Ухвала від 14.07.2025 по справі 916/1700/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"14" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1700/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Манорика Василя Івановича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 11)

про стягнення 1 352 476, 3 грн

у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

від позивача: Воронков В.О.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Манорик Василь Іванович (далі ФОП Манорик В.І., позивач) звернувся із позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 29.04.2025 (вх. № 1733/25 від 29.04.2025), до відповідача Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (далі ДКП «ОЕПОП», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 292 899, 90 грн, інфляційних витрат у розмірі 45 765, 35 грн, 3% річних у розмірі 13 811, 05 грн та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 16 229, 71 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/1700/25 за позовом ФОП Манорика В.І. до відповідача ДКП «ОЕПОП» про стягнення 1 352 476, 3 грн; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14.07.2025 о 10 год. 30 хв.

Представник позивача звернувся із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 11.07.2025 (вх. № 21962/25 від 11.07.2025), в якій просить: закрити провадження у справі за позовом ФОП Манорика В.І. до ДКП «ОЕПОП» в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 1 292 899, 90 грн, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; прийняти відмову ФОП Манорика В.І. від позовних вимог до ДКП «ОЕПОП» в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 45 765, 35 грн, та 3 % річних у розмірі 13 811, 05 грн та закрити у цій частині провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У поданій заяві повідомлено, що між ФОП Манориком В.І., ДКП «ОЕПОП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Біонік», як покупцем Єдиного майнового комплексу ДКП «ОЕПОП», було укладено договір про переведення боргу № 08/07-25 від 08.07.2025. В умовах вказаного договору регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договорів, укладених між первісним боржником та кредитором, в загальній сумі заборгованості 1 292 899, 90 грн. Таким чином, у зобов`язанні, що є предметом спору у даній справі, відбулась заміна боржника. Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Біонік» 09.07.2025р. було в повному обсязі сплачено грошові кошти у розмірі 1 292 899, 90 грн на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується випискою по рахунку.

Вказує, що станом на день подання цієї заяви між позивачем та відповідачем відсутній спір щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 1 292 899, 90 грн.

Зазначає, що враховуючи укладання вказаного вище договору про переведення боргу та врегулювання спору, що зумовило звернення до суду з цим позовом, позивач заявляє про відмову від позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

До заяви про закриття провадження у справі додано: договір про переведення боргу № 08/07-25 від 08.07.2025; додаток № 1 до договору про переведення боргу № 08/07-25; виписку про особовим рахункам за 09.07.2025.

Розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі, заслухавши позивача, суд дійшов висновку про її задоволення.

Мотиви суду.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

Ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).

Верховний Суд зазначає, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).

Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).

Таким чином, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

Тобто, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

П. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Ч. 2 ст. 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 191 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, і така заява повинна відповідати вимогами статті 191 ГПК України.

Отже, відмова від позову це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу, та є виявом принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 180/2161/19).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Ч. 3 ст. 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 292 899, 90 грн.

Підставою позову позивач вказав, що впродовж 2024 року між ним та відповідачем було укладено значну кількість договорів поставки, на виконання яких поставлено товар на загальну суму 2 050 076, 30 грн. Відповідач в порушення своїх зобов`язань сплатив лише 757 176, 40 грн. В подальшому був підписаний акт звірки взаєморозрахунків між ФОП Манорик В.І. та ДКП «ОЕПОП». Зазначає, що з моменту його підписання відбулася новація заміна первинних зобов`язань ДКП «ОЕПОП» зі сплати по чисельних договорах поставки на нове зобов`язання ДКП «ОЕПОП» по сплаті усієї наявної заборгованості перед ФОП Манорик В.І. у розмірі 1 292 899,90 грн.

Судом установлено, що 08.07.2025 між ДКП «ОЕПОП», ФОП Манориком В.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Біонік» був укладений договір про переведення боргу № 08/07-25 від 08.07.2025, п. 1.1. якого передбачено, що умовами цього договору регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договорів, укладених між первісним боржником та кредитором, в загальній сумі заборгованості 1 292 899, 90 грн.

Згідно виписки АТ «Піреус Банк МКБ» по особовим рахункам за 09.07.2025 ФОП Манорику В.І. було перераховано загальну суму 1 292 899, 90 грн.

Тобто, предмет спору стосовно стягнення основної заборгованості в сумі 1 292 899, 90 грн існував на момент звернення із позовною заявою, однак припинив існування в процесі розгляду справи внаслідок оплати, що свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Оскільки спір між сторонами перестав існувати в процесі розгляду справи, суд, із врахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, вважає за необхідне закрити провадження у справі № 916/1700/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судом установлено, що заява, в якій викладено прохання прийняти відмову від позову підписана повноважним представником позивача, який діє на підставі ордеру № 1506657 від 25.04.2025, за яким повноваження адвоката договором про надання правничої допомоги не обмежуються; у судовому засіданні 14.07.2025 представник позивача усно зазначив, про те, що правові наслідки закриття провадження у справі йому відомі.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову.

Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього, є формою реалізації прав позивача, відмова ФОП Манорика В.І. від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 45 765, 35 грн, 3% річних у розмірі 13 811, 05 грн не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України зумовлює закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 46, ст. 191, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 231, , ст. ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Манорика Василя Івановича, сформовану в системі «Електронний суд» 11.07.2025 (вх. № 21962/25 від 11.07.2025), про закриття провадження у справі.

2. Прийняти відмову Фізичної особи-підприємця Манорика Василя Івановича від позовних вимог до Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 45 765, 35 грн, 3% річних у розмірі 13 811, 05 грн.

3. Закрити провадження у справі № 916/1700/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Манорика Василя Івановича до Державного комерційного підприємства «Одеське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» про стягнення заборгованості у розмірі 1 292 899, 90 грн, інфляційних витрат у розмірі 45 765, 35 грн, 3% річних у розмірі 13 811, 05 грн.

Ухвала набирає законної сили 14 липня 2025 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено та підписано 17 липня 2025 року.

Суддя О.О. Мусієнко