Постанова

від 27.12.2007 по справі а-6/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-6/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 р.   Справа № А-6/236   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді: Cуддя  Грици Юрія Івановича       при секретарі Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом   Івано-Франківського обласного  відділення Фонду України соціального захисту інвалідів,  вул.Гуцульська, 9, м.Івано-Франківськ,76007

до відповідача: ТзОВ "ЕФА"  вул. Шевченка, 79, м.Снятин,Івано-Франківська область,78300

про стягнення адміністративно- господарських санкцій в сумі 2205 грн 56 коп            

За участю представників сторін :

 Від позивача: Ванджура І.Б., (довіреність № 04-294/608 від 14.06.07 представник )

Від відповідача представники не з'явилися.

Встановив : подано позов  про стягнення   адміністративно- господарських санкцій в сумі 2205 грн 56 коп

     Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві. В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік відповідач, виходячи з середньооблікової чисельності працівників 9 чоловік,  повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. Фактично, виходячи із даних звіту у відповідача не працювали інваліди, а отже він зобов"язаний сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі половини середньорічної заробітної плати на підприємстві.

       Представник відповідача в судове засідання не з"явився, направив  суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що обов"язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов"язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов"язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів  в Україні". Крім того вказує, що підприємство не зареєстроване на момент перевірки, як роботодавець у відділенні Фонду соцзахисту інвалідів;  вказує про проведення перевірки без присутності керівника підприємства, при цьому підпис керівника відсутній. Та вказано, що форма наданого праціфниками звіту  від 29.12.04 №338 визнано такою, що втратила чинність відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики від від 10.02.07 №42.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до статті  19 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів  в Україні" для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

          Відповідно до статті  20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в   розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві,  в установі, організації.

          Посилання відповідача на той факт, що створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов"язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця спростовується ч.3 ст.19 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів  в Україні", в якій чітко вказано, що   підприємства, установи,    організації,    у    тому    числі підприємства,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичні  особи,  які  використовують  найману  працю,   самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Стаття  18 вказує, що забезпечення  прав інвалідів на працевлаштування на оплачувану роботу,  в тому числі з умовою про виконання  роботи вдома, здійснюється   шляхом  їх  безпосереднього  звернення  до підприємств,  установ,  організацій   чи   до   державної   служби зайнятості. Крім того, працевлаштування інвалідів може здійснюватися органами працевлаштування інвалідів, визначених в ст.18 Закону, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використоваватися праця інвалідів. З матеріалів справи не вбачається, що позивач подавав неохідну інформацію в органи працевлаштування інвалідів.

          Щодо твердження відповідача про те, що підприємство не зареєстроване на момент перевірки, як роботодавець у відділенні Фонду соцзахисту інвалідів не може бути взяте судом до уваги, оскільки згідно ч.9,10 вищевказаного Закону  підприємства, установи,    організації,    у    тому    числі підприємства,  організації  громадських   організацій   інвалідів, фізичні особи,  в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб,  реєструються у відповідних  відділеннях  Фонду  соціального захисту  інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

           Керівники підприємств,  установ,  організацій,  у тому  числі підприємств,   організацій   громадських   організацій  інвалідів, фізичні  особи,  які  використовують   найману   працю,   у   разі незабезпечення    виконання    нормативів    робочих   місць   для працевлаштування інвалідів,  неподання Фонду  соціального  захисту інвалідів  звіту  про  зайнятість  та  працевлаштування  інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

          Що ж стосується заперечення відповідача про  проведення перевірки без присутності керівника підприємства, при цьому підпис керівника відсутній, то суд вважає, за необхідне вказати, що нарахування адміністративних санкцій за незабезпечення    виконання    нормативів    робочих   місць   для працевлаштування інвалідів, здійснюється на підставі поданих відповідачем звітів, зокрема, звіту про зайнятість та працевлашутвання інвалідів за 2006 рік, підписаний керівником підприємства та скріплений печаткою. Актом звірки  від 10.07.07 підтверджено дані, які були вказані в поданому звіті, а тому даний акт звірки аж ніяк не можна назвати перевіркою.

          Як вбачається з поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 р.,  середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 9 чоловік, а отже відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, проте не виконав цього обов"язку.

       Враховуючи той факт, що відповідач не виконав норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2006 році, доказів, які б свідчили про сплату зазначеної суми штрафних санкцій не подав, доводи позивача не спростував, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення  з відповідача 2205грн 56  грн.

       Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України,  19, 20  Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів  в Україні", ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

                                        п о с т а н о в и в :

позов задоволити.

          Стягнути з ТзОВ "ЕФА",   вул. Шевченка, 79, м.Снятин Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 24679522)  на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Івано-Франківськ, вул.Гуцульська, 9 (ідентифікаційний код 13662300) (реквізити: ДБ м.Івано-Франківська, код ЗКПО 20568100, р/р 31213230700002 УДК м.Івано-Франківська, МФО 836014. призначення платежу- за невиконання нормативу по працевлаштування інвалідів в 2006 р. В платіжному дорученні вказати код ЄДРПОУ відповідача; 50070000;01)- 2205 грн 56 коп  адміністративно-господарських санкцій.  

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 258 КАС України,  виконавчий лист  видається судом після набрання постановою законної сили за заявою сторони,  на користь якої задоволено позов.

           Суддя                                                               Грица Ю.І.

                                                               Постанова підписана 21.01.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"