Ухвала від 15.07.2025 по справі 160/29052/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 липня 2025 рокуСправа № 160/29052/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача-1: Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту П`ятихатської міської ради, відповідача-2: П`ятихатської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2023 року керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту П`ятихатської міської ради, відповідача-2: П`ятихатської міської ради, в якому Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність П`ятихатської міської ради та Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту П`ятихатської міської ради щодо невжиття заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовані у актах №33, №57 та №338 планової (позапланової) перевірки, проведених ГУ ДСНС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту П`ятихатської міської ради вжити заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки у відокремленому підрозділі Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради;

- зобов`язати П`ятихатську міську раду вжити заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки у відокремленому підрозділі Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради, шляхом вирішення в межах компетенції питання щодо виділення коштів необхідних для усунення порушень протипожежної безпеки.

Вимоги адміністративного позову мотивовані бездіяльністю відповідачів щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності відокремленого підрозділу Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради, що зафіксовані в актах № 33, № 57 та № 338 планової (позапланової) перевірок ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №160/4789/20 було зупинено експлуатацію ВП Мирівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради за адресою: вул. Богдана Хмельницького, буд. 49, с. Мирне, П`ятихатської міської територіальної громади Кам`янського району до повного усунення порушень. Звернуто увагу, що відповідно до рішення П`ятихатської міської ради № 88 від 23.05.2023 року «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту П`ятихатської міської територіальної громади», вбудовану будівлю відокремленого підрозділу Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради було включено до фонду захисних споруд цивільного захисту П`ятихатської міської територіальної громади та актом огляду (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття від 23.08.2023 дане вбудоване приміщення було рекомендоване для укриття населення як найпростіше укриття. Даний навчальний заклад має можливість здійснювати навчання 100 дітей, однак, не усунення відповідних порушень пожежної безпеки становить постійну загрозу їх життю та здоров`ю під час перебування у навчальному закладі.

Позивач вважає, що усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в діяльності Мирнівської гімназії ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради можливе шляхом фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету заходів, зазначених у актах та приписах уповноважених органів ДСНС.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, на стороні відповідача Мирнівську гімназію ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року зупинено провадження у справі №160/29052/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/4199/22, постановленим Верховним Судом за результатом касаційного оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року провадження у справі №160/29052/23 поновлено.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на території Кам`янського району Дніпропетровської області розташований заклад базової загальної освіти - Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради.

Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради функціонує на правах відокремленого підрозділу Ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради.

Засновником Ліцею «Тріумф» є П`ятихатська міська рада, органом управління ліцею є Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту П`ятихатської міської ради.

За результатами вивчення матеріалів планових та позапланових перевірок, проведених фахівцями ДСНС встановлено, що Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради на протязі тривалого часу функціонує з суттєвими порушеннями пожежної безпеки. Органом управління закладом, а також посадовими особами П`ятихатської міської ради, не вжито належних заходів щодо їх усунення.

З метою здійснення заходів державного нагляду (контролю) дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, представниками ДСНС з 04 лютого 2020 року по 07 лютого 2020 року здійснено позапланову перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки № 33 та притягнуто до адміністративної відповідальності директора закладу Кошик Валентину Григорівну за ст. 188-8 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КупАП). На підставі акту перевірки, Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо зупинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вказаних у акті перевірки.

В подальшому, з 30 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року здійснено позапланову перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки № 57 та притягнуто до адміністративної відповідальності директора закладу Кошик Валентину Григорівну за ст. 175 КупАП.

Також, з 21 вересня 2021 року по 23 вересня 2021 року здійснено планову перевірку дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки № 338, в якому зафіксовані наступні порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення будівлі школи не обладнано системою пожежної сигналізації, (п. 7.3, таблиця А.1. додаток А, ДБН В.2.5-56- 2014);

- будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення будівлі школи не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуювали як людей 1 -го типу (п. 5.8; п. 5.1. таблиця Б 1, Додаток б. ДБН В.2.5-56-2014);

- допущено вставлення глухих грат в приміщеннях де перебувають люди. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті);

- під час експлуатації об`єкта допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: вихід зі сходової клітки на горище не виконано через протипожежний люк II - типу;

- посадова особа не пройшла навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

За результатами перевірки видано припис № 267, до адміністративної відповідальності притягнуто директора закладу Кошик Валентину Григорівну за ст. 175 КУпАП.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 року у справі № 160/4789/20 зупинено експлуатацію ВП Мирівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради за адресою: вул. Богдана Хмельницького, буд. 49, с. Мирне, П`ятихатської міської територіальної громади Кам`янського району до повного усунення порушень.

Водночас, рішенням від 31.08.2023 П`ятихатської міської ради № 1442 - 34/VІІІ «Про особливості організації освітнього процесу 2023/2024 навчального року в умовах воєнного стану» запроваджено освітній процес під час дії правового режиму воєнного стану з 01 вересня 2023 року у закладах загальної середньої освіти за змішаною формою навчання у ліцеї «Тріумф» П`ятихатської міської ради та його структурних відокремлених підрозділах Культурянська гімназія, Мирнівська гімназія, Зеленоярська гімназія.

Окрім того, відповідно до рішення П`ятихатської міської ради № 88 від 23.05.2023 року «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту П`ятихатської міської територіальної громади», вбудовану будівлю відокремленого підрозділу Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради включено до фонду захисних споруд цивільного захисту П`ятихатської міської територіальної громади та актом огляду (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття від 23.08.2023 дане вбудоване приміщення рекомендоване для укриття населення як найпростіше укриття.

Листом Міністерства освіти і науки України від 17 травня 2023 року №1/6990-23 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024 року» МОН рекомендувало закладом освіти наступне: «задля організації освітнього процесу в очній формі навчання продовжити відповідну роботу щодо забезпечення закладів освіти об`єктами фонду захисних споруд цивільного захисту шляхом облаштування існуючих та будівництва нових захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів закладів освіти із застосуванням проектів повторного використання-- або за індивідуальними проектними рішеннями з урахуванням вимог державних будівельних норм, законодавства з питань пожежної безпеки, вимог щодо необхідної кількості евакуаційних виходів, наявності водопостачання, водовідведення, вентиляції, обігріву, освітлення, інтернету, засобів надання медичної допомоги, доступності для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю. Крім того, передбачити забезпечення мінімальних вимог для належної організації освітнього процесу в об`єктах фонду захисних спорудах цивільного захисту закладів освіти. Зважаючи на вище викладене, вважати забезпечення безпечного освітнього середовища пріоритетним напрямком діяльності керівників всіх рівнів.»

Водночас, прийняте судове рішення про зупинку експлуатації ВП Мирівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради, попри рекомендовану можливість використання для укриття вбудованого приміщення гімназії, фактично унеможливлює використання даного найпростішого укриття розташованого в приміщенні гімназії, чим порушує права не тільки учнів гімназії, педагогічного та робочого колективу, а й мешканців населеного пункту, в якому розташоване найпростіше укриття.

Виявлені органами ДСНС порушення є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричиниті загрозу життю та здоров`ю дітей, які перебувають у закладі освіти, а такой неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванні людей, та які відповідачем усунуті не були.

Даний навчальний заклад має можливість здійснювати навчання 100 дітей та не усунення відповідних порушень пожежної безпеки становить постійну загроз їх життю та здоров`ю під час перебування у навчальному закладі.

Необхідність вжиття заходів щодо усунення порушень протипожежної та техногенної безпеки, а також приведення укриття в належний стан обумовила звернення Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що перш за все слід надати оцінку наявності/відсутності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з вимогами зобов`язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність споруд цивільного захисту.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України, визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом № 1697-VІІ.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 131-1 Конституції України, вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя та змінено характер її діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон № 1697-VII, відповідно до частини першої статті 23 якого, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до норм частини першої статті 23 Закону № 1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII, визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Верховний Суд викладав висновки щодо застосування норм статті 23 Закону № 1697-VII та статті 53 КАС України стосовно права прокурора на звернення до суду в інтересах держави у контексті необхідності врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16 у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23, від 24.01.2025 у справах № 520/30126/23 та №520/13228/23, № 400/9970/23, від 30.01.2025 у справі №420/22304/23, від 31.01.2025 № 320/3128/23, від 06.02.2025 у справі №160/18617/23 та багатьох інших. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що прокурор, з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього існують виняткові умови та в порядку визначеному законом.

Із змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, випливає, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави, є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а іншою - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас, «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте, «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У другому випадку, законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Однак, у кожному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.

Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі № 806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У справі, що розглядається, керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, який є територіальним органом ДСНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що право на звернення до суду з цим позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області обґрунтовує бездіяльністю відповідачів щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності відокремленого підрозділу Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради, що зафіксовані в актах № 33, № 57 та № 338 планової (позапланової) перевірок ГУ ДСНС у Дніпропетровській області

У контексті наведеного, першочергового значення набуває питання, чи наділено ГУ ДСНС належним обсягом компетенції, що дозволяє йому набути статус позивача у цій справі.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом).

Статтею 17-1 Кодексу цивільного захисту України, визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (пункт 1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом), який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення, частина 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною другою статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого: здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами; звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти; подає Раді міністрів Автономної Республіки Крим, центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування інформацію про юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні вимог законодавства у сфері цивільного захисту.

Статтею 18 Кодексу цивільного захисту України, визначені повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту, до яких віднесено Міністерство внутрішніх справ України (МВС), яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема, у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (пункт 1 Положення про МВС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом).

Згідно з частиною першою статті 18 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить, серед іншого: забезпечення цивільного захисту у сфері суспільного життя, в якій реалізує державну політику відповідний орган виконавчої влади; здійснення заходів щодо захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій; визначення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування загальної потреби у захисних спорудах цивільного захисту для суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; організація здійснення заходів щодо створення, утримання та використання фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності; організація проведення технічної інвентаризації фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; виключення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сховищ та протирадіаційних укриттів з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Частиною першою статті 19 Кодексу цивільного захисту України, визначені повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту, до яких, крім іншого, віднесено: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.

Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, яка, за визначенням Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації)

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку № 138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку № 138).

Частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України, передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Пунктом 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, в редакції Закону № 2655-ІХ, встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

На відміну від попередньої редакції Кодексу цивільного захисту України, якою було передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, у новій редакції законодавець розширив перелік випадків, за яких ДСНС має право на звернення до суду.

Зокрема, у пункті 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, вжито формулювання «з інших підстав, визначених законом».

Водночас, ДСНС, як суб`єкт владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції, має право на звернення до суду виключно з підстав, визначених законом (пункт 5 частини п`ятої статті 46 КАС України).

Натомість, ні положеннями Кодексу цивільного захисту України, ні іншими законами України, не встановлено додаткових підстав для звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій до адміністративного суду з питань щодо належного виконання нею своїх повноважень, окрім тих, які вже визначені законом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2025 у справі №400/9970/23 та від 06.02.2025 у справах № 160/18617/23, № 320/11439/22 та інших.

Крім того, у постанові від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23, Верховний Суд, аналізуючи положення пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, в редакції Закону № 2655-ІХ, підкреслив, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву.

Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.

Суд вважає, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та, відповідно, правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд, з огляду на що, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку з відсутністю права прокурора звернутися до суду із даним позовом в інтересах держави саме в особі: Міністерства освіти і науки України та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровскій області.

Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/4199/22 від 03 березня 2025 року було надано оцінку зазначеним обставинам та зроблено висновок, що за правилами процесуального закону відсутність визначених законом підстав для звернення до суду прокурора має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

З урахуванням вище встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до відповідача-1: Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту П`ятихатської міської ради, відповідача-2: П`ятихатської міської ради, треті особи Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Мирнівська гімназія ліцею «Тріумф» П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Суддя В.В. Кальник