Постанова від 30.06.2025 по справі 911/899/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2025 р. Справа№ 911/899/22 (911/3489/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Сотнікова С.В.

Доманської М.Л.

при секретарі Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: Хомич О.О. орд.;

від відповідача 1: Шох Є.О. орд.;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: Рябко Є.О. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2024 (повний текст складено 14.03.2025)

у справі №911/899/22(911/3489/23) (суддя Янюк О.С.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія Київська 5В"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп"

та 2) Державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська"

про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна

у межах справи №911/899/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп",

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/899/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп".

У листопаді 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія Київська 5В" (далі - позивач, ОСББ "Софія Київська 5В") звернулось у Господарський суд Київської області, у межах провадження у справі про банкрутство №911/899/22, із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп" (далі - відповідач 1, ТОВ "Софія буд груп") та державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни (далі - відповідач 2, державний реєстратор), у якому просило суд скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Софія буд груп" на споруду виробничого призначення (ГРП), площею 35,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с.Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 5В , здійснену вказаним державним реєстратором (номер відомостей про речове право: 50950013, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68396834 від 11.07.2023 13:20:57).

Позовні вимоги мотивовані тим, що державна реєстрація права власності спірного ГРП прямо порушує права та законні інтереси співвласників багатоквартирного будинку, від імені та в інтересах яких діє позивач, в першу чергу право спільної сумісної власності співвласників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 08149, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка по вул. Горького, буд. 5В, на спільне майно такого багатоквартирного будинку - ГРП, а також право співвласників як споживачів на надання їм житлово-комунальних послуг (зокрема, з постачання теплової енергії), адже саме в цей будинок з даного ГРП здійснюється доставка (передача) газу для здійснення поставки теплової енергії співвласникам та використання ними як споживачами газу з використанням побутових газових пристроїв (газових плит), розташованих у їхньому житлі. Документи, на підставі яких проведена ця державна реєстрація права власності на ГРП за відповідачем 1, не підтверджує права приватної власності останнього на це майно. Виробнича споруда призначена для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку та побутового обслуговування його мешканців (більше одного житлового або нежитлового приміщення), у цілому складається з газового обладнання за межами будинку (ГРП, ШРП, вузли обліку газу), та розташований на прибудинковій території такого багатоквартирного будинку, а тому спірний ГРП за всіма ознаками, зазначеними в законодавстві і правових висновках Верховного Суду, однозначно відноситься до спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову, посилався на те, що позивачем обраний не ефективний (не належний) спосіб захисту, оскільки відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Крім того, відповідач 1 вказував, що державний реєстратор здійснив реєстраційну дію з урахуванням ст. 331 ЦК України (набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553).

Рішенням Господарського суду Київської області від 25 листопада 2024 року позов задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп" на споруду виробничого призначення (ГРП) площею 35,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, будинок 5В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2763372732080, здійснену державний реєстратором виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни (номер відомостей про речове право:50950013, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:68396834 від 11.07.2023 13:20:57).

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія Київська 5В" судовий збір у розмірі 1 342,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви, в іншій частині рішення залишити без змін.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд необґрунтовано задовольнив протокольною ухвалою від 14.11.2024 клопотання представника позивача від 28.10.2024 про долучення доказів, а безпідставно долучені докази були покладені в основу оскаржуваного рішення; належними та допустимими доказами позивачем не доведено передачу йому з 01.08.2023 всіх функцій з управління будинком за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського Павла, будинок 5В, оскільки ним надано виключно Протокол від 21.05.2023 р. та не надано доказів проведення письмового опитування співвласників; суд першої інстанції прийшов до законних і обґрунтованих висновків про помилковість тверджень позивача про те, що відповідач 2 повинен був відмовити у державній реєстрації права на підставі п.п. 1-4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому апелянт вважає законним та обґрунтованим оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача 2, однак суд дійшов хибного висновку щодо належності обраного позивачем способу захисту та особливого статусу позивача у цій справі та специфіки правового режиму допоміжних будівель та споруд житлових будинків; наявною у справі технічною документацією та Актом розмежування балансової належності газових мереж та споруд на них і експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток 5 до договору № 06-13F448-1144-2023 від 24.10.2023 р.) не підтверджується висновок суду про те, що джерелом газопостачання котельні Будинку 5В є спірний ГРП і встановлені в ньому ШРП; для правильного вирішення даного спору ключовим є визначення правового статусу спірного ГРП, а саме, встановлення того, чи відноситься спірна ГРП до споруд, які призначені для задоволення потреб саме співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території; спірна ГРП є складовою загальної газорозподільної мережі, забезпечує газопостачанням як мінімум два будинки (будинок 5В та будинок 5Г) і виокремлення спірного об`єкту з загальної системи газопостачання шляхом скасування державної реєстрації та фактичного припинення права власності особи, що є забудовником системи згідно проектної документації, передачі його іншій особі призведе до порушення Правил безпеки системи газопостачання; у позивача відсутні будь-які права щодо земельної ділянки, на якій розташований Будинок 5В із допоміжними спорудами у зв`язку із відсутністю сформованої у встановленому порядку земельної ділянки під будинком, як об`єкта цивільних прав, до того ж, спірна ГРП обслуговує мешканців декількох будинків і відповідно не має статусу спільного майна співвласників Будинку 5В, не відноситься до споруд, що обслуговує співвласників вказаного будинку; рішення містить суперечливі та розпливчасті (не чіткі) висновки. Представник позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що клопотання про долучення доказів було подано з додержанням норм процесуального законодавства і суд першої інстанції обґрунтовано поновив строк для їх подання та долучив їх до матеріалів справи; позивач з моменту проведення установчих зборів та реєстрації його як ОСББ має право, навіть зобов`язаний, в силу закону та свого Статуту представляти інтереси співвласників свого будинку у судах, в т. ч. шляхом подання таких позовів, який є предметом розгляду у даній справі, і загальні збори від 21.05.2023 року не спростовують вказаного факту; визначення способу судового захисту своїх прав - це право позивача і він вважав за необхідне звернутися до суду саме з вимогою про скасування державної реєстрації права власності, адже такий спосіб захисту як ефективний і можливий прямо передбачений законом, що не може спростовуватися жодною судовою практикою, в т.ч. тією, на яку послався у своїй апеляційній скарзі відповідач 1; у своїй апеляційній скарзі відповідач 1 не враховує специфіку даного позову і правового статусу спірного майна, яким є ГРП, яке у свою чергу є спільним майном багатоквартирного будинку, в якому діє позивач як ОСББ; є повністю неспроможними доводи відповідача-1 про те, що способом захисту прав позивачів може бути виключно витребування майна з чужого незаконного володіння; постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №199/8324/19 та від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц, на які посилається апелянт, були прийняті за інших фактичних обставин справ та інших правовідносин; спеціальним законодавством підтверджується те, що ГРП як об`єкти є приналежністю багатократних будинків, а спірний ГРП відноситься до спільного майна саме багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 08149, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд.5В в якому діє позивач як ОСББ, оскільки джерелом газопостачання дахової транспортабельної котельні цього багатоквартирного будинку є спірний ГРП з ШРП; відповідач 1 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що від спірного ГРП здійснюється газопостачання також в багатоквартирний будинок 5Г, а не лише будинок позивача, проте, вказаний аргумент не спростовує всіх вищевказаних обставин, та і не підтверджений жодними доказами, врешті, навіть якщо це відповідає дійсності, це ніяким чином не підтверджує права власності Відповідача 1 на спірний ГРП, а зводить висновки до того, що його співвласниками є власники квартир та НЖП двох багатоквартирних будинків 5В і 5Г, але аж ніяк не відповідач 1; у матеріалах справи немає жодних доказів того, що через спірний ГРП здійснюється газопостачання всього ЖК "Софія Київська", а не лише двох багатоквартирних будинків при цьому, позивач подав суду першої інстанції більше більш вірогідних доказів на підтвердження того, що цей об`єкт є приналежністю саме його багатоквартирного будинку; факт місцезнаходження спірного ГРП саме на прибудинковій території багатоквартирного будинку, в якому зареєстрований позивач і діє як ОСББ, а не в якомусь іншому місці, додатково підтверджує приналежність такого ГРП до спільного майна такого багатоквартирного будинку; відмова у задоволенні позовних вимог в частині вимог до відповідача 2 не суперечить основним висновкам суду першої інстанції про те, що спірний ГРП є співвласністю багатоквартирного будинку, а не власністю відповідача 1, що само по собі є самостійною достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу повністю погодилась із її змістом та вимогами і вважає її такою, що підлягає задоволенню, а також вказала, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який вказує про зв`язок ШРП № 727 та № 728 із Спірним ГРП, і що джерелом газопостачання котельні Будинку 5В є Спірний ГРП, натомість матеріали справ містять інформацію про те, що Спірний ГРП, як елемент газорозподільної мережі житлового комплексу "Софія Київська", може задовольняти потреби мешканців інших багатоквартирних будинків, а тому не є спільним майном Будинку 5В. 24.06.2025 відповідач 1 подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

30.06.2025 позивач подав заперечення проти клопотання про призначення експертизи.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 2.

За клопотанням представника відповідача 1 судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача 1 (апелянта) у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення судової експертизи, також підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, також заперечив проти призначення судової експертизи.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення судової експертизи та доводи апеляційної скарги.

Клопотання відповідача 1 про призначення у справі судової експертизи відхилено судом, оскільки для розгляду апеляційної скарги у даній справі не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.12.2021 проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи - ОСББ "Софія Київська 5В" (ідентифікаційний код 44580299), місцезнаходження якої: Україна, 08149, Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд.5В,

Із змісту витягу із зазначеного реєстру станом на 12.07.2023 вбачається, що видами економічної діяльності новоствореної особи є: 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Рішенням загальних зборів ОСББ "Софія Київська 5В", які були проведені 21.05.2023 (дата закриття протоколу - 05.06.2023) № 21/05-23 вирішено передати ОСББ "Софія Київська 5В" всі функції з управління такого будинку з 01.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 у справі №911/899/22 вирішено, зокрема: відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Софія буд груп"; ввести процедуру розпорядження майном ТОВ "Софія буд груп" на 120 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво № 484 від 15.03.2013); вирішено інші процесуальні питання у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у справі №911/899/22 за клопотанням розпорядника майна, зокрема: припинені повноваження керівника ТОВ "Софія буд груп" Чобітька Віталія Віталійовича; покладено на розпорядника майна Козловську Д.В. виконання відповідних обов`язків керівника ТОВ "Софія буд груп"; зобов`язано керівника ТОВ "Софія буд груп" Чобітька В.В. передати розпоряднику майна Козловській Д.В. бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Софія буд груп", його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Докази виконання зазначеної ухвали в частині передання розпоряднику майна бухгалтерської та іншої документації ані у матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Софія буд груп", ані у цій справі не містяться.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 у справі №911/899/22, серед іншого, визнано ТОВ "Софія буд груп" банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Козловську Д.В. (далі - ліквідатор).

ТОВ "Софія буд груп" у відповідний період було забудовником комплексу житлово-громадської забудови (ЖК "Софія Київська"), зокрема, по вулиці Ольги Кобилянської (колишня назва - Горького) в с. Софіївська Борщагівка Київської області.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 03.11.2023 споруда виробничого призначення (ГРП), загальною площею 35,5 кв.м, за адресою Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд.5В, зареєстрована на праві власності за ТОВ "Софія буд груп" (дата державної реєстрації 11.07.2023 13:15:13, яка проведена державним реєстратором - Глущенко Оленою Ігорівною, виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області).

Із змісту зазначеної інформації вбачається, що державна реєстраціє проведена на підставі документів: інший тип договору, рішення про присвоєння адреси, серія та номер: 263, виданий 16.12.2013, видавник: Виконавчий комітет Софіївсько-Борщагівської сільської ради; технічний паспорт (витяг з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, далі - ЄДЕССБ), серія та номер: ТІ01:3162-1005-2897-3717, виданий 09.07.2023, видавник: ЄДЕССБ, документ отримано з ЄДЕССБ; витяг з реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: КС143143600347, виданий 04.12.2013, видавник: ЄДЕССБ, документ отримано з ЄДЕССБ.

Згідно з витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕССБ саном на 09.07.2023 вбачається, що: об`єкт технічної інвентаризації - газо-розподільча станція з навісом; площа основи (забудови) - 35,5м2; електропостачання та освітлення - так; фундамент - бетон; стіни тип - металева сітка; підлога тип - бетон; тип покрівлі - метало-профіль .

24.10.2023 між третьою особою - ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" (замовник) та ТОВ "Газорозподільні мережі України" (виконавець) укладений договір №06-13F-448-1144-2023 від 24.10.2023 на експлуатацію складових газорозподільної системи відповідно до п.1 якого замовник передає виконавцю в експлуатацію складові газорозподільної системи, які безпосередньо підключені (приєднані) до газових мереж виконавця, який є оператором газорозподільної системи, та використовується для забезпечення розподілу природного газу споживачам, підключеним (приєднаним) до складових газорозподільної системи замовника.

Під складовими газорозподільної системи розуміється об`єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, вказаний сторонами в додатку 1 до цього договору.

Із змісту додатку 1 "Інформація про об`єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем" вбачається, що останній містить у стовпчику "Місцезнаходження, протяжність (км)", адресу, зокрема, с. Соф.Борщагівська, вул.Горького, 5-В, ШРП № 728.

До позовної заяви позивачем надана суду копія робочої документації 2013 рік на комплекс житлово-громадської забудови по вул. Горького в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, 242 квартирний житловий будинок (поз.4) (том 3.6. Газопостачання зовнішнє 326-ПВ-2013-4-ГПЗ. Блискавкозахист та заземлення 326-ПВ-2013-4-БЗ), розробленої ПАТ філія "Газ-техніка".

На виконання ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2024 ТОВ ЖЕО "Софія Київська" щодо позивача надані суду копії робочої документації на дахову транспортабельну котельню (том 3.3. Тепломеханічна частина. Газопостачання внутрішнє. Автоматика безпеки. 7391-4-ТКМ, ГПВ, АТМ. 9-ти пов. житлового будинку на 242 кв. з вбудованими нежитловими приміщеннями (поз. 4), розробленій ТОВ Інститут "Білоцерківцивільпроект").

Крім того, позивачем 03.04.2024 надані суду копії технічної документації, по об`єкту, що знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 5В, які у свою чергу надані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (том 3.2. Газопостачання зовнішнє (7391-4-ГПЗ). Газопостачання внутрішнє (7391-4-ГПВ), 9-ти пов. житлового будинку на 242 кв. з вбудованими нежитловими приміщеннями (поз.4), розробленій ТОВ Інститут "Білоцерківцивільпроект").

Як зазначає позивач, та це не заперечується іншими учасниками справи, із змісту отриманої документації вбачається (у тому числі із схеми газопроводів), що у зазначеному багатоквартирному багатоповерховому житловому будинку з нежитловими приміщеннями по вул. Горького (поз.4), встановлена газова транспортабельна котельня "КОЛВІ". Цією документацією передбачено, що до цього будинку йде газопровід, який починається з ШРП (шафових регуляторних пунктів), які є частиною ГРП (газового регуляторного пункту) і призначені для зниження тиску газу, і цей газопровід закінчується його приєднанням до вказаної котельні (тобто, джерелом газопостачання котельні самого будинку є ГРП і встановлені в ньому ШРП).

Модульна транспортабельна котельня "КОЛВІ" знаходиться на даху багатоквартирного будинку і її призначенням є забезпечення вказаного будинку теплопостачанням.

Також зазначені обставини підтверджується, схемами місця балансового розмежування (зворотна сторона додатку № 5 акта розмежування балансової належності газових мереж та споруд на них і експлуатаційної відповідальності сторін до договору № 06-13F-448-1144-2023 від 24.10.2023 на експлуатацію складових газорозподільної системи) із змісту яких вбачається, що газорозподільна мережа (система) складається зі спірного ГРП, шафових регуляторних пунктів газу № 727 та № 728, а також вузлів обліку природного газу.

Як зазначено у листі Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 11.10.2024 № КОФ/100.1.11.2-ВИХ -5396-24, для забезпечення газопостачання будинку, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 5В, функціонує шафовий регуляторний пункт газу № 727 та № 728.

Доводи апелянта про те, що вказані докази подані представником позивача з порушенням приписів ст. 80 ГПК України, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки представник позивача у клопотанні про долучення вказаних доказів належним чином обґрунтував причини неможливості їх подання разом із позовною заявою, тому суд першої інстанції обґрунтовано поновив строк на їх подання та долучив до матеріалів справи.

Зі змісту відкритих даних земельного кадастру України (https://kadastr.live) вбачається, що ОСББ "Софія Київська 5В" та спірний ГРП, які знаходяться за адресою Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 5В, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:036:0123 розміром 6,4813 га, яка за договором суперфіцію №№1206-16 від 12.06.2016 передана ТОВ "Софія буд груп" для забудови.

Водночас копію проекту (Загальні пояснювальна записка 7391-2-ЗПЗ. Вихідні дані для проектування 7391-2-ВД. Основні креслення 7391-2-ГП) ані учасниками справи самостійно, ані на виконання ухвали суду від 22.01.2024 ТОВ Інститут "Білоцерківцивільпроект" суду на дослідження надано не було.

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки, за доводами позивача, державна реєстрація права власності спірного ГРП за відповідачем 1 порушує права та законні інтереси співвласників багатоквартирного будинку, від імені та в інтересах яких діє позивач, останній звернувся до суду із даним позовом та просив суд скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Софія буд груп" на споруду виробничого призначення (ГРП), площею 35,5 кв.м., яка знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р-н, с.Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 5В , здійснену вказаним державним реєстратором (номер відомостей про речове право: 50950013, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68396834 від 11.07.2023 13:20:57).

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога до відповідача 1 є доведеною, обґрунтованою і підлягає задоволенню, а вимога до відповідача 2 не підлягає задоволенню, оскільки, згідно наданих державному реєстратору документів, у нього були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Отже, звертаючись з позовом, позивач повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також довести, що ці права порушені саме відповідачем/відповідачами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (ч. 1 ст. 385 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У частині 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Аналогічний зміст поняття "спільне майно багатоквартирного будинку" міститься у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №461/107/18, ОСББ після його створення не потрібно доводити право власності на приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що починаючи з 01.12.2021 (державна реєстрація позивача як юридичної особи - ОСББ "Софія Київська 5В") споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку по вул. Горького, 5В, та які розташовані на прибудинковій території є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до п. 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за №1379/27824, дія останнього поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Так, у п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що скорочення, які застосовуються у цьому Кодексі, мають такі значення, зокрема: ВОГ - вузол обліку природного газу; ГРМ - газорозподільна система; ГРП - газорегуляторний пункт; ШРП - шафовий регуляторний пункт газу.

ГРМ є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа. Газові мережі, тиск яких менше 1,2 МПа та через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування.

До складу ГРМ входять споруди і пристрої на газопроводах від місця надходження природного газу в ГРМ до пунктів призначення (об`єктів споживачів або суміжних операторів ГРМ), зокрема, ГРМ включають, обладнання для зниження тиску і підтримання його на заданому рівні, зокрема ГРП та ШРП (пп. 2 п. 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем).

У свою чергу, відповідно до Державних будівельних норм України "Газопостачання" ДБН В.2.5-20:2018:

ГРП - комплекс обладнання, виготовленого в умовах виробника, для зниження тиску газу і підтримання його на заданому рівні, змонтований безпосередньо на місці, розташований у будинках (окремо розташованих та прибудованих до інших будинків), приміщеннях, вбудованих у будинки, а також на відкритих майданчиках (п. 3.11);

ШГРП - комплекс обладнання для зниження тиску газу та підтримання його на заданому рівні, виготовлений і змонтований в умовах виробника, розташований в металевій шафі (п. 3.60).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами, спірне ГРП відповідно до технічної, робочої та іншої документації проектувалося та будувалося, зокрема, для забезпечення газопостачання багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку за адресою вул. Горького, 5В, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (ч. 3 ст. 42 Земельного кодексу України).

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації (ч. 4 ст. 42 Земельного кодексу України).

Разом із тим, пункти 3-5 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем містять визначення, що охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

З пояснень позивача, які не спростовані іншими учасниками справи, вбачається, що відповідна землевпорядна документації відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України не розроблялася, а тому на час розгляду даного спору у встановлений законом спосіб прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку за адресою Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд.5В є невизначеною.

Проте, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №916/1261/16 (916/2158/21), реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Наведена вище правова позиція Верховного Суду в питанні правил та підстав для набуття права власності на нерухоме майно сформульована, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 та від 05.07.2022 у справі № 911/966/20

Отже, нездійснення ОСББ відповідної державної реєстрації права на земельну ділянку не позбавляє його права від імені співвласників на захист їх прав на володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких доказів чи обставин, які б вказували на протилежне, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутність державної реєстрації земельної ділянки не є тією обставиною, яка спростовує розташування спірного ГРП на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку за адресою Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд.5В.

У той же час, щодо ТОВ "Софія буд груп" ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 у справі №911/899/22 відкрито провадження у справі про банкрутство, а постановою вказаного суду від 20.04.2023 вказане товариство визнано банкрутом.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, а норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відносини що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, п. 4 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до ст. 331 ЦК України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому ст. 332 ЦК України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.

Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених п.п. 78, 79 та 80 цього Порядку.

На виконання зазначених приписів, ліквідатором ініційовано, а державним реєстратором у встановленому порядку та на підставі документів, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проведена державна реєстрація права власності за ТОВ "Софія буд груп" на споруду виробничого призначення (ГРП), площею 35,5 кв.м., яка знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, 5В. Обставин та/або доказів, які б спростовували зазначену інформацію позивачем суду надано суду не було.

При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, у державного реєстратора, згідно отриманих ним документів, були відсутні правові підстави для відмови у державній реєстрації, тому є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги до державного реєстратора є недоведеними та необґрунтованими.

Проте, під час ініціювання відповідної реєстрації (11.07.2023) відповідачем-1 не було враховано те, що на той час вже було створена як юридична особа - ОСББ "Софія Київська 5В" (01.12.2021), і власники квартир та нежитлових приміщень, зокрема, цього багатоквартирного будинку на підставі закону є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого багатоквартирного будинку, у тому числі споруд, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, з урахуванням того, що спірний ГРП належать до споруд, які призначені, зокрема, для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку, в інтересах яких звернувся до суду позивач, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для скасування зазначеної державної реєстрації, оскільки остання була проведена без урахування зазначених у цьому рішенні обставин.

Посилання відповідача 1 на те, що від спірного ГРП здійснюється газопостачання також в багатоквартирний будинок за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул.Горького, будинок 5Г, а не лише будинок позивача, відхиляються судом, оскільки вказані доводи не підтверджені належними доказами.

Щодо тверджень відповідача 1 про те, що позивачем обраний не ефективний (не належний) спосіб захисту, то як вірно зазначив суд першої інстанції, спосіб захисту опосередковується з позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 361/2965/15-а, від 09.11.2021 у справі № 542/1403/17.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст.37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України (абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таким чином, є вірний висновок суду першої інстанції про те, що позивачем, з врахуванням специфіки правового режиму допоміжних будівель та споруд житлових будинків, що визначені законодавством, обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.

Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 20.08.2024 справа № 916/3951/21.

Посилання апелянта на постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказані висновки були сформульовані у справах за інших правовідносин, які не є релевантними обставинам даної справи.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги до відповідача 1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія буд груп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 25 листопада 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 15.07.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді С.В. Сотніков

М.Л. Доманська