Рішення від 15.07.2025 по справі 922/1331/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1331/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н30" простягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Н30", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 до квітня 2023 у розмірі 495.611,59 грн.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем зобов`язань за Індивідуальний договором про надання послуги з постачання теплової енергії в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1331/25.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2025 у справі №922/1331/25 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №922/1331/25 до судового розгляду по суті на 15.07.2025 об 11:20 год.

Представники сторін у призначене на 15.07.2025 судове засідання по суті не з`явилися, надіслали на адресу суду заяви (вх. №№16486/25, 16493 від 15.07.2025), в яких просять суд розглянути справу без їх участі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 20.06.2023 №336202681), нежитлові приміщення: підвалу №1-17, 2а, 2б, 16а, 17а, 18б, 21, 51, 51а, 54, 55, I-VII, IX-XXIV площею 673,6 кв. м, 1-го поверху №1-4, 1а, 4а, 5а, 5б, 5, 6, 6а, 7, 7а, 7б, 8, 34, 43-50, XXXVIII площею 406,7 кв. м, 2-го поверху №1-7, 5а, 5б, 6а, 6б, 6в, 7а, 7б, 7в, XLVII площею 286,9 кв. м, загальною площею 1.367,20 кв. м в літ "А-5" за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, 30 (далі - Приміщення) належать відповідачу на праві приватної власності з 06.09.2017.

На підставі Актів підключення/включення від 16.10.2021 №173/30938, від 27.10.2022 №173/32453, від 06.04.2023 №173/33451, а також розпорядження Харківського міського голови "Про припинення опалювального сезону в місті Харкові" від 13.04.2022 №43 здійснювалося постачання теплової енергії до юудинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Науки, 30. Зазначені акти на підключення та відключення опалення в опалювальних сезонах 2021-2022, 2022-2023 підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" та балансоутримувача будинку.

Позивач зазначає, що на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), на офіційному сайті КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Оскільки Приміщення, котрі належать відповідачу на праві приватної власності, розташовані в будинку за адресою: м. Харків, пр. Науки, 30, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Індивідуального договору.

Згідно умовами Індивідуального договору КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" як виконавець зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Положеннями пункту 51 Індивідуального договору передбачено, що він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до пункту 32 Індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 30 Індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Як зазначає позивач, по особовому рахунку відповідача №17301-5279 обліковується заборгованість за Індивідуальним договором, а саме: за спожиту теплову енергію за період з січня 2022 до квітня 2023 у розмірі 495.611,59 грн.

Позивач надсилав на адресу відповідача досудове повідомлення від 13.03.2025 №28 разом із актом звіряння та рахунками-фактурами, в якому просив сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію. Втім відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість у повному обсязі не оплатив.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за Індивідуальним договором, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі Індивідуального договору в період з січня 2022 до квітня 2023 позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія на загальну суму 528.646,49 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи рахунки-фактури. Відповідачем була частково оплачена поставлена позивачем теплова енергія на суму 33.034,90 грн, залишок заборгованості становить 495.611,59 грн. Дана обставина відповідачем не заперечувалася під час розгляду справи.

Таким чином, матеріалами підтверджено, що позивач належним чином виконав зобов`язання за Індивідуальним договором та надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в опалювальні сезони 2021-2022, 2022-2023 років.

Докази звернення відповідача до виконавця (позивача) щодо неналежного надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води в матеріалах справи відсутні.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 495.611,59 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Індивідуального договору, а також діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Індивідуальним договором за період з січня 2022 до квітня 2023 у розмірі 495.611,59 грн.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Під час розгляду даної справи відповідачем було подано клопотання про надання розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців за наступним графіком сплати заборгованості:

- серпень 2025 41.300,96 грн (основний борг), 5.947,33 грн (судовий збір);

- вересень 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- жовтень 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- листопад 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- грудень 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- січень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- лютий 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- березень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- квітень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- травень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- червень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- липень 2026 41.300,96 грн (основний борг).

Положеннями статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

В обґрунтування розстрочки виконання рішення суду відповідач зазначає, що в нього виникли об`єктивні обставини, які унеможливлюють одночасне повне виконання рішення в даній справі. Негайне та повне виконання рішення в поточних умовах, зумовлених воєнним станом та наслідками бойових дій у регіоні, призведе до критичного погіршення фінансового стану підприємства та унеможливить його подальше функціонування.

За приписами статті 79 ГПК України передбачено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який на час розгляду справи не скасований.

Відповідні обставини в силу приписів частини третьої статті 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

Суд вважає, що в даному випадку негайне звернення стягнення на кошти ТОВ "Н30" у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди останньому.

В даному випадку позивачем не надано заперечень щодо розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення в даній справі на 12 місяців, починаючи з серпня 2025.

Суд зазначає, що розстрочення виконання рішення для відповідача не є інструментом ухилення від виконання рішення. Останній лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

При цьому суд зазначає, що відповідачем при обчисленні щомісячного платежу допущена помилка, а саме: розмір заборгованості за теплову енергію, який підлягає стягненню з ТОВ "Н30" становить 495.611,59 грн, натомість загальна сума щомісячний платежів за розрахунком відповідача складає 495.611,52 грн (41.300,96грн * 12), тобто є різниця у сумі 0,7 грн. За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити розмір платежу основного боргу в серпні 2025 з 41.300,96 грн на 41.301,03 грн. ( з урахуванням 0,7 грн).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ "Н30" про надання розстрочення виконання судового рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5.947,33грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н30» (02090, м. Київ, вул. Гродненська, 32, код ЄДРПОУ 41559699) на користь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Україна, 61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 до квітня 2023 у розмірі 495.611,59 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5.947,33 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

5. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 у справі №922/1331/25 строком на 12 місяців відповідно до наступного графіку сплати заборгованості:

- серпень 2025 41.301,03 грн (основний борг), 5.947,33 грн (судовий збір);

- вересень 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- жовтень 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- листопад 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- грудень 2025 41.300,96 грн (основний борг);

- січень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- лютий 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- березень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- квітень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- травень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- червень 2026 41.300,96 грн (основний борг);

- 14 липня 2026 41.300,96 грн (основний борг).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "16" липня 2025 р.

СуддяН.С. Добреля