Рішення від 17.07.2025 по справі 904/2392/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2392/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру "Київцентраеро", 08301, Аеропорт, Київська обл., а/с №115, м.Бориспіль, код ЄДРПОУ 19477064 (код ЄДРПОУ ВП 13738233)

до Приватного акціонерного товариства "Крона", 49040, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 30726778

про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за договором надання послуг

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Крона" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в розмірі 10 108,00грн. та судового збору в розмірі 3 028,00грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання медичної допомоги застрахованим особам №57/18 від 22.03.2018р., в частині оплати повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою суду від 13.05.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв`язку 15.05.2025р.

Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, 22.03.2018р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «КРОНА» (далі замовник, відповідач) та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі виконавець, позивач) був укладений договір №57/18 про надання медичної допомоги застрахованим особам (далі - договір), з Додатками: № 1 «Перелік послуг», № 2 «Положення про організацію надання медичної допомоги Застрахованим особам», № 3 «Форма рахунку за надану допомогу по страховому випадку», № 4 «Форма акту здачі -приймання робіт (надання послуг)», № 4-а «Форма звіту про надання медичних послуг Застрахованим особам», №4-6 «Форма переліку послуг наданих Застрахованим особам», № 5 «Форма акту звірки взаєморозрахунків між Виконавцем та Замовником», № 6 «Зразок заяви на виплату страхового відшкодування Виконавцю за страховим випадком, що стався», № 7 «Перелік відповідальних осіб Замовника, № 8 «Зразок страхових карток».

Відповідно до пункту 1.1 договору медична допомога - допомога, що надається Виконавцем Застрахованій особі згідно Переліку видів медичної допомоги (Додаток №1) до даного Договору. Медична допомога може включати в себе використання належних Виконавцю лікарських засобів та виробів медичного призначення для лікування Застрахованих осіб або передбачати використання лікарських засобі та виробів медичного призначення, наданих Замовником.

Згідно із пунктом 1.2. Договору №57/18 від 22.03.2018, застрахована особа -особа, яка уклала Договір добровільного медичного страхування із страховими компаніями, відповідно до яких Замовник надає послуги з агентської діяльності, що підтверджується наявністю у Застрахованої особи, на момент настання страхового випадку, чинного Договору медичного страхування (страхової картки) та звернулась до Виконавця для отримання допомоги, передбаченої відповідною програмою страхування та Переліком видів медичної допомоги (Додаток №1) до даного Договору.

Страховий випадок - звернення Застрахованої особи під час дії Договору добровільного медичного страхування до Виконавця, який визначений Договором добровільного медичного страхування, у зв`язку з ушкодженням здоров`я - захворюванням, з гострим (тяжким) захворюванням, загостренням хронічного захворювання або травмою, отруєнням, іншими наслідками нещасного випадку, з метою одержання медичної допомоги у межах та обсязі Програми медичного страхування, що передбачена Договором добровільного медичного страхування (п.1.3.).

Згідно з пунктами 2.1 - 2.2 договору предметом цього договору є надання виконавцем необхідної медичної допомоги застрахованим особам у зв`язку із настанням страхового випадку, який передбачений договором добровільного медичного страхування. Види медичної допомоги, визначаються в Переліку видів медичної допомоги (Додаток №1) до даного Договору, які Виконавець спроможний надати Застрахованим особам, що встановлюється за взаємним погодженням Сторонами.

Надання медичної допомоги Виконавцем Застрахованим особам здійснюються відповідно до Переліку медичної допомоги (Додаток № 1) до даного Договору, в межах та обсязі, які пропонуються для обраної Застрахованою особою Програми добровільного медичного страхування, які визначені Правилами добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я), що розроблені Замовником, та закріплені Договором добровільного медичного страхування, який укладений між Застрахованою особою та із страховими компаніями, відносно яких Замовник надає послуги з агентської діяльності (п.2.3).

Виконавець зобов`язаний надавати Застрахованим особам необхідну медичну допомогу своєчасно та належної якості, виходячи з Переліку медичної допомоги. Виконавець надає медичну допомогу згідно з Положенням про організацію надання медичної допомоги Застрахованим особам (Додаток № 2) до даного Договору (п.3.1.1.).

Відповідно до пункту 3.1.7 Договору №57/18 від 22.03.2018, Виконавець зобов`язаний не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, надавати Замовнику за станом на останній календарний день попереднього звітного періоду наступну документацію:

- Рахунок-фактуру за надану медичну допомогу (Додаток №3);

- Акт здачі-приймання робіт (Додаток №4);

- Звіт про надання медичних послуг Застрахованим особам (Додаток № 4-а);

- Перелік послуг наданих Застрахованим особам (Додаток № 4-6);

- Акт звірки взаєморозрахунків (Додаток № 5) (на вимогу).

Надання медичної допомоги Застрахованій особі здійснюється за умови отримання Виконавцем попереднього погодження Замовником по кожному страховому випадку (п.4.1.).

Для отримання відповідного погодження Виконавець звертається в письмовій, факсимільній, електронній формі, телефонному режимі тел. (044) 220 09 07 до представника Замовника (п.4.2.).

У пункті 5.1. сторони визначили, що розрахунки за надану виконавцем в звітному місяці медичну допомогу застрахованим особам здійснюються замовником протягом 10-ти (десяти) банківських днів від дати отримання замовником документів, зазначених у пункті 3.1.7 до даного договору, але не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно із пунктом 5.2. Договору №57/18 від 22.03.2018, у випадках, коли Замовник не погоджується з обсягом та вартістю Медичних послуг, заявлених Виконавцем до оплати, Замовник протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від Виконавця акту виконаних робіт, письмово повідомляє про затримку в проведенні оплати та здійснює перевірку (експертизу) наданих Медичних послуг. Строк проведення перевірки (експертизи) не повинен перевищувати 10 (десять) робочих днів.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, при невиконанні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно із пунктом 6.2. Договору, у разі несплати за надану Медичну допомогу понад установлений період, починаючи з 26 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, Замовник сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент надання послуг. Оплата пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.8.1.).

Відповідно до пункту 8.2 Договору №57/18 від 22.03.2018, в разі, коли жодна із Сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не заявить письмово про своє небажання надалі продовжувати стосунки, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір №57/18 від 22.03.2018 було продовжено на 2019 календарний рік у зв`язку із відсутністю заяв Сторін Договору на підставі пункту 8.2.

Договір №57/18 від 22.03.2018 було продовжено на 2020 календарний рік у зв`язку із відсутністю заяв Сторін Договору на підставі пункту 8.2.

Між сторонами Договору №57/18 від 22.03.2018 було укладено Додаткову угоду № 1 від 01.01.2021 до Договору №57/18 від 22.03.2018 із Додатком №1 - Вартість медичних послуг. Договір №57/18 від 22.03.2018 було продовжено на 2021 календарний рік у зв`язку із відсутністю заяв Сторін Договору на підставі пункту 8.2.

Згідно із абзацом 3 пункту 2.4. Додатку 2 «Положення про організацію надання медичної допомоги Застрахованим особам» до Договору №57/18 від 22.03.2018, лікуючий лікар отримує від контакт-центра Замовника усне направлення (замовлення) на надання медичної допомоги.

У порядку та на умовах, визначених Договором №57/18 від 22.03.2018, Виконавцем було надано послуги у грудні 2021 року на загальну суму 6315,00 грн.

На підставі Договору №57/18 від 22.03.2018 та наданих послуг, Виконавцем було складено Акт здачі приймання наданих послуг № 331-1/МЦ від 31.12.2021 року із зазначенням найменування наданих послуг, кількості та вартості коленого найменування, а також загальної суми до оплати.

Виконавець склав відповідно до Додатку №4-а «Звіт про надання медичних послуг працівникам СК «Крона» застрахованих страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРОНА» до акту здачі-приймання наданих послуг №331/МЦ вщ 31.12.2021 згідно договору від 22.03.2018 №57/18» та Додатку №46 до Договору «Перелік послуг наданих працівникам СК «Крона» застрахованих страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРОНА» за Грудень 2021р.».

На виконання пункту 3.1.7 Договору №57/18 від 22.03.2018, Виконавець 25 січня 2022 року надіслав на адресу Замовника пакет документів для здійснення оплати наданих послуг рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження юридичної особи: 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Панікахи, будинок 2.

Позивач зазначив, що Відповідач станом на 11.11.2016 був зареєстрований за адресою: 04080, м.Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, будинок 14- 18 та Позивач направляв бухгалтерську документу на адресу реєстрації Відповідача.

Відповідач не повідомляв Позивача, відповідно до пункту 10.5 Договору №57/18 від 22.03.2018, про зміну адреси реєстрації та найменування. Замовник отримав вказані бухгалтерські документи. Водночас, від Відповідача не надходило письмового повідомлення про затримку в проведенні оплати протягом 5-ти робочих днів з дати отримання акту виконаних робіт на підставі пункту 5.2. Договору №57/18 від 22.03.2018. Замовник не надсилав Виконавцю листів стосовно зазначених бухгалтерських документів та причин затримки в оплаті.

Виконавець направив Замовнику лист «Щодо заборгованості» №1-14.2/258/24 від 23.01.2024 з проханням сплатити суму заборгованості. Конверт зі змістом повернувся відправнику (копія повідомлення про направлення рекомендованого поштового відправлення від 26.01.2024).

Виконавець направив Замовнику Претензію №1-14.2/2357/24 від 26.06.2024 простим листом (Копію Реєстру №49 простих листів, поданих у поштовий відділ зв`язку Бориспіль-1). Відповіді на претензію Виконавець не отримав, оригінал претензії Виконавцю не повертався поштовим зв`язком.

При цьому, Позивачу стало відому про зміну місця реєстрації Відповідача із відкритих реєстрів при підготовці цієї позовної заяви. Всупереч умовам пункту 10.5 Договору №57/18 від 22.03.2018 Відповідач не повідомив Позивача про зміну реєстраційних даних.

Враховуючи наведене та умови Договору №57/18 від 22.03.2018, надані послуги вважаються такими, що були прийняті Замовником у повному обсязі, а Замовник таким, що погодився з обсягом та вартістю Медичних послуг, заявлених Виконавцем до оплати.

Таким чином сума основної заборгованості, вимогу про стягнення якої заявляє Позивач становить 6 315,00грн.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк (термін).

У статті 610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Як встановлено матеріалами справи, 31.12.2021р. позивачем було складено акт здачі-приймання наданих послуг №331-1/МЦ за грудень 2021 року на загальну суму 6 315,00грн., який підписаний тільки зі сторони позивача (а.с.70).

31.12.2021р. позивачем було складено рахунок-фактуру №331-1/МЦ за грудень 2021 року на загальну суму 6 315,00грн. (а.с.72).

Відповідно до Додатку №4-а позивач склав «Звіт про надання медичних послуг працівникам СК «Крона» застрахованих страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРОНА» до акту здачі-приймання наданих послуг №331/МЦ вщ 31.12.2021 згідно договору від 22.03.2018 №57/18» та Додатку №46 до Договору «Перелік послуг наданих працівникам СК «Крона» застрахованих страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КРОНА» за Грудень 2021р.» (а.с.74-76).

На виконання пункту 3.1.7 Договору №57/18 від 22.03.2018, Виконавець 25 січня 2022 року надіслав на адресу Замовника пакет документів для здійснення оплати наданих послуг рекомендованим листом із повідомленням про вручення, які були отримані відповідачем (а.с.77).

Суд зазначає, що доданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 6 315,00грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 665,03грн. за період з лютого 2022р. по січень 2025р., 3 % річних в розмірі 568,32грн. за період з 26.01.2022р. по 25.01.2025р., пені в розмірі 560,57грн. за період 26.01.2022р. по 24.07.2022р., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із пунктом 6.2. Договору №57/18 від 22.03.2018, у разі несплати за надану Медичну допомогу понад установлений період, починаючи з 26 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, Замовник сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент надання послуг. Оплата пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних, інфляційних втрат та пені заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме, по стягненню інфляційних втрат у розмірі 2 665,03грн. за період з лютого 2022р. по січень 2025р., 3 % річних в розмірі 568,32грн. за період з 26.01.2022р. по 25.01.2025р., пені в розмірі 560,57грн. за період 26.01.2022р. по 24.07.2022р.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6 315,92грн., інфляційних втрат у розмірі 2 665,03грн., 3 % річних в розмірі 568,32грн., пені в розмірі 560,57грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3 028,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Крона", 49040, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 30726778 на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, 08301, Аеропорт, Київська обл., а/с №115, м.Бориспіль, код ЄДРПОУ 19477064 заборгованості у розмірі 10 108,92грн. (десять тисяч сто вісім гривень 92коп.), яка складається з: суми основного боргу у розмірі 6 315,00грн., пені у розмірі 560,57грн., 3% річних у розмірі 568,32грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 2 665,03грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Крона", 49040, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 30726778 на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, 08301, Аеропорт, Київська обл., а/с №115, м.Бориспіль, код ЄДРПОУ 19477064 судовий збір у розмірі 3 028,00грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.07.2025

Суддя С.П. Панна