 20 вересня 2022 року за серпень 2022 року на суму 813 705 грн), що у відсотковому відношенні становить близько 50% виконання робіт за договором, тобто виконані роботи є оплаченими (лист №08-02/97 від 21.01.2025).

Так, Службою автомобільних доріг у Тернопільській області проведено оплату за договором розмірі 9 400 000 грн на підставі платіжного доручення №92 від 22 грудня 2021 року; 40 млн 600 000 грн - на підставі платіжного доручення №93 від 22 грудня 2021 року; 16 714 309 грн - на підставі платіжної інструкції №669 від 9 серпня 2023 року; 1 350,000 грн - на підставі платіжного доручення №552 від 4 серпня 2022 року; 68 500 000 грн - на підставі платіжного доручення №66 від 23 листопада 2021 року; 79800 грн - на підставі платіжного доручення №76 від 10 грудня 2021 року; 48 млн грн - на підставі платіжного доручення №383 від 8 серпня 2022 року; 39 500 000 грн - на підставі платіжного доручення №418 від 25 листопада 2021 року; 813 705 грн - на підставі платіжної інструкції №670 від 9 серпня 2023 року.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області у листі №4-06-06/311 від 17.01.2025 підтверджено, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області (Служба автомобільних доріг у Тернопільській області) є одержувачем бюджетних коштів і уповноважена головним розпорядником коштів державного бюджету Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України (Державним агентством автомобільних доріг України) на виконання завдань з будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, дрібного ремонту та експлуатаційного утримання доріг загального користування державного значення в межах бюджетних асигнувань, затверджених планами використання бюджетних коштів на відповідні бюджетні роки і відповідно до переліків об`єктів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

У додатку 1 до листа Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області наведено касові видатки та реквізити платіжних доручень на виконання робіт згідно договору №9П від 06.07.2021. Зокрема за виконані роботи в межах договору згідно Актів форми КБ2в у 2021 році сплачено 96 429 800 грн, у 2022 році 49 350 000 грн, у 2023 році - 17 528 014 грн. Всього за період 2021-2023 роки за виконані роботи Замовником сплачено 224 957 814,00 грн. Протягом 2024 року та 2025 року оплата не здійснювалася.

Прокуратура зазначає, що станом на дату укладення додаткової угоди №11 від 30.11.2023 до договору, якою пролонговано строк дії договору до 31.12.2024, та оспорюваної додаткової угоди № 12 від 27.12.2024 до договору, якою пролонговано строк дії договору до 31.12.2025, в Державному бюджеті України не передбачалося фінансування об`єкту, що є предметом договору №9П від 06.07.2021, і ця обставина свідчить про порушення ст. 48 Бюджетного кодексу України.

На переконання прокуратури у Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, як головного розпорядника коштів, та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, на момент проведення процедури закупівлі та укладення договору були відсутні фінансові можливості та наміри забезпечити повну оплату виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич-Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області.

Посилаючись на норми ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України, згідно з якими розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом, та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними, прокурор наголошує на тому, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, достовірно знаючи про відсутність бюджетного фінансування робіт з поточного ремонту доріг в період 2023-2024р.р. не вирішила питання про зменшення обсягу робіт та договірної ціни за укладеним Договором №9П, а навпаки, зловживаючи правами, відтерміновує виконання договірних зобов`язань вчетверте (з 2021 року по 2025 рік щорічно). Укладення додаткових угод №5 від 18.02.2022, №11 від 30.11.2023 та №12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021 в умовах воєнного часу, на думку прокуратури, не відповідає визначеній постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 09.06.2021 черговості видатків, оскільки призводить до необхідності здійснення додаткових видатків з Державного бюджету на суму понад 200 млн гривень.

Оскільки упродовж 2023 - 2024 років роботи за договором не виконувались, а строк дії договору продовжувався згідно додаткових угод №5 від 18.02.2022 (на 2023 рік ) та №11 від 30.11.2023 (на 2024 рік), строк дії яких минув, тому прокурор вважає, що є необхідність у визнанні недійсною додаткової угоди №12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021, якою безпідставно продовжено строк дії договору та, відповідно, строк виконання робіт до 31.12.2025 без відповідних бюджетних асигнувань на їх фінансування.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову (скарги) в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову (скарги) або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом (скаргою) в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор вправі звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади виключно у випадку, якщо такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів держави самостійно.

Встановлення наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі певного органу державної влади віднесено законодавцем до виключної компетенції суду, який в кожному конкретному випадку досліджує та встановлює відповідні обставини.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, прокурором визначено компетентними органами у спірних правовідносинах Державну аудиторську службу України та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Як встановлено у частині 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

З матеріалів справи та пояснень учасників справи, з`ясовано, що у межах своїх повноважень Державна аудиторська служба України не проводила моніторинг та не складала висновку щодо спірної публічної закупівлі.

У листі №003100-17/1032-2025 від 27.01.2025 Аудитслужбою повідомлено, що питання, наведені прокуратурою щодо спірної публічної закупівлі доцільно дослідити під час проведення планових заходів державного фінансового контролю за місцезнаходженням замовника, з огляду на що Держаудитслужба врахує їх під час планування заходів державного фінансового контролю. Зазначено, що нормами Закону України 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, не передбачено можливості вжиття Держаудитслужбою заходів щодо усунення замовниками порушень законодавства у сфері закупівель поза межами здійснення заходів державного фінансового контролю, визначених у статті 2 Закону 2939-XII, або за матеріалами чи відомостями, отриманими за межами цих заходів, а також не передбачено повноважень на звернення до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій.

У свою чергу, пунктами 4, 7, 8, 10 частини 1 статті 10 Закону 2939-XII передбачено вичерпний перелік випадків, у яких Державна аудиторська служба України має право звертатися до суду з позовом, зокрема: щодо спонукання про проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків шляхом таких інвентаризацій у разі відмови керівників підконтрольних установ у їх проведенні, вилучення до бюджету виявлених ревізіями прихованих і занижених валютних та інших платежів, укладених із порушенням законодавства, стягнення у дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і тільки в разі виявлення порушень законодавства, має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Аналіз наведених норм свідчить, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене статтею 10 Закону № 2939-XII, може бути адресовано виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Аналогічна правова позиція щодо обсягу повноважень Державної аудиторської служби України на звернення до суду з позовом викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08. 2019 у справі № 825/2262/16 (К/9901/36764/18).

Поряд із цим, предметом розгляду даної справи є вимога прокурора в інтересах держави про визнання недійсною додаткової угоди до договору, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2025, тобто позов спрямований на припинення правовідношення між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та ТОВ ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР за договором №9П від 06.07.2021.

За частиною 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Враховуючи вищевказані приписи чинного законодавства та предмет даного спору, а також встановлені обставини даного спору щодо відсутності проведення перевірки Службою даної закупівлі суд вважає, що у Державної аудиторської служби України відсутні повноваження на самостійне звернення до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди №12 до договору №9П від 06.07.2021 з мотивів порушення бюджетного законодавства в частині вимог щодо продовження договірних правовідносин, оскільки жодним нормативно-правовим актом України таким правом цей орган не наділений.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та у постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З урахуванням наведеного, наявні підстави для залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» про визнання недійсною додаткової угоди № 12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021, на підставі пункту 2 частини 2 статті 226 ГПК України.

Щодо позову, заявленого прокурором в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. суд враховує наступне.

Частинами 1 та 10 ст. 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" встановлено, що у Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов`язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування. Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожний фонд. Головним розпорядником коштів державного дорожного фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Таким органом є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (підпункт 1 п. 1 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 10.09.2014).

Окрім того, відповідно до п. 5, 8, 17 вищевказаного Положення, Агентство організовує планово-фінансову роботу в апараті Агентства відновлення, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, господарських товариствах, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Агентство відновлення, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує внутрішній контроль в Агентстві відновлення, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; забезпечує здійснення самопредставництва інтересів Агентства відновлення в судах України через уповноважених осіб у встановленому законодавством порядку; видає накази організаційно-розпорядчого характеру; організовує і контролює їх виконання.

Згідно із Пунктом 1.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, затвердженого наказом Агентства відновлення від 31.03.2023 № Н-133 (далі Положення про Службу) Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області є державною неприбутковою організацією, яка заснована на державній формі власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України. Відповідно до п. 3.5 Положення про Службу, остання є одержувачем бюджетних коштів, який уповноважений розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності та функцій Служби, визначених цим положенням. Згідно з Порядком формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №1691, Служба зареєстрована як одержувач бюджетних коштів (вид бюджету Державний бюджет).

Отже, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області є одержувачем бюджетних коштів, уповноважена Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України як розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Пунктами 3.2, 4.3 Положення про Службу передбачено, що Служба спрямовується і координується Уповноваженим органом управління, підзвітна і підконтрольна йому. Служба утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Уповноваженим органом. Пунктом 5.7. цього Положення визначено, що контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Службою майна здійснює Уповноважений орган управління. Служба зобов`язана надавати звітність Уповноваженому органу управління щодо виконання кошторису видатків на утримання Служби та фактичного надходження коштів з джерел фінансування видатків на утримання Служби (у тому числі з експлуатаційного утримання доріг) (п.6.2.14 Положення про Службу). Згідно з п.8.1 Положення про Службу від 31.03.2023 уповноважений орган управління здійснює свої права щодо управління Службою безпосередньо та відповідно до свого Положення, інших нормативно-правових актів, цього Положення та покладених на нього завдань, між іншим: затверджує кошторис видатків на утримання Служби на плановий період та здійснює контроль за його виконанням у встановленому порядку.

З огляду на те, що Служба належить до сфери управління Державного агентства, яке є головним розпорядником бюджетних коштів за договором №9П від 06.07.2021, останній є уповноваженим органом влади у спірних правовідносинах.

Однак, у листі №304/5/07-02/02.3/10-40/10-25 від 22.01.2025 Агентство повідомило прокуратуру, що не вважає себе суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження» у розумінні ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель, контролю за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету і не має жодних правових підстав щодо втручання в процеси діяльності Служби, як замовника, оскільки, державне регулювання та контроль у сфері закупівель та контроль за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету має здійснюватися уповноваженими на те органами влади в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Тобто, Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України належних заходів щодо захисту інтересів держави не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень. З огляду на це, у даному випадку прокурор набув право на представництво та звернення до суду за захистом інтересів держави, оскільки відповідний суб`єкт владних повноважень, хоч і усвідомлював про порушення інтересів держави та мав відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

На виконання ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою повідомлено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України про здійснення органами прокуратури представницьких функцій у спірних правовідносинах з метою захисту порушених інтересів держави шляхом пред`явлення позову (лист від 13.03.2025 №52-1160ВИХ-25).

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

При цьому твердження сторін стосовно того, що прокурор не міг звертатися з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, суд відхиляє як недоречні, адже останнє є органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень та головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалося фінансування закупівлі робіт з поточного ремонту автодороги державного значення.

У постанові Верховного Суду, винесеній у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20.

Мотиви, з яких суд виходить, ухвалюючи рішення.

Підставою позову, як вказує прокурор, є укладення між відповідачами угоди внаслідок зловживання своїми правами, ігнорування принципу ефективного використання бюджетних коштів, за відсутності фінансування, що відповідно до положень ст.203, 215 Цивільного кодексу України слугує підставою для визнання її недійсною в судовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною першою статті 525 та статті 526 Цивільного кодексу України установлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

З`ясовано, що відповідно до договору №9П від 06.07.2021, укладеного між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» як Виконавцем, останній зобов`язався в обумовлений строк (до 31.12.2021) надати послуги на об`єкті: ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич-Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (пункт 17 договору).

У подальшому, у зв`язку з затримкою фінансування витрат Замовника, сторонами чотири рази продовжувався термін дії договору, зокрема до 31.12.2022 згідно додаткової угоди №1 від 18.11.2021, до 31.12.2023 - на підставі додаткової угоди №5 18.02.2022, до 31.12.2024 на підставі додаткової угоди №11 від 30.11.2023, до 31.12.2025 - на підставі оспорюваної додаткової угоди № 12.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» передбачено, що витрати, пов`язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства» передбачено, що у Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов`язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування. Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд. Кошти державного дорожнього фонду спрямовуються, зокрема, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, у тому числі утримання відповідних бюджетних установ, що забезпечують її функціонування, забезпечення розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій. Частинами 6 та 7 цієї ж статті визначено, що державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період з переліком автомобільних доріг, на яких заплановано роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, із зазначенням обсягів та джерел фінансування таких робіт у розрізі балансоутримувачів, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Складений відповідно до Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період перелік об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об`єктів, щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст. 24-2 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 122 затверджено Перелік об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2021 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (далі Перелік).

У Переліку об`єктів поточного середнього ремонту автомобільних доріг наведено об`єкти, які підлягають поточному середньому ремонту у 2021 році, зокрема об`єкт: автомобільна дорога загального користування державного значення Т-09-03 ГаличПідгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області. Обсяг фінансування об`єкту на 2021 рік передбачено у розмірі 100 тис. грн. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №122 (станом на дату укладення договору).

Слід зазначити, що у подальшому, в період укладення між сторонами додаткових угод №2 від 25.11.2021, №3 від 09.12.2021, №4 від 22.12.2021, №5 від 18.02.2022, №6 від 04.03.2022, №8 від 03.08.2022 обсяг фінансування вказаного об`єкту не змінювався та становив 100 тис. грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 18.08.2021 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) визначено обсяг фінансування об`єкту: автомобільна дорога загального користування державного значення Т-09-03 Галич-Підгайці - Сатанів км 107+000 км 132+100 у Тернопільській області, на 2021 рік (у редакції станом на момент укладення додаткової угоди №4 від 22.12.2021) у розмірі 70 000 000,00 грн, з необхідних 118 579 800,00 грн (додаткова угода №4).

Додатковою угодою №6 від 04.03.2022 сторонами передбачено здійснення фінансування робіт за рахунок коштів державного бюджету, зокрема обсяг бюджетних коштів на 2021-2022 роки передбачено крім постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року №1241) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №122 «Деякі питання дорожнього господарства»(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1339), також постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 №65 «Деякі питання дорожнього господарства».

Таким чином, обсяг фінансування об`єкту за договором №9П від 06.07.2021 становив 100 тис. грн., а у додатковій угоді такий обсяг фінансування передбачено у розмірі 49 350 000,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 №619 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури» затверджено перелік об`єктів нового будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, де об`єкт фінансування за договором №9П від 06.07.2021 з поточного середнього ремонту автомобільних доріг, відсутній.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №199 «Деякі питання використання залишку коштів, визначеного пунктом 2 статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у 2024 році.

У цьому Порядку у переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсяги фінансування за рахунок коштів державного бюджету у 2024 році не передбачено фінансування вищевказаного поточного середнього ремонту автомобільної дороги в межах Тернопільської області.

На момент розгляду справи постанови Кабінетом Міністрів України щодо хдійснення фінансування вказаної автомобільної дороги не прийнято, отже фінансування робіт за договором №9П у Держбюджеті не передбачено на 2025 рік.

Отже, матеріалами справи підтверджено доводи прокуратури про відсутність виділених у Державному бюджеті коштів на фінансування робіт з поточного ремонту автодороги, що є предметом договору від 06.07.2021.

Умови договору №9П від 06.07.2021 передбачають здійснення фінансування послуг (робіт) за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне зобов`язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Зобов`язання може бути взяте лише в межах затверджених бюджетних асигнувань. Це фундаментальний принцип бюджетної дисципліни. Зобов`язання передбачає майбутній платіж, який може бути здійснений як у поточному, так і в майбутніх бюджетних періодах.

Бюджетне законодавство розрізняє зобов`язання за терміном виконання, що є критично важливим для бюджетного планування.

Поточними (короткостроковими) бюджетними зобов`язаннями є зобов`язання, які передбачають здійснення платежів протягом поточного бюджетного періоду.

Довгостроковими бюджетними зобов`язаннями є зобов`язання, за якими необхідно здійснити платежі у майбутніх бюджетних періодах, тобто вони виходять за межі одного бюджетного року. Їхнє взяття допускається лише у випадках, прямо передбачених Бюджетним кодексом України.

Із змісту спірних правовідносин слідує, що на підставі договору №9П від 06.07.2021 та Тендерної документації, за якою проведено закупівлю робіт за цим договором строк надання послуг/виконання робіт за договором в сумі 483 414 498грн визначено до 31.12.2021. Тобто, зобов`язання за договором №9П передбачалося як короткострокове, адже підлягало виконанню у межах одного бюджетного року.

Внаслідок підписання сторонами додаткових угод, термін дії договору продовжено в кінцевому результаті до 31.12.2025 (на підставі оскаржуваної додаткової угоди №12 до договору).

Таким чином, строк дії договору №9П від 06.07.2021 складає 5 років (2021, 2022, 2023, 2024, 2025), що свідчить про те, що відповідні фінансові зобов`язання за ним у розумінні Бюджетного кодексу України, є довгостроковими.

Умови здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0419-12/ed20240503#Text), що розроблений на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 БК України.

За змістом пункту 2.2 Порядку №309 умовою бюджетного зобов`язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов`язкова наявність додатку до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Дана норма положення Порядку № 309 конкретизує норму статті 23 БК України, встановлюючи однакову та обов`язкову в розумінні частини третьої статті 6, частини першої статті 628 ЦК України вимогу до довгострокового договору (підряду), який фінансується за рахунок бюджетних коштів, а саме наявність складеного за правилами зазначених нормативних актів плану фінансування робіт (календарного плану).

Такий план може бути у вигляді додатка до договору (його невід`ємної частини) або визначений безпосередньо в тексті договору та становить порядок здійснення розрахунків за таким договором.

Саме цей план, яким визначається порядок розрахунків, вказує, що при розміщенні публічного замовлення з придбання робіт за довгостроковими бюджетними зобов`язаннями та укладенні відповідного договору дотримано вимог статті 23 БК України щодо встановленого нею порядку здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань - за наявності відповідного бюджетного призначення.

Тому відсутність зазначеного плану або визначення в ньому порядку здійснення розрахунків усупереч наведеним положенням Порядку № 309 свідчить про невідповідність довгострокового договору, який фінансується за рахунок бюджетних коштів, у частині здійснення розрахунків бюджетними коштами вимогам законодавства, а саме статті 23 БК України.

Отже, за змістом наведених положень, що регламентують порядок та умови здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань (за договорами, строк виконання яких становить більше одного календарного року):

- положення частини першої статті 23 та частини третьої статті 48 БК України встановлюють обов`язкову відповідно до актів цивільного законодавства вимогу до договорів, що укладаються за результатами проведення процедури публічної закупівлі та фінансуються за бюджетні кошти, - наявність відповідного бюджетного призначення;

- реалізацію цієї вимоги БК України конкретизовано в Порядку № 309, за змістом якого при розміщенні замовлення про публічну закупівлю та укладенні довгострокового договору (підряду) складається календарний/фінансовий план, який відображає порядок здійснення розрахунків за договором, який має містити: інформацію про розподіл за роками суми коштів, що становить загальну ціну закупівлі та договору, для розрахунку за ним; за перший (поточний) рік виконання договору (робіт) - щомісячний розподіл коштів, сума яких має узгоджуватися і з відповідною сумою витрат, визначених у затвердженому бюджеті поточного періоду, тобто того бюджетного періоду, який відповідає першому (поточному) календарному року виконання робіт за договором.

Інформація про порядок розрахунків у вигляді фінансового/календарного плану, складеного відповідно до вимог Порядку № 309, має бути відображена при розміщенні публічного замовлення (в тексті оголошення), оскільки договір, що буде укладений за результатами процедури публічної закупівлі, та його умови мають відповідати змісту зазначеного замовлення (частина четверта статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Дотримання наведених вимог при розміщенні замовлення про публічну закупівлю та подальшому укладенні відповідного договору з довгостроковими бюджетними зобов`язаннями свідчитиме про те, що замовлення про публічні закупівлі розміщене і бюджетні зобов`язання за відповідним договором взяті за наявності бюджетного асигнування відповідно до бюджетного призначення, а тому є такими, що відповідають вимогам статті 23 БК України, що виключає їх недійсність за частиною третьою статті 48 цього Кодексу.

27.12.2024 сторонами підписано додаткову угоду № 12 до договору, за змістом якої сторонами продовжено термін дії договору у зв`язку з затримкою фінансування витрат Замовника, а саме до 31.12.2025; Додаток №2 «Календарний графік надання послуг(виконання робіт)» та Додаток №3 «Очікуваний обсяг фінансування у розрізі років» викладено в новій редакції. Зокрема, згідно очікуваного обсягу фінансування в розрізі років загальний обсяг фінансування визначено в сумі 468 911 043,00 грн, у тому числі по роках: 2021 рік - 158 079 800,00 грн; 2022 рік 66 878 014,00 грн, 2023 рік 0,00грн, 2024 рік 0,00грн, 2025 рік - 243 953 229,00грн.

Суд відзначає, що додаткова угода №12 до договору №9П від 06.07.2021 не містила фінансового/календарного плану, складеного відповідно до вимог Порядку № 309, який вимагається положеннями частини першої статті 23 БК України, оскільки такий не містить за перший (поточний) рік виконання договору (робіт) 2021рік щомісячного розподілу коштів. Також на дату укладення додаткової угоди № 12 від 27.12.2024 до договору, в Державному бюджеті України не передбачено фінансування об`єкту, що є предметом договірних зобов`язань.

Спірною додатковою угодою за згодою сторін продовжено термін договору; такі дії сторонами вчинено у зв`язку з відсутністю фінансування об`єкта виконання робіт за договором, про що також вказано в угоді, тобто не у зв"язку з необхідністю його закінчення з огляду не виконання зобов"язань на 50% від усього обсягу запланованих робіт, очікуючи, що в майбутньому на оплату робіт будуть виділені бюджетні кошти, тобто при наступних надходженнях коштів з бюджету.

Водночас, правовідносини за довгостроковим договором, фінансування за яким здійснюється за рахунок бюджетних коштів (довгострокові бюджетні зобов`язання), передбачають обов`язковий, встановлений актами цивільного законодавства (частиною першою статті 23 БК, Порядком № 309) порядок розрахунків за цим договором у вигляді фінансового/календарного плану, який передбачає:

ьбезумовну оплатність відповідного договору за конкретним бюджетним призначенням, затвердженим у відповідному бюджеті (поточному бюджетному періоді), а не залежно від надходження коштів у цей бюджет;

ьвизначення умов цього плану згідно з відомостями бюджету про відповідні витрати (бюджетні призначення) на поточний рік вже на етапі розміщення замовлення з публічної закупівлі, за результатами проведення якої укладається відповідний договір.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Суд зазначає, що з огляду на умови укладеного між відповідачами договору №9П від 06.07.2021 (п. 4.3, 4.4.), додаткової угоди №12 від 27.12.2024, Служба, ігноруючи законодавчо визначені обов`язки щодо неправомірного обмеження конкуренції (ч. 5 ст. 13 Цивільний кодекс України), принципи максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі"), принцип бюджетної системи щодо залучення мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів (ст. 7 Бюджетного кодексу України), ігноруючи надані пунктами п.1.3, 6.1.9, 10.1, пп.1 п.16.1 договору №9П від 06.07.2021 права щодо зменшення обсягу надання послуг та загальну ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків, не вирішила впродовж тривалого терміну питання економії бюджетних коштів, натомість вкотре уклала з Відповідачем-2 додаткову угоду, якою відтерміновано як виконання робіт так і їх фінансування.

При цьому, також ігноруючи правом, передбаченим п.10.3 договору, на розірвання договору в односторонньому порядку, з огляду на відсутність фінансування протягом двох років підряд (2023-2024).

Щодо підстав укладення оспорюваної додаткової угоди "у зв`язку з затримкою фінансування витрат Замовника" з посиланням на п. 16.1 п.п.3, то суд зазначає, що право на зміну істотних умов, зокрема продовження дії договору за даним формулюванням допускається виключно у разі виникнення документально підтверджених об"єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Відповідно до п.п. 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків - продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, згідно вказаної норми право на продовження строку дії договору та/ або строку виконання зобов`язань можливе лише за наявності таких обов`язкових умов:

1) виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження;

2) наявність обставин непереборної сили;

3) затримка фінансування витрат замовника.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів існування у 2023, 2024, 2025 роках у Замовника робіт жодних об`єктивних обставин, які б надавали підстави продовжити термін дії договору.

Посилання відповідачів на дію воєнного стану в якості підстави укладення Додаткової угоди щодо продовження строку виконання робіт, то слід зазначити, що на даній ділянці автомобільної дороги, де здійснюється поточний ремонт бойові дії не ведуться, що не є перешкодою для надання послуг за Договором №9П, а відтак такі судом не приймаються, на час виконання основного договору у 2022 році воєнний стан в Україні тривав, тобто інших обставин не існувало; про відсутність фінансування для подальшого виконання договору у визначеному у ньому обсязі робіт обом сторонам договору було достеменно відомо на момент підписання додаткової угоди, однак ними не вжито заходів ані щодо припинення договірних зобов`язань, ані щодо зменшення обсягу робіт, а натомість, роблячи припущення про ймовірність виділення бюджетних коштів в наступному році, неодноразово продовжено термін дії договору, зокрема на підставі оскаржуваної додаткової угоди №12.

Тому обставини, на які посилається відповідач-1, як на підставу укладення додаткової угоди, не можуть бути визнані обґрунтованими.

Роботи за договором №9П від 06.07.2021 відповідачем-2 виконано востаннє у вересні 2022 року. Посилання на придбання матеріалів та, відповідно, понесення Товариством збитків у разі припинення дії договору не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів на підтвердження закупівлі матеріалів чи понесення інших матеріальних витрат, відповідачем-2 не подано, а відтак, такі твердження є безпідставними.

Також суд вважає помилковими посилання відповідачів в частині наявності обставин непереборної сили, котрі ґрунтуються на листі Торгово-промислової палати, адже війна триває вже три роки, тобто такі обставини були наявні в період укладення додаткових угод № 11 від 30.11.2023, № 12 від 27.12.2024.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Дана додаткова угода, з огляду на норми ст.23 БК України та встановлені судом фактичні обставини справи, підлягає визнанню недійсною як така, що укладена з порушенням вимог закону.

Щодо доводів прокуратури про те, що відповідачем-1 проведено процедуру закупівлі та укладено договір на поточний середній ремонт автомобільної дороги, на підставі якого взято бюджетні зобов`язання у сумі понад 468 млн. грн, без відповідних бюджетних асигнувань, чим порушено ч.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, тому, згідно з ч. 3 ст. 48 цього Кодексу, такі зобов`язання є недійсними, за ними не виникають бюджетні зобов`язання і не утворюється бюджетна заборгованість, відтак додаткова угода №12 до договору є недійсною відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 48 БК України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом, та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

Пунктом 47 частини 1 статті 2 БК України визначено, що розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Суд погоджується з доводами відповідача-1, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області (Служба автомобільних доріг у Тернопільській області) не є бюджетною установою; відповідно до Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області, затвердженого наказом Держагентства від 14 червня 2023 року № Н-253, така є лише одержувачем бюджетних коштів, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності Служби та передбачені бюджетними програмами.

З відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, також вбачається, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області (Служба автомобільних доріг у Тернопільській області) є одержувачем бюджетних коштів.

У пункті 38 частини 2 статті 2 БК України зазначено, що одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно з пунктом 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, одержувач використовує бюджетні кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі Плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Відтак, положення частини 3 статті 48 БК України, на яку прокурор посилався як на підставу нікчемності спірного правочину, не розповсюджуються на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області (Службу автомобільних доріг у Тернопільській області), як на одержувача бюджетних коштів, тому дана норма бюджетного законодавства не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно доводів відповідача-2 про неефективність обраного прокурором способу захисту, оскільки визнання недійсною додаткової угоди без застосування наслідків такої недійсності є неефективним способом захистом порушеного права1, слід зазначити наступне.

Вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.

У даному випадку предметом позову є визнання недійсною додаткової угоди, якою було внесено зміни до договору №9П від 06.07.2021 в частині продовження строку виконання робіт.

Визнання недійсною додаткової угоди не матиме наслідком повернення сторін у первісний стан шляхом застосування реституції, оскільки між сторонами існує основний договір.

Отже, проведення двосторонньої реституції у справі з таким предметом спору є неможливим, тому посилання про неефективність обраного прокурором способу захисту відхиляються судом за необґрунтованістю.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду, наведених вище.

Висновки господарського суду.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно норм ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 74-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, наявності правових підстав для визнання недійсної додаткової угоди № 12 від 27.12.2024року як такої, що укладена всупереч закону, ст. 23 БК України.

Позов прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України суд залишає без розгляду на підставі п. 2 ч. 2 ст.226 ГПК України.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із результату вирішення цього спору, судовий збір в розмірі 2422,40грн покладається судом в рівній мірі на відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 195, 216, 219, 220, 222, п. 2 ч. 2 ст.226, ст.238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР, про визнання недійсною додаткової угоди № 12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021, - залишити без розгляду.

2. Позов Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР, про визнання недійсною додаткової угоди № 12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021, - задовольнити.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 27.12.2024 до договору №9П від 06.07.2021, укладену між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 25887079) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 33768346).

4. Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області (вулиця О. Кульчицької, будинок 8, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 25887079) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) 1211грн 20коп в повернення сплаченого судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР (вулиця Шептицького, будинок 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 33768346) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) 1211грн 20коп в повернення сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 14.07.2025.

Суддя Н.О. Андрусик