Ухвала від 14.07.2025 по справі 487/173/25

Справа № 487/173/25

Провадження № 1-кс/487/2939/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року Слідчийсуддя Заводськогорайонного судуміста Миколаєва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Миколаєваклопотання старшогослідчого вОВС відділуСУ ГУНПв Херсонськійобласті ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні № 22023230000000180 від 31.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням погодженим із прокурором Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням, у якому просила накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №22023230000000180 від 31.03.2023, а саме: автомобіль «MERCEDES-BENZ S 550», номер та серія знаку якого НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною на відчуження та розпорядження майном.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Згідно реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_5 , є власником об`єкту рухомого майна автомобіль «MERCEDES-BENZ S 550», номер та серія знаку якого НОМЕР_1 . Санкцією ч.1 ст.111-2 КК України передбачено у вигляді покарання позбавленням волі на строк від 10 до 12 з конфіскацією майна або без такої. Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, а саме: автомобіль «MERCEDES-BENZ S 550», номер та серія знаку якого НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий до судового засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023230000000180 від 31.03.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимого, проте відносно якого до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області направлено 20.03.2024 направлено до суду з обвинувальним актом матеріали кримінального провадження № 22023240000000140 за ч. 4 ст.111-1 КК України, у колабораційній діяльності, а саме: - умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави агресора, вчинених громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що будучи обізнаним, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 1» Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 14114233) підпорядковане Херсонській міській раді, ОСОБА_5 , виготовивши печатку незаконно створеної юридичної особи «ДКП «Житлово експлуатаційна контора № 1 Суворівського району» м. Херсон» (мовою оригіналу - «ГКП «Жилищно-эксплуатационная контора № 1 Суворовского района» г. Херсон»), ідентифікаційний номер 1022116501, фактично виконував обов`язки директора незаконно створеної на базі КП «Житлово-експлуатаційна контора № 1» Херсонської міської ради установи з системи житлово-комунального господарства окупаційної влади м. Херсон. Крім того, ОСОБА_5 , впродовж другої половини листопада 2022 року-грудня 2022 року (точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено), діючи в підтримку та з метою реалізації рішень держави-агресора рф, а саме федерального закону від 21.11.2022 № 451-ФЗ «Про внесення змін в федеральний закон «Про введення в дію частини першої цивільного кодексу російської федерації» (мовою оригіналу, російською - Федеральный закон от 21.11.2022 № 451-ФЗ «О внесении изменений в Федеральный закон «О введении в действие части первой Гражданского кодекса Российской Федерации»), яким визначено не пізніше 31.12.2022 внесення та реєстрацію підприємств, розташованих на території, зокрема Херсонської області, до єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації, перебуваючи на території м. Херсон Херсонської області вжив заходів для здійснив державну реєстрацію так званого «Муніципального унітарного підприємства «Житлово експлуатаційна контора №1 міста Херсона міста Херсона» (мовою оригіналу «Муниципального унитарного предприятия «Жилищно-эксплуатационная контора № 1 города Херсона») в «Едином государственном реестре юридических лиц» держави-агресора російської федерації. Директором вказаного підприємства визначено ОСОБА_5 .

Крім того, ОСОБА_5 , використовуючи власні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження директора так званих «ДКП «Житлово експлуатаційна контора № 1 Суворівського району» м. Херсон» та «Муніципального унітарного підприємства «Житлово експлуатаційна контора № 1 міста Херсона», здійснював керівництво та управління господарською та фінансовою діяльністю підприємств, здійснював набір працівників та керівництво трудовим колективом, здійснював виплату заробітної плати та матеріальної допомоги працівникам, вжив заходів щодо реєстрації підприємства за російським законодавством в «Едином государственном реестре юридических лиц», здійснював складання, підписання та засвідчення печаткою незаконно створеної юридичної особи офіційних документів на адресу представників окупаційної адміністрації держави-агресора, проводив агітацію серед підпорядкованих працівників щодо підтримки дій держави-агресора по захопленню Херсонської області, тобто, вчиняв умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації держави-агресора рф, сприяв розвитку житлово комунального господарства на окупованій території м. Херсон за стандартами держави-агресора російської федерації.

Окрім цього, ОСОБА_5 перебуваючи впродовж вересня-жовтня 2022 року (точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено) на посаді директора так званого «ДКП «Житлово експлуатаційна контора № 1 Суворівського району» м. Херсон» (мовою оригіналу - «ГКП «Жилищно-эксплуатационная контора № 1 Суворовского района» г. Херсон»), діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме, указу так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» № 027-р від 23.05.2022, яким затверджено на території Херсонської області обіг національної валюти держави-агресора рф російського рубля, проведення безготівкових операцій суб`єктами господарювання в російських рублях та конвертацію української гривні в російський рубль, здійснював виплату заробітної плати та матеріальної допомоги підпорядкованим йому працівникам в готівковій формі в національній валюті держави-агресора російської федерації, а також вжив заходів щодо відкриття в Комерційному банку «МРБ Банк» з банківським ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , який є банківською установою російської федерації, розрахункового рахунку № НОМЕР_3 у валюті російський рубль, який використовував забезпечив нарахування, видачу заробітної плати та матеріальної допомоги підпорядкованим працівникам, чим підтримав та реалізував рішення та дії окупаційної адміністрації держави-агресора рф щодо введення в обіг на тимчасово окупованій частині Херсонській області російського рубля як платіжного засобу та єдиної грошової одиниці для інтеграції в банківську систему російської федерації.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України кваліфікуючими ознаками якого є: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), окупаційній адміністрації держави агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.

30.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

30.05.2025 в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення ОСОБА_5 про підозру за ч. 1 ст. 111-2 КК України та оголошення із повістками про виклик до слідчого на 04.06.2025, 05.06.2025, 06.06.2025 до СУ ГУНП в Херсонської області до СУ ГУНП в Херсонської області, за фактичним місцем розташування органу досудового розслідування (в межах територіальної юрисдикції), а саме за адресою: вул. Біла, 44, м. Миколаїв (наказ № 365 від 15.05.2023 «Про визначення місця дислокації слідчого управління ГУНП в Херсонській області), для вручення йому письмового повідомлення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Крім того, повідомлення про підозру та вказані повістки розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Разом із тим, на вказані дати та час підозрюваний ОСОБА_5 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття, не надав.

Згідно реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_5 , є власником об`єкту рухомого майна автомобіль «MERCEDES-BENZ S 550», номер та серія знаку якого НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Санкцією ч.1 ст.111-2 КК України передбачено у вигляді покарання позбавленням волі на строк від 10 до 12 з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у виді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Тобто, у випадку визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.

Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).

Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно підозрюваного, зазначене слідчим у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.

Тому, враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження майна виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності ОСОБА_5 . Негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_5 не позбавлений права оскаржити судове рішення про арешт майна або звернутися із відповідним клопотанням в порядку ст. 174 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо забезпечення конфіскації майна як виду покарання, таке втручання у право на власність є пропорційним, тому клопотання слід задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №22023230000000180 від 31.03.2023, а саме: автомобіль «MERCEDES-BENZ S 550», номер та серія знаку якого НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною на відчуження та розпорядження майном.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1