Рішення від 08.07.2025 по справі 906/192/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/192/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Слівінський О.О. - посв. №071193 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ляхов О.В. - ордер серія АМ № 1125517 від 14.04.2025;

від третьої особи: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

до Приватного підприємства "Житомироблдрукарня"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради

про розірвання договору оренди та повернення приміщень

Процесуальні дії по справі.

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради з позовом до Приватного підприємства "Житомироблдрукарня", у якому просить:

- розірвати договір оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021 на нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі в будівлі за адресою м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м;

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021 у розмірі 96 615,64грн;

- зобов`язати відповідача повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Житомирської області в особі уповноваженого органу нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м.

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.

17.02.2025 до суду від заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області надійшла заява від 18.02.2025 №51-85-1346 Вих-25 разом з доданою редакцією позовної заяви (уточненою), в якій останнім уточнено код ЄДРПОУ Житомирської обласної ради: "13576948" замість помилково вказаного "32744337", а також конкретизовано позовні вимоги в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.03.2025 о 10:00. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради.

Ухвалою суду від 25.03.2025 відкладено підготовче засідання на 22.04.2025 о 12:30.

21.04.2025 суд отримав від представника позивача супровідний лист з документами: актом звірки та копією платіжної інструкції про здійснення відповідачем часткового розрахунку по заявленій сумі боргу.

Ухвалою суду від 22.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 о 12:00.

19.05.2025 за вх.№01-44/1493/25 до суду через систему "Електронний суд" від заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в зв`язку зі сплатою відповідачем суми боргу надійшла заява про закриття провадження у справі №906/192/25 з додатками. В даній заяві прокурор просить суд:

- закрити провадження у справі №906/192/25 за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Приватного підприємства "Житомироблдрукарня" в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 96 615,64грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору;

- вирішити питання щодо повернення Житомирській обласній прокуратурі судового збору в сумі 3 028,00грн, сплаченого за вказану позовну вимогу;

- продовжити розгляд справи за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури у справі № 906/192/25 в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Приватного підприємства "Житомироблдрукарня" в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021 на нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі в будівлі за адресою м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м. та зобов`язання відповідача повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Житомирської області в особі уповноваженого органу нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м.

Ухвалою суду від 20.05.2025 постановлено, зокрема, закрити провадження у справі №906/192/25 в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 96 615,64грн; повернути Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 028,00грн; подальший розгляд справи №906/192/25 здійснювати за наступним предметом:

- про розірвання договору оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021 на нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі в будівлі за адресою м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м.;

- зобов`язання відповідача повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Житомирської області в особі уповноваженого органу нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м.;

Також, вказаною ухвалою суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 17.06.2025 о 12:30.

12.06.2025 за вх. № 7589/25 до суду надійшли пояснення позивача, відповідно до яких останній при ухваленні рішення по даній справі покладається на розсуд суду та просить розгляд справи проводити без участі його представника у всіх судових засіданнях.

Ухвалою від 17.06.2025 суд постанов закрити підготовче провадження та призначити справу №906/192/25 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 08.07.2025 об 11:00.

В судовому засіданні 08.07.2025 прокурор підтримав позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна та про зобов`язання відповідача повернути нежитлові приміщення.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду від 17.06.2025 в електронний кабінет Житомирської обласної ради (а.с. 135).

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Надав пояснення по суті спору, зокрема вказав, що на період дії воєнного стану договір оренди продовжується.

Третя особа повноважного представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду від 17.06.2025 в електронний кабінет КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (а.с. 137).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сторони мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, позивач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду в справі №906/192/25.

Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представників позивача та третьої особи в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що їх відсутність не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.07.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на систематичне порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №30, укладеного між ним та КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за користування нерухомим майном, що належить до комунальної власності, в результаті чого Житомирській обласній раді як власнику цього майна завдано збитки у вигляді ненадходження коштів до обласного бюджету. За таких обставин, зазначений договір оренди має бути розірваний, заборгованість з орендної плати - стягнута, а майно - повернуто.

Як уже зазначалося вище, під час судового розгляду справи прокурор подав заяву про закриття провадження у справі №906/192/25, в якій повідомив про сплату відповідачем суми боргу та просив закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 96 615,64грн, щодо решти позовних вимог просив продовжити розгляд справи. За наведених обставин, ухвалою від 20.05.2025 суд постановив, зокрема, закрити провадження у справі №906/192/25 в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 96 615,64грн.

Відповідно до наданих позивачем пояснень (вх. № 7589/25 від 12.06.2025), останній при ухваленні рішення по даній справі покладається на розсуд суду.

Відповідач правом подання письмового відзиву на позовну заяву відповідно до ст.165 ГПК України не скористався.

Третя особа пояснень щодо позову в порядку ст.168 ГПК України не направила.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25.01.2021 між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (надалі - орендодавець, третя особа), Комунальним підприємством по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (надалі -балансоутримувач) та Приватним підприємством "Житомироблдрукарня" (надалі - орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №30 (надалі - договір) (а.с.10-15).

Відповідно до п.1.1 Основних умов договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежилі приміщення на другому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17 (буд. Б), загальною площею 572,2кв.м, вартість якого становить 1 630 713,00грн без ПДВ.

Процедура, в результаті якої майно отримано в оренду, - без аукціону (пп.5.1 п.5 Змінюваних умов договору).

Згідно з п.2.1 Основних умов договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Орендна плата становить суму, визначену у п.9 Змінюваних умов договору, а саме розмір орендної плати за базовий місяць листопад, визначений відповідно до Методики розрахунку орендної плати, становить 5 435,71грн без ПДВ (4% від ринкової вартості об`єкта оренди, яка становить 1 630 713грн без ПДВ згідно звіту про оцінку майна станом на 30.11.2020). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.1 Основних умов договору).

Пунктами 3.3, 3.4 Основних умов договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця згідно наданого рахунку до 15 числа, що зростає за поточним місяцем оренди. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Відповідальність у разі отримання та/або неотримання рахунків несе орендар.

Згідно з п.3.5 Основних умов договору, в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує дві місячні орендні плати у розмірі 10 871,42грн без ПДВ (п.10 Змінюваних умов договору) (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п.3.6 цього договору.

Відповідно до п.3.8 Основних умов договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем. Орендодавець може звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість.

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.11 Основних умов договору).

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п.4.3, п.12.12 Основних умов договору).

Згідно з п.12.1 Основних умов договору, цей договір діє 2 роки 11 місяців з дати набрання ним чинності (з 25.01.2021 по 24.12.2023). Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної слати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (пп.12.7.1 п.12.7 Основних умов договору).

25.01.2021 на виконання умов договору складено акт приймання - передачі майна, за яким балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об`єкти оренди (а.с.16).

Листом за вих.№11-4/1 від 24.01.2025 Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради повідомило Житомирську окружну прокуратуру про наявність у відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021, строк дії якого з 25.01.2021 по 24.12.2023. Разом з тим вказало, що відповідно до п.5 Постанови Кабінету міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану (а.с. 19).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, який складений третьою особою станом на 05.02.2025, борг відповідача по орендній платі за договором становить 96 615,64грн. (а.с.17).

Як встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив заборгованість за оренду приміщення згідно договору №30 від 25.01.2021 у повному обсязі, про що свідчить платіжна інструкція №72772412 від 11.04.2025 на суму 96 615,64грн (а.с.107). У зв`язку чим, ухвалою від 20.05.2025 суд, зокрема, закрив провадження у справі №906/192/25 в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 96 615,64грн (а.с.118-119).

Поданою 19.05.2025 до суду заявою, прокурор просив, зокрема, продовжити розгляд справи №906/192/25 в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021 та зобов`язання відповідача повернути нежитлові приміщення (а.с.103-104).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договір, на підставі якого виникли спірні правовідносини, є договором оренди комунального майна, який, відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", є таким, що діє.

Згідно з ч.1, 3 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.11, 12 ч.1 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк. Орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що об`єктами оренди за цим Законом є, в тому числі нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суб`єктами орендних відносин є, в тому числі, орендар, орендодавець, балансоутримувач.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є, в тому числі, балансоутримувачі - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача; іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з положеннями ст.2, 4, 5 ГПК України, ст.15, 16 ЦК України, підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

При цьому під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (подібні правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

За змістом ст.16 ЦК України, розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому вищенаведені приписи ч.2 ст.651 ЦК України є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також в інших випадках, установлених договором або законом.

Таким чином законодавець встановлює чіткий, певний, конкретно визначений та обов`язковий перелік складових у їх сукупності для можливого застосування судами ч.2 ст.651 ЦК України, а саме: 1) наявність вимоги про розірвання договору однієї зі сторін такого договору; 2) наявність встановлення саме істотного порушення такого договору; 3) або настання обставин, визначених/установлених таким договором або законом для його розірвання.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №923/494/18, за імперативними приписами статті 188 ГК України і статті 651 ЦК України, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому право на передачу спору на вирішення суду належить виключно стороні договору.

За змістом п.12.6 Основних умов договору оренди нерухомого майна №30 від 25.01.2021, даний договір припиняється, зокрема, на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством. Відповідно до п.12.7 Основних умов договору, даний договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Отже, виходячи з вищенаведених приписів чинного законодавства України, а також положень спірного договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №30, розірвання такого договору можливе лише на вимогу сторони договору і за певними обставинами.

У свою чергу ані прокурор, ані Житомирська обласна рада не є сторонами за спірним договором оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №30 та, відповідно, не наділені правом на звернення до суду з вимогою про розірвання такого договору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 4 статті 53 ГПК України унормовано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.09.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, 06.07.2021 у справі №911/2169/20, 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

Прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Як зазначено у позовній заяві, звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання своєчасного надходження коштів до місцевого бюджету за оренду комунального майна, що підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно зі ст.7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. При укладенні договору оренди комунального майна №30 від 25.01.2021 Житомирська обласна рада розраховувала на поповнення обласного бюджету шляхом отримання плати за оренду нежитлових приміщень, натомість безоплатне використання суб`єктом підприємницької діяльності комунального майна завдає значної шкоди інтересам держави у вигляді ненадходжень значних коштів до обласного бюджету, що ускладнює виконання обласною радою завдань, покладених на неї Конституцією України та іншими законами України.

Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №410636139 від 30.01.2025), власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу "Житомирська обласна друкарня" загальною площею 10365,6кв.м. за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, буд. 17, є територіальні громади сіл, селищ, міст Житомирської області в особі Житомирської обласної ради. Правовстановлюючим документом на приміщення є свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Житомирської міської ради 01.12.2008. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 767010418101, номер запису про право власності 11891701 (а.с.8-9).

Згідно зі ст.172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування з Україні", обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

За приписами ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування з Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1). Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (ч.4). Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ч.5). Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7).

Відповідно до ч.2, 4 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно з п.28 ч.1 ст.66 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду обласних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

З матеріалів справи слідує, що прокурор звернувся до Житомирської обласної ради як власника оспорюваного нерухомого майна, що належить до комунальної власності, з повідомленням в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 16.01.2025 №51-85-326вих-25 про виявлені порушення інтересів держави та просив повідомити про вжиття заходів представницького характеру (звернення до суду із позовом) щодо стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди та повернення комунального приміщення, а також зазначив, що у разі неможливості вжиття відповідних заходів та подальшої бездіяльності Житомирською окружною прокуратурою буде самостійно скеровано позовну заяву в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (а.с.20-24).

У відповідь на повідомлення прокурора Житомирська обласна рада надіслала лист №р-5-21/87 від 30.01.2025, у якому зазначила, що не є стороною договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №30, а відтак відсутні правові підстави для вжиття відповідних заходів представницького характеру (а.с.25-26).

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Житомирської обласної ради за поданим позовом в частині стягнення коштів, зважаючи на бездіяльність компетентного органу.

Однак заявлення прокурором вимоги про розірвання договору в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради - особи, яка не є стороною такого договору, суперечить приписам ст.651 ЦК України.

Аналогічний висновок про те, що правом на звернення до суду з позовом про розірвання договору наділені лише сторони цього договору викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2025 у справі №916/378/24.

З підстав наведеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №30, а також і вимоги про зобов`язання повернути нежитлові приміщення, яка є похідною від вимоги про розірвання договору.

Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову про розірвання договору оренди нерухомого майна від 25.01.2021 №30 та повернення нежитлових приміщень.

Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до господарського суду даного позову Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 9 084,00 грн (а.с.34).

В послідуючому, у зв`язку з закриттям провадження у справі за відсутністю предмета спору в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 96 615,64грн, судовий збір у розмірі 3 028,00грн ухвалою від 26.05.2025 повернуто Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України (а.с. 120).

Поряд із цим, враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення нежитлових приміщень, судовий збір в сумі 6 056,00грн покладається на Житомирську обласну прокуратуру.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову про розірвання договору оренди та повернення приміщень відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.07.25

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1 - Житомирській окружній прокуратурі через електронний кабінет

2 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну адресу: prokzt@zhit.gp.gov.ua

3 - позивачу через електронний кабінет

4 - відповідачу на електронну адресу: 15122015@ukr.net

5 - третій особі через електронний кабінет