Рішення від 15.07.2025 по справі 640/5315/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2025 р. справа № 640/5315/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2021 ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (Відповідач-1), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Відповідач-2) про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті рішення від 15.07.2020 за № 173/2020 Відповідачем-1 не враховано докази та пояснення (заяви) надані позивачем, безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про зупинення дисциплінарної справи, взято до уваги неналежні докази надані скаржником. Окрім того, вказане рішення не містить жодних обґрунтувань щодо того, яким чином позивач підірвав довіру до адвокатури, які тяжкі наслідки спричинено його діями. Зазначає, що оскаржуваним рішенням позивача притягнуто до відповідальності за проступки, які не можуть вважатися дисциплінарними та застосовано надмірно важке покарання. В обґрунтування позовних вимог в частині визнання неправомірним та скасування рішення від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020 прийнятого Відповідачем-2 вказує на відображення в ньому завідомо неправдивих тверджень щодо зловживань правами під час розгляду справ у судах за його участі, а також відомостей щодо несплати позивачем внесків на адвокатське самоуправління, про що взагалі не зазначено у скарзі. З цих підстав, просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15.07.2020 за № 173/2020, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а саме порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов`язків та застосовано до адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку зі вчиненням ним дисциплінарного проступку, дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; визнати неправомірним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, яким скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково; рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 173/2020 від 15.07.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, - змінено в частині застосування виду дисциплінарного стягнення; застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховувати з моменту прийняття рішення КДКА регіону; скаргу ОСОБА_2 передати для нового розгляду до рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 за № 399, адміністративну справу № 640/5315/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5315/21; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; в задоволенні клопотань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.03.2021 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

14.04.2025 представником кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та 16.04.2025 представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису клопотання від 11.04.2025 та заяву від 16.04.2025 відповідно, згідно яких відповідачі просять суд залишити позов без розгляду з підстав пропуску позивачем тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого спеціальною нормою для спірних правовідносин - статтями 42 та 52 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

17.04.2025 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивачу надано п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ятнадцять днів з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та постановлено продовжити розгляд справи.

В матеріалах справи наявні відзиви на позовну заяву від 31.03.2021 та від 16.04.2025, в яких Відповідач-2 проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності прийнятого ним рішення.

Згідно наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву від 05.04.2021 Відповідач-1 проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачем допущено ряд проступків за які й притягнуто до відповідальності. Зазначає на те, що позивачем не спростовано висновків, які лягли в основну оскаржуваних рішень.

Згідно відповідей на відзиви від 07.04.2021 та від 15.04.2021 позивач вказує на недоведеність відповідачами правомірності оскаржуваних рішень та просить позов задовольнити.

У запереченні від 12.04.2021 Відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

На адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої, прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": порушення правил адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

В подальшому, 15.07.2020 за результатами розгляду вказаної скарги, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення за №173/2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": за порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов`язків. Вказаним рішенням до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 12.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі відповідною скаргою, за наслідками розгляду якої, 21.12.2020 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення за №ХІІ-004/2020, яким скаргу ОСОБА_1 - задовольнила частково. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за №173/2020 від 15.07.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, змінила в частині застосування виду дисциплінарного стягнення. Застосувала до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховується з моменту прийняття рішення КДКА регіону.

Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у суді; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Згідно частин 1, 2 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

У відповідності до частини 1 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Приписами статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому положеннями статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Положеннями частин 1, 2 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Положеннями частин першої та п`ятої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Згідно з частинами 7 та 8 вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Згідно пункту 12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Пунктом 24 Положення визначено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Відповідно пункту 25 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 30 Положення встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до пункту 39 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.

Згідно із пунктом 40 Положення розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Пунктами 43 та 44 Положення визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до пункту 45 Положення у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з`явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із пунктом 46 Положення неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Приписами пункту 47 Положення передбачено, що розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. Засідання дисциплінарної палати КДКА регіону може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону приймається Головою дисциплінарної палати КДКА регіону, а у разі його відсутності - Заступником голови дисциплінарної палати КДКА регіону.

Відповідно до пункту 49 Положення за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.

Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом 50 Положення за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Пунктами 51, 55, 57-58 Положення визначено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.

Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновків, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.

Як зазначалось судом вище, На адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої, прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": порушення правил адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

В подальшому, 15.07.2020 за результатами розгляду вказаної скарги, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення за №173/2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": за порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов`язків. Вказаним рішенням до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 12.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі відповідною скаргою, за наслідками розгляду якої, 21.12.2020 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення за №ХІІ-004/2020, яким скаргу ОСОБА_1 - задовольнила частково. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за №173/2020 від 15.07.2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, змінила в частині застосування виду дисциплінарного стягнення. Застосувала до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховується з моменту прийняття рішення КДКА регіону.

Слід зазначити, що в ході перегляду рішення Відповідача-1, Відповідач-2, серед іншого, вказав на порушення позивачем норм процесуального законодавства під час розгляду справи за №910/24550/13, а саме те, що відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Остапенко О.М. та Сотнікову С.В. подано з порушенням строку, передбаченого ч. 3 ст. 38 ГПК України.

Так, відповідачами встановлено, що заявлені адвокатом ОСОБА_1 у заяві від 16.10.2019 підстави відводу були відомі його довірителю - АТ "сбербанк" та його представнику ОСОБА_1 заздалегідь, зокрема, під час подання первісної заяви про відвід та під час підтримання її у судовому засіданні, яке відбулось 26.09.2019, адвокатом ОСОБА_1 У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 зазначив додаткову підставу відводу суддів Остапенка О.М. та Сотнікова С.В., а саме скасування Верховним Судом постанови суду апеляційної інстанції від 14.06.2018, але факт наявності скарг до ВРП та правоохоронних органів суду не повідомив, хоча достеменно знав такі факти. Водночас, Відповідачем-2 встановлено, що заява про відвід суддів, подана ОСОБА_1 16.10.2019, у судовому засіданні не була підтримана присутніми представниками АТ "сбербанк".

Ухвалою Північного апеляційного суду господарського суду від 17.10.2019 у справі № 910/24550/13 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником АТ "сбербанк" ОСОБА_1 заяви про відвід судді Остапенко О.М. та судді Сотнікова С.В. у справі №910/24550/13.

За висновками відповідачів, наведене вище свідчить про порушення адвокатом ч. 3 ст. 38, ст. 43 ГПК України, ст. ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та, як наслідок вказано на вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачами враховано, що адвокат ОСОБА_1 допустив порушення Правил адвокатської етики.

Так, відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема порушення правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури у сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Відповідно до статті 42 Правил представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно зі статтею 44 Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до статті 45 Правил у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

В даному випадку, зважаючи на те, що судовим рішенням визнано зловживанням процесуальними правами подання представником АТ "сбербанк" ОСОБА_1 заяви про відвід судді Остапенко О.М. та судді Сотнікова С.В. у справі №910/24550/13, суд вважає обґрунтованими висновки відповідачів щодо допущення позивачем порушень ст.ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та, як наслідок, вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідач-1 вважав доведеним факт порушення позивачем Правил адвокатської етики на підставі досліджених доказів вимоги статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 3,5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що потягло за собою накладення стягнення на позивача у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Переглядаючи рішення Відповідача-1, ВКДКА надано оцінку підставам притягнення позивача до відповідальності та доказам, якими підтверджено порушення позивачем Правил адвокатської етики, однак вказано на невідповідність застосованого до ОСОБА_1 виду стягнення. Відтак, Відповідачем-2 змінено рішення Відповідача-1 в частині застосування виду дисциплінарного стягнення та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховується з моменту прийняття рішення КДКА регіону.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить до висновку про дотримання відповідачами процедури прийняття оскаржуваних рішень.

В свою чергу, позивачем не спростовано зазначені у рішенні обставини щодо наявності в його діях порушень вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами допущено порушення в частині ігнорування численних звернень та заяв, в тому числі й про доручення доказів, оскільки згідно наявної в матеріалах справи копії дисциплінарного провадження, усім заявам та клопотанням позивача надано оцінку та прийнято відповідні рішення, за необхідності.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Також, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі №420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі №640/33374/21.

З огляду на наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом статтею 34 Закону України № 5076-VI, а саме: порушення ним вимог статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, суд доходить висновку про правомірність рішення Відповідача-1 в частині встановлення зазначених порушень та прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням висновків Відповідача-2 викладених у рішенні прийнятому за наслідками розгляду скарги позивача.

Отже, в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, вул. Кирилівська, 15, м. Київ, 04080), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (код ЄДРПОУ 26080214, вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070) про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.