Ухвала від 15.07.2025 по справі 487/4572/25

Справа № 487/4572/25

Провадження № 1-кс/487/3326/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання слідчого відділуСУ ГУНПв Херсонськійобласті ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні № 12025231030001548 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2025 слідчий відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 в рамкахздійснення досудовогорозслідування кримінального провадження №12025231030001548 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України звернулась до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, в якому просила накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі темно синього кольору , що поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано пломбами NPU-4335018 та NPU-4335017.

Слідчий у судове засідання не прибула, до початку розгляду справи подала заяву, в якій просила розглядати клопотання за її відсутності, клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено та з матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025231030001548 від 01.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 01.07.2025 до чергової частини відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області звернулась із заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що у період часу з кінця травня початку червня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив дії сексуального характеру стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пов`язані з анальним та оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій, що мало місце у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

11.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. В ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі темно синього кольору , що поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано пломбами NPU-4335018 та NPU-4335017.

Вилучені речі в рамках кримінального провадження визнано в якості речового доказу, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Під час обшуку було вилучено сліди, які мають значення для кримінального провадження, оскільки зберегли на собі сліди злочину, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містять ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речові докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2ст.167КПК України,тимчасовому вилученнюпідлягає майноу виглядіречей,документів,грошей,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вонипідшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди;є предметомкримінального правопорушення,пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За змістом ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на викладене, у зв`язку з доведеністю існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначені в клопотанні матеріальні об`єкти, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі темно синього кольору , що поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано пломбами NPU-4335018 та NPU-4335017, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також у зв`язку із доведеністю слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчоговідділуСУ ГУНПв Херсонськійобласті ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні № 12025231030001548 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі темно синього кольору , що поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано пломбами NPU-4335018 та NPU-4335017.

Ухвала підлягаєнегайному виконанню,яке доручитислідчому відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1