Ухвала від 17.07.2025 по справі 932/7212/25

Справа № 932/7212/25

Провадження № 1-кп/932/896/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про призначення до судового розгляду)

17 липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого

судді: ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

законного

представника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, обвинувальний акт, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000748 від 05 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000748 від 05 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України.

Справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра.

Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі з`ясовано.

Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були.

На обговорення учасників підготовчого судового засідання було поставлено питання , щодо клопотання начальника Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_7 про продовження строку для підготовки досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Прокурор, захисник, законний представник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання уповноваженого представника органу пробації та суд вважає за доцільне його задовольнити.

Крім того, за змістом обвинувального акту, зокрема в частині анкетних відомостей обвинуваченого, зазначено, що відносно ОСОБА_6 :

16.01.2025 року - направлено обвинувальний акт до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч.4 ст.185КК України (наразі перебуває на розгляді);

15.04.2025 року направлено обвинувальний акт до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч.4 ст.185КК України (наразі перебуває на розгляді);

23.05.2025 року направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Дніпра за ч.2 ст.190КК України (наразі перебуває на розгляді).

Згідно з КП «Д-3»:

21.01.2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні. внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024042150000145 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185КК України надійшов в провадженні судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_8 ;

18.04.2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042150000432 від 03.04.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України надійшов в провадженні судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_9 ;

28.05.2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042150000614 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.2 ст. 190КК України надійшов в провадженні судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_10 ..

Захисник посилаючись на вище вказане, акцентуючи увагу на неповнолітній вік обвинуваченого на час інкримінованого, вважав за доцільне для забезпечення оперативності, ефективності і повноти судового розгляду з дотриманням розумних строків, а також намагання на ініціювання укладання угоди з боку сторони захисту із врахуванням наявних кримінальних проваджень, які перебувають в Шевченківському районному суді міста Дніпра у різних суддів, вважав за доцільне, після вирішення питання про призначення справи до судового розгляду передати дане кримінальне провадження судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з матеріалами обвинувального акту, який знаходиться в її провадженні.

Прокурор, законний представник та обвинувачений наполягали на задоволенні клопотання захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження щодо зазначеного питання, приходить до такого.

Згідно з положенням ч.2 ст.334КПК України у разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

На виконання імперативних положень ч.2 ст.334КПК України, з метою забезпечення виконання завдання кримінального провадження, забезпечення його оперативності та ефективності, повноти судового розгляду та дотримання розумних строків, враховуючи положення ч.1 ст.334 та ч.1 ст.217КПК України, суд вважає необхідним кримінальне провадження №12025042150000748 від 05 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України (єдиний унікальний номер 932/7212/25, номер провадження 1-кп/932/896/25) , після призначення до судового розгляду, передати судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_8 для вирішення питання про об`єднання з матеріалами судової справи №932/731/25, номер провадження 1-кп/932/95/25 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.4 ст. 185КК України, враховуючи що об`єднання вказаних справ в одне провадження сприятиме процесуальній економії часу, витрат та виконанню завдання кримінального провадження, передбаченого в статті 2КПК України.

В судовому засіданні:

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а запобіжний захід, не пов`язаний із утриманням в умовах ізоляції, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний судовий розгляд кримінального провадження.

Захисник - посилаючись на відсутність ризиків зазначених в клопотанні прокурора, заперечував проти його задоволення та просив суд обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Законний представник та обвинувачений підтримали позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заявлене прокурором клопотання та його вимоги, приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 перебуває на стадії підготовчого судового засідання, та завершити його розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали - не можливо, у зв`язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.

Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та/або його зміни на більш м`який, вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може спробувати: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положеньКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбаченіст.178КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів з санкцією від п`яти до восьми років, а тому зазначає, що можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають вимоги п.4 ч.2 ст.183КПК України.

Крім того судом враховується наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України.

Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є,зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.

Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_6 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_6 судом на теперішній час не встановлено. Не застосування такого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.

При цьому застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

З огляду на вищевикладене, клопотання сторони обвинувачення цілком підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 та ч.3 ст.183КПК України, приймаючи до уваги, що відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останньому слід визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків буде розмір застави 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, 00 копійок, з покладенням на обвинуваченого певних обов`язків у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, передбачені ст.194КПК України.

Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких інших клопотань від сторін - не надходило.

Керуючись ст.ст.315-317, ч.2 ст.334КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000748 від 05 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України призначити судовий розгляд.

На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження, одночасно повідомивши відповідну службу у справах дітей та уповноважений підрозділ органів Національної поліції.

Судові засідання під час судового розгляду здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засідання.

Клопотання начальника Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_7 про продовження строку для підготовки досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк виконання досудової доповіді до 01.09.2025 року.

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до: 14 вересня 2025 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_6 - тримати під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, 00 копійок.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов`язок:

- прибувати за кожною вимогою до суду,

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування);

- не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави до:

14 вересня 2025 року - включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця утримання - негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та Шевченківський районний суд міста Дніпра.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Клопотання захисника про передання справи для вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень задовольнити.

Матеріали кримінального провадження №932/7212/25, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000748 від 05 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, передати судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_8 для вирішення питання про його об`єднання в одне провадження з кримінальним провадженням №932/731/25 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024042150000145 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження, а також начальнику «ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_6 із отриманням від останнього особистої розписки з датою вручення йому копії ухвали суду.

Контроль за виконанням ухвали в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 - покласти на прокурора, який, з боку сторони обвинувачення, здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні в суді.

Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особами, які тримаються під вартою з моменту отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1