Постанова від 11.07.2025 по справі 160/26227/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26227/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025р. у справі № 160/26227/24за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024р. ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Реброва Д.М., за допомогою засобів системи «Електронний суд», звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 1-11 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 60-61 том 1/.

У межах наданого вищезазначеною ухвалою суду строку позивачем недоліки позовної заяви було усунуто /а.с. 64, 66 том 1/ і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/26227/24 та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження / а.с. 67-68/.

Представник позивача, посилаючись в адміністративному позові на те, що відповідачем безпідставно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення з нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки без урахування цільового призначення належних позивачу на праві власності нежитлових будівель і споруд, помилково не застосовано у цих обставинах положення норми пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 Податкового кодексу України, згідно з якими не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок об`єкти нежитлової нерухомості, які віднесені до будівель промисловості, а саме звертав увагу суду, що норми пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 Податкового кодексу України виключають з об`єктів оподаткування всі без виключення будівлі промисловості, та будівлі і споруди, що віднесені до «Будівлі промисловості» (код 125) та склади Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Крім того, зазначив, що відповідач виніс спірні податкові повідомлення-рішення з пропуском 1095 днів та в останніх не зазначено повністю адресу місцезнаходження об`єктів нерухомого майна, тому просив суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025р. у справі №160/26227/24 адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а саме: від 26.03.2024 року №0345604-2417-0486-UA12060170010439451 на суму 35026 грн. 33 коп., від 26.03.2024 року №0345602-2417-0486-UA1206017001070279 на суму 88682 грн. 21 коп., від 26.03.2024 року №0345628-2417-0486-UA1206017001070279 на суму 27270 грн. 41 коп., від 26.03.2024 року №0345626-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 3731 грн. 74 коп., від 26.03.2024 року №0345624-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 35882 грн. 12 коп., від 26.03.2024 року №0345629-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 11481 грн. 91 коп., від 26.03.2024 року №0345619-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 29542 грн. 95 коп., від 26.03.2024 року №0345608-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 30451 грн. 96 коп., від 26.03.2024 року №0345610-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 689 грн. 18 коп., від 26.03.2024 року №0345603-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 1571 грн. 31 коп., від 26.03.2024 року №0345611-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 4167 грн. 11 коп., від 26.03.2024 року №0345609-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 40068 грн. 37 коп, від 26.03.2024 року №0345612-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 12821 грн. 47 коп. /а.с. 214-222 том 2/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 08.04.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 09.04.2025р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025р. у справі №160/26227/24 вищезазначена апеляційна скарга була залишена без руху та відповідачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги.

У межах наданого судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків, з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 11.04.2025р. у цій справі, відповідачем недоліки апеляційної скарги були усунуті та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025р. у справі №160/26227/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/26227/24.

26.04.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований судом 28.04.2025р.

Матеріали адміністративної справи №160/26227/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 02.05.2025р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 17.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач ГУ ДПС в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 10.03.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 10.03.2025р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.11.2019р. та перебуває на обліку у податковому органі як платник податків, у переліку видів господарської діяльності згідно КВЕД є 25.62 - механічне оброблення металевих виробів.

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивач є власником об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлової нерухомості, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , у період з 2021 року по 2023 роки.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пп. 266.7.2, пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані спірні податкові повідомлення-рішення форми «Ф», якими визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2021 - 2023 роки, а саме: від 26.03.2024 року №0345604-2417-0486-UA12060170010439451 на суму 35026 грн. 33 коп., від 26.03.2024 року №0345602-2417-0486-UA1206017001070279 на суму 88682 грн. 21 коп., від 26.03.2024 року №0345628-2417-0486-UA1206017001070279 на суму 27270 грн. 41 коп., від 26.03.2024 року №0345626-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 3731 грн. 74 коп., від 26.03.2024 року №0345624-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 35882 грн. 12 коп., від 26.03.2024 року №0345629-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 11481 грн. 91 коп., від 26.03.2024 року №0345619-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 29542 грн. 95 коп., від 26.03.2024 року №0345608-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 30451 грн. 96 коп., від 26.03.2024 року №0345610-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 689 грн. 18 коп., від 26.03.2024 року №0345603-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 1571 грн. 31 коп., від 26.03.2024 року №0345611-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 4167 грн. 11 коп., від 26.03.2024 року №0345609-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 40068 грн. 37 коп, від 26.03.2024 року №0345612-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 12821 грн. 47 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення визначають зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наступними адресами:

- АДРЕСА_3 ;

- АДРЕСА_2 ;

- Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сулеймана Стальського, 2/1а.

І саме це рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до норм п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно із п. п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема, будівлі промислові та склади.

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, відповідно до яких: не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до ДК 009:2010 економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Промисловість у розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Отже з аналізу зазначених норм вбачається, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливо у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду). Тому, за умови, що об`єкт нерухомості який належить, зокрема, фізичній особі, використовується у господарській діяльності такої особи (з урахуванням виду діяльності по КВЕД), за функціональним призначенням щодо промислового виробництва, вказане і є підставою для застосування вимог підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266 2 статті 266 ПК України.

Щодо об`єкту нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10.10.2022р. власником об`єкту нерухомого майна за вказаною адресою є ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач був власником об`єкту нерухомого майна, яке розташовано саме за адресою: АДРЕСА_3 , у період з 01.01.2021 року до 10.10.2022 року.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вказаною адресою.

Також, на підставі договору про поділ частки комплексу від 20.02.2015р., який посвідчено нотаріально, судом першої інстанції встановлено, що співвласники частини комплексу, до яких належав і позивач, за адресою: АДРЕСА_3 , та який розміщений на земельній ділянці із цільовим призначенням земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для розміщення заводу площею 30,2528 га кадастровий номер 1211000000:08:654:0004 (зазначено у договорі про поділ майна), вирішили поділити даний комплекс наступним чином: за позивачем та ОСОБА_3 виникло право спільної часткової власності (по 1 / 2 частки) на наступні об`єкти нерухомого майна: будівля контори цеху металоконструкцій № 4, будівельною площею 99,11 кв.м., будівлі МСЦ-3, виробничій частині № 41, будівельною площею 2356,72 кв.м., будівлі дільниці зборки та випробування перфораторів № 42, будівельною площею 1785,89 кв.м., будівлі паровозного депо № 87, будівельною площею 239 кв.м., будівлі № 105 блок-будиночку № 0983036, будівельною площею 39,87 кв.м., будівлі телефонної станції № 107, будівельною площею 773,87 кв.м.

Крім того у вказаному вище договорі зазначено, що об`єктам нерухомого майна, які належить позивачу та ОСОБА_3 , присвоєно рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу «Про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна на АДРЕСА_3 , що утворились в результаті поділу» від 18.02.2015 року № 73 та від 19.11.2014 року № 398 наступну адресу: АДРЕСА_2 .

При цьому вказані об`єкти нерухомого майна: будівля контори цеху металоконструкцій № 4, будівельною площею 99,11 кв.м., будівлі МСЦ-3, виробничій частині № 41, будівельною площею 2356,72 кв.м., будівлі дільниці зборки та випробування перфораторів № 42, будівельною площею 1785,89 кв.м., будівлі паровозного депо № 87, будівельною площею 239 кв.м., будівлі № 105 блок-будиночку № 0983036, будівельною площею 39,87 кв.м., будівлі телефонної станції № 107, будівельною площею 773,87 кв.м., стали підставою для винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень щодо об`єктів нерухомого майна, які розміщені за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач невірно визначив адресу об`єктів нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності, під час складання оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, а саме: замість вірної адреси: АДРЕСА_2 , у податкових повідомленнях-рішеннях та розрахунку податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021, 2022 та 2023 роки зазначено помилкову адресу: АДРЕСА_3 .

Згідно із відомостями інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.06.2023р., позивач є власником 1/2 комплексу будівель нежитлової нерухомості, що складається в т.ч. з контори цеху металоконструкцій №4, МСЦ-3 виробничою частиною, дільницею зборки та випробування перфораторів тощо, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , а також власником об`єкту нежитлової нерухомості по АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 26.02.2010 у цивільній справі №2-2773/2010 визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.10.2005, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт» продало позивачу нежитлову будівлю, літ. А-2, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , дійсним. За відповідачем визнано право власності на вказану на нежитлову будівлю, (основна площа якої складає 606,2 кв. м, а загальна площа складає 1.066,9 кв. м.) яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:226:0036. Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Нежитлова нерухомість що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та яка належать позивачу, розміщена на земельній ділянці із цільовим призначенням земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для розміщення заводу площею 30,2528 га кадастровий номер 1211000000:08:654:0004 (зазначено у договорі про поділ майна).

Тобто і договір про поділ майна, який є підставою для виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно і відповідний тип земельної ділянки, на якій розміщені належні позивачу будівлі і споруди визначають цільове призначення будівель підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які використовуються у господарській діяльності.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець за видами економічної діяльності: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів .

Цей клас, згідно КВЕД -2010, включає: свердління, точіння, фрезерування, еродування, вирівнювання, притирання, протягування, рихтування, різання, шліфування, заточування, полірування, скручування та стикування тощо частин готових металевих виробів та нанесення написів на металах лазерним променем.

Аналізуючи зазначений вид діяльності позивача, суд першої інстанції встановив, що згідно із Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 вид діяльності за кодом 25.62 «Механічне оброблення металевих виробів» відповідає класифікації у секції С «Переробна промисловість».

На підтвердження здійснення господарської діяльності в зазначеній галузі позивачем надано договір поставки №4 від 10 лютого 2022 року, договір поставки №1 від 17 червня 2021 року, договір поставки №3 від від 12 жовтня 2021 року, у відповідності до яких позивач є продавцем виготовленої продукції (ролік відхиляючий, вал напору, втулка, вневмодвигун) та місця розташування виробничих потужностей знаходяться за адресами: м.Кривий Ріг, вул.Стальського Сулеймана буд.2/1а та АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своїм описом та характеристиками вказані нежитлові приміщення відповідають групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та враховуючи основну діяльність позивача за класифікацією у секції С КВЕД ДК 009:2010, використовується останнім у господарській діяльності за призначенням, тому зазначені будівлі не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що у позивача наявні підстави для застосування відповідачем норм підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266 2 статті 266 ПК України.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо того, що позивач не подавав повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП по об`єктам нерухомого майна, що свідчить про неможливість застосування підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки вказана норма ПК України не встановлює таку умови для застосування підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України; сам факт не подання позивачем повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП по об`єктам нерухомого майна може слугувати лише підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Крім того відповідач не надав суду належних доказів того, що позивач здає саме об`єкти нерухомого майна за адресами: м.Кривий Ріг, вул.Стальського Сулеймана буд.2/1а та Дніпропетровська область , м.Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд.3/1 в оренду, лізинг, позичку у період, за який винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд обґрунтовано відхилив посилання відповідача на повідомлення про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадять діяльність, які подано ТОВ «ВП «Ювікс» форма 20-ОПП, в якості доказу надання позивачем нерухового майна за адресами: м.Кривий Ріг, вул.Стальського Сулеймана буд.2/1а та Дніпропетровська область , м.Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд.3/1 в оренду, лізинг, позичку, оскільки згідно вказаних повідомлень № 20-ОПП від 01.11.2022 року ТОВ «ВП «Ювікс» повернув об`єкти нерухомого майна за адресами: м.Кривий Ріг, вул.Стальського Сулеймана буд.2/1а та Дніпропетровська область , м.Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд.3/1, позивачу, про що зроблено відповідну відмітку у формі № 20-ОПП від 01.11.2022 року, а податкові повідомлення-рішення стосовно об`єктів нерухомого майна за адресами: м.Кривий Ріг, вул.Стальського Сулеймана буд.2/1а та Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд.3/1, стосуються періоду 2023 рік, а не 2022 року.

При цьому колегія суддів враховує, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.266.7.3 ПК України).

Однак відповідач не скористався наданим йому правом на проведення перерахунку сум податку через зазначення податковим органом невірної адреси нерухомого майна, яке належить позивачу, у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження у цій справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятих ним рішень під час розгляду справи судом, та не надав належних та допустимих доказів правомірності прийнятих ним рішень, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 10.03.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025р. у справі №160/26227/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 11.07.2025р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова