Постанова

від 16.09.2010 по справі 2-а-7182/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 вересня 2010 року                                                                      справа № 2-а-7182/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Державної інспекції з контролю за цінами в Київської області

до

Комунального підприємства Калинівської селищної ради

про

стягнення економічних санкцій,

в с т а н о в и в:

Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області (далі - Позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Калинівської селищної ради (далі - Відповідач) про стягнення економічних санкцій на загальну суму 10 046,63 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яка діяла на час прийняття рішення по затвердженню тарифів, не надано послуги в повній мірі з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій відповідно до затверджених тарифів. У зв’язку з вчиненим правопорушенням позивач застосував до відповідача економічні санкції в сумі 12 546,63 грн. Оскільки станом на 04.08.2010 року Відповідач сплатив економічні санкції в сумі 2 500,00 грн., позивач просить стягнути  несплаті економічні санкції в розмірі 10 046,63 грн.

16 вересня 2010 року представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представником відповідача подано до суду клопотання від 16.09.2010 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У березні 2010 року посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області проведено перевірку діяльності відповідача з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 12.03.2010 року № 019.

Перевіркою було встановлено, що в Комунальному підприємстві Калинівської селищної ради фактичні середні витрати на утримання житла за 2009 рік склали 1,18 грн./1 кв.м., а середній затверджений тариф за 2009 рік складає 1,19 грн./1 кв.м., різниця між середнім фактичним тарифом та середнім затвердженим тарифом на 2009 рік складає 0,01 грн., в результаті чого у зв’язку з ненаданням послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, відповідно до затверджених тарифів необґрунтовано отримано виручку за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року в суму 4 182,21 грн., чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

За результатами перевірки позивачем прийнято рішення від 17.03.2010 року № 31 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 4 182,21 грн. та штрафу в сумі 8 364,42 грн.

Вказане рішення надіслано на адресу відповідача. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, воно отримане відповідачем 20.03.2010 року.

Станом на 04.08.2010 року Відповідач частково сплатив економічні санкції в сумі 2 500,00 грн.

Доказів оскарження в судовому порядку зазначеного рішення про застосування економічних санкцій суду не надано.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Правове регулювання ціноутворення в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про ціни і ціноутворення» та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, та повноваження органів державного управління в галузі встановлення та застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який діяв на час затвердження тарифів по послугам з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій Комунальним підприємством Калинівської селищної ради.

Даний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) і поширюється на суб’єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку, розмір тарифів (нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг (додаток).

Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560, передбачає встановлені в ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» методи державного регулювання тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територій шляхом визначення механізму їх формування.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Стаття 3  Положення «Про державну інспекцію з контролю за цінами» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 передбачає, що основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Пунктом 4 Положення передбачено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї повноважень у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що державна інспекція з контролю за цінами в Київській області в межах наданих їй повноважень здійснила перевірку додержання відповідачем порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів при наданні послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819  «Про державну інспекцію з контролю за цінами» одним з основних завдань Держцінінспекції є організація роботи з підготовки висновків щодо економічного обґрунтування витрат при формуванні цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів).

Відповідно до п.1.4 ст. 1. Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог чинного законодавства.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. (п. 3.1 ст. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами).    

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету АРК, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно з ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Факт вчинення відповідачем порушення державної дисципліни цін доказується актом перевірки від 12.03.2010 року № 019 та рішенням про застосування економічних санкцій від 17.03.2010 року № 31.

Належних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 31 від 17.03.2010 року є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», статтями 11, 14, 70, 71, 72, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Київської області – задовольнити.  

Стягнути з Комунального підприємства Калинівської селищної ради (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57, ідентифікаційний код 33370489) в доход Державного бюджету України (УДК у Васильківському районі, код бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23569547, рахунок 31114106700176, банк одержувача ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018) економічні санкції в сумі 10 046 (десять тисяч сорок шість) грн. 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя:  /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                А.І. Балаклицький

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 16 вересня 2010 року.

Постанова станом на 16 вересня 2010 року законної сили не набрала.