Рішення від 15.07.2025 по справі 905/114/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2025м. ДніпроСправа № 905/114/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від позивача: Губорєва Я.А. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, Київська область, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (51500, Дніпропетровська область, Павлоградський район, місто Тернівка, вулиця Героїв України, будинок 33; ідентифікаційний код 33959754)

про стягнення штрафу у розмірі 198 885,00 грн за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

Позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №49546807, що підтверджується комерційним актом №454201/16 від 10.07.2024, наслідком чого є нарахування штрафу за неправильно зазначену масу вантажу на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що наразі не можливо встановити яку конкретну кількість вугілля у кг, з яких саме із 16 вагонів було відгружено у вагон 61514410 і скільки фактично складала вага кожного вагону із 16 на дату переважування 10.07.2024 року на ст. Чаплине, а тому вказане свідчить про відсутність факту неправильного зазначення маси вантажу відповідачем саме у вагоні №56170087.

Також відповідач вказує, що комерційний акт №454201/16/34 від 10.07.2024 по вагону №56170087, відомості про масу вантажу в який вносилися самими робітниками позивача, не доводить вини відповідача, оскільки його зміст суперечить фактичним обставинам та іншим перевізним документам, та не доводить того, що Відповідач невірно зазначив масу вантажу саме при відправленні вагону №56170087. Посилався також на підписання комерційного акту №454201/16/34 від 10.07.2024 по вагону №56170087 неуповноваженими особами позивача.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

11.02.2025 до Господарського суду Донецької області від Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (далі - відповідач) надійшла позовна заява про стягнення штрафу у розмірі 198 885,00 грн.

17.02.2025 ухвалою Господарського суду Донецької області постановлено матеріали позовної заяви у справі №905/114/25 передати до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

03.03.2025 супровідним листом Господарського суду Донецької області матеріали позовної заяви по справі №905/114/25 направлено на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

11.03.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної заяви по справі №905/114/25 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" про стягнення штрафу у розмірі 198 885,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 справу №905/114/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

13.03.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" про стягнення стягнення штрафу у розмірі 198 885,00 грн залишено без руху.

14.03.2025 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №10887/25 від 14.03.2025) про усунення недоліків.

17.03.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

24.03.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (вх. суду №12333/25 від 24.03.2025), в яких він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на складність справи, а також те, що позивач звернувся до суду з 13 позовними заявами по кожному вагону щодо стягнення штрафу за невірно вказану масу вантажу, визначивши суму штрафу по кожній позовній заяві 198 885 грн, хоча заявлена сума штрафу по переважуванню позивачем 10.07.2024 вантажу відповідача у вагон 61514410 складає 2 585 505 грн.

25.03.2025 ухвалою господарського суду постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 16.04.2025 об 10:30 год.

10.04.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №15215/25 від 10.04.2025) про поновлення строку Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" щодо надання відзиву на позовну заяву по справі №905/114/25.

Разом із вказаним клопотанням, 10.04.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду №15216/25 від 10.04.2025) на позовну заяву.

11.04.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь (вх. суду №15438/25 від 11.04.2025) на відзив на позовну заяву.

15.04.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №15922/25 від 15.04.2025) на відповідь на відзив на позовну заяву.

16.04.2025 ухвалою господарського суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 23.06.2025 включно. Відкладено підготовче засідання у справі на 22.05.2025 об 11:30 год., надавши учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 у справі №905/114/25.

30.04.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду №1831/25 від 30.04.2025) по справі.

07.05.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №19544/25 від 07.05.2025) про долучення документів до справи, на підтвердження повноважень представника позивача.

14.05.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду №20764/25 від 14.05.2024) по справі.

22.05.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.06.2025 о 14:30 год.

24.06.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх. суду №27201/25 від 24.06.2025).

24.06.2025 з 10:57 до 11:53 у місті Дніпро оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, у зв`язку з чим підготовче засідання не відбулось з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

24.06.2025 ухвалою господарського суду призначено судове засідання у справі в межах розумного строку на 03.07.2025.

03.07.2025 У вказане судове засідання з`явився представник позивача. Повноважний представник відповідача через технічні проблеми не з`явився. У вказаному судовому засіданні представник позивача не заперечувала проти оголошення перерви у судовому засіданні за усним клопотанням представника відповідача.

03.07.2025 ухвалою господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні в межах розумного строку, повідомивши учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 08.07.2025 о 10:00 год.

08.07.2025 у судове засідання в режимі відеоконференції з`явилися повноважні представник позивача та відповідача. У судовому засіданні з`ясовано обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, та на які відповідач посилається, як на підставу своїх заперечень проти задоволення позовних вимог, досліджено докази наявні в матеріалах справи, заслухано судові дебати представника позивача та відповідача. Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 15.07.2025 о 10:00 год.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій у вигляді штрафу, передбаченого статтями 118 та 122 Статуту залізниць України. Розмір штрафу, за розрахунками позивача, становить 198 885,00 грн та обґрунтовується тим, що відповідачем була неправильно зазначена маса вантажу в залізничній накладній №49546807 на вагон №56170087. Згідно з накладною маса нетто вантажу становить 69000 кг, тоді як фактично при перевірці вона склала 70600 кг.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови;

(2) Наявність та розмір порушення умов перевезення, що стало підставою для застосування штрафу.

(3) Правомірність нарахування штрафу відповідно до статті 118 та статті 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, на підставі яких суд установив такі обставини.

1. Укладення та умови договору

30.06.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (редакцію оприлюднено 28.06.2024, вводиться в дію з 01.07.2024) на підставі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №33959754/2020-001 від 25.03.2020 та повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-33959754/2020-001 (далі - договір, т.1, а.с. 24-29).

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.4 договору встановлено, що надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пункту 9.3. та пункту 9.4. договору та законодавства (пункт 1.5 договору).

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП) (пункт 1.6 договору).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (пункт 1.7 договору).

За змістом договору замовник, зокрема, зобов`язаний: надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі система планування перевезень) з проставленням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності (пункт 2.1.1 договору); послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.4 договору).

За умовами пунктів 2.3.1 та 2.3.2 розглядати надані замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (далі замовлення на перевезення вантажів). Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією розміщеною у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та збірнику тарифів.

Згідно пункту 7.3 договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.

Сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника. (пункт 8.1 договору).

Договір укладається в електронній формі. У виняткових випадках, обумовлених правовим статусом замовника допускається укладення договору в паперовій формі (пункт 9.5 договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію. (пункт 12.1 договору).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.

2. Наявність та розмір порушення умов перевезення, що стало підставою для застосування штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2024 року від відповідача по накладній №49546807 (а.с. 30, том 1) зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці позивачем було прийнято до перевезення вагони з вантажем вугілля кам`яне, в тому числі, вагон №56170087.

10.07.2024 при проходженні вагону по ст. Чаплине Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми №31 від 10.07.2024 (а.с. 35, том 1) було проведено контрольне зважування вагону №56170087.

В результаті зважування встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №49546807 у графі маса вантажу в кг, визначена відправником не відповідає масі вантажу встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу, а саме: номер накладної №49546807, номер вагону №56170087, маса нетто по накладній - 69000 кг, маса нетто при перевірці - 70600 кг, отже різниця складає + 1600 кг.

За наслідками контрольного зважування станцією Чаплине Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Курахівка Донецької залізниці, що підтверджується телеграммою№166 від 10.07.2024 (а.с. 42, том 1).

В зв`язку з вищезазначеним у відповідності з статті 129 Статуту залізниць України та пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року №334, було складено комерційний акт №454201/16 від 10.07.2024 (а.с. 33, том 1).

Станцією Чаплине Придніпровської залізниці вагон №56170087 відчеплений для відвантаження надлишку. Так, після усунення вказаного порушення, вагон №56170087 було відправлено до станції призначення Бурштин Львівської залізниці за накладною №45800588 (а.с. 31, том 1). Надлишок вантажу було відвантажено засобами залізниці у вагон №61514410, та відправлено на станцію призначення за досильною накладною №45942935 (а.с. 32, том 1).

По прибуттю вагону №56170087 на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці, котрий прибув з комерційним актом попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці №454201/16 від 10.07.2024, вантаж було видано згідно комерційного акту та актів загальної форми ст. Чаплине №110 від 17.07.2024 (а.с. 35 на звороті, том 1), ст. Бурштин №1613 від 29.07.2024 (а.с. 37 на звороті, том1), за участю представника одержувача, про що зроблена відмітка в розділі Є комерційного акту №454201/16 від 10.07.2024, відповідно до пункту 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.

Комерційний акт попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці №454201/16 від 10.07.2024 було зареєстровано на станції призначення Бурштин Львівської залізниці під №454201/12/34 від 10.07.2024 (а.с. 34, том 1), відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-Ц.

Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред`явив до стягнення з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі п`ятикратної провізної плати за спірний вантаж у загальному розмірі 198 885,00 грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом а частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (частина 3 статті 129 Статуту).

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підставі свого внутрішнього переконання.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Так, суд відхиляє доводи відповідача з огляду на наступні обставини.

Залізнична накладна №49546807 від 08.07.2024, відповідно до якої зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці позивачем було прийнято до перевезення вагони з вантажем вугілля кам`яне, в тому числі, вагон №56170087, - оформлена у встановленому законом порядку та підтверджує виконання договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Позивач скористався своїм правом на перевірку вірності зазначення вантажовідправником маси вантажу та перевірив дані, що внесені вантажовідправником у залізничну накладну №49546807.

Господарським судом встановлено, що завантаження вагону №56170087 та визначення маси вантажу за залізничною накладною №49546807 здійснено вантажовідправником, правильність відомостей щодо навантаження вагону підтвердив у розділі 55 відповідної накладної своїм підписом представник відправника - прийомоздавальник ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису 08.07.2024.

Таким чином, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних.

Підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №49546807 у вагоні №56170087 на станції Чаплине Придніпровської залізниці складено комерційний акт №454201/16 від 10.07.2024.

Вказаним комерційним актом встановлено наступне: Розділ Ґ (опис пошкодження *): «Розділ Д: вагон було подано на контрольне зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чаплине зав. №1465 (держ. повірка 02.07.24р.). Виявилось: брутто 91 400 кг, тара з документа 20 800 кг, нетто 70 600кг, що більше документа на 1600 кг та вантажопідйомності на 600 кг. Згідно документа значиться: вугілля марки Г-газовий».

Розділ Д (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку): «вантажу у твердому стані, маркований 5 поздовжніми смугами і ущільнений у вигляді трапецивидної шапки за допомогою катка ущільнювача. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т.) заводський №04071036. Брутто не вказано. Тара 20 800кг, нетто 69 000кг. Фактично виявлено: навантажено на рівні бортів, марковано, марковано поздовжніми борознами. Скоси над 1 та 7 люками довжиною по 1.0-1.5м, на ширину вагона, глибиною по 0.4-0.6м, над 1 2 3 4 5 6 7 люками праворуч та ліворуч довжиною по 8.5м, шириною по 0.8-1.0м, глибиною по 0.4-0.5м. Люка зачинено. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Зав. вантажним двором по штатному розкладу відсутній, зважування здійснювала пр пв Спірідонова М.О, в присутності ДСЗ Усік А.О. пр п-в Цебенко Ю.Ю.».

Комерційний акт підписали: ДСЗ Усік А.О., приймальники поїзда ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій - позивач надав відповідні докази.

Вказаний акт є чинним, неоспореним та будь-яких доказів, які б спростували інформацію, відображену у вказаному доказі, відповідач суду не надав.

Крім того, зважаючи на необхідність з`ясування обставин та доказів, що обґрунтовували заперечення відповідача проти позовних вимог, в судовому засіданні суд з`ясував з наданих представником відповідача пояснень, що загальна сумарна вага вантажу, який було відправлено вантажовідправителем та отримано ним у кінцевому пункті призначення з урахуванням ваги вантажу, який було відвантажено у окремий вагон повністю відповідала загальній масі вантажу. Таким чином посилання представника відповідача на нестачу вантажу не знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті.

Крім того, відповідач у відзиві на позов послався на той факт, що по даним викладеним в комерційному акті № 454201/16/34 від 10.07.2024 року по вагону 56170087 в розділі І «Опис пошкодження» вказано: «виявилось більше вантажу на +1600 кг, який відвантажено у вагон 61514410», а в акті загальної форми ГУ-23 № 1613 від 29.07.2024 року зазначено, що у вагоні 56170087 нестача -500 кг.

Суд в даному випадку відхиляє доводи відповідача щодо відсутності факту невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №49546807 у вагоні №56170087 та погоджується із доводами позивача з огляду на наступне.

Не можуть впливати на виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні №56170087 дані викладені у акті загальної форми №1613 від 19.07.2024 року по прибуттю вагону на станцію Бурштин, так як ці обставини виявлені вже після усунення комерційної несправності по станції Чаплине, й жодним чином не впливають на виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні №56170087 по станції Чаплине, де встановлено різницю більше на 600 кг від зазначеної відповідачем у накладній.

Також не можуть впливати на виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні №56170087 обставини, зазначені відповідачем щодо відомостей про вагон №61514410, в який було відвантажено надлишки вантажу з вагонів по станції Чаплине, в т.ч. з вагону №56170087. Видача вантажу по прибуттю вагону №56170087 на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці, який прибув з комерційним актом попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці №454201/16 від 10.07.2024 року, відбулася згідно комерційного акту та актів загальної форми ст. Чаплине №110 від 17.07.2024, ст. Бурштин №1613 від 29.07.2024 року, за участю представника одержувача, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту №454201/16 від 10.07.2024 року, як то передбачено п.12 „Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме: шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року №442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за №1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Відповідач визначив вагу вантажу у накладній №9546807 на вагонних вагах (150 т) заводський №04071036.

Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т вагонних вагах станції Чаплине Придніпровської залізниці, заводський №1465.

Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.

Державна повірка вказаних ваг була здійснена 02.07.2024, відповідно, на дату проведення контрольного зважування ваги, якими воно здійснювалось, були справними та належним чином повіреними.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акту.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/15, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Як повідомив позивач із одночасним наданням суду відповідних доказів, комерційний акт на попутній станції Чаплине Придніпровської залізниці підписали: ДСЗ (заступник начальника станції) Усік А.О., приймальники поїзда ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав наказ №9 від 16.02.2024, за змістом яких у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу контейнерного майданчика, сортувальної платформи) відповідальними особам, які мають право підпис комерційних актів призначено, зокрема, приймальники поїзда ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є заступником начальника станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.

Отже, заперечення відповідача в цій частині також є неспроможними.

Згідно із статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до розділу 31 за залізничною накладною №49546807 у вагоні №56170087 складає 39 777,00 грн.

Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 198 885,00 грн.

Перевіривши розрахунок заявленого до стягнення штрафу, суд встановив, що розрахунок, який проведено позивачем, є арифметично вірним.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідач своїх зобов`язань за договором в частині заборгованості.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 198 885,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також слід зазначити, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

V. Висновки Суду

Відповідач заперечуючи проти задоволення вимог не спростував фактичні обставин, які доведені поданими у справу доказами, зокрема, щодо встановлення залізницею невідповідності маси вантажу, порівняно із зазначеною відповідачем в перевізному документі, а отже, такі заперечення не впливають на результати вирішення даного спору.

Враховуючи фактичні обставини справи та досліджені докази, господарським судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 198 885,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІ. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" про стягнення штрафу у розмірі 198 885,00 грн за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (51500, Дніпропетровська область, Павлоградський район, місто Тернівка, вулиця Героїв України, будинок 33; ідентифікаційний код 33959754) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, Київська область, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) 198 885,00 грн (сто дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок) - заборгованості (штрафу) та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.07.2025

Суддя Т.В. Іванова