Постанова від 09.07.2025 по справі 953/5561/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 953/5561/24 Головуючий Іінстанції Зуб Г.А.

Провадження № 33/818/133/25 Суддя доповідач Гєрцик Р.В.

Категорія: ч.1 ст.483 МК України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2025 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Костенко Ю.С.

за участю представника Харківської митниці Тупікової О.О.

захисника Півня Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, щодо ОСОБА_1 -

УСТАНОВИВ

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Як визнав суд, 13.06.2023 року ОСОБА_1 на транспортному засобі р.н. НОМЕР_1 в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці ввіз на митну територію легковий транспортний засіб MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_1 надав митному органу декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.06.2023 року, де в розділі 6 «Отримувач» вказано: Благодійна організація «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» (код ЄДРПОУ 39488268, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 37, оф. 2а), в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено: транспортний засіб: MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 .

Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спільно з відділом внутрішньої безпеки Харківської митниці були проведені перевірочні заходи, у ході яких на адресу БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» листом від 07.05.2024 №7.14-4/20-01/14/3239 направлений запит щодо підтвердження факту надходження на адресу організації зазначених транспортних засобів та факту видачі документів щодо сприяння їх ввезенню на митну територію України уповноваженими особами від БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» як гуманітарної допомоги для забезпечення потреб ЗСУ.

Листом від 08.05.2024 року №0502/ЗГ/24-в БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» повідомила Харківську митницю, що не є одержувачем транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 , та не надавала звернення керівнику Львівської обласної ВЦА голові Львівської ОДА ОСОБА_2 щодо сприяння ввезенню цього транспортного засобу на митну територію України гр. ОСОБА_3 для доставки як гуманітарної допомоги для задоволення потреб ЗСУ через пункт пропуску «Устилуг».

Згідно висновку експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №1460 від 23.04.2024 року за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №12023220000001178, середня ринкова вартість ввезеного транспортного засобу MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 становить 112817,46 грн.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається порушення митних правил, а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, а саме декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.06.2023 року за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 483 МК України.

Постановою суддіКиївського районногосуду м.Харковавід 28.10.2024року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення увиді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 56 408 грн. 73 коп.без конфіскації предмету порушення митних правил та стягнуто судовий збір.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку посилається на те, що захисником завчасно було подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 28.10.2024 року, однак суд першої інстанції в постанові зазначив, що він був належним чином повідомлений про судове засідання та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав та розглянув справу. Про оскаржуване рішення він дізнався лише 12.11.2024 року та після цього було подано апеляційну скаргу протягом 10 днів.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що матеріали справи не містять доказів його вини, оскільки ним було передано автомобіль голові БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ», що підтверджується відповідним актом прийому передачі б/н від 23.06.2023 року та суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доказам у справі та проігнорував зазначений акт.

Мотиви суду

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення представника Харківської митниці Тупікової О.О., яка заперечувала щодо задоволення вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному виді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, т/з, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ч. 1 ст. 495 МК).

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне правопорушення. Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись із диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Диспозицією статті 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо товарів, їх ваги або кількості

Суб`єктивна сторона ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Наявність об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтеюГлави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

З матеріалів справи вбачається, 13.06.2023 року ОСОБА_1 на транспортному засобі р.н. НОМЕР_1 в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці ввіз на митну територію легковий транспортний засіб MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 .

Ввезення автомобіля було здійснено на підставі наданих митному органу ОСОБА_1 декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.06.2023 року, де в розділі 6 «Отримувач» вказано: Благодійна організація «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» (код ЄДРПОУ 39488268, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 37, оф. 2а), в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено: транспортний засіб: MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV гуманітарна допомога цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Згідно зіст.3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

При цьому, зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором такої допомоги, крім випадків, якщо таке погодження було надано донором під час його пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо здійснення гуманітарної допомоги.

У відповідності зі ст.6 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.287 Митного кодексу України та п.197.11 ст.197, п.213.3.9 ст.213 Податкового кодексу України, при ввезенні на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги, звільняються від оподаткування, а саме сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Тобто, декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.06.2023 року, яка подавалась митним органам ОСОБА_1 була підставою для пропуску на митну територію України вказаного транспортного засобу як гуманітарної допомоги на адресу Благодійна організація «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ», та є документом, без якого неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Митна декларація це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п.20 ст.4 Митного кодексу України).

Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушенням законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність (ст. 12 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу»).

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що у справі щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції в основу його обвинувачення було покладено та прийнято як докази у справі лист Благодійної організації «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» вказано, що у відповідь на лист № 7.14-4/20-01/14/3239 від 07.05.2024 повідомляють, що: 1) БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» НЕ Є одержувачем транспортних засобів, ввезених на митну територію України в якості гуманітарної допомоги, перелік яких наведено у додатку до листа; 2) БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» НЕ НЕДАВАЛА звернення керівнику Львівської обласної ВЦА голові Львівської ОДА ОСОБА_2 щодо сприяння ввезенню на митну територію України транспортних засобів НІБИТО уповноваженими особами від БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» для доставки цих транспортних засобів. Додатково повідомляють, що БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» не співпрацює з особами, які вказані перевізниками транспортних засобів, в тому числі щодо автомобіля MERSEDES-BENZ VITO 109, VIN: НОМЕР_2 , який було ввезено ОСОБА_1 .

Однак, на противагу складеному протоколу про адміністративне правопорушення та зібраним доказам ОСОБА_1 в апеляційній скарзі пояснив, що ним було ввезено на територію України автомобіль MERSEDES-BENZ VITO 109в якості гуманітарної допомоги для БО «Благодійний фонд «ХАРКІВ З ТОБОЮ» та 23.06.2023 року вказаний автомобіль було передано представнику благодійного фонду та про подальше використання автомобіля йому не відомо.

Представником митного органу відомості, зазначені акті передачі автомобіля не заперечувались, як й легітимність самого факту його існування, оскільки даний акт від 23.06.2023 року було долучено до протоколу про порушення митних правил.

Окрім того, наявними доказами у справі не встановлено, що надані під час митного оформлення документи та акт прийому-передачі транспортного засобу від 23.06.2023 року визнані підробленими чи недійсними. Сама особа, яка зазначена в акті в якості отримувача вказаного автомобіля від імені благодійного фонду, в судовому засіданні не допитувалася, як й особи, які в подальшому користувалися цим транспортним засобом. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних, що вказаний акт прийому-передачі має ознаки підроблення чи містить недостовірні відомості, а тому існує об`єктивна презумпція щодо легітимності цього доказу. Представником митниці не надано жодних даних на спростування цього.

Таким чином, органом митного контролю України не доведено факт того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару.

Так, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно зазначити опис обставин, установлених під час розгляду справи, навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак, дані вимоги при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в суді першої інстанції не були виконані в повному обсязі.

Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Таким чином порушено принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Сам протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації). А інших доказів винуватості ОСОБА_1 , фактично окрім митних документів та розрахунку вартості автомобіля, які лише підтверджують сам факт його ввозу, на які послався суд у своєму рішенні, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючисьст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати та винести нову.

Провадження всправіщодо ОСОБА_1 на підставіп.1ч.1ст.247 КУпАПзакритиу зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик