Ухвала від 14.07.2025 по справі 643/3455/25

Справа № 643/3455/25

Провадження № 1-кп/643/721/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221170000005 від 01.01.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який неодружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова,

громадянина України, з середньою освітою, який неодружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України

ВСТАНОВИВ

Прокурором подано письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину. Наявні передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, побоюючись покарання, яке йому загрожує. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно ОСОБА_4 розглядаються декілька обвинувальних актів. Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Крім того, прокурором подано письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 , на 60 днів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_6 можуть виникнути передбачені ст. 177 КПК України спроби: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Відносно ОСОБА_6 в іншому кримінальному провадженні був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте ОСОБА_6 порушив умови вказаного запобіжного заходу.

У судовому засіданні 14.07.2025 прокурор підтримала клопотання та викладені в них доводи. Зазначила, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не сплинули та продовжують існувати. Не заперечувала проти визначення розміру застави обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора. В обґрунтування посилались на недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт та встановити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора. В обґрунтування посилались на недоведеність ризиків, зазначених прокурором, наявність у обвинуваченого хворої матері. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вирішуючи заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд керується таким.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІцього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в тому числі умисних тяжких корисливих злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Згідно з обвинувальним актом, вказані в ньому злочини вчинені ОСОБА_6 в період дії відносно нього в іншому кримінальному провадженні (справа № 643/16701/24, головуючий суддя ОСОБА_1 ) запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, в тому числі до покарання, яке підлягає реальному відбуттю.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи зависунутим їйобвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, кількість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, а також ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, та відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків.

У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, у тому числі у вчиненні тяжких злочинів, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, в тому числі кількість епізодів протиправної діяльності, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Відповідно, суд не може визнати обґрунтованими доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для подальшого тримання обвинуваченого під вартою та необхідності зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення обвинуваченим вищезазначених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, так і про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконно впливу на свідків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк до 24:00 год. 10.09.2025 включно.

З наведених вище підстав суд відмовляє в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо визначення розміру застави, суд керується таким.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Судом не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які б дозволяли суду не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90840,00 грн. (3028 х 30 = 90840,00 грн). При цьому суд не вбачає підстав для визначення застави в мінімальному розмірі, зважаючи на кількість епізодів кримінально-протиправної діяльності, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 .

Вирішуючи заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується таким.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 07.03.2025 року відносно обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності обґрунтованої підозри та ризиків, зазначених прокурором.

Крім того, в іншому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого згідно з ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2025 обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 24.04.2025.

Згідно з обвинувальним актом, інкримінований обвинуваченому в даному кримінальному провадженні злочин вчинений 06.03.2025, тобто в період дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи вказані вище норми законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, Верховного суду, а також дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинуваченого від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, а також ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, та відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні низки тяжких корисливих злочинів, а також дані про його особу, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Наявність у обвинуваченого хворою матері, яка за його доводами потребує допомоги, не може бути визнана судом обставиною, яка свідчить, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, настільки зменшились, що їм можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, суд враховує, що вказані обставини, а саме наявність у обвинуваченого хворої матері, існували і на стадії досудового розслідування, тобто на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За таких обставин у суду відсутні підстави констатувати, що з`явились нові обставини, які свідчать про зменшення ризиків, що існували під час обрання запобіжного заходу.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконно впливу на потерпілого та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк до 24:00 год. 10.09.2025 включно.

З наведених вище підстав суд відмовляє в клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо визначення розміру застави, суд керується таким.

Судом не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які б дозволяли суду не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 151400,00 грн. (3028 х 50 =151400,00 грн). При цьому суд не вбачає підстав для визначення застави в мінімальному розмірі, зважаючи на кількість епізодів кримінально-протиправної діяльності, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 . Також суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні більш тяжкого злочину, ніж ОСОБА_6 .

Згідно з ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченим, що вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 10 вересня 2025 року включно.

Визначити суму застави у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400,00 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 14.07.2025 у справі № 643/3455/25 (провадження №1-кп/643/721/25) відносно ОСОБА_4 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні клопотання ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 , на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 , на строк до 24:00 годин 10 вересня 2025 року включно.

Визначити суму застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840,00 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 14.07.2025 у справі № 643/3455/25 (провадження №1-кп/643/721/25) відносно ОСОБА_6 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала вчастині продовженнятримання підвартою можебути оскарженав апеляційномупорядку шляхомподання апеляційноїскарги безпосередньодо Харківськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.Для ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії даної ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала в частині продовження тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Салтівського районного суду м. Харкова 15.07.2025 року о 15-20 год.

Суддя ОСОБА_1