Ухвала від 18.06.2025 по справі 761/4028/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/4028/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2878/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року про арешт майна,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представників володільця майна ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 рокузадоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024000500000023 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229 КК України.

Накладено арешт на майно, вилучене 21.01.2025 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщеннях, які використовуються ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належать на праві власності ПП «МІНІМАКСІ», ЄДРПОУ 23547089, а саме:

- п`яти літрові каністри з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості, на яких містяться різні позначення - рукописного характеру, а саме: 3 - 10 ШТ; 4 - 1 ШТ; 5 - 3 ШТ; 6 - 2 ШТ; 7 - 3 ШТ; 8 - 2 ШТ; 9 - 5 ШТ; 10 - 2 ШТ; 11 - 1 ШТ; 13 - 2 ШТ; 14 - 1 ШТ; 16 - 3 ШТ; 17 - 2 ШТ; 18 - 5 ШТ; 19 - 2 ШТ; 21 - 12 ШТ; 22 - 5 ШТ; 23 - 2 ШТ; 24 - 12 ШТ; 25 - 10 ШТ; 26 - 7 ШТ; 27 - 5 ШТ; 28 - 2 ШТ; 29 - 3 ШТ; 30 - 8 ШТ; 31 - 5 ШТ; 32 - 8 ШТ; 33 - 7 ШТ; 36 - 1 ШТ; 37 - 25 ШТ; 38 - 1 ШТ; 39 - 6 ШТ;40 - 6 ШТ; 41 - 5 ШТ; 42 - 2 ШТ: 43 - 5 ШТ; 44 - 2 ШТ; 45 - 1 ШТ; 46 - 1 ШТ; 47 - 7 ШТ; 48 - 7 ШТ; 49 - 2 ШТ; 50 - 6 ШТ; 51 - 3 ШТ; 52 - 13 ШТ; 53 - 2 ШТ; 54 - 3 ШТ; 56 - 2 ШТ; 58 - 1 ШТ; 59 - 2 ШТ 60 - 3 ШТ; 62 - 1 ШТ; 63 - 3 ШТ; 66 - 1 ШТ; 67 - 1 ШТ; 68 - 2 ШТ; 69 - 10 ШТ; 70 - 6 ШТ; 71 - 11 ШТ; 72 - 2 ШТ; 73 - 2 ШТ; 74 - 2 ШТ; 75 - 1 ШТ; 77 - 2 ШТ; 78 - 3 ШТ; 79 - 4 ШТ; 80 - 7 ШТ; 81 - 2 ШТ; 83 - 2 ШТ; 85 - 1 ШТ; 86 - 3 ШТ; 87 - 2 ШТ; 88 - 1 ШТ; 89 - 1 ШТ; 90 - 2 ШТ; 91 - 1 ШТ; 92 - 7 ШТ; 93 - 1 ШТ; 94 - 3 ШТ; 97 - 1 ШТ; 99 - 1 ШТ; 100 - 7 ШТ; 102 - 17 ШТ; 104 - 6 ШТ; 105 - 1 ШТ; 106 - 29 ШТ; 107 - 2 ШТ; 108 - 1 ШТ; 109 - 1 ШТ; 110 - 3 ШТ; 111 - 2 ШТ; 112 - 26 ШТ; 114 - 8 ШТ; 116 - 1 ШТ; 117 - 3 ШТ; 118 - 1 ШТ; 119 - 2 ШТ; 120 - 1 ШТ; 121 - 6 ШТ; 124 - 3 ШТ; 126 - 4 ШТ; 127 - 3 ШТ 128 - 2 ШТ; 130 - 2 ШТ; 131 - 2 ШТ; 134 - 3 ШТ; 135 - 2 ШТ; 136 - 1 ШТ; 138 - 1 ШТ; 142 - 2 ШТ; 143 - 12 ШТ; 146 - 2 ШТ; 149 - 1 ШТ; 150 - 16 ШТ; 152 - 2 ШТ; 153 - 2 ШТ; 154 - 19 ШТ; 155 - 3 ШТ; 156 - 1 ШТ; 157 - 1 ШТ; 158 - 1 ШТ; 161 - 8 ШТ; 162 - 1 ШТ; 163 - 2 ШТ; 169 - 2 ШТ; 171 - 1 ШТ; 175 - 2 ШТ; 185 - 2 ШТ; 188 - 2 ШТ; 190 - 1 ШТ; 193 - 2 ШТ; 194 - 2 ШТ; 195 - 1 ШТ; 203 - 1 ШТ; 204 - 3 ШТ; 211 - 2 ШТ; 217 - 1 ШТ; 220 - 4 ШТ; 221 - 2 ШТ; 223 - 1 ШТ; 225 - 3 ШТ; 226 - 3 ШТ; 243 - 1 ШТ; 244 - 1 ШТ; 255 - 1 ШТ; 265 - 2 ШТ; 277 - 1 ШТ; 282 - 1 ШТ; 293 - 2 ШТ; 295 - 2 ШТ; 298 - 2 ШТ; 301 - 16 ШТ; 302 - 1 ШТ; 319 - 3 ШТ; 321 - 1 ШТ; 322 - 1 ШТ; 324 - 2 ШТ; 331 - 2 ШТ; 332 - 1 ШТ; 333 - 2 ШТ; 335 - 1 ШТ; 339 - 1 ШТ; 341 - 1 ШТ; 348 - 3 ШТ; 350 - 2 ШТ; 353 - 1 ШТ; 355 - 2 ШТ; 356 - 3 ШТ; 357 - 2 ШТ; 358 - 1 ШТ; 360 - 1 ШТ; 362 - 1 ШТ; 363 - 1 ШТ; 365 - 2 ШТ; 366 - 2 ШТ; 367 - 1 ШТ; 369 - 3 ШТ; 374 - 5 ШТ; 375 - 2 ШТ; 376 - 2 ШТ; 377 - 1 ШТ; 378 - 2 ШТ; 379 - 2 ШТ; 380 - 4 ШТ; 381 - 14 ШТ; 382 - 1 ШТ; 383 - 1 ШТ; 384 - 2 ШТ; 387 - 2 ШТ; 390 - 2 ШТ; 391 - 2 ШТ; 393 - 18 ШТ; 394 - 1 ШТ; 396 - 3 ШТ; 397 - 3 ШТ; 398 - 3 ШТ; 400 - 1 ШТ; 401 - 4 ШТ; 402 - 1 ШТ; 403 - 2 ШТ; 404 - 1 ШТ; 406 - 1 ШТ; 407 - 1 ШТ; 408 - 2 ШТ; 410 - 5 ШТ; 411 - 2 ШТ; 412 - 1 ШТ; 413 - 1 ШТ; 414 - 1 ШТ; 416 - 1 ШТ; 417 - 1 ШТ; 418 - 1 ШТ; 419 - 4 ШТ; 420 - 1 ШТ; 421 - 2 ШТ; 422 - 1 ШТ; 424 - 1 ШТ 425 - 1 ШТ; 426 - 2 ШТ; 427 - 4 ШТ; 428 - 3 ШТ; 429 - 1 ШТ; 431 - 2 ШТ 432 - 2 ШТ;433 - 1 ШТ; 434 - 1 ШТ 435 - 1 ШТ; 436 - 1 ШТ; 437 - 2 ШТ;438 - 1 ШТ; 439 - 1 ШТ; 441 - 2 ШТ; 442 - 4 ШТ; 448 - 1 ШТ; 449 - 1 ШТ; 450 - 3 ШТ; 451 - 1 ШТ; 452 - 1 ШТ; 455 - 1 ШТ; 456 - 3 ШТ; 457 - 4 ШТ; 458 - 1 ШТ; 459 - 2 ШТ; 463 - 1 ШТ; 465 - 1 ШТ; 466 - 1 ШТ; 467 - 2 ШТ; 468 - 2 ШТ; 470 - 2 ШТ; 474 - 1 ШТ; 475 - 2 ШТ; 483 - 4 ШТ; 484 - 1 ШТ; 485 - 2 ШТ; 533 - 1 ШТ; 537 - 1 ШТ; 633 - 2 ШТ; 634 - 6 ШТ; 635 - 3 ШТ; 636 - 6 ШТ; 637 - 2 ШТ; 638 - 2 ШТ; 639 - 2 ШТ; 640 - 2 ШТ; 641 - 2 ШТ; 648 - 2 ШТ; 653 - 3 ШТ; 654 - 3 ШТ; 655 - 1 ШТ; 656 - 2 ШТ; 657 - 2 ШТ; 658 - 10 ШТ; 659 - 3 ШТ; 660 - 1 ШТ; 661 - 4 ШТ; 662 - 2 ШТ; 663 - 2 ШТ; 664 - 1 ШТ; 665 - 3 ШТ; 666 - 4 ШТ; 667 - 1 ШТ; 668 - 5 ШТ; 669 - 1 ШТ; 670 - 1 ШТ; 671 - 3 ШТ; 672 - 6 ШТ; 673 - 4 ШТ; 674 - 2 ШТ; 675 - 3 ШТ; 676 - 3 ШТ; 677 - 2 ШТ; 678 - 2 ШТ; 679 - 3 ШТ; 680 - 3 ШТ; 681 - 2 ШТ; 682 - 1 ШТ; 683 - 1 ШТ; 684 - 3 ШТ; 685 - 5 ШТ; 686 - 1 ШТ; 687 - 3 ШТ; 688 - 2 ШТ; 689 - 1 ШТ; 690 - 3 ШТ; 691 - 3 ШТ;692 - 4 ШТ; 693 - 4 ШТ; 694 - 3 ШТ; 695 - 4 ШТ; 696 - 3 ШТ; 697 - 4 ШТ; 698 - 2 ШТ; 699 - 2 ШТ; 700 - 3 ШТ; 701 - 4 ШТ; 702 - 2 ШТ; 703 - 2 ШТ; 705 - 5 ШТ; 706 - 3 ШТ; 707 - 5 ШТ; 708 - 1 ШТ; 709 - 3 ШТ; 710 - 1 ШТ; 711 - 3 ШТ; 712 - 2 ШТ; 713 - 3 ШТ; 714 - 3 ШТ; 715 - 3 ШТ; 716 - 3 ШТ; 717 - 3 ШТ; 718 - 2 ШТ; 719 - 3 ШТ; 720 - 3 ШТ; 721 - 3 ШТ; 722 - 3 ШТ; 723 - 1 ШТ; 724 - 3 ШТ; 725 - 3 ШТ; 727 - 3 ШТ; 728 - 3 ШТ; 729 - 3 ШТ; 730 - 8 ШТ; 731 - 2 ШТ; 732 - 3 ШТ; 733 - 2 ШТ; 734 - 3 ШТ; 735 - 2 ШТ; 736 - 2 ШТ; 737 - 7 ШТ; 738 - 2 ШТ; 739 - 5 ШТ; 740 - 3 ШТ; 741 - 2 ШТ; 742 - 2 ШТ; 743 - 4 ШТ; 744 - 1 ШТ; 745 - 1 ШТ; 746 - 3 ШТ; 747 - 1 ШТ; 748 - 2 ШТ; 749 - 3 ШТ; 750 - 3 ШТ; 751 - 2 ШТ; 752 - 2 ШТ; 753 - 8 ШТ; 754 - 1 ШТ; 755 - 3 ШТ; 756 - 3 ШТ; 757 - 2 ШТ; 758 - 3 ШТ; 759 - 2 ШТ; 760 - 10 ШТ; 761 - 3 ШТ; 762 - 3 ШТ; 763 - 3 ШТ; 764 - 3 ШТ; 765 - 3 ШТ; 766 - 3 ШТ; 767 - 3 ШТ; 768 - 3 ШТ; 769 - 4 ШТ; Т42 - 3 ШТ; Т48 - 2 ШТ; Т50-1 ШТ; Т51 - 6 ШТ; Т52 - 2 ШТ; Т54 - 1 ШТ; Т55 - 2 ШТ; Т39 - 2 ШТ; ДИФ1 - 2 ШТ; ДИФ2 - 3 ШТ; ДИФ3 - 1 ШТ; ДИФ5 - 5 ШТ; ДИФ6 - 2 ШТ; ДИФ7 - 3 ШТ; ДИФ10 - 2 ШТ; ДИФ11 - 2 ШТ; ДИФ12 - 2 ШТ; ДИФ13 - 1 ШТ; ДИФ14 - 1 ШТ; ДИФ15 - 2 ШТ; ДИФ16 - 3 ШТ; ДИФ17 - 2 ШТ; ДИФ20 - 2 ШТ; ДИФ22 - 3 ШТ; ДИФ23 - 1 ШТ; ДИФ24 - 3 ШТ; ДИФ25 - 1 ШТ; ДИФ26 - 1 ШТ; ДЕЗ1 - 2 ШТ; ДЕЗ2 - 2 ШТ; ДЕЗ3 - 2 ШТ; ДЕЗ4 - 2 ШТ; ДЕЗ5 - 2 ШТ; ДЕЗ6 - 2 ШТ; ДЕЗ7 - 2 ШТ; ДЕЗ8 - 2 ШТ; ДЕЗ9 - 2 ШТ; ДЕЗ10 - 2 ШТ; ДЕЗ 11 - 2 ШТ; ДЕЗ 12 - 2 ШТ; ДЕЗ13 - 2 ШТ; ЛОСЬ1- 2 ШТ; ЛОСЬ 2 - 3 ШТ; ЛОСЬ 3 - 2 ШТ; ЛОСЬ 4 - 3 ШТ; ЛОСЬ 5 - 3 ШТ; ЛОСЬ 6 - 1 ШТ; ЛОСЬ 7 - 1 ШТ; ЛОСЬ 8 - 1 ШТ; ЛОСЬ 9 - 1 ШТ; ЛОСЬ 10 - 1 ШТ; ЛОСЬ 11 - 1 ШТ; ЛОСЬ 12 - 1 ШТ; ЛОСЬ 13 - 1 ШТ; ЛОСЬ 14 - 1 ШТ; ЛОСЬ 15 - 1 ШТ; ЛОСЬ 16 - 1 ШТ; ЛОСЬ 17 - 1 ШТ; СПР 1 - 2 ШТ; СПР 2 - 2 ШТ; СПР 3 - 3 ШТ; СПР 4 - 1 ШТ; СПР 5 - 3 ШТ; СПР 6 - 1 ШТ; СПР 7 - 2 ШТ; СПР 8 - 3 ШТ; СПР 9 - 2 ШТ; СПР 10 - 2 ШТ; СПР 11 - 2 ШТ; СПР 12 - 3 ШТ; СПР 15 - 4 ШТ; СПР 16 - 3 ШТ; СПР 17 - 2 ШТ; СПР 18 - 3 ШТ; СПР 19 - 2 ШТ; СПР 20 - 2 ШТ; СПР 21 - 2 ШТ; СПР 22 - 3 ШТ; СПР 23 - 3 ШТ; СПР 24 - 2 ШТ; СПР 25 - 2 ШТ; СПР 26 - 2 ШТ; СПР 27 - 2 ШТ; СПР 28 - 2 ШТ; СПР 29 - 1 ШТ; СПР 30 - 2 ШТ; СПР 31 - 2 ШТ; СПР 32 - 2 ШТ СПР 33 - 2 ШТ; СПР 34 - 2 ШТ; СПР 35 - 3 ШТ; СПР 36 - 2 ШТ; СПР 37 - 3 ШТ; СПР 38 - 2 ШТ; СПР 39 - 3 ШТ; СПР 40 - 3 ШТ; СПР 41 - 3 ШТ; СПР 42 - 3 ШТ; СПР 43 - 2 ШТ; СПР 44 - 2 ШТ; СПР 45 - 5 ШТ; СПР 46 - 4 ШТ; СПР 47 - 3 ШТ; СПР 48 - 1 ШТ; СПР 49 - 3 ШТ; спр 50 - 3 шт; спр 51 - 3 шт; спр 52 - 3 шт; спр 53 - 3 шт; СПР 54 - 3 ШТ; СПР 55 - 3 ШТ; СПР 56 - 3 ШТ; СПР 57 - 3 ШТ; СПР 58 - 3 ШТ; СПР 59 - 3 ШТ;СПР 60 - 3 ШТ; СПР 61 - 3 ШТ; СПР 62 - 3 ШТ; СПР 63 - 2 ШТ; СПР 64 - 3 ШТ; СПР 65 - 3 ШТ; СПР 66 - 1 ШТ; СПР - 50 ШТ;

- пластикові пляшки ємкістю по 100 грам, з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах, схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості у кількості 146 пляшок;

- 227 одиниць, розпакованих 15 та 20 літрових, з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості;

- 120 алюмінієвих балонів, по 5 кг, з рідинами всередині, різної заповненості;

- 12 металевих кег із від душкою, на яких зазначено напис "ОСАДОК";

- ноутбук марки «ASUS» чорного кольору, J1N0GR03L493037 із зарядним пристроєм до нього;

- моноблок марки «ASUS», 94EF4037-3CD5-4A2A-A9E0-4CF6C09952EE.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року та у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 від 22.01.2025 року про арешт майна, вилученого у ФОП ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.

Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що прокурором у клопотанні не доведено існування підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, клопотання прокурора не містить посилання на докази, які підтверджують існування підстав для застосування арешту на майно.

Скаржник зазначає, що слідчий суддя, також, не здійснив належну аргументацію, згідно чого саме він прийшов до висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Натомість, апелянт вважає, що таких підстав взагалі у цій справі не існує.

Адвокат вказує на те, що не існує обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, кримінальне провадження за ч. 3 ст. 229 КК України, яке відноситься до форми приватного обвинувачення, зареєстровано без наявності достатніх відомостей, які б вказували на особливо великий розмір матеріальної шкоди, або про вчинення злочину організованою злочинною групою, відносно власників торгівельних марок "LACOSTE", "Chloe", "Calvin Klein", "Calvin", "Hugo Boss", "Hugo", "Boss", "ESCADA" .

Як зазначено у Витязі із ЄРДР заявником про злочини зазначено ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які на думку апелянта, не мають жодного відношення до іноземних підприємств, що мають патенти або свідоцтва на вищевказані торгові марки, а тому вони не може бути потерпілими, а є лише заявниками.

В той же час, відповідно до ст. 477 ч. 1 КПК України злочини, передбачені ст. 229 КК України, відносяться до правопорушень, по яким кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, отже, слідчий має право розпочати розслідування не інакше, як за заявою потерпілого.

Апелянт посилається на те, що Детектив БЕБ, який вніс відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 229 КПК України за заявою особи, яка не є потерпілою від злочину, грубо порушив ст. 477 КПК України.

Дане порушення є істотним і в подальшому призвело до отримання незаконного дозволу на проведення обшуку, проведення незаконного обшуку і протиправного вилучення майна.

Крім того, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 229 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Проте, приймаючи рішення про арешт майна, слідчий суддя мав врахувати, що підстав для обрання саме такої кваліфікації у детектива не було, оскільки матеріали провадження не містять жодних доказів, які б вказували на особливо великий розмір матеріальної шкоди.

Також слідчим суддею не враховано, що стороною обвинувачення не було доведено, кому належать торгові знаки "LACOSTE", "Chloe", "Calvin Klein", "Calvin", "Hugo Boss", "Hugo", "Boss", "ESCADA", та чи взагалі підлягають вони охороні на території України на теперішній час.

Скаржник зазначає, що детективом не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Так, не зважаючи на те, що слідчим суддею надавався дозвіл на вилучення тільки парфумерної продукції "LACOSTE", "Chloe", "Calvin Klein", "Calvin", "Hugo Boss", "Hugo", "Boss", "ESCADA", все ж таки більшість майна, на яке просить накласти арешт детектив, не відноситься до кримінального провадження.

В протоколі обшуку не зазначено про присутність слідів виробництва.

Під час обшуку не було виявлено жодних бухгалтерських документів.

Фактично можна зробити висновок про те, що приміщення, яке обшукувалось, використовувалось виключно як склад, на якому зберігалась готова продукція.

Апелянт вважає, що клопотання детектива не містило такого обґрунтування, яке б давало підстави слідчому судді таким чином обмежити право власності чи інше речове право ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

На думку представника власника майна, потреби досудового розслідування, яке виявило лише готову продукцію, без доказів її виробництва, не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, оскільки таке втручання повністю зупинить господарську діяльність ФОП ОСОБА_6 і залишить його без засобів для існування.

Так відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Проте, даних вимог Закону слідчий суддя не дотримався.

Адвокат посилається і на те, що відповідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаним з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Однак, клопотання прокурора про арешт майна не містить відповідного обґрунтування, на підставі якого можна віднести тимчасово вилучене у ОСОБА_6 майно вищевказаним ознакам, а тому не може бути задоволено.

Крім цього, адвокат ОСОБА_7 зазначає про порушення слідчим суддею 72 годинного строку розгляду клопотання прокурора про арешт майна, адже клопотання надійшло до суду 28.01.2025 року.

Також, необгрунтованість ухвали слідчого судді полягає у невідповідності аргументів слідчого судді, на підставі яких ухвалено рішення про арешт майна, фактичним обставинам справи.

Так, слідчий суддя, не обґрунтував, яким чином тимчасове вилучене майно є знаряддям вчинення злочину або зберегло його сліди, якщо огляд комп`ютерної техніки не проводився, а дослідження вилучених речовин не проводилось.

Необгрунтованим є висновок слідчого судді, що арешт на повний перелік готової продукції, вилученої у ФОП ОСОБА_6 , не зазначений у витягу із ЄРДР, накладається через те, що цього вимагають потреби досудового розслідування.

На думку апелянта, незаконність ухвали слідчого судді про арешт майна полягає у тому, що, в порушення вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, за відсутності доведеності наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, слідчий суддя ухвалив рішення про арешт майна.

В судове засідання володілець майна ОСОБА_6 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників володільця майна ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, як законну та обґрунтовану, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника володільця майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутності володільця майна та його представника.

Відповідно до матеріалів провадження, апелянт звернувся зі скаргою 18.03.2025 року, після отримання копії оскаржуваної ухвали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи представника власника майна про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000500000023 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 29.03.2016 року по теперішній час, організована група осіб, за попередньою згодою між собою, умисно організували на території Харківської, Київської та Полтавської областей незаконне виробництво, фасування, зберігання та розповсюдження фальсифікованої продукції, а саме парфумерної та косметичної продукції всесвітньо відомих торгових марок, зокрема «LACOSTE», «Chloe», «Calvin Klein», «Calvin», «Hugo Boss», «Hugo», «Boss», «ESCADA», та інших, незаконно використовуючи вказані торгівельні марки, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, права на використання, яких належать компаніям-правовласникам, внаслідок чого останнім заподіяно матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

До БЕБ надійшли заяви компаній «LACOSTE», «Calvin Klein Trademark Trust», «Chloe S.A.S.», «Zadafo Verwaltungsgesellschaft mbH» та «HUGO BOSS Trade Mark Management GmdH Co. KG». В зазначених заявах наведені факти порушень прав інтелектуальної власності компаній шляхом реклами та продажу контрафактної/фальсифікованої продукції.

Відповідно до інформації, яка отримана від оперативного підрозділу на виконання доручення детектива, встановлено, що до вказаної незаконної діяльності причетний громадянин ОСОБА_6 , який здійснює контроль за здійсненням відправлень, пакуванням, розливанням фальсифікованої продукції в м. Полтава.

Встановлено, що для забезпечення своєї протиправної діяльності та зберігання фальсифікованої продукції, ОСОБА_6 використовує складські приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ПП «МІНІМАКСІ» ЄДРПОУ 23547089.

21.01.2025 року детективом на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2025 року проведено обшук на першому поверсі, п`ятиповерхової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщеннях, які використовуються ОСОБА_12 .

Під час проведення обшуку у вказаному приміщенні виявлено та вилучено: п`яти літрові каністри з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах, схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості, на яких містяться різні позначення - рукописного характеру, пластикові пляшки ємкістю по 100 грам, з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах, схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості у кількості 146 пляшок; 227 одиниць, розпакованих 15 та 20 літрових, з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості; 120 алюмінієвих балонів, по 5 кг, з рідинами всередині, різної заповленості; 12 металевих кег із від душкою, на яких зазначено напис "ОСАДОК"; ноутбук марки «ASUS» чорного кольору, J1N0GR03L493037 із зарядним пристроєм до нього; моноблок марки «ASUS», 94EF4037-3CD5-4A2A-A9E0-4CF6C09952EE.

22.01.2025 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024000500000023 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Зазначає, що 21.01.2025 року на підставі ст. 98 КПК України детективом БЕБ винесено постанову про визнання зазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.

Зазначив, що у разі повернення вилучених речей існує загроза їх знищення чи відчуження з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні необхідно призначити і провести ряд судових експертиз щодо вилученого майна, інформації, яка міститься, стосується обставин.

Незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 рокузадоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024000500000023 від 05.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229 КК України.

Накладено арешт на майно, вилучене 21.01.2025 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщеннях, які використовуються ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належать на праві власності ПП «МІНІМАКСІ» ЄДРПОУ 23547089, а саме:

- п`яти літрові каністри з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості, на яких містяться різні позначення - рукописного характеру, а саме: 3 - 10 ШТ; 4 - 1 ШТ; 5 - 3 ШТ; 6 - 2 ШТ; 7 - 3 ШТ; 8 - 2 ШТ; 9 - 5 ШТ; 10 - 2 ШТ; 11 - 1 ШТ; 13 - 2 ШТ; 14 - 1 ШТ; 16 - 3 ШТ; 17 - 2 ШТ; 18 - 5 ШТ; 19 - 2 ШТ; 21 - 12 ШТ; 22 - 5 ШТ; 23 - 2 ШТ; 24 - 12 ШТ; 25 - 10 ШТ; 26 - 7 ШТ; 27 - 5 ШТ; 28 - 2 ШТ; 29 - 3 ШТ; 30 - 8 ШТ; 31 - 5 ШТ; 32 - 8 ШТ; 33 - 7 ШТ; 36 - 1 ШТ; 37 - 25 ШТ; 38 - 1 ШТ; 39 - 6 ШТ;40 - 6 ШТ; 41 - 5 ШТ; 42 - 2 ШТ: 43 - 5 ШТ; 44 - 2 ШТ; 45 - 1 ШТ; 46 - 1 ШТ; 47 - 7 ШТ; 48 - 7 ШТ; 49 - 2 ШТ; 50 - 6 ШТ; 51 - 3 ШТ; 52 - 13 ШТ; 53 - 2 ШТ; 54 - 3 ШТ; 56 - 2 ШТ; 58 - 1 ШТ; 59 - 2 ШТ 60 - 3 ШТ; 62 - 1 ШТ; 63 - 3 ШТ; 66 - 1 ШТ; 67 - 1 ШТ; 68 - 2 ШТ; 69 - 10 ШТ; 70 - 6 ШТ; 71 - 11 ШТ; 72 - 2 ШТ; 73 - 2 ШТ; 74 - 2 ШТ; 75 - 1 ШТ; 77 - 2 ШТ; 78 - 3 ШТ; 79 - 4 ШТ; 80 - 7 ШТ; 81 - 2 ШТ; 83 - 2 ШТ; 85 - 1 ШТ; 86 - 3 ШТ; 87 - 2 ШТ; 88 - 1 ШТ; 89 - 1 ШТ; 90 - 2 ШТ; 91 - 1 ШТ; 92 - 7 ШТ; 93 - 1 ШТ; 94 - 3 ШТ; 97 - 1 ШТ; 99 - 1 ШТ; 100 - 7 ШТ; 102 - 17 ШТ; 104 - 6 ШТ; 105 - 1 ШТ; 106 - 29 ШТ; 107 - 2 ШТ; 108 - 1 ШТ; 109 - 1 ШТ; 110 - 3 ШТ; 111 - 2 ШТ; 112 - 26 ШТ; 114 - 8 ШТ; 116 - 1 ШТ; 117 - 3 ШТ; 118 - 1 ШТ; 119 - 2 ШТ; 120 - 1 ШТ; 121 - 6 ШТ; 124 - 3 ШТ; 126 - 4 ШТ; 127 - 3 ШТ 128 - 2 ШТ; 130 - 2 ШТ; 131 - 2 ШТ; 134 - 3 ШТ; 135 - 2 ШТ; 136 - 1 ШТ; 138 - 1 ШТ; 142 - 2 ШТ; 143 - 12 ШТ; 146 - 2 ШТ; 149 - 1 ШТ; 150 - 16 ШТ; 152 - 2 ШТ; 153 - 2 ШТ; 154 - 19 ШТ; 155 - 3 ШТ; 156 - 1 ШТ; 157 - 1 ШТ; 158 - 1 ШТ; 161 - 8 ШТ; 162 - 1 ШТ; 163 - 2 ШТ; 169 - 2 ШТ; 171 - 1 ШТ; 175 - 2 ШТ; 185 - 2 ШТ; 188 - 2 ШТ; 190 - 1 ШТ; 193 - 2 ШТ; 194 - 2 ШТ; 195 - 1 ШТ; 203 - 1 ШТ; 204 - 3 ШТ; 211 - 2 ШТ; 217 - 1 ШТ; 220 - 4 ШТ; 221 - 2 ШТ; 223 - 1 ШТ; 225 - 3 ШТ; 226 - 3 ШТ; 243 - 1 ШТ; 244 - 1 ШТ; 255 - 1 ШТ; 265 - 2 ШТ; 277 - 1 ШТ; 282 - 1 ШТ; 293 - 2 ШТ; 295 - 2 ШТ; 298 - 2 ШТ; 301 - 16 ШТ; 302 - 1 ШТ; 319 - 3 ШТ; 321 - 1 ШТ; 322 - 1 ШТ; 324 - 2 ШТ; 331 - 2 ШТ; 332 - 1 ШТ; 333 - 2 ШТ; 335 - 1 ШТ; 339 - 1 ШТ; 341 - 1 ШТ; 348 - 3 ШТ; 350 - 2 ШТ; 353 - 1 ШТ; 355 - 2 ШТ; 356 - 3 ШТ; 357 - 2 ШТ; 358 - 1 ШТ; 360 - 1 ШТ; 362 - 1 ШТ; 363 - 1 ШТ; 365 - 2 ШТ; 366 - 2 ШТ; 367 - 1 ШТ; 369 - 3 ШТ; 374 - 5 ШТ; 375 - 2 ШТ; 376 - 2 ШТ; 377 - 1 ШТ; 378 - 2 ШТ; 379 - 2 ШТ; 380 - 4 ШТ; 381 - 14 ШТ; 382 - 1 ШТ; 383 - 1 ШТ; 384 - 2 ШТ; 387 - 2 ШТ; 390 - 2 ШТ; 391 - 2 ШТ; 393 - 18 ШТ; 394 - 1 ШТ; 396 - 3 ШТ; 397 - 3 ШТ; 398 - 3 ШТ; 400 - 1 ШТ; 401 - 4 ШТ; 402 - 1 ШТ; 403 - 2 ШТ; 404 - 1 ШТ; 406 - 1 ШТ; 407 - 1 ШТ; 408 - 2 ШТ; 410 - 5 ШТ; 411 - 2 ШТ; 412 - 1 ШТ; 413 - 1 ШТ; 414 - 1 ШТ; 416 - 1 ШТ; 417 - 1 ШТ; 418 - 1 ШТ; 419 - 4 ШТ; 420 - 1 ШТ; 421 - 2 ШТ; 422 - 1 ШТ; 424 - 1 ШТ 425 - 1 ШТ; 426 - 2 ШТ; 427 - 4 ШТ; 428 - 3 ШТ; 429 - 1 ШТ; 431 - 2 ШТ 432 - 2 ШТ;433 - 1 ШТ; 434 - 1 ШТ 435 - 1 ШТ; 436 - 1 ШТ; 437 - 2 ШТ;438 - 1 ШТ; 439 - 1 ШТ; 441 - 2 ШТ; 442 - 4 ШТ; 448 - 1 ШТ; 449 - 1 ШТ; 450 - 3 ШТ; 451 - 1 ШТ; 452 - 1 ШТ; 455 - 1 ШТ; 456 - 3 ШТ; 457 - 4 ШТ; 458 - 1 ШТ; 459 - 2 ШТ; 463 - 1 ШТ; 465 - 1 ШТ; 466 - 1 ШТ; 467 - 2 ШТ; 468 - 2 ШТ; 470 - 2 ШТ; 474 - 1 ШТ; 475 - 2 ШТ; 483 - 4 ШТ; 484 - 1 ШТ; 485 - 2 ШТ; 533 - 1 ШТ; 537 - 1 ШТ; 633 - 2 ШТ; 634 - 6 ШТ; 635 - 3 ШТ; 636 - 6 ШТ; 637 - 2 ШТ; 638 - 2 ШТ; 639 - 2 ШТ; 640 - 2 ШТ; 641 - 2 ШТ; 648 - 2 ШТ; 653 - 3 ШТ; 654 - 3 ШТ; 655 - 1 ШТ; 656 - 2 ШТ; 657 - 2 ШТ; 658 - 10 ШТ; 659 - 3 ШТ; 660 - 1 ШТ; 661 - 4 ШТ; 662 - 2 ШТ; 663 - 2 ШТ; 664 - 1 ШТ; 665 - 3 ШТ; 666 - 4 ШТ; 667 - 1 ШТ; 668 - 5 ШТ; 669 - 1 ШТ; 670 - 1 ШТ; 671 - 3 ШТ; 672 - 6 ШТ; 673 - 4 ШТ; 674 - 2 ШТ; 675 - 3 ШТ; 676 - 3 ШТ; 677 - 2 ШТ; 678 - 2 ШТ; 679 - 3 ШТ; 680 - 3 ШТ; 681 - 2 ШТ; 682 - 1 ШТ; 683 - 1 ШТ; 684 - 3 ШТ; 685 - 5 ШТ; 686 - 1 ШТ; 687 - 3 ШТ; 688 - 2 ШТ; 689 - 1 ШТ; 690 - 3 ШТ; 691 - 3 ШТ;692 - 4 ШТ; 693 - 4 ШТ; 694 - 3 ШТ; 695 - 4 ШТ; 696 - 3 ШТ; 697 - 4 ШТ; 698 - 2 ШТ; 699 - 2 ШТ; 700 - 3 ШТ; 701 - 4 ШТ; 702 - 2 ШТ; 703 - 2 ШТ; 705 - 5 ШТ; 706 - 3 ШТ; 707 - 5 ШТ; 708 - 1 ШТ; 709 - 3 ШТ; 710 - 1 ШТ; 711 - 3 ШТ; 712 - 2 ШТ; 713 - 3 ШТ; 714 - 3 ШТ; 715 - 3 ШТ; 716 - 3 ШТ; 717 - 3 ШТ; 718 - 2 ШТ; 719 - 3 ШТ; 720 - 3 ШТ; 721 - 3 ШТ; 722 - 3 ШТ; 723 - 1 ШТ; 724 - 3 ШТ; 725 - 3 ШТ; 727 - 3 ШТ; 728 - 3 ШТ; 729 - 3 ШТ; 730 - 8 ШТ; 731 - 2 ШТ; 732 - 3 ШТ; 733 - 2 ШТ; 734 - 3 ШТ; 735 - 2 ШТ; 736 - 2 ШТ; 737 - 7 ШТ; 738 - 2 ШТ; 739 - 5 ШТ; 740 - 3 ШТ; 741 - 2 ШТ; 742 - 2 ШТ; 743 - 4 ШТ; 744 - 1 ШТ; 745 - 1 ШТ; 746 - 3 ШТ; 747 - 1 ШТ; 748 - 2 ШТ; 749 - 3 ШТ; 750 - 3 ШТ; 751 - 2 ШТ; 752 - 2 ШТ; 753 - 8 ШТ; 754 - 1 ШТ; 755 - 3 ШТ; 756 - 3 ШТ; 757 - 2 ШТ; 758 - 3 ШТ; 759 - 2 ШТ; 760 - 10 ШТ; 761 - 3 ШТ; 762 - 3 ШТ; 763 - 3 ШТ; 764 - 3 ШТ; 765 - 3 ШТ; 766 - 3 ШТ; 767 - 3 ШТ; 768 - 3 ШТ; 769 - 4 ШТ; Т42 - 3 ШТ; Т48 - 2 ШТ; Т50-1 ШТ; Т51 - 6 ШТ; Т52 - 2 ШТ; Т54 - 1 ШТ; Т55 - 2 ШТ; Т39 - 2 ШТ; ДИФ1 - 2 ШТ; ДИФ2 - 3 ШТ; ДИФ3 - 1 ШТ; ДИФ5 - 5 ШТ; ДИФ6 - 2 ШТ; ДИФ7 - 3 ШТ; ДИФ10 - 2 ШТ; ДИФ11 - 2 ШТ; ДИФ12 - 2 ШТ; ДИФ13 - 1 ШТ; ДИФ14 - 1 ШТ; ДИФ15 - 2 ШТ; ДИФ16 - 3 ШТ; ДИФ17 - 2 ШТ; ДИФ20 - 2 ШТ; ДИФ22 - 3 ШТ; ДИФ23 - 1 ШТ; ДИФ24 - 3 ШТ; ДИФ25 - 1 ШТ; ДИФ26 - 1 ШТ; ДЕЗ1 - 2 ШТ; ДЕЗ2 - 2 ШТ; ДЕЗ3 - 2 ШТ; ДЕЗ4 - 2 ШТ; ДЕЗ5 - 2 ШТ; ДЕЗ6 - 2 ШТ; ДЕЗ7 - 2 ШТ; ДЕЗ8 - 2 ШТ; ДЕЗ9 - 2 ШТ; ДЕЗ10 - 2 ШТ; ДЕЗ 11 - 2 ШТ; ДЕЗ 12 - 2 ШТ; ДЕЗ13 - 2 ШТ; ЛОСЬ1- 2 ШТ; ЛОСЬ 2 - 3 ШТ; ЛОСЬ 3 - 2 ШТ; ЛОСЬ 4 - 3 ШТ; ЛОСЬ 5 - 3 ШТ; ЛОСЬ 6 - 1 ШТ; ЛОСЬ 7 - 1 ШТ; ЛОСЬ 8 - 1 ШТ; ЛОСЬ 9 - 1 ШТ; ЛОСЬ 10 - 1 ШТ; ЛОСЬ 11 - 1 ШТ; ЛОСЬ 12 - 1 ШТ; ЛОСЬ 13 - 1 ШТ; ЛОСЬ 14 - 1 ШТ; ЛОСЬ 15 - 1 ШТ; ЛОСЬ 16 - 1 ШТ; ЛОСЬ 17 - 1 ШТ; СПР 1 - 2 ШТ; СПР 2 - 2 ШТ; СПР 3 - 3 ШТ; СПР 4 - 1 ШТ; СПР 5 - 3 ШТ; СПР 6 - 1 ШТ; СПР 7 - 2 ШТ; СПР 8 - 3 ШТ; СПР 9 - 2 ШТ; СПР 10 - 2 ШТ; СПР 11 - 2 ШТ; СПР 12 - 3 ШТ; СПР 15 - 4 ШТ; СПР 16 - 3 ШТ; СПР 17 - 2 ШТ; СПР 18 - 3 ШТ; СПР 19 - 2 ШТ; СПР 20 - 2 ШТ; СПР 21 - 2 ШТ; СПР 22 - 3 ШТ; СПР 23 - 3 ШТ; СПР 24 - 2 ШТ; СПР 25 - 2 ШТ; СПР 26 - 2 ШТ; СПР 27 - 2 ШТ; СПР 28 - 2 ШТ; СПР 29 - 1 ШТ; СПР 30 - 2 ШТ; СПР 31 - 2 ШТ; СПР 32 - 2 ШТ СПР 33 - 2 ШТ; СПР 34 - 2 ШТ; СПР 35 - 3 ШТ; СПР 36 - 2 ШТ; СПР 37 - 3 ШТ; СПР 38 - 2 ШТ; СПР 39 - 3 ШТ; СПР 40 - 3 ШТ; СПР 41 - 3 ШТ; СПР 42 - 3 ШТ; СПР 43 - 2 ШТ; СПР 44 - 2 ШТ; СПР 45 - 5 ШТ; СПР 46 - 4 ШТ; СПР 47 - 3 ШТ; СПР 48 - 1 ШТ; СПР 49 - 3 ШТ; спр 50 - 3 шт; спр 51 - 3 шт; спр 52 - 3 шт; спр 53 - 3 шт; СПР 54 - 3 ШТ; СПР 55 - 3 ШТ; СПР 56 - 3 ШТ; СПР 57 - 3 ШТ; СПР 58 - 3 ШТ; СПР 59 - 3 ШТ;СПР 60 - 3 ШТ; СПР 61 - 3 ШТ; СПР 62 - 3 ШТ; СПР 63 - 2 ШТ; СПР 64 - 3 ШТ; СПР 65 - 3 ШТ; СПР 66 - 1 ШТ; СПР - 50 ШТ;

- пластикові пляшки ємкістю по 100 грам, з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості у кількості 146 пляшок;

- 227 одиниць, розпакованих 15 та 20 літрових, з рідинами різного кольору, які мають різкий, специфічний запах схожий на парфумерну продукцію, різного обсягу заповненості;

- 120 алюмінієвих балонів, по 5 кг, з рідинами всередині, різної заповненості;

- 12 металевих кег із віддушкою на яких зазначено напис "ОСАДОК";

- ноутбук марки «ASUS» чорного кольору, J1N0GR03L493037 із зарядним пристроєм до нього;

- моноблок марки «ASUS», 94EF4037-3CD5-4A2A-A9E0-4CF6C09952EE.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

На переконання колегії суддів, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вилучене майно, оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою детектива від 21.01.2025 року.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Тобто, слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Беззаперечних доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення або відчуження доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

Отже, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів, та прокурором не доведено необхідність арешту такого майна, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучене майно (каністри, пляшки, балони, металеві кеги, ноутбук та моноблок), було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, могло зберегти на собі сліди вчинення злочинів, або містити інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а отже, відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, при вирішенні питання щодо арешту майна, з підстав визначених ст. 170 КПК України, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги про те, що внесення до ЄРДР відомостей відбулось не за заявою потерпілого, як це передбачено ч. 1 ст. 477 КПК України, а також про те, що матеріали кримінального провадження містять недопустимі докази на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікації, зводяться до оцінки доказів у кримінальному провадженні та не є предметом розгляду слідчого судді на етапі досудового розслідування.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся з порушенням строків, визначених ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки клопотання надійшло до суду 28.01.2025 року, а розглянуто 06.02.2025 року, однак колегія суддів вважає, що дана обставина не спростовує обґрунтованості висновків слідчого судді про накладення арешту та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягло б за собою скасування оскаржуваної ухвали.

Недотримання строку, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України, не являється достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, відтак доводи апеляційної скарги про порушення строків розгляду клопотання не свідчать про незаконність висновків слідчого судді суду першої інстанції по суті розгляду клопотання та не являються підставою для скасування постановленої ним ухвали про накладення арешту на майно.

Колегією суддів перевірено і доводи апелянта про те, що судовий розгляд проведено без повідомлення та участі власника майна та його представника. Дана обставина знайшла своє підтвердження, однак колегія суддів цю обставину не вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягло б за собою скасування оскаржуваної ухвали, з урахуванням строків розгляду даної категорії клопотань відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, та з урахуванням того, що в такому випадку відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, у власників майна виникає право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Крім того, слід зауважити, що процесуальні права власника майна щодо подачі пояснень та заперечень стосовно накладеного арешту відновлено під час апеляційного розгляду, де останні не були обмеженими в своїх правах відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Не спростовують висновків слідчого судді і доводи апеляційної скарги про неспівмірність обмеження прав володільця майна ОСОБА_6 завданням кримінального провадження, оскільки на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини даного кримінального провадження, зважаючи на те, що на час прийняття рішення вони вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на вищезазначене майно.

Доводи апеляційної скарги представника про те, що накладення арешту обмежує можливості ОСОБА_6 здійснювати господарську діяльність, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Слід зауважити, що скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження наведених обставин неможливості здійснення ОСОБА_6 господарської діяльності за умови накладення арешту на вищезазначене належне йому майно.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику володільця майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року.

Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4