Рішення від 16.07.2025 по справі 944/3224/25

Справа № 944/3224/25

Провадження №2-а/944/81/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу запозовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5029195 від 20.06.2025 року щодо порушення ПДР за ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження у справі закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 605.60 грн судового збору.

В обґрунтування позову покликається на те, що постановою серії ЕНА №5029195 від 20.06.2025 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Згідно із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 20.06.2025 року о 22 год 49 хв в м.Новояворівську на вул. 50-річчя УПА, 3 Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки Hyundai Tucson номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ремнем безпеки, а також після зупинки транспортного засобу не ввімкнув аварійну сигналізацію, не пред`явив документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.3в ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. З постановою не погоджується, адже жодних доказів вчинення правопорушення як під час зупинки транспортного засобу так і під час складання постанови йому надано не було, жодних фото чи відео фіксації порушень ПДР не пред`явлено, попри всі його прохання ознайомитись із такими. Вважає, що винесена постанова є протиправною та підлягає скасуванню внаслідок відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 03.07.2025 року замінено неналежного відповідача Яворівський РВП ГУ НП у Львівській області на належного- Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Позивач в судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подав.

У відповідності до вимог ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Зі змісту ч.1 ст.2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що постановою інспектора Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Петяк О.М. від 20.06.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу, в розмірі 510 гривень, в зв`язку з тим, що він 20.06.2025 року о 22 год 49 хв в м.Новояворівську на вул. 50-річчя УПА, 3 Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки Hyundai Tucson номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ремнем безпеки, а також після зупинки транспортного засобу не ввімкнув аварійну сигналізацію, не пред`явив документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.3в ПДР

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, до неї не додано жодного належного, допустимого, достовірного та в своїй сукупності достатніх доказів на підтвердження викладених вище обставин.

Окрім того, суду не надано доказів вчинення позивачем правопорушення, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів, зокрема, відповідачем не подано відзиву на позов.

При цьому в адміністративному позові, позивач зазначив, що на місці складення постанови він заперечував проти факту порушення ним ПДР та не визнавав факт правопорушення, а суб`єктом владних повноважень не надано будь яких доказів протилежного.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, а відповідачем, в порушення вимог статті 280 КУпАП, додатково не було встановлено чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Також слід зазначити, що норми статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Варто також зазначити, що сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, суд вважає, що з боку позивача порушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП не вбачається.

Згідно із пунктом 1статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень частини 1 статті 293 КУпАП, суд при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.122 КУпАП відносно позивача закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2,8,9,72-77,78,205,241-246,250,286,292,295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №5029196 від 20.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та застосування відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі Головне управління Національної поліції у Львівської області, код ЄДРПОУ 40108833, юридична адреса: 79007, м.Львів, пл. Ген. Григоренка, 3.

Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА