Рішення

від 24.12.2007 по справі 22/401/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/401/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.07                                                                                        Справа №  22/401/07

Суддя   

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Декорум” (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 119, кв. 60)

про стягнення 2110,64 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:           Чумак М.С., довіреність № 2555/27-19 від 08.05.2007 р..;

                                 Шевченко С.А., довіреність № 2554/27-19 від 08.05.2007 р.

від відповідача:       Білан В.Л., директор, протокол № 16 від 23.06.2004 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2110,64 грн. основного боргу за Договором № 2017 про постачання та використання теплової енергії від 30.09.2002 р..

Ухвалою суду від 23.10.2007 р. порушено провадження у справі № 22/401/07, судове засідання призначено на 22.11.2007 р..

У судовому засіданні 22.11.2007 р. позивачем надано суду усне клопотання про залучення до матеріалів справи доказів місцезнаходження відповідача за адресою: 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 119, кв. 60. Клопотання судом прийнято та задоволено. У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався до 24.12.2007 р.

У судовому засіданні 24.12.2007 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників сторін.

За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, умовами договору про постачання та використання теплової енергії № 2017 від 30.09.2002 р. та підтримує їх з підстав, що викладені в позовній заяві. Позивач пояснив суду, що 30.09.2002 р. між сторонами було укладено договір № 2017 про постачання та використання теплової енергії. Посилаючись на п. 3.2.2 та п. 6.5 Договору, позивач обґрунтовує незаконність дій щодо невиконання відповідачем взятих на себе згідно з договором зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, передбачені договором. Позивач вказує, що відповідачу було поставлено теплової енергії за загальний період з 01.03.2004 р. по 30.04.2007 р. на суму 2126,72 грн.. Відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії за Договором частково, оплативши 18.05.2004 р. 16,08 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію, спожиту за вказаний період складає 2110,64 грн. і на час подання позовної заяви залишається непогашеною.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ

30.09.2002 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі КП “Теплові мережі Орджонікідзевського району” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Декорум” був укладений договір № 2017 про постачання та використання теплової енергії (далі - Договір).

Згідно з розділом 1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з п. 6.3 договору ціни (тарифи) на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до вимог чинного законодавства України і можуть змінюватися в період дії Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4 Договору).

Споживач відповідно до п. 6.5 Договору за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну “МТМ” вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На виконання вимог договору, позивачем,  за період з 01.03.2004р. по 30.04.2007 р., було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 2126,76 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На оплату поставленої теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки (копії в матеріалах справи).

На адресу відповідача позивачем неодноразово направлялися претензії з вимогою оплатити заборгованість за спожиту теплову енергію (копії претензій в матеріалах справи), але відповідач на них не відреагував.

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманої від позивач теплової енергії виконав не в повному обсязі, перерахувавши позивачу суму заборгованості у розмірі 16,08 грн.. В іншій частині взяті на себе за Договором зобов'язання не виконав, доказів виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за загальний період з 01.03.2004р. по 30.04.2007 р. складає 2110,64грн.

Згідно з ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник), зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Факт заборгованості відповідача в сумі 2110,64 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідач у судовому засіданні 24.12.2007 р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України; ст. ст.  43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Декорум” (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 119, кв. 60; р/р 26002203604099 в ЗРУ КБ Приватбанк, МФО 313399, код ЄДРПОУ 23878343) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4; п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458) 2110 (дві тисячі десять) грн. 64 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.01.2008 р..

Суддя                                                                              Ю.О. Скиданова