Вирок від 16.07.2025 по справі 510/1178/24

Єдиний унікальний № 510/1178/24

Провадження № 1-кп/510/189/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рені Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2024 № 12024162150000563 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Ізмаїльського району Одеської області, гр. України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 26.03.2025 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.4 ст.185 КК України, з застосуванням ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

ВС ТА НО ВИ В:

ОСОБА_6 , 24.04.2024 р., більш точний час не встановлено, маючи умисел на зайняття земельної ділянки комунальної форми власності, з кадастровим номером 512484000:01:003:0416, площею 10,9092 га, яка належить Плавнінському ліцею Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, розташованої на території с. Плавні, Ізмаїльського району Одеської області біля озера «Ялпуг», самовільно зайняв зазначену земельну ділянку, яка знаходиться у складі водоохоронної зони для зайняття сільськогосподарською діяльністю. ОСОБА_6 діючи умисно, всупереч вимогам статей 112, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного договору про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також статей 60, 61 Земельного Кодексу України, у порушення ст.ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, самовільно зайняв зазначену вище земельну ділянку, в межах водоохоронної зони, яку найманий працівник на тракторі «Саse», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом розорювання обробив, з метою подальшого використання для здійснення сільськогосподарського товарного виробництва.

Таким чином, органом досудовогорозслідування, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, за ознаками: самовільного зайняття земельної ділянки в охоронних зонах.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 , винним себе визнав повністю, не заперечував проти самовільного зайняття земельної ділянки в охоронних зонах, за вищевикладених обставин. Підтвердив скоєння кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. У скоєному, щиро розкаюється.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку про дослідження письмових доказів у справі у повному обсязі.

Так, окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини в самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронних зонах, також підтверджується: відповідними належними, передбаченими діючим кримінально-процесуальним законодавством письмовими доказами, зокрема витягом з ЄРДР заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2024 р.; заявою від 24.04.2024 р. № 1499 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 26.04.2024 р. з планом меж земельної ділянки; копією державного акту серії ЯЯ № 205431 від12 березня 2008 р. з додатками.

Таким чином, суд вважає, що докази в кримінальному провадженні є належними, допустимими та достовірними, не протирічать один одному та встановленим судом обставинам справи, а в цілому в їх сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.

Оцінюючи зібраніу справідокази вїх сукупності,суд приходитьдо висновку,що провина ОСОБА_6 , в пред`явленому йому обвинуваченні, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує за ч.2 ст.197-1 КК України, за ознаками: самовільного зайняття земельної ділянки в охоронних зонах.

Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до положень ст.66 КК України, як обставини, що пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст.67 КК України, як обставини, що обтяжують покарання, в обвинувальному акті не зазначено, судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд враховує: характер, обставини, тяжкість та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, визнання обвинуваченим вини та каяття; обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан; інформацією з досудової доповіді органу з питань пробації, де він характеризуються як спокійний; також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, оцінюються як середній.

Також суд, при призначенні покарання враховує те, що ОСОБА_6 , був засуджений 26.03.2025 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.4 ст.185 КК України, з застосуванням ст.71 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Строк покарання ОСОБА_6 , згідно вироку від 26.03.2025 р., обчислюється з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, а саме: 26.03.2025 р. Вирок не оскаржувався.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано. Позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.368,370,374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_6 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2025 р. за ч.4 ст.185 КК України, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк покарання засудженому ОСОБА_6 , у виді позбавлення волі, рахувати з 26.03.2025 р.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1