Постанова від 16.07.2025 по справі 160/33793/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33793/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Завгороднього Олександра Сергійовича на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року (суддя Єфанова О.В.) в справі № 160/33793/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення; надати розрахунок шкоди; зазначити, яке саме рішення оскаржується, та надати таке рішення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, прийняти позовну заяву до розгляду.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не надсилав окремо ухвалу від 27 грудня 2024 про залишення позовної заяви без руху та, відповідно, не повідомляв про це належним чином позивача, хоча знав про його статус особи, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. Тому вважає, що ухвала від 06 січня 2025 року про повернення позову є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвала від 27 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху також є незаконною та підлягає скасуванню, бо у позовній заяві ОСОБА_1 зазначені усі необхідні складові позовної заяви, а суд порушив право ОСОБА_1 на судовий захист.

Також у позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, шо вимоги носять немайновий характер, а про стягнення коштів він також зазначив, що це є стягнення моральної шкоди, але суд першої інстанції цього не врахував.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 312 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього кодексу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Повертаючи позову заяву, суд першої інстанції виходив з не усунення недоліків позовної заяви.

Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвала про залишення позовної заяви без руху направлена судом першої інстанції на електронну адресу позивача, зазначену у позовній заяві, - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовна заява не містить клопотання про направлення процесуальних документів на електронну адресу.

Позивач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України, відповідно до частини першої якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною п`ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4).

Частинами першою - другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частинами першою, четвертою, п`ятою та сьомою стаття 18 КАС України установлено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною десятою статті 251 КАС України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частиною одинадцятою статті 251 КАС України установлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: 1) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення; 2) в електронній формі через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС.

При цьому вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, зазначених у частині шостій статті 18 КАС України (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України), які мають зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку, тому у позивача немає обов`язку з реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі №454/1883/22 зроблено наступний висновок:

«...надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України(в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).

Фізична особа (за виключенням передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів» - отримає судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому у такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).

В розумінні процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та / або касаційна скарга, заяви / клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.».

Застосовуючи до спірних в цій правовідносин приведені висновки Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд доходить до висновку, що наявна у матеріалах справи довідка про доставлення електронного листа на електронну адресу сама по собі не свідчить про вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху суду першої інстанції та не є підтвердженням відправлення судом першої інстанції позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на офіційну електронну адресу.

У цій справі суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати позивачу ухвалу про залишення позовної заяви без руху у паперовій формі рекомендованим листом, а наявна у матеріалах справи довідка про доставлення електронного листа до електронної скриньки у розумінні статті 251 КАС України не свідчить про належне вручення позивачу копії ухвали суду першої інстанції від 27 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність доказів належного вручення позивачу ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 27 грудня 2024 року, висновок суду першої інстанції про неусунення недоліків позовної заяви та, відповідно, повернення позовної заяви з підстав неусунення недоліків позовної заяви ухвалою від 06 січня 2025 року є необґрунтованим.

Апеляційна скарга судом задовольняється частково, адже за наслідками скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а не приймає позовну заяву до розгляду, як просить апелянт.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Завгороднього Олександра Сергійовича на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 160/33793/24 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 160/33793/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди скасувати.

Направити справу № 160/33793/24 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 16 липня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 16 липня 2025 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов