Рішення від 14.07.2025 по справі 580/5229/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року справа № 580/5229/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі його Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

12.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі його Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 223; код ЄДРПОУ 38305503) (далі відповідач) про:

скасування постанови від 15.04.2025 №157984 про застосування адміністративно-господарського штрафу;

відшкодування понесених судових витрат на його користь.

Обґрунтовуючи зазначив, що не був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи оскаржуваної постанови, в результаті чого позбавлений можливості взяти безпосередню участь в розгляді справи, надати свої заперечення та подати певні документи.

Ухвалою від 15 травня 2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу та вирішив розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження.

09.06.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого просив відмовити повністю у задоволенні позовної заяви. Стверджує, що рішення прийняв з дотриманням вимог закону за факт відсутності на момент перевірки у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа, за що закон передбачає відповідальність.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

На підставі направлення на перевірку № НР 001105 від 14.02.2025 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок відповідач провів перевірку.

За результатами здійснення 20.02.2025 головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Беренком О.В. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 08 год. 55 хв. на 201 км. а/д Н-01 Черкаського району, автомобільний перевізник ОСОБА_1 (згідно з ТТН №1300 від 20.02.2025) за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки HYUNDAI д.н. НОМЕР_2 , повного масою 7800 к., що не обладнаний діючим та повіреним тахографом, здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, чим порушено вимоги вказаної норми Закону, наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385, наказу МТЗУ від 07.06.2010 №340, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 113328 від 20.02.2025 року. Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія ОСОБА_2 . Водій з актом ознайомився, про що свідчить його особистий підпис проставлений у ньому. Будь-яких зауважень стосовно факту виявленого порушення не зазначав.

Листом від 24.02.2025 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи на 01.04.2025 (з 09-00 год. до 11.30 год.). Дане повідомлення (0601116628140) позивач отримав 28.02.2025, що підтверджується трекінгом із сайту Укрпошти та рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

Представниця позивача Круп К.В. звернулася заявою від 01.04.2025 до відповідача щодо ознайомлення з матеріалами справи.

01.04.2025 позивач звернувся клопотанням до відповідача, в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.

Листом від 01.04.2025 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи на 15.04.2025 (з 09-00 год. до 11.30 год.). Дане повідомлення (0601130455950) позивач отримав 08.04.2025, що підтверджується трекінгом із сайту Укрпошти та рекомендованим повідомленням про поштове вручення.

04.04.2025 відповідач на електронну адресу представниці позивача листом №1504/43/23-25 від 04.04.2025 надіслав запитувані відеоматеріали та матеріали справи.

Оскільки на вказану вище дату позивач явку свого представника не забезпечив, 15.04.2025 розгляд справи відбувався без участі представника позивача.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, 15.04.2025 року стосовно позивача виніс спірну постанову №157984 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 17000,00 грн (далі Спірне рішення).

Позивач не погоджуючись із спірним рішенням звернувся в суд з позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для вирішення спору суд врахував, що спірні відносини регулюються Законом Україні від 5 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ), Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385), Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 №103 (далі Положення №103), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340).

Відповідно до пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з ч.14 ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч.ч.17, 18 ст.6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з ч.20 ст.6 Закону №2344-ІІІ порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок №1567.

Відповідно до п.4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Отже, відповідач уповноважений проводити рейдові перевірки та серед іншого перевіряти наявність визначених ст.ст.39, 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пункт 21 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Суд урахував, що посадові особи відповідача вказаних вище вимог законодавства дотримались та за результатами рейдової перевірки склали Акт.

Згідно з абз.абз.30, 31 ч.1 ст.1 Закону №2344-ІІІ внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави. Внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Відповідно до п.1.3. Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з п.1.4. Положення №340 воно не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Суд врахував, що позивач здійснював перевезення вантажу. Отже, на нього поширюється дія вказаного Положення.

Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км. включно, вантажними автомобілями з повного масою до 3,5 тонн включно, відповідно до п. 6.3. Положення №340, веде індивідуальну контрольну книжку водія, або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.

Таким чином п. 6.3. Положення №340 поширює свою дію тільки на водіїв, які керують автобусами на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км. та вантажними автомобілями з повного масою до 3.5 тонн і не застосовний до водіїв, зазначених у п. 6.1 Положення №340.

Враховуючи імперативні вимоги п.6.1 Положення №340 саме для вантажних автомобілів повного масою понад 3.5 тонни, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом.

У спірних правовідносинах пункт 6.1 Положення № 340 є правозастосовним щодо позивача, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 повна маса транспортного засобу становить 78000 кг. Тому у позивача наявний обов`язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом.

Абзацами 1-2, 3, 6 п.1.4. Інструкції №385 визначено, що адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування";

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 39 Закону №2344-ІІІ визначено документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються перевезення.

Отже, на водія Законом покладено обов`язок мати при собі документи, на підставі яких виконують перевезення та пред`являти їх контролюючим органам.

Згідно з п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, водій зобов`язаний мати при собі вказані вище документи та пред`являти їх.

У позовній заяві позивач та у відзиві на позовну заяву відповідач зазначили, що на момент проведення перевірки водій позивача не мав при собі та не пред`явив перевіряючим

протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до 2.6 Інструкції №385 пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

установлення або заміни тахографа;

ремонту тахографа;

зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Отже, перевірку та адаптацію тахографів до транспортного засобу відповідно до вимог ЄУТР необхідно проводити кожні два роки.

Належні, достовірні та достатні докази, які би підтверджували надання водієм протоколу про проходження перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу під час проведення перевірки, відсутні.

В Акті відсутні записи про заперечення водієм факту не пред`явлення вказаних документів. Відсутні будь-які інші докази фактичного їх подання позивачем відповідачу, у т.ч. під час безпосереднього розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності, як перевізника. Відсутні належні докази вважати, що вказані в Акті відомості щодо відсутності на момент перевірки водія чинного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу неправдиві.

Суд акцентує увагу сторін на тому, що спір виник саме щодо факту наявності відповідних обов`язкових документів на момент перевірки водія працівниками відповідача та не стосується факту наявності їх як таких.

На виконання ч.5 ст.242 КАС України суд урахував подібний висновок у постанові від 19 березня 2020 року №823/1199/17 Верховного Суду (далі ВС) щодо подібних правовідносин. ВС, зазначив:

"32. ...Рейдова перевірка передбачає перевірку не конкретного автоперевізника, а проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту із зупиненням транспортного засобу, чи без зупинення.

..35. У відповідності до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 (далі - Положення), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

36. Згідно п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

37. У відповідності до ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

38. В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

39. Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

40. У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

41. Згідно ч.3 ст.10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

42. Приписи п. «а» ч.1 ст.10 вказаної Конвенції, на думку колегії суддів, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

43. В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

44. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

45. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідачем в ході перевірки встановлено факт здійснення водієм перевезень на ТЗ, який належить позивачу, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, то оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт є правомірними та не підлягають скасуванню.».

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф, крім того зважаючи на вимоги п.6.1. Положення №340, відповідно до яких вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, позивач мав обов`язок щодо облаштування транспортного засобу повіреним тахографом.

Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Вказаних вимог перевіряючий орган дотримався.

Щодо процедури розгляду та прийняття оскаржуваного рішення суд урахував.

Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. (пункт 25 Порядку №1567).

Відповідно до п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Зазначених вимог відповідач дотримався, що підтверджується вказаними вище повідомленнями про розгляд справи. Тому протилежні доводи позивача необгрунтовані та не враховані судом.

Згідно з п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, відповідач має право розглянути справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі позивача. Оскільки на вказану вище дату позивач явку свого представника не забезпечив, 15.04.2025 розгляд справи відбувався без участі представника позивача.

Дії відповідача щодо розгляду справи за відсутності суб`єкта господарювання вчинені відповідно до приписів Порядку № 1567.

Верховний суд у справі № 280/1426/20 від 14 грудня 2023 року зробив наступні висновки щодо відсутності особи на розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт:

«…Водночас, колегія суддів звертає увагу, що нормами Порядку №1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортног:о законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу. Таким чином, Верховний Суд уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправною та скасування постанови в. о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області від 27 грудня 2019 року № 173183 про застосування адміністративно- господарського штрафу, якою позивачу нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн, з підстав неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства».

Також відповідно до правової позиції Верховного суду у постанові від 06.06.2024 у справі № 340/1617/22:

«…Водночас, колегія суддів звертає увагу, що нормами Порядку №1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому складі колегії судді Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 березня 2018 року у справі М820/4810/17.

Отже, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє її права спростовувати вину в суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567 (пункт 27 Порядку №1567).

За перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону, абзац 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, відсутність в автоперевізника будь-якого, передбаченого законом, обов`язкового документа для здійснення перевезень на момент перевірки є підставою для притягнення його до відповідальності у формі штрафу вказаного розміру.

Відповідач, приймаючи Спірне рішення, діяв з дотриманням вимог вказаного вище законодавства правомірно. То ж доводи позивача не обґрунтовані, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі його Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 223; код ЄДРПОУ 38305503) про скасування постанови від 15.04.2025 №157984 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 14.07.2025.